В ім`я Кучми телеканали оголосили війну проти народу?
П'ятниця, 16 травня 2003, 23:09
Трохи пафосно звучить, але громадяни України не здогадуються, що їхній президент має бути допитаний у кримінальній справі. Справі, порушеній у США проти "найбільшої помилки" Леоніда Кучми Павла Лазаренка.
У жовтні 2002 "Українська правда" опублікувала матеріал "День ганьби українського телебачення". Наївність минулої осені змушувала обурюватися замовчуванням у теленовинах факту порушення проти Кучми кримінальної справи суддею Василенком.
Як виявилося, цей "день ганьби" виявився звичайним буднім днем українського телебачення. Навіть не критичним. Можливо, навіть святом демократії. Тоді хоч перед спортом, але дехто повідомив про справу проти президента.
Зараз ситуація – клімакс здорового глузду і якихось елементарних вимог демократії. Як жива ілюстрація для моніторингового комітету ПАРЄ. Шкода тільки, що поїхали європейці на два дні раніше. А то вони все допитувалися у журналістів на прес-конференції, що таке темники і чи є в Україні цензура.
Отже, в Україні вісім різних новинних телеслужб на загальноукраїнських каналах:
УТН "Першого національного",
"Підсумки" ТРК "Ери",
ТСН "1+1",
"Подробиці" "Інтера",
"Вісті" ТЕТа,
"Вікна" СТБ,
"Репортер" "Нового каналу",
"Факти" ICTV.
З цих восьми лише "Новий" повідомив про те, що американський суддя Мартін Дженкінс залучив Кучму як свідка у справі "США проти Лазаренка". Одна із восьми (!) телеслужб 50-мільйонної держави дозволила собі сказати те, що в нормальній державі було б топ-новиною тижня або навіть місяця.
У "Нового" це було, звісно, не перше повідомлення випуску, і сказано мимохідь. "Репортер" буквально у двох словах подав повідомлення Financial Times про притягнення Кучми, а потім позицію Пайфера, який сказав, що конкретно прокурори не вимагали допиту "гаранта". Саме так могли б вчинити у середу інші сім. Це на випадок, якщо хтось не вірив у справжність рішення судді Дженкінса щодо Кучми.
Але у четвер сумнівів не повинно було залишитися. Офіційний представник уряду США Карлос Паскуаль підтвердив, що взяття свідчень у Кучми домоглися від Дженкінса адвокати Лазаренка. Все, ситуація зрозуміла! Кучма – свідок за поданням сторони захисту.
Але про це не повідомив ніхто! Нуль! Ну, немає такої новини! Не існує!
Тож, більше ніхто не дозволив собі "бруд" проти загальнообраного. Ситуація явно ненормальна. Тим більше цікавою є аргументація редакторів телевізійників – які створили новинний інкубатор навколо Кучми і позбавили громадян своєї держави права на інформацію. Ось що вони сказали в інтерв'ю УП:
Олексій Мустафін, керівник інформаційно-аналітичної служби, канал "Інтер": "Чесно кажучи, ми це не висвітлювали. Таких речей відбувається дуже багато, і ми не вважаємо, що це кричуща новина.
Ми – я, мій заступник і випусковий редактор – ми разом вирішуємо, і вважаємо, що це була неважлива новина. У нас є специфіка новин, і ми не можемо повідомляти про все.
Визначаючи, що піде в ефір, ми маємо з'ясувати, чи важлива це новина, чи це поворот у події, яка має розвиток. Справа Лазаренка – це справа, яка дійсно має розвиток. Але у цьому моменті [появі новини про допит Кучми] для нас було принципово: чи це зміна ситуації? чи відбувся факт допиту? чи достовірна ця інформація?
Ми не вважаємо, що це принципово змінює хід справи Лазаренка. Не вважаємо допит фактом, який відбувся. Бо прибуття американських представників ще не відбулося. І багато сумнівів є щодо достовірності самої інформації – Пайфер каже одне, Паскуаль інше. З огляду на всі обставини ми вирішували, ставити чи ні.
На відміну від інтернет-видань, у нас більша аудиторія, і ми не можемо ставити неперевірену інформацію. Крім того, ви не несете відповідальність за її зміст, а ми несемо.
Коли Кучма буде допитаний, то ми про це повідомимо – якщо з'явиться інформація, що він дійсно був допитаний".
Василь Костюк, шеф-редактор "Вікна-СТБ": "Цю інформацію я знайшов на "Українській правді" і спочатку чекав розвитку ситуації, але потім протягом дня пішов відкат. Пайфер заявив, що в цьому списку свідків Кучми немає. І новина сама себе дезавуювала.
Я для себе особисто вже давно "Файненшл Таймс" не вважаю джерелом об'єктивної інформації. Потім пішли посилання на адвокатів Павла Івановича, але офіційна особа американської сторони – Пайфер – це заперечував.
Ця інформація значуща, але така, що вимагає перевірки. Можливо, уточнення, коректування формулювання. Я сумніваюся в формулюваннях. Для мене дивно, що президент країни буде допитаний представником прокуратури США. Це формулювання, яке принижує гідність держави. Подібна інформація ще більше опустить авторитет держави в очах суспільства.
Функція ЗМІ - давати достовірну перевірену інформацію. Але на даному етапі інформація здалася недостовірною.
У понеділок приїде американська комісія, і ситуація буде розвиватися. Та інформація, яка приходила на даному етапі, була недостатня, щоб заперечувати цей факт або підтверджувати".
Олександр Бєлов, шеф-редактор "Фактів", ICTV: "Ми не отримували такої інформації [про залучення Кучми як свідка]. Зараз я зайнятий, ви приїжджайте завтра на канал, поговоримо".
В'ячеслав Піховшек, головний редактор ТСН, "1+1": "Ми повернемося до цієї теми, якщо подібне [залучення Кучми як свідка] відбуватиметься реально.
Поки все це нагадувало PR-операцію: спочатку запуск через інтернет, який посилався на "Файненшл Таймс", очікування, чи відреагують на це журналісти, і якщо відреагують, то хто. Посилення ситуації через спростування Пайфера і підтвердження Паскуаля. Гралася багатоходівка, коли відтягувалася увага на суперечливу інформацію.
Те, що це була PR-операція, було видно, як новина розтягується у часі, по краплині видавалася інформація, через її неповноту втягуючи журналістів у обговорення.
Оскільки гралася PR-операція, то ми не давали і фразу Пайфера, яку він сказав на камери. І не давали самі слова Паскуаля. Далі будемо дивитися , як процес розвиватиметься.
Навіщо ця PR-операція? Можливо, щоби "підвісити" Кучму перед відправкою військ до Іраку. Я не знаю, чия це PR-операція.
В чому суспільна значимість новини, яка реалізується через PR-операцію? Коли нариваєшся на PR-операцію, ти дозволяєш, щоби тобою маніпулювали і, через тебе – маніпулювали твоїм глядачем. Тоді краще цього уникати".
Всі ці абзаци складно якось коментувати. В цій державі хтось любить повторювати слово "Європа"? І навіть збирається в суботу святкувати день того місця, куди так прагне Україна? Так може краще поставити пам'ятник унітазу?
"Страх" – це пароль до України Леоніда Кучми. У п'ятницю кореспондент "Української правди" підійшов до одного із депутатів-більшовиків, відомого й заможного юриста, члена правового комітету. Підійшов просто із проханням прокоментувати, як за законодавством може проходити допит Кучми американцями. Депутат підвів очі, усміхнувся без ентузіазму і запитав: "А мені про це обов'язково говорити?…"
У жовтні 2002 "Українська правда" опублікувала матеріал "День ганьби українського телебачення". Наївність минулої осені змушувала обурюватися замовчуванням у теленовинах факту порушення проти Кучми кримінальної справи суддею Василенком.
Як виявилося, цей "день ганьби" виявився звичайним буднім днем українського телебачення. Навіть не критичним. Можливо, навіть святом демократії. Тоді хоч перед спортом, але дехто повідомив про справу проти президента.
Зараз ситуація – клімакс здорового глузду і якихось елементарних вимог демократії. Як жива ілюстрація для моніторингового комітету ПАРЄ. Шкода тільки, що поїхали європейці на два дні раніше. А то вони все допитувалися у журналістів на прес-конференції, що таке темники і чи є в Україні цензура.
Отже, в Україні вісім різних новинних телеслужб на загальноукраїнських каналах:
УТН "Першого національного",
"Підсумки" ТРК "Ери",
ТСН "1+1",
"Подробиці" "Інтера",
"Вісті" ТЕТа,
"Вікна" СТБ,
"Репортер" "Нового каналу",
"Факти" ICTV.
З цих восьми лише "Новий" повідомив про те, що американський суддя Мартін Дженкінс залучив Кучму як свідка у справі "США проти Лазаренка". Одна із восьми (!) телеслужб 50-мільйонної держави дозволила собі сказати те, що в нормальній державі було б топ-новиною тижня або навіть місяця.
У "Нового" це було, звісно, не перше повідомлення випуску, і сказано мимохідь. "Репортер" буквально у двох словах подав повідомлення Financial Times про притягнення Кучми, а потім позицію Пайфера, який сказав, що конкретно прокурори не вимагали допиту "гаранта". Саме так могли б вчинити у середу інші сім. Це на випадок, якщо хтось не вірив у справжність рішення судді Дженкінса щодо Кучми.
Але у четвер сумнівів не повинно було залишитися. Офіційний представник уряду США Карлос Паскуаль підтвердив, що взяття свідчень у Кучми домоглися від Дженкінса адвокати Лазаренка. Все, ситуація зрозуміла! Кучма – свідок за поданням сторони захисту.
Але про це не повідомив ніхто! Нуль! Ну, немає такої новини! Не існує!
Тож, більше ніхто не дозволив собі "бруд" проти загальнообраного. Ситуація явно ненормальна. Тим більше цікавою є аргументація редакторів телевізійників – які створили новинний інкубатор навколо Кучми і позбавили громадян своєї держави права на інформацію. Ось що вони сказали в інтерв'ю УП:
Олексій Мустафін, керівник інформаційно-аналітичної служби, канал "Інтер": "Чесно кажучи, ми це не висвітлювали. Таких речей відбувається дуже багато, і ми не вважаємо, що це кричуща новина.
Ми – я, мій заступник і випусковий редактор – ми разом вирішуємо, і вважаємо, що це була неважлива новина. У нас є специфіка новин, і ми не можемо повідомляти про все.
Визначаючи, що піде в ефір, ми маємо з'ясувати, чи важлива це новина, чи це поворот у події, яка має розвиток. Справа Лазаренка – це справа, яка дійсно має розвиток. Але у цьому моменті [появі новини про допит Кучми] для нас було принципово: чи це зміна ситуації? чи відбувся факт допиту? чи достовірна ця інформація?
Ми не вважаємо, що це принципово змінює хід справи Лазаренка. Не вважаємо допит фактом, який відбувся. Бо прибуття американських представників ще не відбулося. І багато сумнівів є щодо достовірності самої інформації – Пайфер каже одне, Паскуаль інше. З огляду на всі обставини ми вирішували, ставити чи ні.
На відміну від інтернет-видань, у нас більша аудиторія, і ми не можемо ставити неперевірену інформацію. Крім того, ви не несете відповідальність за її зміст, а ми несемо.
Коли Кучма буде допитаний, то ми про це повідомимо – якщо з'явиться інформація, що він дійсно був допитаний".
Василь Костюк, шеф-редактор "Вікна-СТБ": "Цю інформацію я знайшов на "Українській правді" і спочатку чекав розвитку ситуації, але потім протягом дня пішов відкат. Пайфер заявив, що в цьому списку свідків Кучми немає. І новина сама себе дезавуювала.
Я для себе особисто вже давно "Файненшл Таймс" не вважаю джерелом об'єктивної інформації. Потім пішли посилання на адвокатів Павла Івановича, але офіційна особа американської сторони – Пайфер – це заперечував.
Ця інформація значуща, але така, що вимагає перевірки. Можливо, уточнення, коректування формулювання. Я сумніваюся в формулюваннях. Для мене дивно, що президент країни буде допитаний представником прокуратури США. Це формулювання, яке принижує гідність держави. Подібна інформація ще більше опустить авторитет держави в очах суспільства.
Функція ЗМІ - давати достовірну перевірену інформацію. Але на даному етапі інформація здалася недостовірною.
У понеділок приїде американська комісія, і ситуація буде розвиватися. Та інформація, яка приходила на даному етапі, була недостатня, щоб заперечувати цей факт або підтверджувати".
Олександр Бєлов, шеф-редактор "Фактів", ICTV: "Ми не отримували такої інформації [про залучення Кучми як свідка]. Зараз я зайнятий, ви приїжджайте завтра на канал, поговоримо".
В'ячеслав Піховшек, головний редактор ТСН, "1+1": "Ми повернемося до цієї теми, якщо подібне [залучення Кучми як свідка] відбуватиметься реально.
Поки все це нагадувало PR-операцію: спочатку запуск через інтернет, який посилався на "Файненшл Таймс", очікування, чи відреагують на це журналісти, і якщо відреагують, то хто. Посилення ситуації через спростування Пайфера і підтвердження Паскуаля. Гралася багатоходівка, коли відтягувалася увага на суперечливу інформацію.
Те, що це була PR-операція, було видно, як новина розтягується у часі, по краплині видавалася інформація, через її неповноту втягуючи журналістів у обговорення.
Оскільки гралася PR-операція, то ми не давали і фразу Пайфера, яку він сказав на камери. І не давали самі слова Паскуаля. Далі будемо дивитися , як процес розвиватиметься.
Навіщо ця PR-операція? Можливо, щоби "підвісити" Кучму перед відправкою військ до Іраку. Я не знаю, чия це PR-операція.
В чому суспільна значимість новини, яка реалізується через PR-операцію? Коли нариваєшся на PR-операцію, ти дозволяєш, щоби тобою маніпулювали і, через тебе – маніпулювали твоїм глядачем. Тоді краще цього уникати".
Всі ці абзаци складно якось коментувати. В цій державі хтось любить повторювати слово "Європа"? І навіть збирається в суботу святкувати день того місця, куди так прагне Україна? Так може краще поставити пам'ятник унітазу?
"Страх" – це пароль до України Леоніда Кучми. У п'ятницю кореспондент "Української правди" підійшов до одного із депутатів-більшовиків, відомого й заможного юриста, члена правового комітету. Підійшов просто із проханням прокоментувати, як за законодавством може проходити допит Кучми американцями. Депутат підвів очі, усміхнувся без ентузіазму і запитав: "А мені про це обов'язково говорити?…"
