Верховний Суд проти спроб депутатів саджати журналістів за наклеп

Верховний Суд України вважає недоцільним введення кримінальної відповідальності за наклеп.

Такий висновок міститься в зауваженнях та пропозиціях Верховного Суду до проекту закону "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України", повідомляє прес-служба суду.

Законопроектом бютівця Антона Яценка (реєстр. № 2086) пропонується встановити кримінальну відповідальність за наклеп, доповнивши кримінальний кодекс статтею 151-1.

Суб’єктом такого злочину проект визначає лише "службових осіб, які займають відповідальну або особливо відповідальну посаду".

У зауваженнях Верховного Суду зазначається, що пропозиція криміналізувати таке діяння як наклеп є юридично необґрунтованою.

Кримінальну відповідальність за нього було передбачено у вітчизняному кримінальному законодавстві — у статті 125 КК України 1960 року. Однак законодавець декриміналізував це діяння із прийняттям у 2001 році нового КК.

З того часу на розгляд Верховної Ради неодноразово вносилися законопроекти, спрямовані на криміналізацію наклепу, однак жоден із них не був прийнятий як закон, зазначається в повідомленні.

Також суд звертає увагу на те, що статтями 28 і 32 Конституції, а також статтями 297 та 299 Цивільного кодексу України закріплюється право кожного на повагу до його гідності та честі, а також на недоторканість ділової репутації.

При порушенні цих прав особа може звернутися до суду з позовом про їх захист. Цивільним законодавством також встановлено відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням недостовірних відомостей чи інформації (стаття 23 ЦК), тобто передбачено достатній захист особи в зазначених випадках.

Оцінювання заподіяної наклепом шкоди здійснюється власне особою, на яку його спрямовано, з урахуванням суб’єктивних уявлень про честь, гідність, ділову репутацію, ступінь заподіяної шкоди тощо.

"Тому й рішення про звернення до суду з вимогою про відшкодування шкоди від поширення завідомо неправдивих, недостовірних та негативних відомостей або інформації, має приймати особа, котра зазнала негативних наслідків такого діяння", - йдеться в повідомленні.

З огляду на це, а також на ряд недоліків інших положень проекту, Верховний Суд вважає недоцільним прийняття цього законопроекту.