Заметки на полях судебных протоколов

6 просмотров
Игорь Жданов, для УП
Вторник, 5 июля 2011, 10:24

Судові засідання у справах Юлії Тимошенко та Юрія Луценка далеко не пересічні події. Це певна точка біфуркація, яка, пробачте за тавтологію, може поставити остаточну крапку та винесе рішення в іншій більш масштабній справі – "українська влада vs демократія в країні".

Окремі уроки для громадян та еліти

Політична вмотивованість процесів над Юлією Тимошенко та Юрієм Луценком стала ще більш очевидною на минулому тижні. Додаткові аргументи "підкинула" не опозиція, а сам глава держави.

Інтерв’ю президента Віктора Януковича провідним телеканалам країни на фоні його розкішного маєтку у Межигір’ї довело ще раз – наочно і безкомпромісно – влада готова демонструвати боротьбу з корупцією лише проти своїх політичних опонентів.

І, відповідно, не готова розпочати таку боротьбу з себе. У багатьох, хто дивився цей пространний діалог, а головне розкішну картинку маєтку, поставало закономірне питання: це державний службовець, він ніколи не був бізнесменом, звідки взялися гроші на ці басейни, будинки та альтанки?

Однак, повернемося до гучних кримінальних справ. Окрім всього іншого, вже сьогодні можна винести декілька уроків з них.

Урок перший – для країни та фігурантів справи.

І Юрій Луценко, і Юлія Тимошенко пожинають плоди не проведеної вчасно демократичної реформи правоохоронної та судової системи. Напевне, сьогодні вони кусають лікті, що не змогли, коли були при владі, здійснити справжні перетворення у цій сфері.

Сучасний перебіг подій: з вибірковим застосуванням законодавства, з приниженням опонентів, їх політичним та правовим знищенням, в черговий раз доводить – Україна як ніколи потребує нормальних справедливих некорумпованих судів та реформованої прокуратури і міліції.

Урок другий – для українських громадян.

Справи Юрія Луценка і Юлії Тимошенко зачіпають не лише інтереси цих політиків, чи їх симпатиків та виборців. Ці справи є досить типовими для країни.

Ці справи доводять, як можна розправитись з людиною за допомогою правоохоронної системи держави. У багатьох з пересічних українців виникає думка: ну якщо таких людей запроторюють за грати, то що ж тоді можуть зробити з нами.

Урок третій – для представників українського політичного класу.

У випадку засудження Луценка та Тимошенко політики можуть стати ще більш гнучкими та ще більш запопадливими до влади. Знаєте, на зону нікому не хочеться – ані олігархам, ані політикам, ані простим громадянам.

І ще один аспект. Владна команда не прорахувала, що відкрила своєрідний ящик Пандори: кримінальні справи будуть вже порушувати за політичні дії можновладців. Напевне, мало у кого є сумніви, що опоненти нині діючого президента, у випадку своєї перемоги на президентських виборах, зроблять все, аби домогтися порушення кримінальної справи вже проти Віктора Януковича, наприклад, за підписання Харківських угод.

Сценарії та варіанти: чи будуть масові протести?

Думаю, що не варто аналізувати юридичні аргументи сторін, навряд чи вони будуть вирішальними у прийнятті рішення. Як це не парадоксально звучить, чи не єдиною можливістю перевести луценківський та тимошенківський процеси у правову площину – це забезпечити їх максимальну публічність.

Саме публічність процесів здатна показати вагу аргументів обох сторін, сформувати не через посередників, а через власне сприйняття - думку щодо справедливості, або несправедливості судового рішення. І хоча сьогодні судді і під світлом телевізійних софітів відмовляють у задоволенні практично всіх клопотань підсудних та їх адвокатів, сподіваюся, що ухвалювати у прямому ефірі явно неправосудні рішення буде досить складно (можливо автор і є ідеалістом).

Щодо можливих наслідків та варіантів розвитку подій. Гіпотетично вони можуть розвиватися за сценаріями справедливого та несправедливого судового рішення.

Зрозуміло, що на сьогодні другий є більш імовірним, а реалізація першого навряд чи можлива: політики та експерти обговорюють не правові позиції сторін, не наскільки обґрунтованим буде судовий вирок, і чи буде він взагалі. Головна тема для дискусії – чи буде для Юлії Тимошенко вирок умовним, або ж її засудять до реального строку покарання, і скільки років отримає Юрій Луценко.

За даними центру Разумкова, майже половина українців (48,7%) вважають, що діюча влада вдається до політичних репресій. Тобто велика частина наших співвітчизників наперед переконана, що влада зробить все, щоб вилучити з політичного життя Юлію Тимошенко та Юрія Луценка, створивши собі сприятливі умови на парламентських виборах 2012 року та на виборах президента України у 2015 році.

Тобто, скоріше за все, буде реалізовуватися варіант, коли рішення суду буде несправедливим та нелегітимним для великої частини наших громадян.

Чи може це призвести до серйозних політичних протестів?

Зазвичай такі справи тривають досить довго, місяцями. Однак, інтенсивність, з якою проходять судові засідання, наводить на думку, що процеси можуть закінчитися вже наприкінці літа, коли активність громадян перебуває на спаді

(Юрій Луценко був затриманий напередодні новорічних свят. У багатьох можливо це і викликало бурхливу реакцію, але лише на кухні під час приготування салату олів’є).

Однак, недостатня масовість акцій може бути компенсована енергійністю їх учасників. У Тимошенко та Луценка достатньо щирих прихильників - це можуть бути сотні або тисячі громадян, які готові влаштувати потужні виступи під час оголошення рішення суду.

За судовими процесами проти опозиціонерів уважно слідкують і за кордоном. І справа тут не лише у заявах Європейської народної партії (ЄНП). Хоча зневажливе ставлення, яке дозволяють собі окремі спікери від Партії регіонів до цієї потужної сили, принаймні, є не зовсім коректним. Адже ЄНП об’єднує біля ста європейський партій, багато з яких знаходяться при владі.

ЄНП – це Меркель, Саркозі, Мартенс. Це - ключові фігури в ключових країнах Євросоюзу, та ключові фігури серед європейських бюрократів. Потрібно, принаймні, уважно ставитися до цих заяв, навіть якщо ти їх не поділяєш.

Вже зараз серед європейських аналітиків, експертів, політиків виникає думка, що остаточна ратифікація Угоди про асоціацію буде залежати від стану демократії в Україні.

Вже сьогодні робляться попередні висновки, що звуження демократії, вибіркове застосування кримінального переслідування, політичні репресії можуть завадити інтеграції України до Європейського Союзу.

Однак, така логіка є хибною: це як лікувати головну біль гільйотиною. Такі проблеми не повинні стати на перешкоді остаточної ратифікації Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною. Адже, напевно, легше впливати на країну, легше підтримувати демократичні процеси, коли Україна стане асоційованим членом ЄС, ніж коли вона буде перебувати на узбіччі процесу європейської інтеграції.

Ігор Жданов, аналітичний центр "Відкрита політика"



powered by lun.ua
Мы, умные
5 ответов о поражении России в трибунале ООН: моряки, новые санкции и детали решения
Коломойский: Все хотят, чтобы свершилось чудо и у Зеленского получилось
Ревет и стонет, или Как возрождают речные перевозки по Днепру
Все публикации