Скрижали нашей судьбы

Четверг, 6 мая 2010, 14:49

Життєва мудрість говорить, що "ми родом з дитинства". Сучасна психологія вважає, що визначальні програми нашого життя закладаються саме в дитинстві: ніби не видимі рейки, по яких ми звично котимось, втішаючись ілюзією свободи.

В дитинстві ми закладаємо для себе дуже важливі доленосні душевні структури – так звані "контури несвідомого". А також ми самі формуємо власну базову екзистенціальну позицію, яка визначає стосунки із самим собою, з іншими і навколишнім світом.

Хочемо вас познайомити з цікавою і практичною концепцією, яка допоможе визначити, якими ми стали внаслідок педагогічних експериментів наших батьків. Згідно цієї концепції в глибинах нашої свідомості всі ми маємо чотири контури несвідомого, які визначають нашу долю і життя.

1-й контур – біовиживання. Ще будучи малюком, ми робимо доленосний висновок про життя і навколишній світ: довіряти чи не довіряти! Сприятливий висновок – ми довіряємо світу, вважаємо його цікавим, безпечним і приємним. В цьому разі, ми стаємо людиною "До", тобто, сміливо йдемо по життю і дотримуємося "наступальної" тактики.

Якщо досвід несприятливий, то базова довіра до світу не виникне і ми назавжди вважатимемо цей світ ворожим. В такому випадку, ми стаємо людиною "Від" – тобто тим, хто відгороджується, або просто уникає реалій та рішень і притримується "відступальної" доктрини.

Біовиживальний контур визначає чи будемо ініціативними, оптимістами, пристрасними до перемін і досліджень, з незалежною позицією; або, навпаки, будемо тривожними, із заниженим рівнем домагань, боятимемось труднощів, залежними від інших.

Згідно даних, 90% землян мають негативний біовиживальний контур. Звідси в людей схильність до депресій, очікування чогось поганого, тривожність і страхи, невміння насолоджуватись життям. Якість цього контуру також визначає ставлення людини до грошей: спокійне або тривожне, тому що саме гроші стали еквівалентом біовиживання.

2-й контур – емоційно-територіальний. Він закладається тоді, коли дитина починає ходити і визначає своє місце в сім’ї. Якщо її статус достатньо високий – її не принижували, а визнавали за суб’єкта, який має певні права, то вона демонструватиме сильне "Я", впевненість в собі і прагнення домінувати.

Якщо все було навпаки – не визнавали рідні, то така людина живе під гнітом слабкого "Я", сумнівів і невпевненості у собі, а також схильна підкорятися.

Схема життєвої позиції

 

1-й тип – це люди "дружелюбної сили". Вони природні лідери: справді дружелюбні і впевнені в собі. Часто "псують" інших своєю добротою, занадто часто прощають, інколи просто згоджуються з кожним, люблять керувати тими, хто цього потребує.

2-й тип – це люди "ворожої сили" – типові начальники, більшість політичних діячів. Вони теж хороші лідери, але авторитарні, жорсткі, нечутливі, до того ж самозакохані і хвалькуваті.

3-й тип – люди "дружелюбної слабкості". Лідерами стають рідко, бо вони надто самокритичні, нерішучі, сором’язливі, легко підлягають чужому впливу і шукають тих, хто б ними керував.

4-й тип – люди "ворожої слабкості". Лідерами не можуть бути, бо нікому не вірять, бунтують проти всіх, різкі і злопам’ятні, саркастичні, скаржаться на всіх.

Очевидно, що ідеальною людиною (політиком) буде не посередня, а врівноважена особистість – та, що здатна входити в кожний квадрант відповідно до обставин, одночасно займаючи центральну позицію (малюнок 2).

 

Розуміючи свою життєву позицію, ми можемо точно передбачити як свою власну долю, так і долю цілих народів.

На авторову думку, зараз в нашій країні "замовляють музику" такі типи людей: "ворожої сили – наверху і "ворожої слабкості" – внизу.

Ця ворожість і слабкість чудово відображена в притчах про те, як радіє українець, коли в сусіда здохне корова, як він прагне уникнути відповідальності – "моя хата з краю, я нічого не знаю", як серед "двох українців знайдеться три гетьмани"…

Доля нас, українців, має психологічне коріння. Адже, народ наполегливо двадцять років вибирає недієздатну Верховну Раду, постійно дивується безпринципності і корумпованості владоможців.

За владу завжди борються тільки люди "дружелюбної" і "ворожої сили". Але часто перші поступаються другим не тому, що зло сильніше, а тому, що хочуть, щоб у всіх все було добре. Люди "дружелюбної слабкості" не рвуться до влади, бо не здатні приймати рішення – їм найголовніше, щоб хтось інший робив це за них.

А людям "ворожої слабкості" все-рівно, хто буде біля руля, вони всіх саркастично критикуватимуть, уникаючи власної відповідальності.

Наступна 3-я система нашого мозку – інтелектуальний контур. Він визначає здатність до логічного розуміння світу, систематизації, висновкам і узагальнень. Розумними вважають тих, в кого цей контур успішно сформувався; якщо ні – тих, навпаки, мають за нерозумних.

Останній 4-й контур називають морально-соціальний. Він формується першим власним досвідом виникнення і задоволення статевого потягу. А потім на цей фундамент накладаються різні суспільні норми і табу.

Абсолютної моралі не існує. Наприклад, в деяких північних народностей до сих пір моральним є пропонувати дружину дорогому гостю. Успішне позитивне формування цього контуру створює гнучких і толерантних в моральних орієнтаціях людей. Для них вищі моральні принципи (на зразок десяти заповідей) давно стали власною системою оцінки Добра і Зла, а не зовнішньою догмою.

В кого не сформувався цей контур, стає нестерпним моралістом і догматиком, або зовсім аморальною істотою.

До слова хочу сказати, що кожен має свій улюблений контур, найбільш розвинутий і тому часто використовуваний. Люди першого контуру шукають на кого б перекласти вирішення проблем, або зляться і ображаються.

"Емоційники" другого контуру будуть буквально відганяти проблему, "погрозливо надуватися і ричати". "Раціоналісти" третього контуру не зможуть вирішити проблему планомірно і аналітично, якщо вона буде ірраціональною, наприклад, у сусіда – "емоціоналіста".

Ви маєте знати, що люди 1-го контуру в кризовій ситуації все позмітають з прилавків магазинів, забезпечуючи близьке їх серцю біовиживання.

Люди 2-го контуру застосують погрозливо-жалібний крик, вимагаючи покарати винних.

Люди 3-го контуру тихо втрачатимуть розум, намагаючись раціонально пояснити ірраціональну поведінку уряду і чиновників.

Люди 4-го контуру завжди обурюватимуться аморальності влади, яка знову порушила нібито свої моральні обов’язки.

Отож, як бачимо, доля людини буцімто записана в чотирьох контурах – системах його психіки. Якщо ваше життя вас не влаштовує, то варто переписати негативні, не ефективні записи на Скрижалях Долі за допомогою сучасних психотехнологій.

 

Ольга Калита, практичний психолог, Львів, для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное на Украинской правде