Гальчинський: ЄЕП – це рух назад
П'ятниця, 5 грудня 2003, 15:17
Росія сьогодні фактично не готова до затвердження зони вільної торгівлі в рамках Єдиного економічного простору з Україною, Білорусією і Казахстаном на принципах Світової організації торгівлі.
Таку думку висловив радник українського президента, директор Національного інституту стратегічних досліджень Анатолій Гальчинский, представляючи на зустрічі з журналістам у п'ятницю в Києві аналітичні оцінки НІСД про стратегії євроінтеграції і питання участі України в ЄЕП.
"Можливо, провокація на Тузлі пов'язана саме з цим фактором", - сказав він.
При цьому, "наша точка зору полягає в тому, що ми не повинні змішувати питання, що пов'язані з Тузлой, з питаннями економічного співробітництва, поглибленням економічного співробітництва з Росією", підкреслив Гальчинський.
Директор НІСД нагадав, що Україна активно відстоює ідею зони вільної торгівлі на рівні СНД і зацікавлена в створенні такої зони в рамках ЄЕП.
Разом з тим, він підкреслив, що зона вільної торгівлі повинна бути затверджена без існуючих вилучень і застережень і функціонувати за єдиними міжнародними принципами і нормами СОТ, насамперед, забезпечити рівні конкурентні можливості країн, що її формують.
У зв'язку з цим Гальчинський звернув увагу на те, що середня ціна на газ для внутрішніх споживачів у Росії в 2001 році складала $19 за 1 тис. куб. м. при експортній ціні $110-120 за 1 тис. куб. м., відзначивши, що в даному випадку мова йде про фактично приховані субсидії російському товаровиробникові, що оцінюються російськими експертами в $37,7 млрд.
"У даному випадку про рівні конкурентні умови, рівність цін мови бути не може", - сказав він.
Гальчинський відзначив, що, за оцінками експертів, Росія зможе лише поступово до 2007 року підвищити ціну на газ до $50 за 1 тис. куб., що буде при цьому вдвічі нижче світових цін.
Крім того, директор НІСД акцентував увагу "на принципових застереженнях, що характеризуються співвідношенням євроінтеграційної стратегії України і її співробітництва з країнами СНД і ЄЕП", підкресливши, що "мова йде, насамперед, про підлеглий характер такого співробітництва євроінтеграційному курсові України".
"У поглибленні співробітництва з країнами ЄЕП ми можемо здійснювати тільки такі кроки, що не суперечать євроінтеграційній стратегії нашої країни", - сказав він, відзначивши, що таку можливість для України передбачає стаття 5 угоди про ЄЕП, що передбачає можливість різновекторної і різношвидкісної інтеграції.
За словами Гальчинського, для України неможлива гармонізація законодавства з країнами ЄЕП. Він підкреслив, що "це рух назад".
"Ми з великими застереженнями ставимося до проблеми утвердження Митного союзу, до переходу в перспективі до єдиної валюти і до участі України в регулювальному органі, що буде діяти за принципами зваженого голосування", - сказав експерт.
Якщо виходити з того, що в 2002 році ВВП Росії складав $346 млрд., України - $42 млрд., Казахстану - $25 млрд., Білорусії - $14 млрд., то при поділі голосів у регулювальному органі Росія одержить 81 голос, Україна - 10, Казахстан - 6, Білорусія – 3, відзначив він.
"Ми вважаємо некоректним постановку питання про адекватність процесу формування ЄЕП принципам утвердження, функціонування і розвитку ЄС", - сказав у цьому зв'язку Гальчинський.
Інтерфакс-Україна
Таку думку висловив радник українського президента, директор Національного інституту стратегічних досліджень Анатолій Гальчинский, представляючи на зустрічі з журналістам у п'ятницю в Києві аналітичні оцінки НІСД про стратегії євроінтеграції і питання участі України в ЄЕП.
"Можливо, провокація на Тузлі пов'язана саме з цим фактором", - сказав він.
При цьому, "наша точка зору полягає в тому, що ми не повинні змішувати питання, що пов'язані з Тузлой, з питаннями економічного співробітництва, поглибленням економічного співробітництва з Росією", підкреслив Гальчинський.
Директор НІСД нагадав, що Україна активно відстоює ідею зони вільної торгівлі на рівні СНД і зацікавлена в створенні такої зони в рамках ЄЕП.
Разом з тим, він підкреслив, що зона вільної торгівлі повинна бути затверджена без існуючих вилучень і застережень і функціонувати за єдиними міжнародними принципами і нормами СОТ, насамперед, забезпечити рівні конкурентні можливості країн, що її формують.
У зв'язку з цим Гальчинський звернув увагу на те, що середня ціна на газ для внутрішніх споживачів у Росії в 2001 році складала $19 за 1 тис. куб. м. при експортній ціні $110-120 за 1 тис. куб. м., відзначивши, що в даному випадку мова йде про фактично приховані субсидії російському товаровиробникові, що оцінюються російськими експертами в $37,7 млрд.
"У даному випадку про рівні конкурентні умови, рівність цін мови бути не може", - сказав він.
Гальчинський відзначив, що, за оцінками експертів, Росія зможе лише поступово до 2007 року підвищити ціну на газ до $50 за 1 тис. куб., що буде при цьому вдвічі нижче світових цін.
Крім того, директор НІСД акцентував увагу "на принципових застереженнях, що характеризуються співвідношенням євроінтеграційної стратегії України і її співробітництва з країнами СНД і ЄЕП", підкресливши, що "мова йде, насамперед, про підлеглий характер такого співробітництва євроінтеграційному курсові України".
"У поглибленні співробітництва з країнами ЄЕП ми можемо здійснювати тільки такі кроки, що не суперечать євроінтеграційній стратегії нашої країни", - сказав він, відзначивши, що таку можливість для України передбачає стаття 5 угоди про ЄЕП, що передбачає можливість різновекторної і різношвидкісної інтеграції.
За словами Гальчинського, для України неможлива гармонізація законодавства з країнами ЄЕП. Він підкреслив, що "це рух назад".
"Ми з великими застереженнями ставимося до проблеми утвердження Митного союзу, до переходу в перспективі до єдиної валюти і до участі України в регулювальному органі, що буде діяти за принципами зваженого голосування", - сказав експерт.
Якщо виходити з того, що в 2002 році ВВП Росії складав $346 млрд., України - $42 млрд., Казахстану - $25 млрд., Білорусії - $14 млрд., то при поділі голосів у регулювальному органі Росія одержить 81 голос, Україна - 10, Казахстан - 6, Білорусія – 3, відзначив він.
"Ми вважаємо некоректним постановку питання про адекватність процесу формування ЄЕП принципам утвердження, функціонування і розвитку ЄС", - сказав у цьому зв'язку Гальчинський.
Інтерфакс-Україна
