Наталья Яресько Все кредиторы одинаково хотят, чтобы в конце концов мы смогли платить наши долги

Четверг, 2 апреля 2015, 09:16

"Путін vs Ревізор. Вона з Чікаго, працювала у фонді прямих інвестицій, та майбутнє України в її руках". Із такою обкладинкою у березні цього року вийшов американський тижневик Bloomberg BusinessWeek.

Мова йшла про діючого міністра фінансів України Наталію Яресько.

На початку грудня минулого року громадянка Америки погодилася на ледь не найвідповідальнішу посаду в уряді Арсенія Яценюка – створену разом із партнерами інвестиційну компанію Horizon Capital вона проміняла на кабінет на Грушевського 12.

Попереду на неї чекали ухвалення Державного Бюджету із підвищеними податками та скороченими пенсіями, складні переговори із Міжнародним валютним фондом щодо отримання нового кредиту, початок реструктуризації державного боргу. Від неї також залежить майбутня податкова реформа, фінансування зони АТО та стабільність державних банків.

Разом із цим Яресько веде переговори щодо надання Україні фінансової допомоги задля вирішення нагальних економічних проблем, і перебуває у постійних відрядженнях.

Через напружений графік міністра, інтерв’ю з "Українською правдою" переносилося декілька разів. Час на спілкування також обмежений – Яресько поспішає на нараду до прем’єр-міністра. Через два дні вона знову поїде у відрядження –цього разу у складі урядової делегації до Німеччини.

Під час бесіди вона користується заздалегідь акуратно виписаними на невеликих аркушах паперу цифрами та тезами, помітно нервує та часто використовує англійські сталі вирази та терміни.

– Пані Наталіє, ви нещодавно заявили, що другий транш МВФ Україна може не отримати, якщо не реструктуризує державний борг. Чи ситуація настільки серйозна та загрозлива?

– Ні, ми маємо кілька структурних маяків, які мусимо виконати в необхідні терміни, визначені у Меморандумі із МВФ.

Є програма реформи державних підприємств, є вимога схвалити Верховною Радою закон "Про ринок природного газу", закон "Про правозахист інвесторів". Ще є вимога підсилення незалежності Національного банку через законопроекти. Всі ці маяки нам потрібно завершити до наступної перевірки МВФ наприкінці травня.

 Із найбільш важливих для мене, і це моя відповідальність – це реструктуризація боргів.

Чи це найболючіше питання з тих, що ви озвучили?

– Для кредиторів – так. Для народу України – ні.

Як просуваються переговори? Я знаю, що ви постійно у відрядженнях, зустрічаєтеся із кредиторами. На яких умовах реструктуризація буде відбуватися?

– Консультації тільки-тільки почалися. Я дійсно була в Каліфорнії, в Нью-Йорку, в Лондоні, де я зустрічалася з нашими найбільшими кредиторами в США та Великобританії. Це приблизно 15 найбільших кредиторів, які там знаходяться.

У під час ціх перших консультацій ми пробували їм пояснювати, які в нас цілі.

А які вони?

– Перше – це заощадження або зменшення наших грошових потоків протягом 4 років щодо обслуговування боргів.

Протягом наступних чотирьох років ми за рахунок зменшення витрат на обслуговування та погашення державного боргу зекономимо для бюджету 15,3 мільярди доларів. Це перше. Це має прямий вплив на платіжний баланс країни, на стабілізацію нашої валюти, на стабілізацію нашої банківської і фінансової системи.

Друга мета – це досягнути до 2020 року співвідношення боргів до ВВП не більше, ніж 71%. Це має прямий вплив на нашу здатність як країни, як економіки платити наші борги.

І третя мета – це після програми, тобто з 2019 року, домогтися, щоб наші платежі по обслуговуванню боргів не перевищували більш 10% ВВП.

Ці три мети, якщо їх брати разом, потребують реструктуризації, яка має включати в себе (конкретно я вам не скажу, тому що конкретно ми таких розмов не мали поки що) і продовження терміну обігу облігацій, і зменшення їх купону - відсоткового платежу, і зменшення номінальної вартості єврооблігацій.

– Які умови щодо зменшення ви запропонували кредиторам?

– Конкретно я вам не скажу, тому що ми таких розмов не мали поки що.

Поки що не вирішено, яка це буде частина і який термін. Переговори не почалися. (Інтерв'ю відбулося в понеділок, 30 березня - УП)

Ми на цих консультаціях пробували всім розповісти нашу ситуацію в країні, чому це нам потрібно, і ми не маємо можливості ні відходити від наших трьох цілей, ні запізнитися з проведенням реструктуризації, – при тому що термін дуже короткий.

Нам потрібно до кінця травня, до перевірки МВФ мати домовленість з нашими кредиторами.

Ми пробували їм показати, що це в їхніх інтересах, наших спільних інтересах, що стан української економіки не дозволяє по-іншому себе вести зараз. А, з іншого боку, це в їхніх фінансових інтересах, тому що таким чином ми станемо за кілька років з їхньою підтримкою кращими боржниками.

Це допоможе створити кращий ринок для їхніх фінансових інтересів. Врешті-решт ніхто не хоче, щоб Україна мала більші фінансові проблеми, ніж ми вже маємо.

Тобто ви думаєте, що дефолт нам не загрожує?

– Ми відчули від більшості кредиторів розуміння, це по-перше. Я думаю, що для всіх наша ситуація з війною чітко зрозуміла, зрозумілі ризики до наших прогнозів, ризики, які існують до програми МВФ.

Вони розуміють, що йде війна, будь-яке загострення на Сході має вплив на ситуацію в економіці. Банківська система, соціальні ризики, політичні ризики, ризики, які на нас впливають, де ми не маємо можливості для контролю – це все треба брати до уваги. І зараз краще будувати якнайсильнішу базу для України, щоб ми могли вистояти всі ці можливі ризики в майбутньому.

Ми просили, щоб найбільші кредитори, які представляють різні точки зору, самі створили кредитний комітет, який би представляв інтереси всіх кредиторів, і ми могли ефективно вести переговори з однією групою.

Ми чекаємо, щоб на цьому тижні вони нам відповіли, що вони готові і створили комітет з різними інтересами, щоб ми могли вести з ними конкретні переговори.

Ви гадаєте, що ви встигнете домовитися про реструктуризацію до кінця травня?

– Ми мусимо встигнути це зробити. Я казала на якійсь конференції: "Нам не можна не встигнути це зробити". Ми просто не маємо інших можливостей.

А щодо російського боргу, який складає 3 мільярди доларів? Чи російська сторона вимагає його?

– Ми спілкуємося з усіма кредиторами однаково. Врешті-решт, ми навіть не знаємо, хто є тримачем цих облігацій, тому що вони можуть в будь-який день бути продані на ринку. Але ми знаємо, що вони тримаються через російський фонд і, передавши йому інформацію, ми запросили власників цих облігацій до участі.

З усіма нашими кредиторами ми будемо вести розмову на паритетних засадах, тобто без будь-якої дискримінації чи то за географічною ознакою, чи то початковою ціною купівлі облігацій, чи будь якою іншою ознакою. Я думаю, що всі кредитори однаково хочуть, щоб врешті-решт ми були в змозі платити наші борги.

Міністр фінансів України Наталія Яресько на Форумі в Давосі. Фото zn.ua 

Щодо меморандуму МВФ. Є чіткі сроки виконання необхідних реформ. Хто слідкує за тим, щоб вони були зроблені вчасно?

 – До кінця травня все має бути зроблено. Звичайно, хочеться, щоби процеси відбувалися швидше.

Кожне відомство брало на себе відповідальність, бо це уряд взяв на себе відповідальність, Кожний міністр має брати на себе відповідальність виконувати ті обіцянки.

Я не казала, ще однією вимогою для отримання наступного траншу є реформування системи фінансування лікарень. І тут знову міністерство охорони здоров’я має відповідальність це зробити вчасно. Це була їхня ініціатива, а не програма, яку нам нав’язували. Ми з МВФ домовлялися, і більшість із цих реформ виходили з наших потреб, від нашої програми дій уряду, від нашої стратегії 2020, від нашої коаліційної угоди.

Очевидно, нам потрібно дуже-дуже спільно працювати з нашими коаліційними партнерами, щоб усе це зробити. Але я думаю, що всі зрозуміють, що країна брала на себе відповідальність. І плюс, правду вам сказати, ці реформи вийшли з нас, з уряду.

Зараз точиться дискусія стосовно того, що підвищення тарифів не матиме той ефект через девальвацію гривні. Чи будуть переглядатися тарифи, і чи ті показники дефіциту "Нафтогазу", що закріплені в меморандумі, будуть витримані?

– Тарифи будуть переглядатися регулярно.

Ми як Мінфін не маємо права по закону фінансувати більший дефіцит "Нафтогазу". Закону потрібно дотримуватись.

Ми йдемо до паритетних ринкових цін на газ і збільшення дотацій народові, який цього потребує. Тому я казала, що нам в наступному році будуть потрібні додаткові витрати на соціальну сферу, тому що ми всі розуміємо, що тарифи підвищуватимуться далі – і вони мусять, адже це правильний економічний підхід…

Так, цей крок є болючим. Але не менш боляче платити "Нафтогазу" дотації – тільки 110 мільярдів в 2014 році, які створюють інфляцію, які нищать нашу енергетичну незалежність, нашу енергетичну ефективність, тому що ніхто не знає, за що ми платимо і куди. Тобто правильний підхід зараз – іти до паритетності або до ринкових цін на тарифи, із одночасним застосуванням правильної системи субсидій або дотацій для тих, хто їх потребують.

Наскільки мені відомо, саме питання тарифів було найскладнішим під час переговорів, найболючішим.

– Одним з найболючіших. Я думаю, що пенсійна реформа також болюче питання. Ви чули, що ми змогли "зняти" вимоги МВФ щодо підвищення пенсійного віку, але проблема фінансування дефіциту Пенсійного фонду і проблема енергонеефективності плюс енергофіскальні проблеми, плюс енергонезалежність – це два такі блоки дуже болючі.

Ми говоримо про енергонезалежність, і в той же час підвищуємо рентні платежі на видобуток нафти й газу. Я не захищаю інвесторів, до багатьох з яких є питання щодо отримання ліцензій на видобуток, але очевидно, що це рішення не стимулюватиме зростання видобутку енергоресурсів.

– Ми створили нову робочу групу з 1 квітня, яку очолює мій заступник Олена Макеєва. До неї включені представники бізнесових асоціацій, які представляють інтереси нафтогазових компаній.

Ми будемо шукати короткострокові важелі на ситуацію, й одночасно до 1 липня взяли на себе відповідальність внести довгостроковий новий підхід, який знову збалансує наші фіскальні потреби, тобто бюджетні потреби з інвестиційною привабливістю. Ми маємо заохотити інвесторів у цю галузь, тому що це нам допомагає в здобутті енергонезалежності.

Ми розуміємо, що система, яка сьогодні існує, цього не виконує, вона неприваблива для інвесторів. Ми чуємо цю критику.

Також ми не можемо сьогодні сказати про позитивний чи негативний вплив цього нововведення, оскільки ці платежі йдуть по півріччях.

Якщо ми вже заговорили про податки, то однією з найважливіших реформ є податкова, за яку ви особисто також відповідаєте. Що зроблено в цьому напрямку?

 – За реформу у міністерстві відповідає Макєєва. Я дійсно буду очолювати податковий комітет Національної ради реформ, але саме вона – заступник міністра по надходженнях до бюджету, включаючи податки.

Зараз ми створюємо групу, яка має приблизно 5 міжнародних експертів, включаючи колишнього віце-прем'єр-міністра Словаччини Івана Міклоша, одного експерта з Америки, третього, напевно, з МВФ. І громадськість, і представників усіх фракцій коаліції, а також голову податкового комітету, представників міністерства економіки, оскільки ця реформа має бути проведена таким чином, щоби зробити Україну інвестиційно привабливою для бізнесу.

Ми маємо робити цю податкову реформу, не тільки дивлячись на бюджет, а дивлячись на бюджет і на інвестиційну привабливість цієї системи. Спрощена, прозора система, яка не включає окремі промислові галузеві пільги. Тобто є різні підходи, і ми тільки на початку цього шляху.

Ви раніше казали, що одним рухом змінити всю податкову систему не можна і не потрібно.

– Так. У нас залишилося після нашої реформи в грудні 11 податків. Залишилась, я думаю, непогана система. Її просто потрібно покращити…

Але бізнес так не вважає. Бізнес скаржиться...

– Знаєте, бізнес ні в якій країні ніколи не скаже, що податкова система добра.

Але, з іншого боку, наприклад, спрощена система по приватним підприємствам, дуже легка в Україні, і ставки є дуже низькими.

І те, що ми маємо мораторій на проведення перевірок малого бізнесу та приватних підприємств на два роки – такого не буває в світі.

Щодо податку на прибуток, наприклад. Знову, 18% – це не надвисокий рівень податків. Питання в спрощенні процедури сплати податків, правилах, бухгалтерських питаннях. І тут ми пробували дещо робити в грудні.

Перше – це електронна система адміністрування ПДВ, яка розпочала свою роботу в тестовому режимі з 1 лютого. До 1 липня нам потрібно доопрацювати її, щоб вона дійсно працювала і щоб бізнесу було легше. Але ми маємо мати систему, з якою можна боротися з так званою оптимізацією або ямами…

Ми вже пробували з ЄСВ щось робити, щоб почати виводити економіку із тіні… І дійсно в січні-лютому надходження від ЄСВ збільшилися.

Наскільки?

– На 12%. Поки що це не така значна сума, аби можна було казати, що ми знайшли остаточну відповідь на проблему, але це позитивний тренд, якщо дивитись назагал.

Тобто детінізація дуже важлива, ці ями закрити дуже важливо. Я думаю, що спрощення системи взагалі нам допоможе в цьому. Я думаю, що коли є всі ці різниці в правилах, коли дуже детальні правила гри, на яких можна грати по-різному, це створює багато можливостей…

Якщо ж система дуже проста, тоді ніхто не може тобі казати, як чи ні.

Але врешті решт ми подивимося влітку. Наші наміри – до 1 вересня чи до 1 жовтня внести поправки на розгляд парламенту, і щоб бізнес встиг підготуватися до вступу цих змін у силу з 1 січня 2016 року.

Ми чуємо бізнес дуже часто, дуже багато листів отримуємо. І дуже багато питань та зауважень стосуються не податків, а адміністрування. І тут величезні проблеми. Починали зі слідчої комісії щодо діяльності ДФС, яка була відповіддю на цю всю критику.

За підсумками роботи цієї групи був звільнений глава ДФС. Що ж такого виявила ця робоча група?

– Конкретний звіт я поки що не бачила, тому що він не оприлюднений поки що.

Врешті-решт, я думаю, що всі розуміють, що митниця і податкова міліція не працювали як слуги народу і як сервісні системи для держави. І в цьому один із маяків для програми МВФ – до наступного траншу в червні, а точніше вже в квітні ми маємо з ними домовитись по реформі ДФС.

Я знаю, що ви маєте знайти нового керівника і що це ваша особиста відповідальність. Чи є вже кандидати?

– Я очолюю цю комісію, але буде група людей, включаючи різні сторони, щоб це було якнайбільш прозоро.

Я би хотіла бачити голову ДФС, який не тільки розуміє податки і адміністрування податків і митниці, але який також вміє керувати великою кількістю людей. ДФС - це величезна організація, в якій разом працює близько 40 тисяч людей, по всіх областях. Тому нам потрібен менеджер-управлінець, який вміє цими людьми керувати.

Очевидно, я би також хотіла бачити на чолі ДФС людину, яка бачить ДФС як сервісну організацію. Так, звичайно, вона має включати також і виконавчу службу. Називати її податковою міліцією чи ні – це питання на майбутнє. Але для тих, хто дійсно незаконно працює, дійсно відходить від своїх законних зобов’язань по сплаті податків, потрібно мати якусь виконавчу службу.

І тут, на мою думку, дуже важливо з фіскальної точки зору зменшити оптимізацію і зменшити корупцію на митниці. Тому що якщо в цьому році ми очікуємо ще далі, на жаль, падіння ВВП, то в наступному році ми не можемо очікувати вже великого збільшення надходжень від податків, це просто неможливо.

Коли нового керівника буде призначено?

– Я не знаю, ми тільки починаємо на цьому тижні збирати CV. Ще кандидатів нема.

Але реформа ДФС буде розроблятися паралельно. Я не можу чекати, поки буде новий керівник. Він може потім додати, відшліфувати всі ці реформи, але ми маємо відповідальність перед МВФ вже у квітні подати план реформи ДФС, і маємо менше-більше до кінця квітня одночасно знайти голову ДФС.

Ви говорите про інвестиційну привабливість, про залучення коштів інвесторів. Наскільки впливає на цю ситуацію війна? І чи ви особисто задоволені тим, як рухаються реформи, які мають вплив і на інвестиційну привабливість?

– Я думаю, що правильно, щоб тиск на всіх політичних діячів був безперервним, що вони мають робити більше, швидше, краще. Я з цим згодна.

Але з моєї точки зору, те, що ми робимо в міністерстві фінансів, ми б не змогли робити швидше.

Щодо інвестиційної привабливості, вона будується, перш за все, на стабільності банківської і монетарної системи.

Тому всі наші – я маю на увазі і міністерство фінансів, і уряд, і президента, і Верховну Раду – зусилля в перші місяці роботи цього уряду було покладено на те, аби схвалити бюджет, який має зменшений дефіцит, тому що це є один з факторів стабільності монетарної політики, один з факторів створення чи не створення інфляції.

Друге, що ми всі мали зробити, – це реалізувати всі попередні заходи і всі реформи, які були потрібні для домовленості з МВФ.

Чому це важливо? Тому що, аби повернути стабілізацію в монетарній і банківській системі, ми маємо збільшити національні резерви. Ми цього не можемо робити на словах. І суми грошей, які міг надавати нам МВФ, ніхто інший не в змозі нам надавати.

За рахунок першого траншу ми подвоїли національні золотовалютні резерви. П'ять мільярдів, очевидно, недостатньо, але це відкриває нам доступ до ще додаткових двосторонніх і міжнародних кредитів.

– Яких, наприклад?

Наприклад, на тому тижні ми підписали угоду з канадцями. Ці гроші, 200 мільйонів канадських доларів, мають піти до кінця березня, тобто днями.

Також протягом місяця ми підпишемо угоду з США щодо надання їхніх кредитних гарантій на випуск Україною єврооблігації на 1 млрд доларів.

Домовляємося з ЄС по їхній новій програмі – 1,8 мільярди євро, які прийдуть трьома траншами. Напевно, перший транш буде в червні, так як другий транш МВФ, приблизно в той самий період.

Тобто все це складається. Моя точка зору – ми не можемо спізнюватися з усіма реформами, які стали маяками для всіх цих кредитів. Кожний кредит має свої вимоги, свої передумови.

Тому що, повертаючись до резервів, нам потрібно їх відбудувати, щоб повернути в банківській системі і в народі відчуття стабільності. Це я думаю, перший крок, є й інші кроки, які потрібні. Це, наприклад, якнайшвидше і якнайбільш прозоро вичищати банківську систему від слабких банків.

Але ви з одного боку підчищаєте ринок від цих банків. Аз іншого боку, люди ще не скоро через це довірятимуть банкам. Як повернути довіру до банківської системи?

– Я думаю, що їм буде легше заносити гроші в банк, коли вони будуть впевнені, що цей банк не збанкрутує через місяць чи через шість. Коли вони будуть впевнені в системі, яка створена Нацбанком, що вичищає якнайшвидше, якнайпрозоріше ці банки, які спекулюють над нашими вкладниками, над нашими громадянами.

Вони ж навмисно пропонують перевищені рівні відсоткових ставок, щоб залучити ці кошти. І звичайний громадянин не може знати, який банк більш сильний, який банк менш сильний, незважаючи на те, що фінансові звіти можна дивитись на сайті.

Якщо ми зможемо одночасно зараз відбудувати стабільність у системі, зменшити волатильність гривні, якщо ми зможемо взяти під контроль таким чином і інфляцію, це все, на мою думку, буде мати вплив не тільки на інвестиційну привабливість, але й силу нашої банківської системи.

Одночасно, і це вже не в моїх руках, але я впевнена, що уряд цим керує, потрібно робити інші зміни щодо інвестиційного клімату. Перше – дерегуляція, за яку відповідає Міністерство економічного розвитку. Це перший пріоритет. Друге – реформи державних підприємств, які будуть доказом, чи ми дійсно щось міняємо, чи ні. Третє, це податкова реформа, про яку ми говорили вище.

 Міністр фінансів України Наталія Яресько частий гість в урядовій ложі парламенту. Фото zn.ua 

Ми говоримо про повернення довіри, але довіри до слів влади мало. Була історія із "Дельта банком". Спочатку сказали, що будемо рятувати, що захистимо наших вкладників. У підсумку таке дуже різке рішення, що націоналізації не буде, банк буде ліквідований. Я знаю, що це ваше особисте рішення і Кабінету міністрів. Якими були аргументи?

– Перш за все, я не знаю, хто казав, що ми будемо націоналізувати. В минулому році Національний банк визнав "Дельта банк" системним, але це не одне й те саме, це не є гарантія націоналізації. Є різні варіанти, як вирішувати проблемні питання системного банку.

Ми консультувалися, як вирішувати питання щодо цього банку, ми приймали це рішення разом. І тут були причетні не тільки Нацбанк, не тільки уряд, Мінфін, але й наші міжнародні партнери – і МВФ, і ЄБРР, і Світовий банк, всі мали свою точку зору.

Дійсно, моя позиція, що не найкращий підхід націоналізувати цей банк в цей час, в цій ситуації в країні. І я беру на себе відповідальність за цю позицію. Але це не лише моя точка зору, бо якби вона була тільки в мене, то, навряд чи її б підтримали всі сторони, що брали участь у рішенні.

– Чому?

– Перше – якщо ми дивимося на досвід держави в націоналізації під час останньої кризи в 2008-2009 році, ми не маємо позитивних показників ні щодо ефективності націоналізації, ні щодо розуміння коштів, ціни цієї націоналізації. І що врятовано, ми не можемо сказати на сьогоднішній день.

Друге – майже завжди чи завжди націоналізація коштує державі набагато більше з бюджету, ніж це кажуть будь-які попередні оцінки чи прогнози. У нас в державі є фіскальні проблеми з усіх сторін, і потрібно зрозуміти, де найкраще вкладати ті обмежені ресурси, які ми маємо. На сьогоднішній день національна оборона і соціальні витрати для малозабезпечених – це перший і другий пріоритети країни, чи навіть перший і перший.

Окрім того, ми не хочемо, аби за хибні бізнесові стратегії, що призводять до проблем в банках, платив народ. А в разі націоналізації платить саме він - адже саме за кошти платників податків відбувається докапіталізація банків з бюджету.

Але ми не кинули наших вкладників. Більшість з них отримають свої депозити через Фонд гарантування вкладів.

Так само держава є відповідальною за державні банки. В 2014 році ми провели рекапіталізацію і "Укрексімбанку", і "Ощадбанку". І на сьогоднішній день, використовуючи закон щодо системи ліквідації банків, який був прийнятий в грудні, ("Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків" - УП) ми змогли почати вирішувати проблеми з банком "Київ", які існували вже дуже довго.

І я думаю, що вже до кінця квітня, до початку травня ми питання по "Києву" повністю вирішимо.

Наприкінці квітня має відбутися донорська конференція. І за підготовку до неї відповідаєте ви та ваш колега із міністерства економіки Айварас Абромавічус. Про що уряд говоритиме із інвесторами?

– Тут відповідальне не наше міністерство, а міністерство економіки, але я можу розповісти про три складові цієї конференції.

Перше – це пояснювати нашу програму реформ, що ми вже зробили, що ми далі будемо робити, щоб всі наші міжнародні партнери нас зрозуміли і бачили наші маяки, чи ми виконуємо те, що ми обіцяємо, чи ми говоримо, чи ми діємо. Це перша частина.

Друга частина – це підтримка інвестиційна. Тобто ми будемо запрошувати і задіювати всі можливі офіційні агентства і установи, які підтримують інвестиції. Я маю на увазі такі міжнародні організації, як ЄБРР, а також двосторонні експортні агентства, в тому числі такі, які працюють сьогодні в Голландії, в Німеччині.

Дуже багато з них на сьогоднішній день не працюють в Україні, і ми хочемо їх переконати в тому, що потрібно повернутися, побачити нову Україну і нові можливості. Це друга частина.

Тобто в інвестиційній частині це буде підтримка для офіційних інвестицій. Очевидно, і приватних, але офіційні є першими. Тому що коли приватні інвестори в тій країні бачать, що їхні агентства вже діють або беруть участь, або показують якусь зацікавленість, тоді вони більш відкриті до повернення до України.

Тому офіційний інвестиційний сектор треба задіяти повністю в Україні, не тільки європейський, не тільки "Велику сімку", а й "Велику двадцятку". Наприклад, залучати офіційні інвестиції Кореї, Туреччини, і т.д. Тобто розширити можливості для офіційних інвестицій, щоб до другої половини цього року вже, якщо ми зможемо, задіяти це в реальну економіку.

І третя частина – це те, що ви говорили, гуманітарна, це проблема відновлення зруйнованих міст на сході. Нам буде потрібно, і віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко тут найбільш відповідальний в цій історії. Але ми покажемо де і що в нас потерпіло або зруйновано під час АТО

Чи є зараз бачення, скільки коштів потрібно на відновлення?

– Напевно, є, але це краще запитати у віце-прем'єра Зубка.

Як зараз уряд співпрацює із зоною АТО? Скільки коштів виділено на фінансування цих територій?

– На сьогоднішній день ми розуміємо, що приблизно 1 мільйон 200 тисяч пенсіонерів живе на неконтрольованій території. Ми дали можливість усім реєструватися на контрольованій території, щоб отримати свої пенсії, і 800 тисяч зареєструвалися.

На сьогоднішній день ми платимо повністю їхні пенсії. Є заборгованість для тих, які не зареєструвалися на контрольованій території. І зараз ми маємо борг перед цими людьми приблизно на 4,7 мільярдів гривень. Але цей борг зменшується з кожним місяцем. Наприклад, 1 січня було 5,4 мільярда гривень, а зараз менше, оскільки з часом більше й більше з цих пенсіонерів реєструються на контрольованій території.

Друге – для переселенців, які виїжджають з неконтрольованої території, ми маємо програми соціальної допомоги, і виплачуємо їм 1300 гривень в середньому на місяць кожній сім’ї.

Але також лише зареєстрованим?

– Так, тим, що реєструються. І тут приблизно 300 тисяч сімей, це десь 800 тисяч осіб. І в бюджет вкладено 3,4 мільярди гривень на цю програму.

Третє, щодо наших навчальних закладів. Ми вже перевезли на контрольовану територію, щоб профінансувати повністю, 6 вузів з Донецької області, 3 – з Луганської, плюс 5 технікумів та 10 наукових інститутів.

Також для переселенців вже виділено або призначено приблизно 870 об'єктів, де можуть жити 14 тисяч жителів, і збудовано, спроектовано ще 91 будинок, де можуть жити додатково 4 тисячі осіб.

Окрім того, зараз в ЗМІ говориться про дві конкретні проблеми щодо фінансування зони АТО. Перша проблема виникає, коли в одному районі є і контрольована і неконтрольована урядом України територія. Бюджетна система виділення коштів працює за районним принципом, і таким чином, коли в одному районі є неконтрольовані території, то виникають проблеми з автоматичним фінансуванням цього району.

Зараз ми працюємо над тим, щоб проводити фінансування на контрольовані території вручну. Міністерства і відомства вирішують, як це робити, кому конкретно, де саме в районі потрібно фінансування, щоб ми могли повністю фінансувати всі наші зобов’язання на контрольованій території. Вони передають ці дані Міністерству фінансів, і Державне казначейство проводить такі виплати.

Є друге питання складне – лінія фронту змінюється. В один день знаходиться місто на контрольованій території, на другий день – на неконтрольованій, і навпаки. Але у нас є постанова, яка дає перелік неконтрольованих урядом міст чи територій, які ми не маємо права фінансувати.

І коли лінія фронту змінюється, і якісь міста переходять під контроль України, виникає проблема, що певна територія вже повернулася під наш контроль, але фінансувати її ми ще не маємо права, адже для того, щоб змінити постанову, нам потрібен деякий час. Але поки цих змін не внесено, ми все однак фінансуємо ці підконтрольні території в ручному режимі.

Тобто коли ви говорите, чи є конкретне бачення, як вирішувати проблеми фінансування переселенців та зони АТО – є конкретне бачення. Чи є конкретні проблеми, з якими ми зіткнулися? Очевидно, є. Ми щодня пробуємо їх вирішувати

Останні два тижні все обговорюють ваше прем’єрство. Чи така можливість обговорювалася?

– Ні, абсолютно ні. Я маю свою посаду та відповідальність. Немає відповіді на це. Але я не зацікавлена, ніхто зі мною не розмовляє, і це неможливо.

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное на Украинской правде