Наша Україна

За багато місяців демократичні сили України попереджали офіційний Київ та інші європейські столиці про те, що президентські вибори восени не будуть ані вільними, ані чесними. Двома головними причинами такого висновку стали безпрецедентне втручання діючої влади у передвиборчу кампанію та її цензура засобів масової інформації.

Під час першого туру виборів 31 жовтня регіональні губернатори у таємній змові з міліцією та іншими державними службовцями "підкидали" виборчі бюлетені в урни для голосування, фальсифікували результати підрахунку голосів і залякували виборчі комісії. Центральна виборча комісія (ЦВК) України і територіальні виборчі комісії закривали очі і не бажали приймати до уваги наші, добре задокументовані, офіційні скарги.

Але в решті-решт, не дивлячись на масові фальсифікації мого опонента, ЦВК була вимушена визнати мою перемогу у першому турі виборів.

Під час другого туру виборів 21 листопада виборчі дільниці у східних регіонах залишалися відкритими ще протягом двох годин після того, як мали бути офіційно закриті.

Ми отримали повідомлення про те, що явка виборців перевищила 100%, тоді як в інших регіонах до 35% виборців голосували вдома. Спостерігачам за виборами заважали здійснювати моніторинг процесу голосування і процедури підрахунку голосів, передбачених українським законодавством.

Тисячі спостерігачів від демократичних партій разом із пересічними громадянами стали свідками того, як хулігани із міліцейськими ескортами їздили по виборчих дільницях і заважали працювати членам виборчих комісій, громили виборчі дільниці, "підкидали" виборчі бюлетені, незаконно використовуючи відкріпні талони, і переправляли протоколи виборчих комісій – все це тільки незначна кількість тих 11 000 порушень, на які ми подали офіційні скарги до суду.

Зараз ми терпляче чекаємо на розгляд цих позовів у Верховному Суді України з надією на те, що справедливість переможе.

Останньою соломинкою у спробах уряду сфальсифікувати вибори став ранок понеділка 22 листопада, коли оголошені ЦВК результати виборів показали, що виграв прем’єр-міністр Віктор Янукович, не дивлячись на те, що два незалежних опитування виборців на виході із виборчих дільниць свідчили протилежне.

Офіційний Київ не очікував, що сотні тисяч виборців вийдуть на вулиці, щоб захистити своє конституційне право на волевиявлення й мирно протестувати проти сфальсифікованих результатів виборів.

Влада й не могла цього передбачити, оскільки з виборів до парламенту в березні 2002 року лідери України відмовлялися прислухатися до закликів виборців здійснити реальні політичні й економічні зміни.

Вони не змогли усвідомити, що дві третини громадян України незадоволені своїми лідерами та їх політикою. Вони не змогли зрозуміти, що народ не має бажання більше терпіти розрив між своїми задекларованими й реальними правами.

Вони думали, що їм вдасться залишитися при владі, використовуючи незаконні засоби й способи. Вони хотіли, аби світова спільнота зберігала мовчання.

І ось тепер вони змушені визнати, що громадяни взяли вирішення питань у свої руки. Останні крихти громадської довіри до офіційного Києва як в середині країни, так й за її межами втрачено, коли корумпований й сліпий уряд зухвало вкрав у свого народу найголовніше з прав – право обирати свою долю.

Народ України сказав своє слово, і я впевнений, що ми знайдемо вихід із складної політичної кризи, що розвинулася в результаті намагань правлячого режиму вкрасти ці вибори.

Найбільш логічним виходом із ситуації, що склалася, може стати проведення якнайшвидше, протягом двох наступних тижнів, повторного голосування. Переговори за участю міжнародних посередників на цьому тижні підтвердили це.

Я думаю, що для європейських й інших спостерігачів необхідно зробити наступні чотири висновки щодо сьогоднішніх подій в Україні.

- В цьому році Європа стала свідком двох найважливіших політичних подій: в першому півріччі відбулося розширення Європейського Союзу, до складу якого ввійшли вісім країн колишнього Радянського блоку; а в другому півріччі відбулися президентські вибори в Україні.

Від того, якою стане моя країна після виборів, залежить не лише її майбутнє, а значною мірою майбутнє Європи і Росії.

- Завдяки телебаченню світ сьогодні спостерігає по-справжньому іншу Україну. Спостерігачі більше не асоціюють Україну з Чорнобилем, або з корумпованими режимами, або з черговим скандалом за участю офіційних осіб. Світ бачить достойну європейську націю, яка поділяє справжні демократичні цінності й більше того – готова їх захищати з гідністю.

Світ побачив, як мільйони людей вийшли на вулиці та площі. Майже два тижні в лютий мороз сотні тисяч людей мужньо, впевнено й водночас достойно демонстрували свою стійку позицію корумпованій, авторитарній владі.

Світ заглянув в очі мільйонів добрих людей різного віку, віросповідання, різних національностей, які мирно, в рамках Конституції, борються за свої права. Все це відбувається без погромів, насильства й крові. Саме це побачила світова спільнота.

- Народ України показав світу, що він набагато більше готовий до інтеграції у Європейське співтовариство, ніж правляча влада. Наш рух до Європи не стримують такі формальності, як відсутність заявки на вступ, чи плану спільних дій.

Ніхто не бачив в Україні громадянського суспільства і прагнення жити за стандартами та цінностями ЄС. Тепер ви це побачили.

Важливо визнати, що вимоги народу, які пролунали на вулицях і площах, знайшли підтримку з боку всієї системи народно обраних представників: місцевих рад, мерів міст і парламенту України - Верховної Ради. Лише чиновники, яких призначав президент, зайняли протилежну позицію.

- Сьогодні, влада, що відходить, лякає Європу загрозою сепаратизму й розколу України. Я з повною відповідальністю за свої слова заявляю: це надумана, штучна загроза; її не існує.

Народ України розуміє, що економічно процвітаюча держава - це нація, яка толерантно сприймає двомовність, багатонаціональність суспільства та поважає усі релігійні конфесії.

Це – сила, а не слабкість України. Це правда, що сьогодні керівники тих регіонів, які вдалися під час виборів до найбільших фальсифікацій злякалися відповідальності за скоєні злочини.

Вони намагаються вкинути карту регіонального сепаратизму, приймають незаконні рішення, погрожують референдумами.

Цей процес буде зупинено негайно. Ми не дозволимо трьом губернаторам, призначених президентом, розірвати єдину країну. Крім того, за такі дії державним чиновникам загрожує більш жорстка, ніж за фальсифікації, відповідальність від 3 до 15 років позбавлення волі.

Український рух демократичної опозиції виступає за мирне вирішення сьогоднішньої політичної кризи. Ми проти застосування сили і не дозволимо придушити свободу силою. Ми – сила, однак сила мудра, яка приведе народ до легітимної перемоги на основі закону.