Європейці стали менше довіряти Євросоюзу - опитування

7 переглядів 7 переглядів
Вівторок, 7 травня 2013, 13:34

Довiра до Європейського союзу серед жителiв об’єднання впала на дуже низький рівень.

Про такі результати опитування, проведеного на замовлення науково-дослiдного iнституту European Councilon Foreign Relations (ECFR), повідомляє Deutsche Welle.

Згідно з інформацією, найбiльше євроскептикiв - у пiвденних країнах континенту, охоплених важкою економiчною кризою i змушених вдаватися до широкомасштабної реструктуризацiї всiєї соцiально-економiчної системи.

Як показують результати опитування, в Iспанiї на сьогоднi лише 20% громадян вiдчувають довiру до Євросоюзу, тодi як у 2009 роцi їх було 56%. В Iталiї цей показник знизився до 31% з 52%.

"Сумнiви в Євросоюзi схожi на вірус, якому вкрай важко протистояти", - зазначає iспанський полiтолог Хосе Iгнасiо Торребланка, аналiзуючи для ECFR отриманi пiд час дослiдження данi.

Ним вже заразився весь континент, навiть вiдносно стабiльнi в економiчному планi держави, вважає вiн.

Так, у Нiмеччинi довiра до ЄС впала з 2009 року на 14 процентних пунктiв i становить зараз 30%, у Францiї - на 8 процентних пунктiв, до 34%.

"Найнесподiванiше полягає в тому, що через нинiшню кризу майже всi європейцi вiдчувають себе жертвами: i тi, хто надає фiнансову допомогу, як нiмцi, i тi, хто її отримує, скажiмо, iспанцi", - заявив Торребланка.

За його словами, значна небезпека полягає в тому, що євро в кiнцевому рахунку буде врятовано, але ЄС позбудеться при цьому пiдтримки своїх громадян.

"Люди вiдчувають страх перед завтрашнiм днем, вони бояться за свої робочi мiсця, за свiй життєвий рiвень, i провину за кризу покладають на Європу", - заявила депутат Європарламенту вiд Соцiал-демократичної партiї Нiмеччини Ютта Штайнрук.

"Так, є яскраво виражений взаємозв'язок мiж економiчною ситуацiєю i довiрою до ЄС", - пiдтверджує Торребланка.

Проте вiн вважає, що цiй змiнi настроїв є й бiльш глибиннi причини.

"У людей виникло вiдчуття, що вони втратили контроль над ситуацiєю. Їх змушують погоджуватися з речами, про якi говорять як про безальтернативнi", - зазначив експерт.

Громадянам Нiмеччини доводиться затверджувати новi i новi пакети допомоги iншим країнам, а жителям Пiвденної Європи - пiдкорятися вимогам все нових i нових програм жорсткої економiї.

"Це вихолощення демократiї", - попереджає вчений, нагадуючи про те, що суть демократiї - це саме наявнiсть альтернатив.

"На жаль, ми надто довго говорили людям, що цим заходам немає альтернатив", - вважає i нiмецький християнський демократ Райнер Вiланд, який обiймає посаду вiце-голови Європарламенту.

При цьому вiн наголошує, що, як i абсолютна бiльшiсть полiтикiв ФРН, вiн є переконаним прибiчником заходiв пiдтримки євро.

Віланд переконаний, що в майбутньому необхiдно буде активнiше виносити на громадське обговорення рiзнi варiанти рiшень, оскiльки "альтернативи є завжди".

Так, Нiмеччина може припинити надання фiнансової допомоги країнам-боржникам, однак у цьому разi жителi країни мають бути готовi до всiх негативних наслiдкiв такого кроку.

Втiм, поки що нi в Нiмеччинi, нi в Iспанiї iдея вiдмови вiд євро i навiть бiльше - виходу з Євросоюзу, не має серйозної суспiльної пiдтримки. Чим люди незадоволенi, так це методами i формами боротьби з кризою, зазначає Торребланка.

Вiн переконаний, що в ЄС "необхiдно змiцнювати демократiю": європейцi повиннi мати бiльше можливостей впливати на полiтичнi процеси. На його думку, слiд покласти край ситуацiї, коли життєво важливi рiшення ухвалюють на закритих нiчних засiданнях Єврогрупи i втiлюються в життя такими технократическими iнститутами, як "трiйка".

Iнакше, впевнений iспанська полiтолог, побороти вiрус євроскепсису не вдасться.

Інтерфакс-Україна

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua