Авторам темників світить кримінальна справа

Четвер, 3 квітня 2003, 18:59
Верховна Рада України законодавчо закріпила визначення поняття "цензура" і зменшила розмір суми позовів до засобів масової інформації.

За відповідний закон про внесення змін до деяких законів за результатами парламентських слухань "Суспільство, засоби масової інформації, влада: свобода слова і цензура в Україні", прийнятий у четвер, проголосували 252 депутати, проти - 1 з 438, які зареєструвалися.

Закон визначає поняття "цензура" як вимогу до журналіста, головного редактора організації, яка випускає ЗМІ, його засновника, співзасновника, видавця, розповсюджувача заздалегідь узгоджувати поширювану інформацію (крім випадків, коли така вимога йде від автора цієї інформації або іншого суб'єкта авторського і суміжного права на неї), або накладення заборони (крім випадків, коли така заборона накладається судом), або перешкодження у будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Всі ці види цензури законом заборонені.

Крім того, органам державної і місцевої влади, їх посадовим особам забороняється втручатися у професійну діяльність журналістів, контролювати зміст інформації у ЗМІ з метою, зокрема, поширення або непоширення певної інформації, замовчування суспільно значущої інформації, заборони на показ або згадування інформації про окремих осіб, заборони критикувати органи державної і місцевої влади або їх посадових осіб.

Забороняється створення будь-яких органів держвлади установ, введення посад, які повинні контролювати зміст інформації, що поширюють ЗМІ.

Навмисне перешкодження законній професійній діяльності журналістів, переслідування журналістів за виконання професійних обов'язків, за критику, яка здійснюється посадовою особою або групою осіб за попередньою змовою веде за собою кримінальну відповідальність відповідно до Кримінального кодексу.

Повноваження органів держвлади з питань діяльності ЗМІ визначаються виключно Конституцією і законами України.

Згідно із законом, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оцінних думок. Оцінними думками, за винятком образи або наклепу, вважаються висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема, критика, оцінка дій, а також висловлювання, які не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, виходячи з характеру використання мовних засобів, зокрема, вживання гіпербол, алегорій, сатири.

Оцінні думки не підлягають спростуванню і доведенню їх правдивості.

Закон звільняє від відповідальності за поширення, розголошування інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановив, що ця інформація є суспільно значущою.

У випадку, коли правопорушення, скоєне суб'єктом інформаційної діяльності, завдало матеріального або морального збитку фізичній або юридичній особі, винні особи відшкодовують її добровільно або на підставі рішення суду.

Органи державної і місцевої влади, які виступають як позивачі у справах про захист честі, гідності і ділової репутації, можуть вимагати тільки спростування недостовірної інформації і не можуть вимагати відшкодування морального, не матеріального збитку.

У разі розгляду судом суперечки відносно завдання морального, не матеріального збитку між журналістом або ЗМІ як відповідачем і політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою як позивачем, суд може визначити компенсацію такого збитку тільки при наявності злого наміру журналіста або посадових осіб ЗМІ. Наміром є дії, коли журналіст або посадова особа ЗМІ усвідомлювали невірогідність інформації і уявляли її суспільно небезпечні наслідки.

Журналіст і ЗМІ звільняються від відповідальності за поширення інформації, яка не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв сумлінно, і проводив перевірку такої інформації.

Законом також вносяться зміни до декрету Кабінету Міністрів "Про державний збір", відповідно до яких встановлюються розміри державного збору, що стягується з позовних заяв про розгляд питання про захист честі і гідності. Розмір державного збору встановлюється від 1% до 10% ціни позову. У разі подачі позову з вимогою відшкодувати моральний збиток позивач сплачує 1% мита від вимоги відшкодувати 100 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян, 5% - від 100 до 10 тис. мінімумів, і 10% - понад 10 тис. неоподатковуваних мінімумів.

Неправомірна відмова у наданні інформації, невчасне або неповне її надання, або надання не інформації, що не відповідає дійсності, веде за собою стягнення штрафу з посадових осіб, крім осіб, уповноважених виконувати функції держави, у розмірі від 15 до 25 неоподатковуваних мінімумів. Повторне здійснення таких же дій протягом року тягне за собою стягування штрафу від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів.

Закон вступає у дію від дня його опублікування.

Зараз неоподатковуваний мінімум прибутків громадян становить 17 грн.

Інтерфакс-Україна

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування