Как раскачивалось общество. Facebook активность начала 2017 года

Четверг, 30 марта 2017, 12:05

Наприкінці минулого року дослідження Медіа-розвідки спільно з Центром контент-аналізу показувало, що так звана "активна частина суспільства" потроху прокидається від політичної апатії, у яку вона була занурена впродовж півроку.

Інтерактивний потенціал (ІП) – показник, який однозначно характеризує впив повідомлень на аудиторію – почав зростати для політичних новин. І ми прогнозували, що на початку 2017 року він стане дійсно відчутним. Наші прогнози справдилися: про це свідчать масова підтримка блокади ОРДЛО та реакція на затримання Романа Насірова.

При цьому механізм "розгойдування" виявився дуже цікавим.

Щоб зрозуміти, як це сталося, нам треба побудувати модель активної частини українського суспільства.

Модель українського Facebook-простору

Серед лідерів думок у Facebook є дві умовні, досить великі фракції критиків влади, зі своїми стійкими ядрами прихильників.

Це, по-перше, симпатики ліберальних ідей – ті, що в політичних питаннях останнім часом тяжіють до Демальянсу та Руху нових сил, а по-друге – "радикали", переважно прибічники "Правого сектору", добровольчих батальйонів, а також Семена Семенченка та, частково, депутатів з Радикальної партії Ляшка (останні віднедавна зайняли провладну позицію).

Але більша частина аудиторії Facebook, з її недовірою до політиків, – не асоціює себе з однією із цих фракцій. Так чи інакше, ця група ознайомлюється з аргументами обох сторін, а на додачу – ще й з позиціями провладних "лідерів думок" на зразок Олега Медведєва чи Антона Геращенка. І, ознайомившись, формує своє ставлення до тих або тих подій і явищ політичного порядку денного.

Донедавна серед обох "фракцій" критиків не було чіткого консенсусу щодо влади. "Радикали" вже досить давно були "адептами зради", виступали за імпічмент. А от "ліберали" утримувалися від різкої критики влади, вважаючи її своєрідним "меншим злом", особливо на тлі літніх результатів соціологічних опитувань, які пророкували прихід до влади "Батьківщини" та "Опозиційного блоку".

Не було згоди між "фракціями" і в інших питаннях. Ми вже писали, що найбільше розділяв активну частину суспільства конфлікт між традиційними та модерними цінностями.

Однак тепер позиція "лібералів" щодо влади змінилася: агресивна критика на адресу президентської команди звучить вже не тільки від Міхеїла Саакашвілі, а й від "Демальянсу" та близьких до них громадських організацій.

Влада надто довго ігнорувала вимоги цієї частини активістів.

І, що найцікавіше, суперечки про права ЛГБТ, про традиційну сім'ю та інші речі – у 2017 році стали набагато слабшими.

Відтак, аудиторія Facebook чує критичні зауваження щодо влади – тепер від обох "фракцій". І вже нема запобіжників, які би стримували її від активних дій, у тому числі вуличних протестів.

Від гуманітарки до політики

Тепер погляньмо, як відбувалося "розгойдування".

У січні-лютому 2017 року новини з найбільшим інтерактивним потенціалом стосувалися гуманітарної сфери – культури, науки, охорони здоров'я, а також економіки в її споживчому секторі. Так само було й у другій половині 2016 року.

Але одразу кидається в очі суттєва відмінність: надвисокі значення ІП.

Малюнок 1. Місячна інформаційна
Місячна інформаційна "температура". Середнє значення ІП п'яти найбільш впливових новин кожного місяця (вересень 2016 – лютий 2017)

Навіть у січні місячна "інформаційна температура" була майже на рівні жовтневого рекорду минулого року. А в лютому стала ще на цілу одиницю більшою.

Окрім того, цікаво, що майже всі "гуманітарні" новини, на які люди активно реагували, – не стосувалися суперечливих тем і були радше "перемогами", які об'єднували обидві фракції. Це новини про міжнародну премію для української вченої, про картини Марчука, про стипендії для українців у Стенфорді тощо.

Малюнок 2. Найбільш впливові. Новини січня-березня з максимальними значеннями ІП з 30 грудня 2016 по 10 березня 2017
Найбільш впливові. Новини січня-березня з максимальними значеннями ІП з 30 грудня 2016 по 10 березня 2017

Окремо треба відзначити новину про запуск "Укрзалізницею" мобільного додатку. Її інтерактивний потенціал дорівнював 5,29 і став рекордним за всю історію спостережень – з січня 2016 року. Саме така споживча новина, яка містила лінк на давно очікуваний сервіс, найбільше схвилювала Facebook-аудиторію за більш ніж рік.

Однак гарним попередженням про готовність людей до протестів стало те, що на початку лютого високий інтерактивний потенціал (2,79) отримала новина про антикорупційні мітинги в Румунії.

І от, щойно почався березень, аудиторія забула про "гуманітарку" нанівець – і включилася до критичного політичного дискурсу.

Усі новини, які набрали щонайменше 600 поширень – саме такі потрапляють до нашої вибірки – стосувалися тем політики (головним чином, справи Насірова) або війни і міжнародних подій (переважно блокади ОРДЛО).

Малюнок 3. Інтерактивний потенціал новин з різних тем, з 30 грудня 2016 по 10 березня 2017 року
Інтерактивний потенціал новин з різних тем, з 30 грудня 2016 по 10 березня 2017 року

Як бачимо, інтенсивність обговорення була не такою високою, як у новин з суспільного дискурсу. Проте політичні теми нарешті змогли повністю відволікти увагу аудиторії від поточних питань.

Іще одна особливість: більша частина наведених на попередньому малюнку популярних новин були одиночними.

Новинні "серіали", тобто, теми, щодо яких виходило чимало новин упродовж декількох днів – до початку березня не могли повністю заволодіти увагою аудиторії.

Сюжетні лінії січня-березня 2017.
Сюжетні лінії січня-березня 2017. "Серіали", що активно обговорювалися в медіа та Facebook, з 30 грудня 2016 по 10 березня 2017

Отож, тенденція виходить така.

Активна частина українського суспільства, а точніше – вітчизняна Facebook-аудиторія у січні 2017 року "знизила градус" сварок щодо цінностей, навіть були зафіксовані слабкі тенденції до об'єднання довкола вирішення гуманітарних проблем та боротьби з впливом РФ. Усі до того розрізнені частини аудиторії почали зрештою "обертати вентилятор" в один бік.

А в лютому та березні, щойно склалися відповідні умови, – на цей "вентилятор" було вкинуто вже політичні теми.

Забувши про старі суперечності, Facebook-аудіторія взяла участь у громадських виступах або принаймні підтримала їх.

Майбутні протести

Наскільки тривалою буде політична активність українців? Відповідь на це питання також може дати побудована нами на початку модель.

Відволікти людей від критики влади наразі можуть три речі:

1. Посилення зовнішньої агресії РФ, або принаймні її імітація.

Ми бачимо на прикладі історії з вибухами складів у Балаклії: більша частина Facebook-aудиторії не сумнівалася в офіційній версії про те, що вибухи – російська диверсія.

2. Роздування сварок між різними частинами Facebook-аудиторії.

Показовим тут стане червень, коли зазвичай проводиться щорічний "Марш рівності" – торік він дуже розділив людей. Це той фактор, якому громадянське суспільство могло би найлегше протистояти, не "ведучись" на вкиди, спрямовані на роздування подібних дискусій.

3. Посилена дискредитація лідерів опозиції, особливо "радикалів" та "лібералів".

Метод працює не на 100%. Адже ми пам'ятаємо ще з часів Революції гідності, що люди готові протестувати і без політиків, яким вони могли б довіритися. Але є приклади, які показують, що до певної міри він може діяти. Скажімо, під час блокади ОРДЛО у Facebook була поширена думка: "Я підтримую обмеження торгівлі, однак в активних діях участі не братиму, бо не люблю Семенченка-Парасюка тощо".

Поки жоден із вищенаведених факторів не спрацює – більші або менші, вуличні або мережеві протести можуть супроводжувати кожну "зраду", і грати на руку як "радикальній", так і "ліберальній" опозиції, підвищуючи її упізнаваність.

І ця теза вже підтверджується високим впливом (ІП=0,9) новин, які стосуються е-декларування антикорупціонерів.

Зміна подразників

Найбільшу вигоду від критики влади будуть отримувати саме представники "нових" партій.

Про це свідчить рейтинг уваги до персон політиків, або ж, іншими словами, показник: наскільки українців хвилює певне прізвище у заголовку новини. Порівняно з минулим роком, у цьому рейтингу відбулися помітні зміни.

Увага до персон. Максимальні значення ІП для новин з прізвищами політиків у заголовку, з 30 грудня 2016 по 10 березня 2017
Увага до персон. Максимальні значення ІП для новин з прізвищами політиків у заголовку, з 30 грудня 2016 по 10 березня 2017

По-перше, у списку побільшало "гуманітаріїв": Марчук, Жадан, Малкович. При цьому ці гуманітарії, на відміну від лідера минулого року Любомира Гузара, не викликають в українців дискусій – навпаки, виступають спільними цінностями.

Отже, критика будь-якого політика з боку цих осіб буде вагомою і спонукатиме аудиторію до дій.

По-друге, високий показник ІП, 1,60, у Олександра Захарченка, а точніше – у новини про його прослуховування СБУ. Минулого року ця особа була для українців байдужішою, як і більшість інших новин про війну на Сході.

По-третє, абсолютно змінилися позиції в рейтингу у опозиціонерів.

Юлія Тимошенко, яка торік була головним подразником аудиторії, наразі скотилася на 15 місце (ІП=0,68). "Компліменти" на її адресу від Володимира Гройсмана мало кого зачепили. Це означає, що вона вже майже байдужа аудиторії.

Натомість з нею уже фактично зрівнявся Андрій Садовий (ІП=0,62), а Сергій Лещенко досяг 9 місця (ІП=1,00).

Ситуацію можна пояснити слабкою медіа-активністю лідерки "Батьківщини" і, водночас, посиленими намаганнями Банкової очорнити представників "Самопомочі", "Демальянсу" та РНС.

Проте, для опозиціонерів, на відміну від влади, високий інтерактивний потенціал – це, радше, позитив, ніж негатив: байдужість для такого політика є набагато гіршою.

Звісно, ІП не є прямо пропорційним передвиборчому рейтингу: доступ "старої" опозиції, Опоблоку та "Батьківщини" до масових телеканалів забезпечує цим політичним силам дуже високу підтримку пасивної частини населення.

Однак якщо мова йде не про вибори, а про громадський спокій – то шанси порушити його більші саме у "нової" опозиції.

І тут, як бачимо, мало допомагає величезний вплив, який команда президента наразі має на медіа, силові структури та парламент.

Артем Захарченко, спеціально для УП

powered by lun.ua
Главное на Украинской правде