Силовик Порошенка: від охорони президента до оборони держави

Три тижні тому президент Петр Порошенко тріумфально призначив трьох перших висуванців зі своєї квоти – міністра закордонних справ, генпрокурора та главу Нацбанку. Кожен з них набрав понад 300 голосів.

Але за час, що минув, народні депутати відчули смак політичних торгів – призначення міністра оборони Валерія Гелетея відбулося значно меншим результатом: за – 260 голосів. А спроби Порошенка педалювати зміни до Конституції взагалі засвідчили про закінчення медового місяця між ним та парламентом.

Міністерство оборони очолив Валерій Гелетей. Як розповідають джерела "Української правди", в переліку кандидатур на цю посаду Петро Порошенко також розглядав голову Верховної Ради Олександра Турчинова та власника корпорації "Миронівський хлібопродукт", курячого магната з "Нашої Ряби" Юрія Косюка.

Турчинов попросив не призначати його за станом здоров'я, а Косюк отримав посаду першого заступника глави адміністрації президента. Мільярдер, як визначив його завдання сам Порошенко, має забезпечити "покращення координації президента з Міністерством оборони та всім силовим блоком, покращити менеджмент і організацію системи тилового забезпечення та логістики".

Віднині усі троє керівників адміністрації президента – її глава Борис Ложкін та двоє перших заступників – Геннадій Зубко та Юрій Косюк – не мають жодного дня стажу державної служби.

Валерій Гелетей також не має досвіду роботи в Міноборони, що знову підтверджує бажання Порошенка ставити людей з-за меж системи, які не інфіковані усіма хворобами, що десятиліття розлагали її.

При цьому Валерій Гелетей, який донедавна очолював Управління державної охорони, має щонайменше три точки дотику з представниками нової влади.

Перша – Гелетей пов'язаний з самим Петром Порошенком. Під час виборчої кампанії 2014 року, на переконання Порошенка, на нього готувався замах, який вдалося уникнути завдяки Гелетею.

Про те, що Порошенко ще в статусі кандидата в президенти перебував під особливою опікою підлеглих Гелетея, журналісти могли переконатися під час голосування Порошенка на виборах. На виборчій дільниці в Будинку офіцерів спостерігалося скупчення десятків охоронців, а сам Порошенко прибув туди на автомобілі з номерами "прикриття".

Історія їхніх стосунків сягає щонайменше 2005 року, коли під час корупційного скандалу Гелетей виступив на боці Порошенка.

Зокрема, у жовтні 2005-го, через місяць після заяви державного секретаря Олександра Зінченка зі звинуваченнями Порошенка, сам Гелетей написав заяву в Генпрокуратуру на колишнього керівника секретаріату президента і головного кривдника Порошенка.

Він звинуватив Зінченка в перешкоджанні проведенню міліцейського розслідування щодо шахрайства туристичною фірмою "Фламінго-Тревел", яку очолював помічник Зінченка Володимир Ткач.

На той час Гелетей очолював столичне Управління по боротьбі з організованою злочинністю – і, за його словами, Зінченко телефонував йому з погрозами та вимогами залишити його помічника та його фірму в спокої.

Друга точка дотику Гелетея – це нинішній генпрокурор та доверений до Порошенка Віталій Ярема.

Певний час Ярема та Гелетей йшли пліч-о-пліч по життю.

Так, в 1997-99 роках вони працювали на паралельних керівних посадах в київській міліції: перший очолював управління карного розшуку, другий – був заступником в Управлінні по боротьбі з організованою злочинністю. Тут йому доводилося не стільки боротися, скільки домовлятися з чисельними кримінальними угрупуваннями, які згодом легалізувалися у бізнес.

У 2001 Гелетей очолив сам карний розшук Києва - після довгої роботи Яреми на цьому напрямку. Коли завершилася помаранчева революція, в лютому 2005-го Ярема став начальником київської міліції, а Гелетей керував у нього столичним УБОЗом. Тут він і зіштовхнувся з Зінченком.

Далі Гелетей просувався завдяки главі секретаріату президента Ющенка Віктору Балозі. Той спочатку забрав Гелетея начальником служби з питань правоохоронних органів на Банкову, а в 2007 пролобіював його на посаду Управління державної охорони – спецоргану, що займається безпекою перших осіб держави.

На цій посаді прізвище Гелетея вперше стало відомо широкому загалу –протягом політичної кризи 2007 року він допомагав проштовхнути план Балоги з розпуску Верховної Ради. Аби усунути генпрокурора-регіонала Святослава Піскуна, який блокував дострокові вибори, очолюване Гелетеєм Управління державної охорони взяло під контроль приміщення Генпрокуратури.

На порятунок приїхав Василь Цушко, який особисто дав команду ломати двері до забарикадованого підлеглими Гелетея кабінету Піскуна. В підсумку, ледь не дійшло до збройного протистояння між УДОшниками та бійцями "Беркуту".

За півтора роки роботи з Балогою Гелетей пройшов шлях від полковника до генерал-полковника, чим спричинив критику колишнього міністра оборони Анатолія Гриценка.

Третя точка дотику Гелетея з новою владою – це вже згаданий Віктор Балога, брат якого Іван очолював обласний штаб Порошенка. Сам Валерій Гелетей народився на Закарпатті – у селі Верхній Коропець Мукачівського району, але з 1991 року жив, навчався та працював у Києві.

Проте його найближчий родич – рідний брат – досі інтегрований у владу Закарпаття. Після Майдану 2014 року Володимир Гелетей став першим заступником начальника СБУ в Закарпатській області – регіоні, який є воротами для контрабанди України.

Родини Гелетея та Балоги нещодавно стали родичами, роблячи дерево головного сімейного клану Закарпаття ще більшим.

Едіта Гелетей (донька Володимира Гелетея з СБУ та племінниця Валерія Гелетея-міністра оборони) одружилася з Андрієм Балогою, депутатом Закарпатської обласної ради та старшим сином Віктора Балоги.

Сам Валерій Гелетей після Майдану знову очолив Управління державної охорони. А два роки перед цим, протягом 2012-2013, він обіймав посаду віце-президента у невеликому "Авант-банку". 

Місце роботи Гелетея вказана в автобіогріфії, яку він власноруч заповнив перед призначенням міністром оборони. Але цікаво, що в звітах "Авант-банк" на сайті Нацкомісії цінних паперів та фондового ринку, немає інформації про те, що Гелетей обіймав посаду віце-президента.

За даними "Форбс", власником "Авант-банку" є київський бізнесмен Михайло Гріншпон. Гріншпон був радником міністра оборони Олександра Кузьмука, а неофіційно він вважався головним "рєшалою" в Міноборони зразка 1997 року. Крім того, Гріншпон був президентом армійської футбольної команди ЦСКА.

Але, за іншою інформацією, на момент призначення Гелетея віце-президентом "Авант-банку" - а він стверджує, що це сталося в листопаді 2011 року - фінансовою установою вже володіли колишній міліціонер Олексій Савченко (якого пов'язують з Віталієм Яремою) і "авторитетний" бізнесмен Олександр Ліщенко на прізвисько "Ліча".

Після призначення міністрів оброни та закордонних справ, у Порошенка залишається порожньою вакансія першого віце-прем'єра. Хоча, за Конституцією, це квота коаліції, але "понятійно" вона була закріплена в березні 2014 року персонально за Порошенком, яку він заповнив Віталієм Яремою.

Кого Порошенко запропонує зараз на місце правої руки до Арсенія Яценюка, залишається інтригою. Адже ця людина формально має бути висунута депутатами.

Також є інформація, що Банкова хотіла би бачити в уряді нинішнього посла України при Євросоюзі Костянтина Єлісеєва - на посаді віце-прем'єра з питань євроінтеграції - але це призначення також має оформлюватися через коаліцію.

Коваль і Гелетей. Фото прес-служби президента

Якщо призначення Валерія Гелетея на Міноборони не супроводжувалося вражаючими цифрами на табло, але відбулося без ексцесів, то протягнути свій сценарій змін до Конституції президенту Порошенку на вдалося.

За словами джерел, на зустрічі з лідерами фракцій у середу, інформуючи про внесення кандидатури Гелетея, глава держави також умовляв проголосувати за направлення його законопроекту до Конституційного суду.

Але коли мова зайшла про те, хто реально збирається підтримати проект з числа парламентських фракцій, руку підняли лише представники УДАРу.

Керівник найбільшої на сьогодні фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв заявив, що їх не влаштовує посилення повноважень президента, яке викладене в проекті Порошенка.

Зокрема, Тимошенко проти надання президенту права одноосібно звільняти Генпрокурора та голову Державного бюро розслідувань, а також неможливість для уряду або місцевої ради ініціювати відставку представників президента.

У "Батьківщині" не змогли дізнатися, хто є автором запропонованих Порошенком змін до Конституції. Джерела називають колишнього міністра юстиції Романа Зварича. Сам він підтвердив "Українській правді", що готував законопроект в частині, що стосується лише розподілу повноважень у трикутнику президент - уряд - парламент. 

У підсумку, депутати не пристали на прохання Порошенка направити зміни до Конституції до Конституційного суду - це означало би, що його законопроект мав стати базовим. Верховна Рада проголосувала лише за включення його в порядок денний, що означає – або "Батьківщина" та інші фракції внесуть альтернативний законопроект, або буде створена робоча група для напрацювання компромісного законопроекту.

Це все означає втрату Порошенком часу та його цілісної концепції бачення своїх повноважень. Також це може загальмувати проведення дострокових парламентських виборів, адже частина депутатів наполягає, щоб нова Верховна Рада обиралася уже з розумінням нових повноваження – тобто після схвалення змін до Конституції.

І це – лише початок. Приголомшені переконливою перемогою Порошенка, депутати поступово приходять до тями. Вони знову входять у смак влади - їм подобається можливість міняти голоси на політичний або бізнесовий капітал.

У цих умовах Порошенку або доведеться міняти тон розмови з Верховною Радою на більш жорсткий, за традицією викликаючи на допомогу правоохоронні органи, або знизити темпи цементування своєї влади. Усні вмовляння тут більше не працюють.