Реформа Конституції: депутати визначилися, скільки влади забрати у президента

Понеділок, 9 червня 2003, 10:12
Парламентська спецкомісія випередила Леоніда Кучму у підготовці змін до Конституції. Минулої п'ятниці депутати, які останні місяці збиралися в одному з кабінетів Верховної Ради і переписували Основний закон, проголосували остаточний текст законопроекту. Він має бути внесений до парламенту на поточному тижні – для цього треба лише 150 підписів. Які, кажуть члени комісії, зібрати зовсім не проблема.

Тимчасова спеціальна комісія пропонує 31 зміну до 10 статей Конституції. Тепер документ має бути поданий фракціям, які і вирішать, що з ним далі робити. Чи чекати на кучмин законопроект і потім виписувати один-єдиний-для всіх прийнятний? Чи, в разі відсутності спільного бачення, голосувати кожен документ окремо на цій сесії, щоб подати його на експертизу до Конституційного суду.

Багато залежить від зустрічі лідерів фракцій з президентом, розповів УП член комісії Віктор Мусіяка з "Європейського вибору". Після цього все має прояснитися.

Якщо президент і лідери політсил домовляться зібрати з двох варіантів єдиний, то депутати-конституційники готові тиждень ударно попрацювати – щоб винести узгоджений проект змін Основного закону на наступний сесійний тиждень. Щоб 19 червня проголосувати його направлення до Конституційного суду.

Якщо встигнуть, то потім треба підганяти Суд – аби він підготував експертний висновок до початку канікул. Тоді депутати змогли б проголосувати перше читання вже на цій сесії. І друге читання, коли необхідно 300 голосів, припадає на осінньо-зимову сесію.

В іншому разі друге читання вискочить на весну 2004. Коли в розпал передвиборчої кампанії всі ці зміни до Конституції використають як папір для ксерокса.

Другий варіант – якщо Кучма і депутати не порозуміються. Тоді буде два законопроекти, два голосування за направлення до Конституційного суду, два експертні висновки, два перших читання по 226 голосів (що імовірно) і два других читання по 300 голосів (а ось такого не буває).

На думку Мусіяки, "єдиний шанс набрати 300 голосів" і все-таки змінити Конституцію – це якщо буде спільний законопроект від депутатів і президента.

Отже, із чим же закінчила свою роботу парламентська комісія?

Немає жодної сили, яка б сказала, що всі її пропозиції враховано. Але як компроміс депутати пропонують такий перерозподіл повноважень на користь парламентсько-президентської республіки.

Ключова рокіровка – у статті 114 Конституції: прем'єр призначається Верховною Радою (ясна річ, однопалатною) за поданням президента. На посаду глави уряду висувається представник партії чи блоку, яка має в парламенті найбільшу кількість нардепів. У разі відмови цієї сили або відхилення кандидатури право висувати претендента в прем'єри переходить до другої за чисельністю фракції. У разі, якщо й у них станеться фіаско, то на посаду головного урядовця має бути запропоновано представника парламентської коаліції.

Як розповів УП представник "Нашої України" у комісії Микола Катеринчук, їх сила наполягала, щоб право пропонувати прем'єра мав саме переможець виборів. (Саме з цією ідеєю виступив Ющенко минулого літа, намагаючись отримати крісло глави уряду.) Однак у комісії не знайшлося більшості голосів за цей варіант.

Механізм, щоб заблокувати можливість перебіжчикам, комісія пропонує виписати у 71 статті: у разі виходу депутата з рідної фракції чи невходження до неї його повноваження припиняються достроково. За рішенням суду.

В законопроекті передбачено два випадки, коли президент може розігнати парламент: чинна норма про нездатність депутатів зібратися на сесію протягом 30 днів плюс у випадку, якщо протягом 60 днів не створено новий уряд.

У Конституцію вирішили не вносити поняття "більшість". За словами Катеринчука, вирішили записати, що порядок роботи парламенту визначається Конституцією й регламентом Верховної Ради. При цьому не законом "Про регламент" (що, як закон, вимагатиме підпису президента), а саме Регламентом, який ухвалюється депутатами.

Також у законопроекті комісії немає права президента розпускати парламент у разі несхвалення бюджету. Хоча були різні пропозиції по строках – якщо не проголосований головний фінансовий документ до 31 грудня, до 1 березня бюджетного року і навіть до 1 квітня.

Депутатам не дозволили суміщати крісло обранця з членом уряду. Достроково повноваження народного обранця припиняються у разі, якщо протягом 4 місяців він не здійснює без поважних причин свої повноваження.

За словами Катеринчука, "Наша Україна" цю норму може не підтримати, бо "вона не є дієвою, нічого не змінює – депутат раз на чотири місяці може з'явитися і потім знову зникнути". Однак, за словами Мусіяки, вирішили записати саме так – бо це кореспондується з загальноприйнятими умовами звільнення з роботи всіх інших громадян.

Окрема інтрига – формування Кабінету Міністрів. Повноваження із затвердження персоналій комісія пропонує розподілити так: призначає міністрів парламент, прізвища подає прем'єр. Є ряд портфелів, претенденти на які перед парламентським затвердженням мають бути попередньо узгоджені прем'єром у президента: це МЗС, МВС, Міноборони і МінНС.

У кучминих пропозиціях, як відомо, він залишив за собою право особисто визначати цих міністрів.

Але комісія пішла ще далі й взагалі забрала у глави держави ще кілька підлеглих. Окремо Кабмін, не турбуючи президента, сам вносить до парламенту главу Державної податкової адміністрації, Держмитниці та Фонду держмайна.

Є посади, на які президент призначає сам – за згодою Верховної Ради (тобто прем'єр у їх долі не фігурує). Це глави Антимонопольного комітету, Держкордону, СБУ і Держкомітету телебачення й радіомовлення. "Це посади, які пов'язані з виконанням президентом своїх функцій як гаранта прав свобод громадян, або щодо забезпечення нацбезпеки", - пояснив Мусіяка.

Генпрокурора пропонується призначати й звільняти за поданням Верховної Ради. "Тут є протиріччя з тим, що прокурор – це інструмент президента, який виконує функції контролю", - не згодний з рішенням комісії Катеринчук.

Ще собі до своїх повноважень парламент хоче забрати право тлумачити закони. Зараз це може робити виключно Конституційний Суд.

Старим залишився в законопроекті комісії принцип формування Центрвиборчкому – половину членів призначає парламент, половину - президент. Хоча як альтернатива пропонувалося обирати ЦВК тільки із суддів Верховного суду. "Так ми знімаємо багато питань, що суди використовуються під час виборів як елемент політтехнологій", - зазначив Катеринчук.

Не змогла комісія змінити й процедуру імпічменту, тому в проекті залишилася норма, записана в чинній Конституції. "Ми пропонували зробити цей механізм більш реальним. Ми пропонували: після того, як Верховна Рада отримала інформацію щодо підозри президента у скоєнні злочину і тимчасова комісія надала необхідні факти, тоді парламент 300 голосів направляє справу до Верховного суду, і суд приймає рішення щодо відповідальності глави держави. Яке вже не потребуватиме затвердження парламентом. Тобто таким чином був би не політичний, а юридичний інструмент імпічменту", - зазначив Катеричнук. Однак, за його словами, комісія не змогла змінити цю норму, навіть коли запропонували її ввести з 2005 року.

Зміна торкнулася лише того, хто виконуватиме повноваження президента у разі його дострокової відставки. У законопроекті це право пропонується віддати спікеру парламенту.



powered by lun.ua