Джерело: Залевський на полях засідання Північноатлантичної ради НАТО, передає "Європейська правда"

Пряма мова: "Польща є однією з країн, які заявили про спроможність і готовність виробляти PAC-3 у Польщі… Ми розглядаємо виробництво засобів ураження PAC-3 у Європі як щось важливе, що зміцнює європейську безпеку".

Деталі: За словами Залевського, розгортання виробництва перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot поза межами США є важливим також для американців, оскільки в промисловій сфері існує досить очевидний дефіцит виробничих потужностей.

"Ми не хочемо конкурувати ані з українцями, ані з німцями, ані з будь-ким іншим. Тож якщо було б можливо створити певну форму співпраці між компаніями, між країнами – це добре", – наголосив польський міністр, відповідаючи на запитання "ЄвроПравди".

Він додав, що це виробництво "безумовно, має підтримувати не лише НАТО, але й Україну, можливо, насамперед Україну, у першу чергу".

"Важливо, що ми маємо свої потужності, маємо компетенції, і ми хотіли б долучитися до цього виробництва. І якщо виявиться, що це буде разом з українцями, або з німцями, або з українцями та німцями – це добре. Бо ми не хочемо конкурувати, ми хочемо зміцнити нашу безпеку", – підкреслив Павел Залевський.

За його словами, Польща наразі перебуває в тісному контакті з виробником Patriot Lockheed Martin та американською адміністрацією щодо цього питання.

"Ми очікуємо, з одного боку, промислових рішень, а з іншого боку – політичних рішень", – додав польський посадовець.

Що було раніше:

• Кілька місяців тому Польща передала Україні ракети PAC-3 для систем Patriot. Прем'єр-міністр Дональд Туск тоді повідомив, що йшлося про п'ять ракет.
• Пізніше, після інциденту з падінням російської ракети в Польщі Туск анонсував, що найближчим часом Варшава розгляне можливість передачі Україні додаткових ракет до систем протиповітряної оборони Patriot.
• 13 серпня заступниця міністра оборони Польщі Магдалена Собковяк-Чарнецька заявила, що ухвалення рішення про передачу Україні додаткових ракет для системи Patriot вже готується.

Джерело: публікація від 27 серпня на основі спілкування з джерелами, пише "Європейська правда"

Деталі: Доповідь Офісу захисту конституції, що стала приводом для дій, нібито ґрунтувалася не на їхній власній інформації, а на даних від Інформаційного відомства (зовнішньої розвідки). Це різні розвідувальні структури – перша з акцентом на протидію тероризму та внутрішню безпеку, друга – зовнішня розвідка, проте обидві за часів Віктора Орбана були під кураторством його близького соратника Антала Рогана.

За однією з версій, Інформаційне відомство зацікавилось не так фактом перевезення готівки в Україну через територію Угорщини, як присутністю у конвої Геннадія Кузнєцова – оскільки він у минулому був топпосадовцем СБУ. Дізнавшись, що Кузнєцов кілька разів в'їздив до Угорщини, за ним почали активніше стеження.

В угорській розвідувальній спільноті нібито запідозрили, що Кузнєцов не випадково отримав такі задачі, та вважали його наближеним до Андрія Єрмака, а також звернули увагу на судове рішення щодо нього в Україні у далекому 2011 році.

Підозри нібито викликало також те, що системне перевезення готівки здійснювалося не лише в Україну, а й з України у Європу (що українська сторона частково пояснювала перевезенням пошкоджених банкнот), і те, що для супроводу конвоїв лише кілька разів просили супровід угорської поліції (оскільки українські інкасатори за кордоном їздять беззбройними). Так чи інакше, фокусуючись на особі Кузнєцова, угорські посадовці почали підозрювати якісь проблеми.

В уряді вирішили, що зібрані Інформаційним відомством деталі достатні для того, щоб діяти.

Опитані джерела надали різні пояснення щодо того, чому саме контррозвідка, а не Інформаційне відомство подало інформацію, яка стала тригером для дій. Одне з пояснень – що у процесі не хотіли "світити" роль зовнішньої розвідки. Але пролунала також і версія про те, що Інформаційне відомство не хотіло братися за це, знаючи, що обґрунтування для звинувачень у відмиванні коштів було дуже слабким.

Деякі джерела стверджують, що у відомстві потім були дуже невдоволені рейдом, тому що це зірвало їхні власні плани щодо Кузнєцова.

Нагадаємо, в середині серпня Центральний слідчий відділ Головного управління у справах злочинів Національної податкової служби Угорщини (NAV) припинив кримінальне провадження щодо українських інкасаторів, затриманих за підозрою у відмиванні грошей, через відсутність складу злочину.

Раніше угорський прем'єр Петер Мадяр анонсував розслідування у зв'язку з діями окремих угорських органів щодо захоплення українських інкасаторів та коштів Ощадбанку у березні 2026 року.

Джерело: "Європейська правда" з посиланням на урядове повідомлення

Деталі: Як зазначається, уряд доручив Збройним силам Швеції розподілити фінансові пожертви між різними фондами та ініціативами на загальну суму понад 270 млн шведських крон.

"Підтримка Швеції є довгостроковою, суттєвою та ґрунтується на потребах і пріоритетах України. Завдяки подальшій підтримці ініціативи PURL Україна може швидко отримати доступ до американських засобів, що мають високий пріоритет. Сюди входять засоби протиповітряної оборони та боєприпаси, які дають Україні змогу й надалі захищатися від постійних атак Росії", – зазначив міністр оборони країни Пол Йонсон.

Передісторія:

• Це вже вп'яте, коли Швеція робить внесок у рамках ініціативи PURL. З урахуванням цього нового внеску загальний обсяг коштів, наданих Швецією в рамках PURL, становить $552 млн.
• У липні норвезький уряд оголосив про виділення 3 млрд крон (268 млн євро) на зміцнення протиповітряної оборони України, зокрема в рамках програми PURL із закупівлі американського озброєння.
• 25 серпня президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна отримала ракети до систем протиповітряної оборони Patriot від партнерів.

Джерело: "Європейська правда" з посиланням на сербський телеканал Informer

Деталі: Младич помер у 85-річному віці після тривалого погіршення стану здоров'я.

Минулого року він клопотав про звільнення, зокрема адвокати посилалися на тяжкий стан здоров'я і стверджували, що йому лишається жити можливо місяць.

Однак міжнародний залишковий механізм для кримінальних трибуналів ООН тоді відхилив клопотання з поясненням, що в'язниця забезпечує медичну допомогу на достатньому рівні.

Погоджуючись із тим, що він "перебуває на завершальному етапі свого життя", суддя Грасіела Гатті Сантана зазначила, що умови у в'язниці ООН та її лікарні в Гаазі "є настільки високої якості, що комфорт Младича може бути забезпечений у максимальному обсязі".

Передісторія:

Младича заарештували у 2011 році в Сербії, а потім екстрадували до Гааги. Він був генералом в армії колишнього лідера боснійських сербів Радована Караджича, також засудженого до довічного ув'язнення за геноцид у Сребрениці. Частина сербських націоналістів, втім, вважають його героєм.

У липні 2021 року Младича за фінальним вироком засудили до довічного ув'язнення за серію воєнних злочинів і злочинів проти людяності під час війни у Боснії 1992-1995 років, зокрема за облогу Сараєва і геноцид у Сребрениці.

Раніше "Європейська правда" пояснювала, чи мають європейські перспективи країни, які не визнають рішення міжнародних судів та захищають винних у геноциді у статті "Покарання за геноцид: як вирок Младичу став викликом для Заходу та шансом для РФ".

Джерело: "Європейська правда"

Пряма мова: "Ми... ведемо предметну розмову про те, як нам разом рухатися вперед у світі, в якому Європа – яка, очевидно, є дуже заможним континентом, – може і вже бере на себе основну відповідальність за власну конвенційну оборону. Звісно, Сполучені Штати залишаються в НАТО та (залишаються) пов'язаними з Альянсом тут. Також Європа бере на себе провідну роль у підтримці України".

Деталі: Заступник міністра оборони США повідомив, що хоче почути думку союзників по НАТО щодо цих позицій.

Він підтвердив, що США справді розіслали європейським союзникам опитувальник, у якому попросили висловити свої оцінки та плани щодо майбутнього перебирання конвенційної оборони Європи.

"Ми хотіли почути союзників безпосередньо, у письмовій формі, в дусі NATO 3.0 – щодо конвенційної оборони під проводом Європи, але з розумінням того, як ми з часом будемо управляти надзвичайними інвестиціями таких урядів, як Польща, як Німеччина... Нідерланди, і багатьох інших. Ми сподіваємося, що й інші долучаться", – сказав Елбрідж Колбі.

Він ще раз наголосив, що "Європа залишається критично важливим інтересом Сполучених Штатів, навіть тоді, коли ми надаємо пріоритет Західній півкулі".

Також заступник глави Пентагону повідомив, що вранці 27 серпня в Брюсселі "вже провів низку справді чудових зустрічей з європейськими колегами", 26 серпня заслухав доповідь штабу союзних держав у Європі SHAPE, а у вівторок, 25 серпня – відвідав Європейське командування США разом із генералом Алексусом Грінкевичем.

27 серпня у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі з візитом перебуває заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі.

Передісторія:

• Міноборони США нині продовжує перегляд своєї військової присутності в Європі, що може прокласти шлях до скорочення американських військ на континенті.
• Повідомляється, що перегляд Пентагоном розгортання американських військ у Європі, який планується завершити до 6 листопада, створить щонайменше чотири варіанти дій для міністра оборони США Піта Гегсета.

Джерело: ДСНС, очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов у соцмережах

Пряма мова Синєгубова: "Черговий відвертий теракт противника проти абсолютно цивільного об'єкта.

На жаль, унаслідок цієї ворожої атаки загинув чоловік приблизно 40 років (дані уточнюються).

Ще 5 людей постраждали: поранень зазнали 25-річна жінка і 36-річний чоловік, гостру реакцію на стрес отримали жінки 26 і 58 років та 38-річний чоловік. Їм надають необхідну медичну допомогу".

Деталі: Рятувальники уже ліквідували займання.

В ДСНС уточнили, що ворожий реактивний безпілотник влучив у будівлю торговельного закладу в Основ'янському районі Харкова.

Сталися часткові руйнування конструкцій та пожежа на площі 300 кв. м.

Начальник управління Харківської обласної прокуратури Спартак Борисенко розповів, що росіяни в режимі реального часу бачили, що обстрілюють торговельний центр. Окупанти використали "Герань-4 Сікер" із меш-модемом.

Передісторія:

• 27 серпня російські окупанти активно атакують українські склади із продукцією та інший бізнес. Зокрема, ворог знищив склад Roshen у Чубинському Бориспільського району, пошкоджено розподільчий центр мережі магазинів техніки Comfy на Київщині. Також росіяни знищили розподільчий центр "Будинку іграшок".

Джерело: Санду в соцмережі Х, передає "Європейська правда"

Пряма мова: "За кілька годин до того, як Молдова відзначатиме 35-ту річницю незалежності, російські безпілотники неодноразово порушували наш повітряний простір. Я рішуче засуджую це залякування".

Деталі: Як повідомлялось, у ніч проти 27 серпня, коли РФ здійснювала чергову повітряну атаку на Україну, у національний повітряний простір Молдови залетіли п'ять безпілотників.

Санду наголосила, що Молдова стоїть "твердо, незалежна і вільна, впевнено рухаючись шляхом до вступу в ЄС".

Передісторія:

• Спікер парламенту Молдови Ігор Гросу вважає, що часті інциденти з дронами, які порушують повітряний простір країни, пов'язані з наближенням виборів до російської Держдуми.
• Тим часом президентка Молдови вважає, що часте порушення повітряного простору її країни російськими безпілотниками пов'язане з "недостатньою підтримкою України для перехоплення".

Джерело: Михайло Ткач з посиланням на джерела в політичних колах

Пряма мова Ткача: "Заставу для Мудрої так досі і не зібрали як стверджують джерела в політичних колах. Хоча звернулись до всіх до кого могли дотягнутись".

Деталі: Перед цим адвокат Мудрої, яку суд відправив у СІЗО на 60 діб з альтернативою застави у 20 мільйонів гривень, Артем Крикун-Труш повідомляв, що за неї вже внесли частину застави.

25 серпня Вищий антикорупційний суд обрав колишній заступниці керівника Офісу президента Ірині Мудрій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 20 мільйонів гривень застави.

Прокурор САП заявляв, що колишня заступниця голови ОП Ірина Мудра може мати активи на понад 250 млн грн, тому обвинувачення просить визначити їй заставу у 150 млн грн як альтернативу триманню під вартою.

Головний рабин Києва Йонатан Бін'ямін Маркович висловлював готовність взяти Мудру на поруки. За його словами, вони знайомі кілька років, а Мудра відвідувала громаду, щоб "помолитися і бути на зв'язку з Всевишнім".

Загалом, Мудру були готові взяти на поруки двоє людей.

Знати більше: "Форест Гамп". Як Офіс президента знову "прибіг" до великого корупційного скандалу

Мішки грошей, охорона ГУР та Давид. Що відомо про нові плівки НАБУ

Передісторія:

• Вранці 19 серпня джерела "Української правди" повідомили, що НАБУ і САП у межах спецоперації проводять обшуки у народного депутата Вадима Столара та у заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої. Столар пізніше підтвердив, що у нього вдома проходять слідчі дії. Він також запевнив, що співпрацює з НАБУ.
• Пізніше стало відомо, що Володимир Зеленський звільнив Мудру з посади заступниці голови Офісу президента.
• Вищий антикорупційний суд взяв Микитася під варту з можливою заставою у 30 млн грн.
• Ексдепутат Максим Микитась був удома в Ірини Мудрої, коли до неї для проведення обшуків прийшли НАБУ і САП.

Колективна заява коаліції громадських організацій, що працює над ветеранською політикою: Правозахисний центр для військовослужбовців "Принцип", Veteran Hub, РеСтарт. Платформа відновлення людського капіталу, Юридична сотня.

Виступаючи 22 серпня на Міжнародному ветеранському форумі, Президент Володимир Зеленський сказав те, про що громадські організації говорять уже кілька років: Україні потрібне окреме, сучасне ветеранське законодавство, що будується довкола реального бойового досвіду людини. Він також доручив народним депутатам та уряду разом із ветеранською спільнотою підготувати відповідні законодавчі пропозиції.

Ми — коаліція організацій, які роками працюють у цій сфері, — наголошуємо: ця робота вже виконана. Вже є напрацьований проєкт Закону про державну ветеранську політику, і він готовий до законодавчого процесу вже зараз.

Результат кількох років роботи

Цей текст — результат кількох років роботи чотирьох громадських організацій — Правозахисного центру для військовослужбовців "Принцип", Veteran Hub, Рестарт та Юридичної сотні. Уперше свою концепцію законодавства ми представили в жовтні 2023 року, і саме вона лягла в основу Стратегії ветеранської політики, яку Кабмін схвалив наприкінці 2024 року.

У 2025 році ми поглибили аналітику: підготували окремі експертні концепції щодо ветеранів і ветеранок та щодо їхніх сімей, з детальним розбором чинної нормативної бази, картою стейкхолдерів і окремим розділом про бюджетування — про те, з яких джерел і як сьогодні фінансується підтримка ветеранів, де ця система працює, а де є розриви.

Закон про державну ветеранську політику — наступний крок цієї роботи. Це десятки зустрічей із профільними експертами, представниками Міністерства у справах ветеранів, ветеранами та ветеранками з різним досвідом служби, їхніми родинами.

Ми розробляли цей документ у тісній співпраці з попереднім складом уряду та Комітетом ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів — і сподіваємося, що ця багаторічна робота не буде змарнована. Проєкт Закону був переданий Міністерству у справах ветеранів, а також проєкт Кодексу, який на 80% відповідає пропозиціям Коаліції наших організацій вже був зареєстрований минулого року в парламенті. Зрештою, неважливо, в якій формі законодавство буде ухвалено — закону чи кодексу, важлива — суть.

Наша країна матиме понад 10 мільйонів бенефіціарів політики: воїнів, ветеранів, ветеранок та їхніх сімей. У держави просто немає часу відкладати створення законодавства для такої великої частини власного населення.

Що пропонує проєкт Закону

Головна ідея документа — осучаснити державну політику щодо ветеранів та їхніх сімей на противагу давно застарілому Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 1993 року.

Кілька ключових рішень:

Статус ветерана визначається на основі бойового досвіду — участі в бойових діях чи виконанні бойових завдань. Ветеранів поділено на дві групи за періодом служби: до проголошення незалежності України та після 1991 року, зокрема учасники російсько-української війни та миротворчих місій. Частину цивільних категорій, які сьогодні охоплені чинним законом про ветеранів війни (наприклад, учасники Революції Гідності, ліквідатори наслідків Чорнобильської катастрофи), пропонуємо врегулювати окремими законами, які врахують саме їхній досвід у створенні системи підтримки.

Родини — окремі, чітко визначені категорії. Коаліція пропонує насамперед визнати досвід і статус сімей ветеранів, на яких також впливає військова служба і її наслідки, особливо, коли йдеться про кризові досвіди — поранення, зникнення безвісти, полон чи загибель. Зараз такі сім'ї визначеного статусу не мають, хоча мають свої потреби в підтримці з огляду на досвід служби, очікування рідної людини з полону та зниклого безвісти. Закон має впорядкувати всі гарантії для цих родин в одну зрозумілу систему. Тому пропонується чіткий перелік: родини ветеранів, родини загиблих, родини зниклих безвісти та родини полонених — окремо, з урахуванням різного досвіду й різних потреб кожної категорії.

Визначення членів сім'ї має "розширений" та "звужений" формат. "Розширений" перелік покликаний визнати на законодавчому рівні досвід цих людей і охоплює тих, хто є фактичними членами сім'ї, а також осіб, які проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу (за наявності рішення суду), пасинків, падчерок, братів, сестер, дідусів, бабусь, онуків, опікунів та інших осіб. "Звужений" перелік членів родини охоплює тільки тих членів осіб, які матимуть право на конкретні види підтримки від держави.

Визнання статусу має відбуватися без окремого посвідчення — за фактом турботи й участі в житті ветерана чи ветеранки, а не лише за формальним документом про шлюб чи спорідненість.

Період відновлення. Це новий елемент, якого раніше не існувало: щонайменше три роки з моменту звільнення зі служби, коли держава гарантує найбільший обсяг підтримки без прив'язки до фінансового стану людини — саме тоді, коли фізично, психологічно й матеріально найважче. Після завершення цього періоду настає підтримка іншого характеру, а за потреби продовження періоду відновлення — з оцінкою реальних потреб. Ми пропонуємо повторювати відновлення щоразу після завершення служби.

Інструменти для відновлення добробуту, а не пакет пільг. Мета Закону — не накопичувати нові пільги поверх старих, а дати людині інструменти для повернення до цивільного життя: освіту й перекваліфікацію, працевлаштування, власну справу, житло, медичну допомогу, право на відпочинок після служби та фінансову підтримку саме в момент звільнення з військової служби, коли, згідно досліджень, ветерани найбільше цього потребують. Підтримка має бути структурована за категоріями бенефіціарів і їхніми реальними потребами, а не бути однаковим переліком пільг та послуг на всіх.

Мета проєкту Закону – не "закрити" всі потреби ветерана/членів родини готовими (декларативними) пільгами та фінансовою допомогою всім "по-трошки" (як це передбачено в чинному Законі), а дати інструмент, за допомогою якого вони зможуть адаптуватися до життя зі своїм новим досвідом.

В цьому контексті важливо осучаснити й систему соціального захисту військових та їхній сімей.

Обсяг державної підтримки ветеранів війн до проголошення незалежності залишається практично без змін порівняно з чинним законом: пільги на комунальні послуги, пільговий проїзд, безоплатна медична допомога та ліки, підвищення пенсії тощо.

Вшанування пам'яті — окремий напрям політики, а не додаток до інших питань. Міністерство у справах ветеранів повинно планувати та здійснювати заходи щодо вшанування та увічнення пам'яті загиблих (померлих) ветеранів і ветеранок, популяризації військової історії, а також відзначення ювілейних, пам'ятних та історичних дат і міжнародних днів на державному рівні.

Крім того, ветерани залучаються до заходів у сфері відновлення та збереження національної пам'яті, а держава підтримує проєкти громадських об'єднань, спрямовані на збереження пам'яті про загиблих (померлих) ветеранів.

Бенефіціарами ветеранської політики мають бути:

• ветерани війн до проголошення незалежності України (особи, які до 24 серпня 1991 року брали участь у війнах чи в бойових діях із захисту Батьківщини або в бойових діях на території інших держав);
• члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війн до проголошення незалежності України;
• ветерани/ветеранки (особи, які після проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) брали безпосередню участь у бойових діях з метою захисту Батьківщини або за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки чи у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії);
• члени сімей ветеранів/ветеранок;
• члени сімей ветеранів/ветеранок, захоплених у полон;
• члени сімей осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
• члени сімей загиблих (померлих) ветеранів/ветеранок.

Час на зволікання вичерпано

Ми вітаємо позицію Президента і готові до законодавчого процесу — разом з тим, що цей процес неминуче означає перемовини. Але саме тому говоримо відкрито: у цьому процесі є ризик, який ми вже бачили раніше — популістські норми з'являються легко, але так само легко з фінальної редакції випадають ефективні механізми реалізації.

Ми закликаємо і депутатів, і уряд тримати в центрі уваги не декларативні гарантії, а те, чи ресурси й механізми для їх виконання. Держава мусить говорити з ветеранами та їхніми сім'ями як з дорослими людьми, а не засипати обіцянками, які потім вони чи їхні наступники не зможуть виконати.

Так само важливо чесно сказати і державі, і самим ветеранам та ветеранкам, й родинам: навіть за найсприятливішого сценарію ця робота не буде швидкою. Якщо Верховна Рада ухвалить закон ще цього року і Президент його підпише, щонайменше рік піде на розробку і ухвалення підзаконних актів, без яких закон просто не запрацює на практиці. У найкращому разі повноцінна реалізація нової ветеранської політики стане можливою не раніше 2028 року. Це означає, що часу на паузи, повторні узгодження з нуля чи втрату вже напрацьованого — просто немає.

У нас є готовий, обґрунтований проєкт, побудований на роках аналітичної роботи та безпосередньої роботи з бенефіціарами. Наступний крок — за політичною волею.

У Кремлі заявили, що візит Реткліффа пов'язаний начебто із "контактами між спецслужбами Росії і США", а Дональд Трамп називав поїздку "рутинним візитом". Схоже, це не зовсім так.

Керівник Головного управління розвідки Міноборони в 2015−2016 роках, генерал-лейтенант Валерій Кондратюк у коментарі УП припустив, що Реткліфф приїхав до Росії, щоби зробити попередження Кремлю та самому Путіну.

За останні 10 років це лише четверта поїздка глави ЦРУ до російської столиці. У 2016 році тодішній очільник Джон Бреннан приїжджав, щоб обговорити події в Сирії. Через рік новий глава ЦРУ Майк Помпео прибув у Москву на тлі скандалу з російським втручанням в американські вибори.

Останній візит керівника американської розвідки відбувся в листопаді 2021 року, і він був найвагомішим для України. Вільям Бернс, який був головою ЦРУ, приїжджав до Москви попередити про наслідки повномасштабного вторгнення в Україну, яке планувала Росія.

Якою могла бути справжня причина візиту Реткліффа, чи пов'язаний він із загрозою країнам НАТО та що є найважливішим для України в цій історії – читайте в новому форматі "УП. Коротко".

Про що міг говорити Реткліфф із росіянами

Цього разу приїзд очільника ЦРУ до російської столиці мав схожу мету з тією, що була в 2021 році, припускає ексглава Головного управління розвідки Валерій Кондратюк.

За інформацією Кондратюка, Реткліффу вдалося донести російському президенту те, що він планував.

Пряма мова Кондратюка: "Найважливіше повідомлення Путіну могли передати безпосередньо телефоном (Кремль заявляв, що особистої зустрічі не було – УП), а детальні питання вже обговорити з керівництвом російських спецслужб".

І цим найважливішим повідомленням, ймовірно, було попередження з боку США про наслідки можливої ескалації війни, повідомляє Politico. Йдеться про загострення відносин з НАТО, зокрема з країнами Балтії – Естонією, Латвією та Литвою.

Ще на початку серпня американська розвідка повідомляла про плани Кремля – Росія може завдати удару по одній з країн НАТО ще до закінчення війни в Україні.

За словами Кондратюка, Реткліфф міг сказати російській стороні: якщо нинішній курс не зміниться, Росія рухатиметься до стратегічної поразки.

Пряма мова Кондратюка: "Вони (російська розвідка – УП) можуть доповідати Путіну те, що він хоче почути, але самі добре розуміють справжню ціну продовження війни.

Сигнал міг бути дуже простим – якщо Путін не здатен змінити курс, спецслужбам доведеться обирати: або далі обслуговувати його політику, або почати думати, як врятувати Росію".

Чому розмовляли не дипломати і як візит вплине на Україну

Колишній глава Міністерства закордонних справ та експосол України у Великій Британії Вадим Пристайко наголосив, що розвідники їдуть з візитом, якщо тема торкається безпеки агентів та є конфіденційною.

Пряма мова Пристайка: "Керівника розвідки надсилають говорити, коли основу обговорення складає закрита інформація, зібрана його відомством. І ця інформація настільки чутлива, що її не можна передовірити нікому, навіть колегам із Держдепу".

Ексглава ГУР Кондратюк підкреслив, наскільки важливим є те, що Реткліфф у цій місії замінив спецпредставника президента США Стівена Віткоффа. Бо зазвичай дипломатія – це загальні обіцянки, водночас розвідники говорять конкретніше – мовою даних, реальних можливостей і наслідків.

На думку Кондратюка, роль Реткліффа у цьому візиті грає на руку Україні. За його словами, глава ЦРУ приїхав у Москву, щоби сказати Кремлю: якщо РФ не змінить свої плани, Україна стане значно сильнішою.

Дії ЦРУ будуть рішучими, якщо Росія не візьме до уваги попередження американської розвідки, як це і відбулось у 2021 році.

Пряма мова Кондратюка: "У разі провокацій Росії щодо НАТО Україна отримає набагато більше речей (озброєння – УП). Налякати Путіна можна лише одним – якщо Україна отримає не лише ракети для протиповітряної оборони, але й ракети для ударів по Росії. І це дійсно для них вагомо. Вони зараз вже сильно стражають, але поки що лише від дронів. При наявності ще технологій або самих далекобійних ракет – це будуть серйозні речі. Це може зупинити Росію".

Ексглава ГУР підкреслив, що Україна розробляє власні далекобійні ракети, тому партнери можуть допомогти технологіями – навіть у такому разі ситуація росіян у рази погіршиться.

Не виключено, що Кремль міг сам спровокувати візит представників ЦРУ до Москви, підвищуючи градус напруги біля країн НАТО. Зокрема, у липні 2026 року Росія провела навчання з мобілізації у Калінінградській області, яка межує з двома країнами Європейського Союзу: Польщею та Литвою.

"Коли росіяни в патовій ситуації, їм треба змінити ландшафт реальності для того, щоб з'явилися нові можливості. Росія підштовхнула Захід не просто дивитися, а реагувати", – сказав ексглава ГУР Кондратюк.

Загалом візит Реткліффа до Москви виходить за межі звичайних контактів між спецслужбами, хоча в Кремлі акцентували саме на цьому.

Для України важливо, що цього разу сигнал Кремлю передавав саме керівник американської розвідки, що трапляється вкрай рідко.

Чи змінить це розрахунки російського керівництва і чи дієвими будуть попередження, покажуть подальші дії Росії не лише щодо України, а й у регіоні країн Балтії.

Тетяна Кривішин, УП

Джерело: пресслужба СБУ

Деталі: В СБУ розповіли, що у більшості задокументованих випадків російські спецслужбісти або підконтрольні їм особи контактують із постраждалими сім'ями телефоном, через месенджери, відеозв'язок, інколи – у присутності самого полоненого.

Зазначається, що часто родичів схиляють до передачі чутливої інформації, зокрема: місць розташування військових об'єктів та підрозділів; маршрутів переміщення техніки та особового складу; контактів та персональних даних інших військовослужбовців тощо.

Також іноді ворог одразу ставить завдання із вчинення диверсій, терактів, замовних вбивств або залучає до інформаційно-психологічних кампаній, спрямованих на дискредитацію України.

В обмін на виконання таких "завдань" спецслужби РФ обіцяють нібито лояльне ставлення до полоненого та включення його до "списків обміну". "Хоча насправді співпраця з ворогом жодним чином на це не впливає", - зазначили в СБУ.

За даними СБУ, у деяких випадках фігуранти вимагають у потерпілих гроші, безпідставно обіцяючи повернути людей із полону.

"СБУ наголошує: не погоджуйтесь на співпрацю з представниками країни-агресора або організаторами таких шахрайських схем. У разі спроби вербування негайно повідомте про це Службу безпеки України. За можливості, зафіксуйте розмову чи листування", - говориться у повідомленні.

Що було раніше:

• 17 серпня український волонтер Михайло Пуришев заявив, що Федеральна служба безпеки Росії шантажує його 18-річним сином, тому він полетів до Росії, щоб спробувати врятувати його.
• За словами волонтера, 16 липня 2026 року він отримав перший дзвінок з номера телефону його 18-річного сина, який живе з колишньою дружиною в Росії, в якому співрозмовник представився "аналогом вашей безпеки" і намагався змусити здавати інформацію про українські підрозділи та іноземців у лавах Сил оборони.
• 19 серпня у соціальних мережах волонтера Михайла Пуришева, який поїхав до Москви рятувати сина через шантаж ФСБ, було опубліковано відео, на якому він заявляє, що перебуває у безпеці не на території Росії.

Знати більше: Мене шантажує ФСБ. Як російські спецслужби вербували волонтера через сина, а він вирішив поїхати до Москви, щоб його врятувати