УП наскаржилася на Генпрокуратуру... до прокуратури
П'ятниця, 6 грудня 2002, 15:22
Здається, нарешті, Святослав Піскун втратив свою коронну відмовку: немає звернень до ГПУ, не буде карних справ щодо цензури та перешкоджань діяльності журналістів. Його відомство власноруч забезпечило надходження хвилі документів відповідного змісту.
В п'ятницю, 6 грудня 2002 року редакція "Української правди" поштою направила листа в прокуратуру Печерського району міста Києва з проханням порушити кримінальну справу за ст. 171 ч.1 КК - за фактом перешкоджання виконанню професійних обов'язків журналістом. За порадою юристів Інституту масової інформації була складена "Заява про злочин".
В ній, зокрема, були вказані два випадки перешкод. По-перше, 2 грудня 2002 журналіст УП звернувся до ГПУ з проханням про акредитацію на прес-конференцію заступника генпрокурора Олександра Атаманюка. Після того, як її було підтверджено, до редакції зателефонували з прес-служби Генпрокуратури і повідомили, що акредитацію анульовано. "Прес-секретар Генпрокурора Поліна Башкіна пояснила відмову в акредитації тим, що "Українська правда" "необ'єктивно висвітлює позицію Генпрокуратури", і тому вони більше "не потребують співпраці" з "Українською правдою", зазначається в заяві про злочин.
Повторно перешкоду у виконанні журналістом УП законних професійних обов'язків було вчинено Генеральною прокуратурою 4 грудня, коли йому вдруге відмовили у акредитації на прес-конференцію заступника генпрокурора, прокурора Києва Василя Присяжнюка.
За вказаними фактами УП просить порушити кримінальну справу та притягнути до відповідальності винних.
Протягом п'ятниці редакція намагалася додзвонитися до прес-секратаря пана Піскуна Поліни Башкіної. Двічі вона відповідала на дзвінки, проте почувши, що телефонують з УП, клала слухавку. Після цього пані Башкіна взагалі перестала відповідати на обидва встановлених у неї телефони. УП не припиняла спроб додзвонитися протягом усього робочого дня.
Але, враховуючи, що АОН у кабінеті прес-секретаря не стоїть, виходить, що вона ігнорувала взагалі будь-які дзвінки. Нам видається дивним, що заради того, аби дошкулити одному інтернет-виданню, прес-секретар генпрокурора не вважає за потрібне виконувати свої професійні обов'язки.
Ще один цікавий момент. Після відмов у акредитації на заходи генпрокуратури, редакція УП вирішила скористатися порадою, яка міститься у так званих "білих темниках", які видає головне інформаційне управління адміністрації президента. Ми звернулися до ГУІП через перешкоджання роботі журналістів з боку представників влади.
За деякий час після звернення нам повідомили з АП, що за їхніми даними, Генпрокуратура направила своє пояснення на телеканал "Інтер" (чому саме туди – незрозуміло, адже серед підписантів журналістської скарги у четвер були журналісти з інших провідних ЗМІ України). Крім того, представник адміністрації президента попросив УП звернутися до "Інтера", і якщо редакція отримає лист з Генпрокуратури – переслати цей документ факсом (!) до ГУІП.
"Українська правда" зв'язалася з шеф-редактором інформаційної служби каналу Олексієм Мустафіним, який повідомив, що листа з Генпрокуратури не бачив.
На цьому громадське обговорення ситуації, яка склалася навколо стосунків УП та прес-служби ГПУ, не скінчилося.
В п'ятницю із запитом до Святослава Піскуна звернувся народний депутат Юрій Павленко (фракція "Наша Україна"). В ньому він, зокрема, зазначив: "користуючись Законом про статус народного депутата України, звертаюся до Вас з вимогою надати роз'яснення, чому посадовці Генеральної прокуратури України відмовляють кореспондентам інтернет-видання "Українська правда" у праві отримувати інформацію на публічних заходах, влаштованих Генеральною прокуратурою та повідомити про вжиті заходи".
Серед тих, хто підтримував УП останнім часом, був Володимир Малинкович, голова комісії при президенті України зі сприяння демократизації та розвитку громадянського суспільства. Політолог зателефонував до редакції та висловив своє обурення поведінкою прес-служби Генпрокуратури. "Це абсолютно не відповідає курсу президента на відкритість та демократизацію влади", сказав він.
Проте, після отримання широкого розголосу питання акредитації в ГПУ, з'ясувалося, що проблеми з прес-службою Генпрокуратури - звичайне явище. Так, були випадки, коли в акредитації на Різницькій відмовляли телеканалу СТБ. А інтернет-видання ForUm розповіло, що через поведінку одного "неслухняного" журналіста, попередники пані Башкіної приватним чином висловлювали виданню своє невдоволення та перестали надсилати інформацію про заходи ГПУ.
Хотілося б навести дуже слушну думку "форумців" щодо відносин УП-ГПУ:
"Cаме формулювання "ми подумали і вирішили вас не пускати" говорить про те, що Генпрокуратура та її прес-служба зовсім перекручено розуміють свої права й обов'язки. Це недержавне ЗМІ має право відмовитися висвітлювати ту або іншу подію, якщо не вважає його цікавим для своїх читачів, слухачів або глядачів. А державний орган, що утримується на кошти платників податків, не має жодного права забороняти тим самим ЗМІ інформувати суспільство (тобто тих самих платників податків) про якість роботи цього органа. Про це говорить Конституція, закон України про інформацію, указ президента про відкритість і прозорість роботи органів державної влади й інші закони".
"Українська правда" вдячна всім, хто підтримує нас у цій ситуації. Зі свого боку обіцяємо, що УП і надалі відстоюватиме права преси на отримання інформації від органів влади та буде інспектувати їхню готовність до "відкритості і прозорості", неодноразово обіцяної президентом.
Читайте також:
Апорт, пане Піскун, ще апорт!
ЖУРНАЛІСТИ БОЙКОТУЮТЬ ГЕНПРОКУРАТУРУ, ЗАХИЩАЮЧИ ПРАВА ПРЕСИ
В п'ятницю, 6 грудня 2002 року редакція "Української правди" поштою направила листа в прокуратуру Печерського району міста Києва з проханням порушити кримінальну справу за ст. 171 ч.1 КК - за фактом перешкоджання виконанню професійних обов'язків журналістом. За порадою юристів Інституту масової інформації була складена "Заява про злочин".
В ній, зокрема, були вказані два випадки перешкод. По-перше, 2 грудня 2002 журналіст УП звернувся до ГПУ з проханням про акредитацію на прес-конференцію заступника генпрокурора Олександра Атаманюка. Після того, як її було підтверджено, до редакції зателефонували з прес-служби Генпрокуратури і повідомили, що акредитацію анульовано. "Прес-секретар Генпрокурора Поліна Башкіна пояснила відмову в акредитації тим, що "Українська правда" "необ'єктивно висвітлює позицію Генпрокуратури", і тому вони більше "не потребують співпраці" з "Українською правдою", зазначається в заяві про злочин.
Повторно перешкоду у виконанні журналістом УП законних професійних обов'язків було вчинено Генеральною прокуратурою 4 грудня, коли йому вдруге відмовили у акредитації на прес-конференцію заступника генпрокурора, прокурора Києва Василя Присяжнюка.
За вказаними фактами УП просить порушити кримінальну справу та притягнути до відповідальності винних.
Протягом п'ятниці редакція намагалася додзвонитися до прес-секратаря пана Піскуна Поліни Башкіної. Двічі вона відповідала на дзвінки, проте почувши, що телефонують з УП, клала слухавку. Після цього пані Башкіна взагалі перестала відповідати на обидва встановлених у неї телефони. УП не припиняла спроб додзвонитися протягом усього робочого дня.
Але, враховуючи, що АОН у кабінеті прес-секретаря не стоїть, виходить, що вона ігнорувала взагалі будь-які дзвінки. Нам видається дивним, що заради того, аби дошкулити одному інтернет-виданню, прес-секретар генпрокурора не вважає за потрібне виконувати свої професійні обов'язки.
Ще один цікавий момент. Після відмов у акредитації на заходи генпрокуратури, редакція УП вирішила скористатися порадою, яка міститься у так званих "білих темниках", які видає головне інформаційне управління адміністрації президента. Ми звернулися до ГУІП через перешкоджання роботі журналістів з боку представників влади.
За деякий час після звернення нам повідомили з АП, що за їхніми даними, Генпрокуратура направила своє пояснення на телеканал "Інтер" (чому саме туди – незрозуміло, адже серед підписантів журналістської скарги у четвер були журналісти з інших провідних ЗМІ України). Крім того, представник адміністрації президента попросив УП звернутися до "Інтера", і якщо редакція отримає лист з Генпрокуратури – переслати цей документ факсом (!) до ГУІП.
"Українська правда" зв'язалася з шеф-редактором інформаційної служби каналу Олексієм Мустафіним, який повідомив, що листа з Генпрокуратури не бачив.
На цьому громадське обговорення ситуації, яка склалася навколо стосунків УП та прес-служби ГПУ, не скінчилося.
В п'ятницю із запитом до Святослава Піскуна звернувся народний депутат Юрій Павленко (фракція "Наша Україна"). В ньому він, зокрема, зазначив: "користуючись Законом про статус народного депутата України, звертаюся до Вас з вимогою надати роз'яснення, чому посадовці Генеральної прокуратури України відмовляють кореспондентам інтернет-видання "Українська правда" у праві отримувати інформацію на публічних заходах, влаштованих Генеральною прокуратурою та повідомити про вжиті заходи".
Серед тих, хто підтримував УП останнім часом, був Володимир Малинкович, голова комісії при президенті України зі сприяння демократизації та розвитку громадянського суспільства. Політолог зателефонував до редакції та висловив своє обурення поведінкою прес-служби Генпрокуратури. "Це абсолютно не відповідає курсу президента на відкритість та демократизацію влади", сказав він.
Проте, після отримання широкого розголосу питання акредитації в ГПУ, з'ясувалося, що проблеми з прес-службою Генпрокуратури - звичайне явище. Так, були випадки, коли в акредитації на Різницькій відмовляли телеканалу СТБ. А інтернет-видання ForUm розповіло, що через поведінку одного "неслухняного" журналіста, попередники пані Башкіної приватним чином висловлювали виданню своє невдоволення та перестали надсилати інформацію про заходи ГПУ.
Хотілося б навести дуже слушну думку "форумців" щодо відносин УП-ГПУ:
"Cаме формулювання "ми подумали і вирішили вас не пускати" говорить про те, що Генпрокуратура та її прес-служба зовсім перекручено розуміють свої права й обов'язки. Це недержавне ЗМІ має право відмовитися висвітлювати ту або іншу подію, якщо не вважає його цікавим для своїх читачів, слухачів або глядачів. А державний орган, що утримується на кошти платників податків, не має жодного права забороняти тим самим ЗМІ інформувати суспільство (тобто тих самих платників податків) про якість роботи цього органа. Про це говорить Конституція, закон України про інформацію, указ президента про відкритість і прозорість роботи органів державної влади й інші закони".
"Українська правда" вдячна всім, хто підтримує нас у цій ситуації. Зі свого боку обіцяємо, що УП і надалі відстоюватиме права преси на отримання інформації від органів влади та буде інспектувати їхню готовність до "відкритості і прозорості", неодноразово обіцяної президентом.
Читайте також:
Апорт, пане Піскун, ще апорт!
ЖУРНАЛІСТИ БОЙКОТУЮТЬ ГЕНПРОКУРАТУРУ, ЗАХИЩАЮЧИ ПРАВА ПРЕСИ
