Посада голови ФПУ – ціна зради

П'ятниця, 6 грудня 2002, 18:36
Викладене нижче інтерв’ю з Олександром Стояном було записано для www.razom.org.ua 3 грудня і трохи згодом погоджено з автором. У той день, коли з’явилася новина про те, що Стоян – другий номер у "Нашій Україні" – переходить зі своєї фракції до парламентської більшості, з бюро Стояна прохали інтерв’ю притримати…

Від УП: 21 листопада на четвертому З'їзді Федерації профспілок України Стоян знову балотувався на посаду лідера цієї організації. Його суперника - Валентина Пожидаєва – підтримувала СДПУ(о)шне угруповання. Однак жоден із претендентів не зміг тоді набрати необхідної кількості голосів - за статутом ФПУ, для обрання потрібна "половина голосів + 1". За Стояна тоді проголосували 357 делегатів з'їзду, за кандидатуру його заступника Валерія Пожидаєва – 361 з 745, що взяли участь у голосуванні.

12 грудня Федерація профспілок України знову збереться, щоб обрати свого голову. Подивимося, чи допоможе Стояну його віроломство та перехід до парламентської більшості.


"Слід думати про наступне голосування"

– Олександре Миколайовичу, останнім часом засоби масової інформації приділяють Федерації профспілок України, яку ви очолюєте, незвично багато уваги. Нещодавній з’їзд ФПУ не зміг обрати голову і ледь не закінчився розколом. Як би ви самі прокоментували ситуацію, що склалася?

– 21 листопада делегати четвертого з’їзду Федерації профспілок України мали переобрати свого керівника. Згідно зі статутом, для обрання кандидата головою ФПУ, його мають підтримати більше 50 відсотків делегатів з’їзду. Цього разу керівника мали обрати з двох претендентів – мене і мого першого заступника Валерія Пожидаєва. Після підбиття результатів голосування з’ясувалося, що жодному з кандидатів не вистачило для перемоги кількох голосів. Після недовгих дискусій делегати вирішили зібратися 12 грудня, щоб знову повернутися до обрання голови Федерації профспілок.

– Як ви можете пояснити, що лише половина делегатів підтримали вашу кандидатуру? Чи означає це, що ви втрачаєте авторитет серед колег?

– Результати цього голосування не відбивають реального стану речей. Буду відвертим: якби на делегатів з’їзду не чинився тиск, я б обов’язково переміг. Для подібних заяв я маю вагомі підстави. По-перше, представники профспілок були задоволені звітом про роботу Ради ФПУ. По-друге, жорсткої критики щодо моєї діяльності на посаді голови Федерації з боку делегатів не було. По-третє, більшість профспілкових діячів визнають позитивні зміни в роботі нашого профоб’єднання, пов’язані з соціальним захистом. Нарешті, не слід забувати, що я депутат Верховної Ради і маю змогу лобіювати в парламенті закони, потрібні профспілкам.

– Чому ж тоді профспілкові діячі не зважили на численні переваги нинішнього голови, а віддали половину голосів на користь іншого кандидата?

– Під час голосування влада активно задіяла адмінресурс. Протягом усіх трьох днів з’їзду за перебігом подій стежили присутні там губернатори, контролювали кожний крок делегатів від їхніх областей. Напередодні вирішального голосування по керівництву ми навіть толерантно подякували "гостям", натякнувши, що профспілківцям необхідно в спокійній обстановці обрати голову Федерації. Проте поважні "гості" в повному складі прийшли подивитися на голосування щодо керівництва ФПУ, і не просто споглядали, а жорстко тиснули на делегатів, вимагаючи підтримати кандидатуру Пожидаєва.

Ми маємо засвідчені дані, що в переддень з’їзду в столичних готелях голови обласних адміністрацій організовували вечірки з концертами, на яких пригощали делегатів з’їзду Федерації профспілок і проводили агітацію за мого конкурента. Хочу підкреслити, що до честі абсолютної більшості делегатів вони підтримали таємну процедуру голосування щодо керівництва організації. Вони все-таки сподівалися, що голову ФПУ вдасться обрати чесно й порядно. Але я навіть згадувати не хочу про те, що відбувалося під час голосування... Втім, це вже історія. Тепер слід думати про наступне голосування. Воно підтвердить мої висновки щодо використання владою адмінресурсу. Щоправда, 12 грудня тиск використовуватиметься вже на підтримку іншого кандидата, і якщо Валентин Пожидаєв не зніме своєї кандидатури, то набере максимум 100 голосів.

"Я пішов у "Нашу Україну", тому що Ющенко єдиний виконав обіцянки перед профспілками щодо соціальних питань"

– Чим ви завинили перед владою, що вона, не жалкуючи сил і грошей на вечірки, так активно "обробляє" ваших підлеглих?

– Влада намагається влаштувати політичну розправу наді мною за те, що я – другий номер в списку "Нашої України". Я пішов у блок Ющенка, тому що Віктор Андрійович єдиний з усіх прем’єрів виконав обіцянки перед профспілками щодо соціальних питань. Як представник інтересів мільйонів громадян я враховував, що цей блок користується найбільшою підтримкою населення, і що саме "Наша Україна" у своїй програмі і в діяльності визнає першочерговою метою вирішення соціальних питань.

З іншого боку, спроба змінити керівництво ФПУ – це своєрідна підготовка до виборів 2004 року. Більшість політичних сил розуміють, що профспілковий рух – це дуже потужна сила. Взявши під контроль Федерацію профспілок, насадивши в ній своїх агентів впливу – що стане можливим у разі зміни керівництва ФПУ – організацію можна буде використовувати як інструмент на виборах.

– Закон забороняє органам влади втручатися в діяльність профспілок. Натомість ви говорите про кричущі порушення законодавства. Чому ви досі не звернулися до суду з вимогою встановити справедливість?

– Знаєте таку приказку: "Не впіймали – не злодій". Ми нікого не хапали за руку, коли обласні керівники "обробляли" профспілкових представників. Як можна довести, що губернатори влаштовували вечері для того, щоб переконати делегатів з’їзду не підтримувати Стояна? Можливо, губернатори справді тільки зараз згадали про профспілковий актив у своїх областях і вирішили, що як нормально не співпрацювали на місцях, то чому б не розпочати це з розкішної вечірки у столиці. Зовні таку увагу до профспілок можна навіть вітати. Ніхто не зможе довести, про що насправді говорили керівники облдержадміністрацій з профспілковими функціонерами, адже стенограм цих зустрічей ніхто не вів. Однак з відвертих розмов з учасниками з’їзду я знаю про спроби переконати делегатів голосувати за мого заступника. З юридичної точки зору підстав для позовів немає. Але те, що протиправні дії мали місце – незаперечний факт.

– Якщо ви почали говорити про владу, можливо назвете конкретні прізвища тих, хто прагне розправитися з вами. Хто, наприклад, стоїть за Пожидаєвим?

– На мою думку, за Пожидаєвим стоїть адміністрація президента. Банкова працює за схемою "будь-хто, лише не Стоян". До речі, зараз вони активно шукають іншу кандидатуру. Маю підозри, що до спроби скинути керівництво ФПУ доклали руку об’єднані соціал-демократи. Мушу визнати, що всередині профспілок теж є окремі керівники центральних комітетів та обласних рад, які вбачають власний інтерес у зміні голови спілки. І вже абсолютно точно можну заявити, що ці інтриги не мають нічого спільного з інтересами громадян. Цього року я двічі об’їхав всю Україну, і щоразу на зустрічах з робітниками пересвідчувався, що вони позитивно сприймають діяльність профспілок.

– Пригадую, ви не завжди були опозиційним політиком. І раніше влада не мала жодних нарікань на вашу діяльність. Можливо, вам натякають, що потрібно змінити політичну орієнтацію?

– Два попередні скликання я обирався в парламент по одномандатному округу і був доволі незалежним депутатом. Звичайно, самотужки захищати інтереси трударів було б неможливо, тому я входив до центристських фракцій та груп в парламенті. До речі, на цих виборах я міг би знову пройти у Верховну Раду по своєму округу. Про реальність моїх шансів на перемогу свідчить факт, що доки я не зняв свою кандидатуру в мажоритарному окрузі, ніхто на ньому проти мене не висувався. Але час депутатів-одинаків минув, тому я шукав найближче до людей політичне об’єднання. Ним виявився блок Віктора Ющенка. І дійсно, після того, як я увійшов у "Нашу Україну", в мене почалися проблеми.

"Ті, хто хотів би запропонувати мені угоду з совістю, знають про мою принциповість"

– Представники влади не пропонували вам зберегти посаду голови ФПУ шляхом певних політичних поступок? Наприклад, вступ в більшість чи просто вихід із фракції Ющенка.

– Подібних пропозицій мені не робили. Я вважаю себе людиною честі. Гадаю, ті, хто хотів би запропонувати мені угоду з совістю, знають про мою принциповість і розуміють безперспективність таких торгів. Я вважаю, якщо тобі повірили, включили до списку – не суттєво якої партії – значить на тебе сподіваються, тобі вірять. Як можна зрадити колег? Зрадиш раз – і люди тобі більше не віритимуть.

– Ви заговорили про цілісність ФПУ. Чи справді Федерації профспілок загрожує розкол?

– У мене є всі підстави говорити, що в організації можуть організувати розкол. ФПУ на сьогодні потужна, згуртована організація. Вона закріпилася як інституція, як невід’ємна складова суспільства. І раптом постала небезпека розвалу. Голоси за двох кандидатів на посаду голови ФПУ розділилися порівну. Ніхто не гарантує, що 12 грудня результати голосування не повторяться. Щоб запобігти цьому, я на Президії Федерації профспілок заявив, що для збереження цілісності організації було б чесним, якби я і мій заступник не балотувалися на голову ФПУ. Я прийняв нелегке рішення, але мій опонент цю ініціативу не підтримав. Тож я не маю права одноосібно відмовлятися від подальшої боротьби. Залишився тиждень, і я впевнений, що влада запропонує нову кандидатуру. Найгірше, що делегатів з’їзду знову силоміць примушуватимуть голосувати вже не за Пожидаєва, а за якогось іншого претендента.

Я не докоряю окремим профспілківцям, які під тиском змушені голосувати за того кандидата, якого їм вказують згори. Я їх розумію – їм жити й працювати в своїх областях, з тими губернаторами. Я дорікаю собі, що не розробив такої системи, коли б голова обласної ради профспілок, голова центрального комітету, голова обкому й голова профкому були незалежними. Щоб вони не боялися мати власну позицію, за яку їх не позбавлятимуть посади.

– Ви торкнулися питання нового претендента на посаду голови ФПУ. Як тут не згадати колишнього члена фракції КПУ Василя Хару, який увійшов до "Регіонів України" і зберіг за собою комітет з питань соціальної політики та праці. Можливо, цього профспілкового діяча висуватиме влада проти вас на виборах голови ФПУ?

– Вихід Хари зі складу фракції КПУ - його особиста позиція. Напевно, у нього були мотиви для такого кроку. Комітет з питань соціальної політики є найближчим до профспілок, і я не виключаю, що парламентарій змінив фракцію, щоб зберегти за собою комітет. Інше питання, чому він перейшов саме у фракцію "Регіони України". Я можу навести єдиний, але дуже промовистий приклад: у голосуванні щодо збільшення розміру мінімальної заробітної плати лише один член тієї фракції голосував "за", решта були проти цього закону. Висновок невтішний: там, де зараз опинився Василь Григорович, не надто сприймають соціальну політику. В "Регіонах України" зібралися представники великого бізнесу, яким не потрібне підвищення мінімального розміру заробітної плати. А відносно того, чи буде він висуватися на посаду голови ФПУ, я поки що не можу дати відповіді. Я знаю, що луганські профспілки висунули його кандидатуру, але остаточне рішення прийматиме сам Хара.

"Українська правда" у Threads

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Читайте УП В Google News