С праздником предпринимательства!

Важко писати в такі "буремні" часи про щось інше окрім політики, маючи власні уподобання і, як кожний українець, свою думку та безліч рецептів на всі випадки життя.

Радію, що є представником українського народу, який унікальний у тому, що кожний пересічний громадянин готовий у будь-яку годину дня чи ночі надавати свої пропозиції щодо вирішення будь-яких проблем сьогодення і аргументувати їх, глибоко віруючи в те, що саме він найкраще розуміється на всьому – і на політиці, і науці, і навіть на глобальному баченні побудови всесвіту.

Власне, бачення розвитку та політичного майбутнього держави не є метою цією статті, завдяки їй хочу сьогодні звернутись до влади і читачів, привітавши всіх з Днем підприємця.

До влади. Враховуючи"роль підприємництва у здійсненні економічних реформ в Україні, вирішенні соціально-економічних проблем та визнаючи його вплив на формування, становлення та розвиток національної економіки…" ще у 1998 році президент Кучма своїм указом запровадив День підприємця, який тепер формально відзначається щорічно.

За 13 років існування цього свята та, напевно, як і за 20 років існування нашої незалежної держави, сказано багато улесливих слів на адресу підприємців, випито чимало келихів за розвиток підприємницького середовища, виголошено чимало гучних промов про роль бізнесу в розбудові нашої держави.

Але, думаю, більшість підприємців це свято не гріє. Не гріє, на жаль, з дуже багатьох причин. Не відчули до цього часу підприємці належної оцінки державою (владою) своєї ролі у розбудові економіки, не знайшли підприємці всебічної підтримки пересічними громадянами своєї діяльності, не здобули собі легкого хліба.

Деякі читачі можуть докорити мені за останній вислів, але "не все те золото, що блищить". Хто заздрить підприємцям, то пропоную записатися до їхніх лав – у нас немає обмежень! Принагідно підкреслюю, що є велика різниця між підприємництвом і олігархічним бізнесом!

Не відчули підприємці і подяки влади за наповнення бюджету, за виплачену заробітну плату держслужбовцям, за розбудову інфраструктури держави, за "... розвиток національної економіки…", тощо.

Натомість чимало людей ще й досі живуть стереотипами нав’язаними "совєтським" минулим щодо спекулянтів та бариг, які ще й досі підтримуються представниками старої партноменклатури вже у владних кабінетах незалежної України.

Маю надію, що читаючи ці рядки державні службовці хоча б напередодні свята зрозуміють, що "... ми – не бариги, ми – не козли, ми – України доньки й сини..."

І ми так само дбаємо про державу, як і вони. Ми не створюємо стратегії, програми, не ведемо переписки, ми, як мільйони маленьких двигунів, спонукаємо працювати організм нашої держави, розвиваючи її економіку.

Просимо вас, шановні державні службовці, згадайте підручник з економіки, прочитайте постулати розвитку передових держав світу, зрозумійте нарешті, що підприємництво, незалежно від виду діяльності, – є "...важливішим інструментом ринкової економіки, інтегрованим в усі її інституції ("ВИКИПЕДИЯ" http://ru.wikipedia.org/wiki/Предпринимательство).

Звертаючись до влади, хочу мовити словами колеги: ”Нам не надо помогать, не мешайте".

Не заважайте – і підприємці самі побудують цю державу процвітаючою. Якщо люди власними силами перепрофілювались з медиків, учителів, робітників чи пенсіонерів на висококласних спеціалістів у різних сферах бізнесу, то така наука як "розділяй і владарюй" їм тим більше під силу.

Хочу попросити можновладців, щоб вони у День підприємця пригадали, скільки хабарів взяли з бізнесу, скільки закрили чи опечатали підприємств, скільки знесли торгових майданчиків, як своїми діями нашкодили розвитку бізнес-середовища незалежної України.

Хвала і подяка тим представникам влади, хто не згадає таких фактів у своїй трудовій біографії. Ганьба і кара тим, хто таке чинив!

Читаючи цю статтю кожний можновладець повинен розуміти, що гасло "Никогда не сдавайся!" – це гасло кожного підприємця. І ми не здамося ніколи.

Бо підприємці у нашій незалежній державі, ніколи не здаючись, навчились виживати у будь-який спосіб. Зараз настає час, коли, щоб вижити, підприємці, яким завжди була чужою політика, вимушені бути в авангарді лав борців з урядом і тими політичними силами, що підтримують його політику – політику утисків підприємництва.

Цікаво, що змусила підприємців боротись з собою сама ж влада своїми чи то недолугими, чи то навмисно провокаційними діями, генеруючи різного роду реформи, проводячи експерименти на власному народі.

Невже у сьогоднішніх можновладців не достатньо здорового глузду, щоб зрозуміти, що будити "підприємницького тигра" досить таки небезпечно! Підприємці вже пограли м’язами восени минулого року, показавши знання, силу, розум, витримку і організованість.

Варто пам’ятати владі, що і ресурсами підприємницьке середовище не обділене. Ми готові все поставити "на кон" заради свого ж майбутнього. Хочу вірити, що влада зважить і врахує власні помилки.

Хочеться вірити, що нарешті будуть задіяні саморегулюючі механізми підприємницького середовища. Що утворені регіональні та інші ради підприємців при місцевих органах влади справді матимуть право голосу при ухваленні рішень.

В іншому випадку, незадоволене своєю роллю підприємницьке середовище змушене буде активно відповідати на заклики політичних сил і стати потужною силою у боротьбі з владою.

Ми чудово розуміємо, що обіцянки влади змінити життя на краще – і дані підприємцям, і решті громадян, мало чого варті.

Знаємо на власному досвіді, що критикувати завжди легше, ніж щось робити. Тому з нагоди свята вкотре закликаємо президента та його підлеглих переглянути своє ставлення до підприємництва.

Просимо згадати текст указу від 1998 року про роль підприємництва і долучити вже сформовані центри підприємництва до прийняття державних рішень. Просимо Верховну Раду прийняти нарешті напрацьовані за участю підприємців зміни до Податкового кодексу та інших законів, що мають вплив на розвиток підприємницької діяльності.

Можливо знову треба повернутись до питання відновлення діяльності окремого органу державного управління, який би опікувався проблемами підприємництва, а відтак і подбати про цілісну державну Концепцію розвитку підприємництва в Україні.

До колег. Вітаю всіх по-справжньому вільних людей зі святом! Ми змогли побороти лінь, упередження, страх перед невизначеністю і змінили своє майбутнє. І так згуртовано й упевнено ми маємо йти далі.

Я вітаю справжніх підприємців! Тих, хто будує свій капітал копійка до копійки. Тих, хто щоденно і щоночно вболіває за справу, тих, хто не боїться відповідальності за інших і свої проблеми навчився вирішувати самостійно!

І хоч святкового настрою нема, переконаний, що суспільство без заздрості належно оцінить нашу працю!

Відчуття духу свободи, яке поселилось у наших серцях, не викорінити!

Маємо надію на розуміння владою! Але не знайшовши підтримки, ми, на жаль, змушені будемо підтримувати все нові і нові зміни владних команд. В надії на те, що можновладці в боротьбі за високі крісла хоч на якійсь час забудуть про нас і дадуть змогу підприємництву вільно і чесно заробляти собі на життя і розвиватись.

Зі святом вас, дорогі колеги-підприємці! Розуму тобі, владо!

Сергій Доротич, голова ВГО "Союз захисту підприємництва", для УП