Послом України у США стане учасник врегулювання скандалу з "Кольчугами"
Понеділок, 6 жовтня 2003, 11:40
Посісти вакантне місце посла України в США може Михайло Резник. За даними "Української правди", саме це прізвище МЗС передало до Вашингтона для отримання агреману. У даний час Резник працює послом України в Китаї. І за сумісництвом – у Монголії та... Північній Кореї.
Джерела не уточнюють, коли саме було передано агреман. Після призначення главою МЗС Костянтин Грищенко пішов із посади посла у США 3 вересня. А термін розгляду агреману зазвичай коливається між 4-8 тижнями. При цьому інформація про надсилання запиту щодо кандидатури посла є закритою, а у випадку відмови її причини можна не називати.
Посада посла у США вважається найпрестижнішою серед своїх аналогів. Тим більше зараз, коли Вашингтон де-факто став столицею однополюсного світу. Від посла у США залежить не тільки роль України у міжнародній політиці, але і внутрішні процеси в Україні – відомо, що США завжди тісно впливали на політичну ситуацію в державі. І випадок з "Кольчугами" зайве тому підтвердження.
Кажуть, що поїхати до США дуже хотів нинішній перший заступник міністра закордонних справ із питань євроінтеграції Олександр Чалий. Серед керівництва МЗС також підійшов час поїхати послом і в Наталії Зарудної – у дипломатів прийнято чергувати роботу у Києві та за кордоном.
Однак, виходить, вибір упав на Резника.
На дипломатичну службу Резник прийшов у 1997, коли його відправили послом до Південної Кореї. У 2001 його перевели в Китай. І зараз, якщо США нададуть йому агреман, то він достроково поїде з Пекіну.
За іронією долі, як і Костянтин Грищенко, Михайло Резник брав участь у вирулюванні кольчужного скандалу. Так, зокрема, минулого року МЗС Китаю навіть виступило зі спеціальною заявою, яка мала стала ще одним аргументом для адвокатів Кучми.
Під час роботи Резника послом у Китаї відбувся триденний візит Кучми до КНР. Сталося це у листопаді 2002, в розпал звинувачень на адресу України. І тоді Кучма, перебуваючи під тиском США, шукав підтримки у Китаю.
Як відомо, Кучма після підтвердження його голосу на записі Мельниченка, запросив американо-британських експертів переконатися у чесності щодо "Кольчуг". Однак Україна не виконала одну з їх вимог – не показала сертифікат кінцевого користувача на продаж "Кольчуг" з України до Китаю.
За словами джерел "Української правди", американці та британці підозрювали, що на цих документах, на відміну від інших контрактів, не стояла заборона перепродувати радари до третіх країн. Тому експерти хотіли почути від Києва про місцеперебування 4 проданих Пекіну "Кольчуг", а також українських фахівців-наладників.
Україна про це так і не повідомила. Вашингтон залишився невдоволеним, а Київ прикрився небажанням розголошувати військові секрети Китаю.
Однак, за даними Бі-Бі-Сі, той візит Кучми до Китаю восени 2002 пройшов без ажіотажу. Газета "Женмінь жибао" про нього написала "після повідомлення про банкет із нагоди встановлення добросусідських відносин між Китаєм і Люксембургом".
"Кучма приїхав у Китай відверто слабким, і схоже, у КНР це відчули". За повідомленням Бі-Бі-Сі, Кучма розраховував на солідарність з Китаєм у питанні "Кольчуг". У відповідь почув: Китай допоможе Україні тільки в тому випадку, якщо це буде відповідати його власним інтересам, а поки просто купить трохи зброї подешевше.
У тій поїздці до Китаю, яка була перевіркою боєм для Резника, Кучму традиційно супроводжував Медведчук. Але не просто як глава АП, але і як спеціально уповноважений "гарантом" на розв'язання кольчужного скандалу.
Загалом Резнику останнім часом доводилося часто стикатися з Кучмою і його свитою. Навесні 2003 Кучма їздив до Гонконгу, який є частиною Китаю. Тоді ж "гарант" також відвідав Монголію – там Резник є послом за сумісництвом.
Як склалися відносини Резника з Медведчуком, "Українській правді" не відомо. Так само, як "УП" не знає, наскільки серйозно і в тісній співпраці з посольством у Пекіні Григорій Суркіс здійснює свої повноваження керівника товариства дружби "Україна-Китай".
Однак усі ці факти напряму стосуються останнього місця роботи нового вірогідного посла України у США.
Якщо ж говорити про біографію Михайла Резника, то виходить, що він повертається до Америки. В 1994-97 Резник очолював торгово-економічну місію при посольстві України у Штатах. Також він у 1992 році закінчив програму у бізнес-школі при Стенфордському університеті в Каліфорнії – одному з найпотужніших навчальних закладів світу.
У 1992-94 роках Резник був заступником і першим заступником міністра зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі. Поруч із ним тоді працював Сергій Осика – нинішній співголова групи "Народовладдя" у парламенті.
До роботи у міністерстві, Резник очолював державне зовнішньоекономічне об'єднання "Укртехмашімпекс", а за часів СРСР – "Укрторгзабезпечення".
У вірогідного посла України в США немає дипломатичної освіти – крім Стенфорду він закінчив київські Інститут народного господарства і Торгово-економічний інститут.
Народився Резник 53 роки тому у Росії – в селищі Дангузький Оренбурзької області.
Джерела не уточнюють, коли саме було передано агреман. Після призначення главою МЗС Костянтин Грищенко пішов із посади посла у США 3 вересня. А термін розгляду агреману зазвичай коливається між 4-8 тижнями. При цьому інформація про надсилання запиту щодо кандидатури посла є закритою, а у випадку відмови її причини можна не називати.
Посада посла у США вважається найпрестижнішою серед своїх аналогів. Тим більше зараз, коли Вашингтон де-факто став столицею однополюсного світу. Від посла у США залежить не тільки роль України у міжнародній політиці, але і внутрішні процеси в Україні – відомо, що США завжди тісно впливали на політичну ситуацію в державі. І випадок з "Кольчугами" зайве тому підтвердження.
Кажуть, що поїхати до США дуже хотів нинішній перший заступник міністра закордонних справ із питань євроінтеграції Олександр Чалий. Серед керівництва МЗС також підійшов час поїхати послом і в Наталії Зарудної – у дипломатів прийнято чергувати роботу у Києві та за кордоном.
Однак, виходить, вибір упав на Резника.
На дипломатичну службу Резник прийшов у 1997, коли його відправили послом до Південної Кореї. У 2001 його перевели в Китай. І зараз, якщо США нададуть йому агреман, то він достроково поїде з Пекіну.
За іронією долі, як і Костянтин Грищенко, Михайло Резник брав участь у вирулюванні кольчужного скандалу. Так, зокрема, минулого року МЗС Китаю навіть виступило зі спеціальною заявою, яка мала стала ще одним аргументом для адвокатів Кучми.
Під час роботи Резника послом у Китаї відбувся триденний візит Кучми до КНР. Сталося це у листопаді 2002, в розпал звинувачень на адресу України. І тоді Кучма, перебуваючи під тиском США, шукав підтримки у Китаю.
Як відомо, Кучма після підтвердження його голосу на записі Мельниченка, запросив американо-британських експертів переконатися у чесності щодо "Кольчуг". Однак Україна не виконала одну з їх вимог – не показала сертифікат кінцевого користувача на продаж "Кольчуг" з України до Китаю.
За словами джерел "Української правди", американці та британці підозрювали, що на цих документах, на відміну від інших контрактів, не стояла заборона перепродувати радари до третіх країн. Тому експерти хотіли почути від Києва про місцеперебування 4 проданих Пекіну "Кольчуг", а також українських фахівців-наладників.
Україна про це так і не повідомила. Вашингтон залишився невдоволеним, а Київ прикрився небажанням розголошувати військові секрети Китаю.
Однак, за даними Бі-Бі-Сі, той візит Кучми до Китаю восени 2002 пройшов без ажіотажу. Газета "Женмінь жибао" про нього написала "після повідомлення про банкет із нагоди встановлення добросусідських відносин між Китаєм і Люксембургом".
"Кучма приїхав у Китай відверто слабким, і схоже, у КНР це відчули". За повідомленням Бі-Бі-Сі, Кучма розраховував на солідарність з Китаєм у питанні "Кольчуг". У відповідь почув: Китай допоможе Україні тільки в тому випадку, якщо це буде відповідати його власним інтересам, а поки просто купить трохи зброї подешевше.
У тій поїздці до Китаю, яка була перевіркою боєм для Резника, Кучму традиційно супроводжував Медведчук. Але не просто як глава АП, але і як спеціально уповноважений "гарантом" на розв'язання кольчужного скандалу.
Загалом Резнику останнім часом доводилося часто стикатися з Кучмою і його свитою. Навесні 2003 Кучма їздив до Гонконгу, який є частиною Китаю. Тоді ж "гарант" також відвідав Монголію – там Резник є послом за сумісництвом.
Як склалися відносини Резника з Медведчуком, "Українській правді" не відомо. Так само, як "УП" не знає, наскільки серйозно і в тісній співпраці з посольством у Пекіні Григорій Суркіс здійснює свої повноваження керівника товариства дружби "Україна-Китай".
Однак усі ці факти напряму стосуються останнього місця роботи нового вірогідного посла України у США.
Якщо ж говорити про біографію Михайла Резника, то виходить, що він повертається до Америки. В 1994-97 Резник очолював торгово-економічну місію при посольстві України у Штатах. Також він у 1992 році закінчив програму у бізнес-школі при Стенфордському університеті в Каліфорнії – одному з найпотужніших навчальних закладів світу.
У 1992-94 роках Резник був заступником і першим заступником міністра зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі. Поруч із ним тоді працював Сергій Осика – нинішній співголова групи "Народовладдя" у парламенті.
До роботи у міністерстві, Резник очолював державне зовнішньоекономічне об'єднання "Укртехмашімпекс", а за часів СРСР – "Укрторгзабезпечення".
У вірогідного посла України в США немає дипломатичної освіти – крім Стенфорду він закінчив київські Інститут народного господарства і Торгово-економічний інститут.
Народився Резник 53 роки тому у Росії – в селищі Дангузький Оренбурзької області.
