Интеллектуальная элита и власть

Ніякі політкоректні "филозопи", ніякі словесні викрутаси і еквілібристика політтехнологів, навіть ніякий терор не здатні відмінити суспільного стану речей, який полягає в тому, що всі люди в будь-якій країні поділяються на чотири стани, варни, касти чи суспільні групи.

На самій горі суспільної піраміди знаходиться найменш чисельна група інтелектуальної еліти. Вона представлена вченими, педагогами, письменниками, художниками і іншими людьми, які займаються творчістю в царині духовній.

Вони спільно розробляють національну ідею і передають її на реалізацію наступній суспільній групі. Вона презентованауправлінцями. Їхнім завданням є систематична реалізація національної ідеї, керівництво всіма сферами життєдіяльності суспільства.

Наступний стан складається з бізнесменів. Людей, які заснували і розвивають власну справу, незалежно від її масштабу.

Четвертим суспільним станом є спеціалісти. Останні можуть бути чудовими виконавцями, віртуозами власної професії і фаху, але за своєю внутрішньою сутністю вони не проявляють ніякої ініціативи, або проявляють неправильну ініціативу, а тому не здатні чи не хочуть засновувати власну справу. Їм достатньо виконувати свої професійні обов’язки на власному робочому місці.

Яка ж головна різниця між цими суспільними групами?

Вона полягає не стільки у відмінному роді діяльності і навіть не в характері їхньої ініціативності, а в тому, що перші два стани повинні працювати на загальне добро, а останні два працюють переважно для себе, тобто власного добробуту.

Нині системним аналітикам у світі все більше стає зрозумілим, що успішними є лише ті держави, де існує збалансоване співвідношення не лише окремих станів за кількістю і якістю, але й за їхнім відношенням до суспільного блага.

А яка ситуація склалася в цьому сенсі в нинішній Україні? Очевидно, що у нас вона абсолютно ненормальна. Фактично в наш час у владі немає жодного інтелектуала.

Я довго думав, шукаючи хоча б одного, але так і не знайшов. Може ви допоможете і назвете хоча б одне прізвище? Такої ситуація, мабуть, більше ніде у світі немає. У Туреччині тільки виникає небезпека приходу до влади касти шудр, одразу переворот здійснюють військові, які закінчили Сен-Сір чи Вест-Пойнт і які є хранителями національної ідеї. Їхній інтелектуальний рівень настільки високий, що у нас таких людей взагалі немає.

А в Україні ж колись на дурну людину казали: гей ти, турок. Як усе змінилося…

Принцип розставляння на керівництво інтелектуальними сферами діяльності "своїх" невігласів і дурнів у нинішньої влади є домінантним. Особисто я вже не раз мав з ними справу. Вони взагалі не розуміють про що йдеться. Це абсолютно глухокутний шлях, який уже апробований не однією недолугою владою.

Про те, що при владі немає жодного інтелектуала яскраво свідчить факт висунення національної ідеї в галузі економіки.

Національна ідея нічого спільного з економікою не має. Розвиток економіки повинен сприяти реалізації національної ідеї, але в ніякому разі не бути нею. Це абсолютний нонсенс.

Жоден інтелектуал до такого не міг додуматися. Це говорить про те, що нинішня влада абсолютно відірвана від національної інтелектуальної еліти.

Раз немає власної національної ідеї, а без неї не можна, влада вимушена брати її в іншій країні. Очевидно, що ніяка інша національна ідея, крім української, в Україні не є життєздатною.

Я вже неодноразово писав, що "наша" влада намагається всіляко "мавпувати" все те, що робить Росія. Яскравий приклад цього останні події з терактами в Домодєдово.

Після цього теракту усі засоби масової інформації з щасливою міною повідомили, що влада України посилила заходи безпеки в наших аеропортах. От, прости Господи, "розумні" люди.

Та яким це боком нас стосується? Ні, і в нас має бути так "как в Масквє". Свого нічого видумати не здатні, от і придумують різні нісенітниці. І вже моста збираються будувати через Керченську протоку.

От "розумахи", та ви ж з’єднаєте Україну з найпроблемнішим регіоном світу, тобто Північним Кавказом. Невже не зрозуміло. Агов! Хто там є хоча б мінімальним рівнем, прости Господи, айкйу.

Один із найбільших інтелектуалів ХХ століття академік Амосов говорив, що хоча він і є росіянином, але як інтелектуал дуже добре розуміє, що Україні найкраще триматися від Росії якнайдалі. Він був лікарем, але як дійсно справжній інтелектуал розумівся на політології і геополітиці набагато більше, ніж нинішня влада України.

Петро Масляк, для УП