Что делать? Стратегия достижения

Суббота, 03 июля 2010, 13:23

Проблеми становлення і подальшого розвитку нашої держави в значній мірі зумовлені недостатньо врівноваженими колективними уявленнями нашого народу, відсутністю системи виховання молоді, браком сильних чоловічих характерів, невмінням гідно себе вести, негативною спадщиною минулого.

Це не випадково - не знаючи що і як робити, ми слідуємо своїм несвідомим уявленням, замінюючи недостатній або недосконалий власний досвід досвідом попередніх поколінь наших предків - архетипами колективного безсвідомого нашого народу.

І ось тут якраз історія України такого позитивного досвіду творення нам майже і не надає. Але навіть якщо ми й не маємо змоги виправити всі ці недоречності просто зараз - то зате можемо вплинути на свою безпосередню поведінку.

Звичайно це вимагає більш системних і цілеспрямованих зусиль, ніж тоді, коли б це робилося автоматично, завдяки нашому характеру і нашим вмінням, але зате підлягає нашому свідомому впливу - а тому відносно легше піддається змінам.

Цілі розвитку

В принципі, можна створити що завгодно - було б усвідомлення цілі, було б бажання (прийняте рішення) її досягнути і було б вміння це зробити.

Але значну частину свого життя людина здійснює неусвідомлені або не зовсім усвідомлені вчинки, часто її поведінка визначається не тими цілями, які вона свідомо ставить перед собою, а тими, які були нав'язані їй іншими людьми, які вона отримала в когось, копіюючи його поведінку.

Ці цілі не завжди вдається відстежити, що й утворює певне протиріччя - одночасно ми можемо слідувати абсолютно протилежним з них. Але навіть якщо й не завжди можна поставити перед собою чітку ціль, то зате завжди слід намагатися зробити хоч щось.

Система і дія

Система - це поєднання окремих функціонально завершених елементів (підсистем), кожна з яких виконує свою місію, але які об'єднуються разом заради виконання спільної мети.

Система задля досягнення цієї мети повинна вміти взаємодіяти з зовнішнім світом, вміти контролювати прояви цієї взаємодії та вміти аналізувати і обробляти інформацію - щоб відповідним чином коригувати свою діяльність.

Крім того, живі системи характеризуються ще й вмінням вибирати з навколишнього світу те, що потрібне для їхньої життєдіяльності, для ускладнення і вдосконалення їхньої структури - вмінням протистояти ентропії.

Для цього живий організм повинен володіти здатністю прогнозувати і передбачати розвиток світу, виділяючи в ньому періодично змінні повторювані процеси, та відтворювати себе за рахунок відновлення своїх окремих частин, або за рахунок копіювання усієї структури - розмноження.

І основне - бути здатним до проявів власної хаотичної (незалежної від впливу світу) активності - мати власне джерело хаосу, відмінне від тієї невпорядкованості, що існує назовні. Це - необхідна умова еволюційного розвитку, саме вона й надає змогу творення нового.

Держава як система

Всім вищенаведеним вимогам повинна відповідати і держава як система - з тим доповненням, що оскільки вона сама складена з інших живих організмів, то й повинна перш за все забезпечувати їхню здатність до відтворення, не повинна обмежувати проявів їхньої активності.

Тобто держава повинна вміти: сприймати, аналізувати і обробляти інформацію; регулювати власну діяльність відповідно до цієї інформації; передбачати подальший розвиток процесів таким чином, щоб ускладнювати і вдосконалювати свою структуру.

Крім того, її завданням є створення в країні максимально сприятливого й конкурентного середовища для її громадян - такого, яке б максимально дозволяло проявляти їм свої здібності і можливості, сприяло б розвитку їхньої різноманітності.

Прогнози розвитку

З врахуванням вищесказаного, країни, що відповідають наступним умовам, мають найбільш успішні прогнози для свого подальшого розвитку.

В їхніх релігійних і філософських уявленнях достатньо добре зрівноважені чоловічі й жіночі архетипи - Польща, Бразилія, Франція, Індія, Китай (скажімо, Дао - безособовий закон Всесвіту, а буддизм характерний прагненням до рівноваги цих начал).

Їхня державна система здатна до регулювання своєї відкритості; передбачення майбутнього розвитку світу; коригування власної активності; підтримки і регулювання активності своїх громадян - США, Євросоюз, Білорусь, Китай.

В суспільстві встановилося таке конкуренте середовище, яке сприяє розвитку нових форм життя, збільшенню його різноманітності - і не захищає лише одну якусь його форму (Євросоюз, частково - Росія).

Різноманітний світ здатний виживати в більш глобальному масштабі - тому внутрішньовидова еволюція, скажімо, завжди жорстокіша за міжвидову. Це ж стосується і держав - розвиваючи у своїх громадян інфантильність і залежність, вони автоматично ставлять себе в гірші умови порівняно з іншими країнами.

Так само, до речі, й цивілізації - різноманітна й відкрита здатна виживати, а закрита й обмежена, однотипна - ні. Рано чи пізно вона все одно буде знищеною - або під впливом власної деградації, або внаслідок її невідповідності об'єктивному розвитку світу (як-от тоталітарні режими).

Державна політика спрямовується, в першу чергу, на розвиток прагнень її громадян. З тим, правда, застереженням, що цей розвиток не повинен бути насильним. В свій час спроба такого примусового розвитку вже була здійснена в СРСР. До чого це призвело - відомо.

Крім того, необхідний ще й баланс між прагненням до майбутнього розвитку людини і її сьогочасними потребами, вміння проходити між цими крайнощами.

Надмірне слідування і одній з них і іншій однаково може призвести до негативних наслідків. Тому одне повинно логічно витікати з іншого, майбутнє повинно випливати з сучасного.

Що робити?

Зрозуміло, що ідеологія держави повинна бути достатньо відкритою; мусить сприяти розвитку людини, але не має ставити її вище Бога; повинна сприяти збільшенню різноманітності суспільства.

Необхідно розподілити функції держави, переспрямувати їх на підтримку, в першу чергу, самостійних і активних верств населення, на створення повноцінного конкурентного середовища.

Саме цим цілям й повинні відповідати наступні реформи. Першочергово треба ввести обмеження різниці між максимальною і мінімальною зарплатою та пенсією в країні, скажімо, не більше як в 10-20 разів, створити умови для переважного розвитку підприємців, працівників і усіх тих, хто створює, а не споживає, національний продукт.

Слід надати контрольні функції народу, розподіливши функції парламенту на визначення цілі розвитку (що робити) і визначення методів її досягнення (як робити). Наприклад - за рахунок створення двопалатного парламенту.

Перша палата обирається за пропорційною системою, друга - за мажоритарною (але не так, як це пропонувалося Ющенком - губернатори і екс-президенти, а реальні люди, що проживають в даному регіоні не менше 5-ти років і обираються на термін не більше 2-х років і на строк не більший, ніж два терміни підряд.)

Ввести обов'язкові екзамени (тести) на профпридатність депутатам перед вступом на посаду, можливо - після кількамісячного навчання. Заборонити обиратися більш як двічі в одну і ту ж Раду.

Створити систему контролю за використанням державних коштів - як-от впровадити окрему посаду ДержКазначея (держконтролера), як в Естонії, надати громадянам право звертатися з запитами щодо фінансової діяльності органів державної влади, ввести залежність зарплати чиновників від результатів їхньої діяльності.

Гарантувати дотримання свободи преси, прав громадянина на інформацію, свободу зборів і демонстрацій.

Створити умови для збереження і розвитку національних багатств:

- поділити їх на вичерпні і відновлювальні;

- розділити джерела наповнення бюджету - від сплати податків, від споживання природних ресурсів країни та від використання переваг її становища (транспортні коридори, тощо);

- спрямовувати кошти від приватизації виключно на створення нових стратегічних підприємств;

- сприяти розвитку відтворюючої економіки;

- окреслити межі національних заповідників, забезпечити громадянам доступ до річок, парків, лісів, тощо;

- ввести систему суворої звітності влади перед народом.

Ігор Лубківський, для УП



powered by lun.ua

Спасибо! Четыре наблюдения после местных выборов

Наука, заключенная в уста политиков, или как преодолеть коммуникационный барьер

Как спасти осенние каникулы

Конкурентоспособность или новый порядок: почему Украине нужна политика CO₂

Внимание на детали: как будущий президент США изменит отношения с Украиной

Конституционный Суд может упразднить Антикорсуд. Рассказываем, чем это угрожает

Подпишитесь на наши уведомления!