Ставлення до переселенців в Україні переважно позитивне – соціологи

Більшість людей в Україні ставляться до вимушених переселенців позитивно або нейтрально.

Такі  результати всеукраїнського опитування були представлені у Києві під час спільної презентації Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) і Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

Дослідження здійснив Київський міжнародний інститут соціології.

Згідно з документом, майже всі опитані ставляться до вимушених переселенців з Донбасу та Криму позитивно (43% по Україні і 58% в місцях найбільшої концентрації переселенців) або нейтрально (47% і 34%).

Також автори дослідження зауважили, що за два роки з початку конфлікту в Україні ставлення переважної більшості  (83%) населення до переселенців залишилось незмінним.

Українці схильні сприймати переселенців як громадян, що мають рівні права з іншими, та які стали заручниками ситуації і потребують підтримки (89% по Україні, 96% в місцях найбільшої концентрації).  Учасники дослідження  не вважають переселенців  винними за ситуацію, в якій опинились (77% та 85% відповідно). Поряд з тим,  на думку опитаних,  такі громадянські  обов’язки, як військовий, переселенці також мусять нести нарівні з усіма (80% та 75% відповідно).

"Соціальна та економічна інфраструктура деяких приймаючих громад ледве витримує перенавантаження, що в свою чергу породжує конфлікт між місцевим населенням та внутрішньо переміщеними особами. Проте за два роки, як показує соціологічне дослідження, громадська думка в більшості випадків позитивна або нейтральна", – заявив міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш.

Присутність переселенців вплинула на повсякденне життя 30% приймаючих громад. Це стосується насамперед міст найбільшої концентрації переселенців. Кожен четвертий опитаний чув про існування конкуренції між приймаючою громадою та переселенцями у своєму місті за роботу, житло, місця у школах та дитсадках, час прийому в державних закладах та інші ресурси, але на власному досвіді таку конкуренцію довелось відчути лише незначній кількості опитаних.

Дослідження також окреслило негативні тенденції у ставленні до переселенців у столиці та в Західній Україні. За даними опитування, присутність переселенців помітніша в Києві, де близько третини постійних мешканців відчула їхню появу. Мешканці Києва значно частіше, аніж деінде, оцінюють присутність переселенців з негативного боку.

Зокрема, 39% киян вказують на погіршення криміногенної ситуації, тоді як в інших регіонах цей показник не перевищує 16%. На посилення соціальної напруженості у спільноті вказує 21% киян, що є вдвічі більшим показником, аніж деінде.

Мешканці західної України, особливо за межами обласних центрів, більше підтримують негативні стереотипи щодо переселенців. Вони, зокрема, наголошують на проросійських політичних поглядах, небажанні переселенців працювати нарівні з усіма, агресивному ставленні до місцевих, зверхності, бажанні бути в особливому статусі через свої життєві обставини.

Також жителі на заході більше схильні звинувачувати переселенців у тому становищі, в якому вони опинились. Разом з тим, саме в цьому регіоні постійне населення найменше контактує з переселенцями (50% не спілкувались з ними і не знають про їх присутність у своєму населеному пункті), а відтак, має менше змоги скласти враження про переселенців з особистого досвіду.