Повернутись до публікації

Вдови АТО. Про біль втрати і бажання жити

Четвер, 12 березня 2015, 14:47
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 78.111.187.---lola13.03.2015 11:49
Я втратила батька у 12 років.Що відчувала тоді-душевне спустошення та страх за життя мами.Пройшло вже багато десятиліть,але батька мені бракувало та бракує завжди.Тому дівчаточка,як би не було боляче за втратою кохоного.Тримайтеся.Ви потрібні своім дітям.
Десять правил успішних націй: з яких країн виростають економічні "зірки"
БАДи та коронавірус: чи можуть захистити і полегшити COVID-19 вітаміни С, D, а також цинк
Стадіон, так стадіон! Три питання президенту від Зеленського
Кредит з побічними ефектами: як коронавірусна корупція знищила естонський уряд
Усі публікації