Олег Сало: Я другой - чем больше давление, тем больше сопротивление

В холі Львівської обласної державної адміністрації висять портрети усіх її голів, починаючи з 1992 року. Вісімнадцять років незалежності аж до 2010 року проілюстровані восьма портретами. Майже усі вони вмістилися на одній стіні. Сусідня стіна – період правління Януковича. Компанії з трьох фото у темних рамках не вистачало портрету Віктора Шемчука, якого звільнили кількома днями раніше.

"Шемчук сьогодні на фейсбуці себе сумного постить", – розповідає журналістка колезі, очікуючи на першу прес-конференцїю п’ятого ставленика Януковича у Львівській області Олега Сала. На своїй сторінці Шемчук виставив протокольне фото себе усміхненого, підписавши "сміх крізь зуби". Всі коментатори бажали удачі та дякували за львівський період його роботи.

Дружелюбний, відкритий до медіа і громадськості, привітний і компромісний – така слава губернатора Віктора Шемчука на Львівщині. Хоча призначення на початку весни безробітного екс-прокурора Криму з групи Давида Жванії було тут не зовсім зрозумілим.

Таким виявилося і його звільнення. Адже попри опір частини місцевих політиків та громадськості Шемчуку вдалося отримати від обласної ради дозвіл на розробку сланцевого газу в регіоні, чого так добивався Київ.

Зрештою такими ж незрозумілими і нелогічними називали чи не всі призначення Януковича на посаду голови Львівської ОДА, охрещуючи все нових і нових намісників "парашутистами".

Мовляв, і банкір Василь Горбаль, і колишній начальник чотирьох обласних управлінь МВСУ Михайло Цимбалюк, і екс-керівник "Укрзалізниці" Михайло Костюк, і Віктор Шемчук не мали досвіду в органах місцевого самоврядування та державних адміністраціях. Зате три з чотирьох намісників, крім Горбаля, мали генеральські звання.

Олег Сало – черговий генерал, генерал-майор міліції. Янукович перший, хто почав призначати на посаду головного менеджера Львівщини силовиків. Але це не найбільше, що насторожило львів’ян в останній кадровій ротації.

Їх шокувала сама одіозна постать Сала. Хоч і минуло дев’ять років, але досі свіжа пам'ять про той політичний тиск та масові фальсифікації 2004-го, які на переконання активістів, "дахував" серед інших і особисто Сало.

Політичне середовище регіону сприйняло останнє призначення не просто яка ляпас. А швидше як відверте глузування з П’ємонту, де дев’ять років тому місцевий люд так активно постав проти тиску і свавілля влади.

Ще у 2005 році Львівська обласна рада своїм голосуванням давала дозвіл на арешт Сала - свого депутата та екс-керівника Львівського обласного управління МВС (тоді ще існувала "недоторканість" депутатів місцевих рад), а вже на днях Сало має зустрітися і говорити про співпрацю з керівниками фракцій облради, де далі панують опозиційні настрої.

"Львів’янам залили сала за шкіру" – напевно найбільш вдалий афоризм з тих, що описує ситуацію з призначенням нового губернатора. Чи не весь місцевий політикум вбачає в цьому рішенні Януковича початок підготовки до виборчої кампанії. Відтак вже очікують повернення на Львівщину політичного тиску, переслідувань та фальсифікацій.

Водночас, у столиці окремі експерти розглядають ситуацію ширше, а саме в контексті міліцейсько-прокурорського протистояння. Як наслідок – усунення людини Віктора Пшонки екс-прокурора Шемчука та посилення через призначненя Сала впливу "сім’ї".

Сам винуватець інформаційного збурення каже, що його завдання наступне – підняти соціально-економічний рівень регіону, який наразі критичний. Львівщина за цими показниками посідає 26-те місце в Україні.

Перед зустріччю з журналістами Сало провів апаратну нараду з підлеглими. Вже першому доповідачу дісталося на горіхи, що лиш підтвердило прогнози експертів про очікувану жорсткість нового намісника.

Зокрема, начальник Служби автомобільних доріг області віддувався за готовність до зими: "Ви конкретно підійдіть до цієї проблеми, водички мені не треба!", "Якщо у нас буде така ж ситуація, як минулого року, нам це ніхто не подарує – ні керівництво держави, ні народ!", "Прошу назвати мені термін, коли ви будете готові". Начальник спочатку намагався щось пояснювати, але зрештою закінчив не надто радісним: "Єсть".

Далі голова ОДА розкритикував керівника Служби у справах дітей Львівської області. Вислухавши доповідь, насварив за те, що досі кілька районів не ухвалили програми з надання житла дітям-сиротам. Сало нагадав доповідачу, що пам’ятає того на цій посаді ще з початку 2000–х і "до цього часу картина не дуже добра, і це безперечно ваша вина".

В підсумку Сало розкритикував загалом роботу своїх підлеглих. Мовляв, лише три райони області виконали бюджет за десять місяців, "інвестиційний клімат на нулі", "42% людей за межею бідності". "Верхи хочуть працювати, низки не знають як, а середня ланка в аморфному стані. Моя задача, щоб ця середня ланка почала працювати", – повідомив новий начальник. І нагадав, що дає кожному "певний термін". "Всі впрягаються в роботу!", – наказав міліціонер-губернатор.

"Є ще питання до мене? Немає? То прошу працювати", – слово "ще" тут було зайвим, бо жодного запитання під час показового "розбору польотів" від львівських чиновників так і не прозвучало. Ті без зайвих притирань, очевидно, зрозуміли: пахне паленим, тобто серією звільнень, то ж навіщо зайвий раз випробовувати долю. 

Зовсім інший тон розмови обрав Олег Сало кількома хвилинами пізніше у спілкуванні з медіа. Намагався посміхатися, журналістів називав "шановними", а саму зустріч "приємною". Повідомив присутнім, що сам ініціював прес-конференцію, бо "до преси я завжди відкритий був, є і буду".

Нагадаємо, що сама преса, а саме окремі представники львівських медіа, на урочистому представленні Сала у день його призначення зустріли вигуками "Ганьба!", "Сала на нари!".

Так, у Сала давно не склалися стосунки з медіа. "Помаранчеве" керівництво міліції приписувало йому організацію підпалу львівської газети "Поступ" та підпал кабелів місцевої телекомпанії, яка відповідала за трансляцію "5 каналу" в регіоні.

На прес-конференцїі вигуків у свій бік Сало вже не почув, як і не почув більшості запитань, на які він очікував. Вся зустріч з медіа протривала 25 хвилин, більше запитань просто не задавали.

Про минуле говорили небагато – згадали лише про співпрацю з Наталією Вітренко. На що Сало заспокоїв націоналістично налаштований регіон: жодних стосунків з прогресивною соціалісткою він немає і навіть не знає, чи її партія досі існує.

Журналісти в основному запитували про плани на майбутнє, на що Сало роздавав традиційні для новообраного начальника обіцянки покращити життя регіону.

"Як для вас всіх, так і для мене, це було несподіванкою. На якій посаді я не є, я працюю. І, можливо, це подобається, чи ні, але я виходжу з себе, перетягую ті рамки більше, ніж потрібно. Мені коли дають завдання, я роблю більше, ніж мені дають – так зажди було. Керівництво держави це помітило і призначило мене на цю відповідальну посаду у край, де я народився і виріс", – пообіцяв перевиконати всі плани Сало.

Звільнення попередника Віктора Шемчука пояснив "результатами", тобто тим же 26-тим місцем в Україні. На уточнююче запитання, мовляв, віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул на представленні Сала хвалив Шемчука за виконану роботу, нинішній намісник додав: "А мами нас як хвалять?". 

Також Сало запевнив, що президент, відправляючи на Львівщину, жодних настанов з приводу майбутніх виборів не давав. Губернатор переконаний: галичани і без його втручання голосуватимуть за Януковича, все завдяки Асоціації з Євросоюзом. Адже Янукович "єдиний президент, який дійсно пішов у Європу", тому "переконувати наших громадян, щоб за нього голосувати, щоб ми пішли далі в Європу, вже не буде потрібно".

Після прес-конференції Сало без особливих вагань погодився на інтерв’ю для "Української правди", але виділив лише 10-15 хвилин. Загалом відповіді, що стосувалися минулого, були в стилі "я не я і хата не моя", а щодо нинішнього та майбутнього звучали без конкретики, мовляв, тільки почав працювати. 

Фото oda.gov.ua

"ЯКБИ МЕНЕ ПОСАДИЛИ, ЗАТРИМАЛИ, ТО З КАРЦЕРУ МЕНЕ Б В НІХТО НЕ ВИПУСТИВ"

- Ви казали, що призначення для вас було несподіваним. А не розглядали ви можливість відмовитися від такої пропозиції, знаючи, що на Львівщині вас відверто недолюблюють ще з "допомаранчевих" часів?

- Ні, про це не думав. А недолюблюють певні особи, які не дружили із законом, які мали проблеми з правоохоронною діяльністю. Є люди, є бізнес, який незаконний, і таке інше. А я завжди стояв на боці закону.

Коли прийшов у Львівську область, тут були страшенні крадіжки, зокрема транспортних засобів. Було багато вбивств, розгорнули свою діяльність організовані злочині угрупування. Наприкінці 2004-го року стало набагато спокійніше жити, набагато спокійніше було ходити по вулиці, і ОЗГ практично в області зникли. Настав спокій.

Але коли почалася "помаранчева революція", звісно, все пішло назад. Вбивства, Львівщина стала як Чикаго. Все повернулося назад: хто з-за кордону, хто з інших місць повернувся. Кримінальна ситуація погіршилась, та сама ж контрабанда, з нею вже була критична точка. Звичайно, що ці люди будуть незадоволені.

Але не простий народ, який приходив до мене, а це були величезні черги на прийомі громадян, бо я нікому не відмовляв. Я як депутат багато надав моєму Жовківському району, і люди там згадують до сьогодні.

- Але вам вигукували "Ганьба!" на вашому представлені не представники криміналу, а в тому числі і журналісти, згадуючи негативний шлейф, що тягнеться за вами з часів початку 2000-х...

- Саме тому я провів цю першу прес-конференцію, щоб зняти всі моменти, ті всі запитання, щоб ми більше не поверталися до до минулого. Я, до речі, думав буде більше негативних запитань. Якщо чесно, я в шоці, що їх не було.

А цей шлейф, вся та ситуація проти мене – це просто потрібно було знайти людину, на якій потрібно було піаритися. Але я не падав на коліна, я не йшов на їхні вимоги, хоча інші пішли. А я інший: чим більше тиск, тим більше опір.

- Так а що ж все-таки було з "Поступом"? Підпалений він був при вашому керівництві міліцією. І палила редакцію міліція, як згодом заявляли "помаранчеві" керманичі в правоохоронних органах.

- Не було такого. Не було підпалу. Були експертизи, все це проведено. Це просто гучні заяви робили ті, кому це було вигідно.

- А що було насправді за вашою версією?

- Я не можу сказати, що це було, бо при мені цю справу не розслідували. Коли проводилося службове розслідування, експертиза, я вже не працював. Це все вже робилося при владі Луценка.

- А підкинуті гранати в офісі "Пори" були?

- Гранат не було ніяких, і ніяких гранат ніхто не заносив. Вони (члени "Пори" – Авт.) поклали собі гранати, показали і розказували, що їх переслідують. Бо тоді "Пора" тоді була безініціативна (Сало натякає на самопіар – Авт.).

- І дачі Білоконя (колишнього голови МВС – Авт.) теж не було, на яку ви, згідно з матеріалами кримінальної справи, розтратили державні кошти?

- Та не було ніяких дач Білоконя. Якби були дійсно використані гроші з бюджету, я б тут не сидів. Бо якщо бюджетні гроші нецільово використані, чи пішли в сторону, то є стаття 364 ККУ. Але там не було нічого.

Вони мені зробили ксерокопію, а що по ксерокопії можна довести? Дачі немає. І документи були підроблені, згідно яких нібито кошти пішли, але тих коштів не було! Як можна їх використати, як їх не було?

- Чому ви не перестрахувалися і не покинули завчасно країну? От тодішній керівник Львівської податкової, якого, як і вас, "помаранчеві" обвинувачували в переслідуваннях і тиску, ще до виборів про всяк випадок виїхав з сім’єю за кордон.

- Він собі хай їде. У мене свій характер. По-перше, я не відчуваю вини. По-друге, я овен. Я мушу йти і доводити. Я просив Гепрокуратуру, щоб мою справу перенесли в іншу область, бо йде прес на правоохоронців, слідчих, прокурорів. Їм потрібна була картинка – Сало сидить, ми боремося з бандитами! Але чомусь ті бандити, які боролися, самі потрапили за решітку.

- Коли вас було оголошено в розшук, ви перебували на Львівщині і в Києві. Вас погано шукали чи просто не хотіли шукати?

- В кожного є здоровий глузд. Люди, які зі мною працювали, вони за мною йшли, вони бачили мою роботу, як я забезпечував добробут і соціальні питання своїх працівників.

Тому вони мене поважали, знали, що це все несправедливо, надумано.

Я нікуди не тікав, я ходив в прокуратуру, за мною виставляли служби. Потім коли вже почалося не розслідування, а політичне переслідування, то треба було вже обережнішим бути. Бо я знав, чим воно закінчиться. Якби мене посадили, затримали, то з карцеру мене б в ніхто не випустив. Це я точно знаю.

"ЩО МЕНЕ МОЖЕ ПОВ’ЯЗУВАТИ З КУРОЧКІНИМ?"

- В 2006 році ви разом з екс-керівником Західно-регіональної митниці Тарасом Козаком опинилися у списках Блоку Вітренко до Верховної Ради. Очевидно, щоб вирішити проблеми з кримінальними справами через депутатську недоторканість? Як вам вдалося потрапити у список?

- Якби я зайшов в парламент, ви б побачили мою роботу. В мене були плани в парламенті, я б дійшов до кожної області, до кожного регіону. Тобто моє балотування мало не лише мету позбутися переслідувань.

- Ну вам хоч якось близька ідеологія Вітренко? Підтримуєте союз Росії, Білорусі, України?

- Там було, що слов’яни – це один народ. Президент білоруський теж таке казав: ми слов’янські народи будемо працювати разом. Але наш напрямок, нашого президента сьогодні – це євроінтеграція. І ми все будемо робити для того, щоб йти за президентом.

- Все-таки, як у список потрапили?

- Були в мене товариші, які мені запропонували. Спитали, чи даєш згоду працювати в парламенті...

- Вам довелося заплатити за місце в списку? В медіа звучала цифра п’ять мільйонів доларів.

- Не заплатив я ні копійки.

- Тоді чи правда, що нині покійний пан Курочкін допоміг тоді вам отримати це місце у списку (Максим Курочкін він же Макс Бешений – російський підприємець і кримінальний діяч - Авт)?

- Ні. А що мене може пов’язувати з Курочкіним?

- Його називали спонсором блоку Вітренко у той час.

- Ні, мене з ним нічого не пов’язувало.

- Ви були з ним знайомі?

- Я з ним бачився лише один раз, ще коли був начальником ДАІ. Я побачив його в Славську на лижах. І хоча я був на відпочинку, мене зацікавило, що це за машини, яких так багато приїхало. З ними був чоловік з охороною, близько дванадцяти охоронців, це мене зацікавило. Я спитав, хто такий, і все. (В квітні 2007 року Сало в інтерв’ю говорив не про "лише один раз", а що вони спілкувалися з Курочкіним "от случая к случаю" – Авт.)

"ЯКЩО ЖУРНАЛІСТ ПОСТРИГСЯ, ТО ЩО ЙОГО НЕ МОЖНА ПУСКАТИ НА ДІЛЬНИЦЮ?"

- Під час свого першого інтерв’ю як голови ЛОДА ви пообіцяли, що за вашого керівництва вибори в регіоні пройдуть чесно і прозоро. Водночас, вас звинувачують у причетності до фальсифікації не лише в 2004-му році, але і до організації штурму виборчої дільниці в Первомайську в 2012-му, коли "Беркут" виніс бюлетені, через що не вдалося встановити результати виборів. І на тих же виборах, коли ви займалися в МВС громадською безпекою, на всіх проблемних округах ми мали скупчення бритоголових певдожурналістів. Де гарантія, що за рік не буде так само?

- Ми будемо все робити, щоб у нас був спокій, тихо, і вибори відбулись. І жодних протизаконних дій ніхто від влади не буде робити. Все буде чисто, я вам це гарантую. Ми забезпечимо на округах охорону громадського порядку.

Втручатися у виборчий процес міліція не має права. Але коли керівник виборчої дільниці чи його заступник звертається до міліції забезпечити порядок, не впустити (сторонніх осіб – Авт.), то вже інше. Є дільниця, ми відповідаєте за дільницю. І я не пам’ятаю ті скупчення (псевдожурналістів – Авт), про які ви говорите.

Щодо "Беркуту", то він не забирав бюлетені, а лише забезпечував. Керівник виборчої дільниці забирав ці бюлетені, а "Беркут" це забезпечував, бо не було до них доступу, щоб їх відвезти на округ.

- Так як таки не допустити повторення таких ситуацій?

- Ви мене питаєте як начальника УМВС, але я не є начальник УМВС.

- Питаю, бо як журналіст хочу безпечно виконувати свою роботу на виборах, щоб мені не погрожували різного роду невпізнані бритоголові особи біля дільниць, на яких чомусь міліція не реагує, попри такі прохання до міліції.

- Ми все забезпечимо, я вам обіцяю, що цього тут не буде. Але якщо пострижені прийшли на вибори – там борці, боксери або журналіст постригся? То якщо він пострижений, то що його не можна пускати?

"БУДУ ЖОРСТКО ПИТАТИ СВОЇХ ПІДЛЕГЛИХ"

- А ви плануєте мінятися внутрішньо, змінивши стиль МВС на державне управління? Як буде відрізнятися стиль в керівництві міліцією і областю?

- Багато треба міняти. Тут треба дипломатичність, а в міліції рішення приймаються різко, з хвилини на хвилину. Тут же є моменти, які можна обговорювати, спілкуватися виважено, треба ставити на вагу всі "за" і "проти".

- Багато кажуть про вашу жорсткість...

- Характер не зміниться, він який в мене був, такий і залишиться – жорсткий, але справедливий. Я і далі буду проводити цю політику, буду жорстко питати своїх підлеглих за роботу, щоб нашим громадянам жилося комфортніше і по правді.

- Чи йшлося на зустрічі з президентом, коли він вас відправляв сюди, про роботу над підготовкою заявки на проведення на Львівщині Олімпіади 2022?

- Ні. Але братиму участь в Києві в 28-мій Генеральній асамблеї Національного олімпійського комітету України. І якщо стоятиме таке питання, то все робитиму для того, щоб на Львівщині Олімпіада відбулася.

- А Львівщині це потрібно? Відомо, що від Євро-2012 Україна економічно більше втратила, ніж заробила. Навіть для участі в конкурсі за місце проведення змагань вже треба потратити космічні для регіону суми.

- Олімпіада – це перш за все величезний імідж. Таке буде вперше в історії України. Далі це покращення інфраструктури нашого краю. Це містечка, канатні дороги, звичайні дороги. Звідки взяти такі великі кошти? Будемо працювати, щоб воно сталося. Я думаю Кабмін, президент розраховують на це.

- Ви часто наголошували на апаратній нараді, що Львівщина за соціально-економічними показниками на 26-му місці. Як так сталося, що регіон з таким туристичним і економічним потенціалом, будучи прикордонним, так низько впав? Може це в Києві її обділяють державними дотаціями, фінансування програм тощо?

- Є Кабмін, є Львівська область, є керівники і людський фактор. Треба сідати домовлятися. Чомусь інші знають дорогу до Києва, а в нас не знають. Треба йти, показувати перспективи, свої плани, бачення, де і як можна ефективно вкласти кошти. Але треба їздити, доводити це.

От якщо до вас прийде дві особи – одна хоче з вами говорити, інша – не дуже. З ким ви будете спілкуватися? З тим, хто хоче. Я буду змушувати їх працювати (підлеглих – Авт.), працювати з Верховною Радою, з комітетами, з профільними міністерствами для того, щоб у нас були програми, вони вивчалися, доводилися до керівництва держави, щоб, зрештою, вони фінансувалися.

- Собі ставите якісь внутрішні терміни, плани - коли ситуацію в області плануєте покращити і на яке місце плануєте вивести?

- На попередній моїй роботі на Івано-Франківщині я був на передових місцях (на посаді начальника обласної міліції – Авт.). В мене було перше, друге місце, але в основному перше. Не святі горшки ліплять. Ми можемо багато робити, не обіцяю, що одразу перевернемо все з голови на ноги, на це треба певний період часу. Але буду старатися, щоб ми підняли якір і пішли далі.