Политтехнологический ребус для президента

59 просмотров
Четверг, 08 сентября 2011, 16:22
Василий Мокан
для УП

Політикум в очікуванні прийняття найголовнішого закону нового політичного сезону – "Про вибори народних депутатів України".

В той час, як ЗМІ поширюють інформацію про відмову влади від ідеї повернути змішану систему виборів, потенційні учасники найближчих парламентських перегонів продовжують активно працювати у своїх округах.

Хтось поїхав привітати дітей, а точніше їхніх батьків, зі святом першого дзвоника, хтось раптово згадав про виборців і за допомогою листівок цікавиться у них місцевими проблемами, хтось почав проявляти нечувану благодійність і ремонтувати дороги та дитячі майданчики.

Насправді ж ситуація підтверджує одне – яким буде виборчий закон поки не знає ніхто. Здається навіть президент, який скоро змушений буде приймати остаточне рішення.

Законопроект Лавриновича, який передбачає мажоритарно-пропорційну модель виборів, знаходиться на ревізії у Венеціанської комісії. Очікується, що зауважень до нього буде чимало.

Проте Європа може лише порадити нам як вдосконалити виборче законодавство, звернути увагу на недемократичність окремих норм. Не в її компетенції вказувати, яку виборчу систему слід затверджувати. Вирішувати це буде українська влада.

Це розуміють лобісти інших сценаріїв проведення виборів. Зокрема, серед депутатів є чимала кількість прихильників збереження існуючого закону про вибори. Зрештою, саме їм відводиться головна роль під час корегування виборчого законодавства.

Варіант № 1: змішана система, адмінресурс і гроші

Змішана система наразі виглядає найбільш вигідною владі, оскільки дасть можливість сформувати більшість у ВР. Тим більше, що схема роботи була обкатана на місцевих виборах.

Саме адмінресурс і гроші за таких умов стануть визначальними для перемоги на парламентських виборах. Саме ці ресурси переважно знаходяться в руках у влади.

Голоси в парламенті для її затвердження теж є. Готовність голосувати за змішану систему висловила Народна партія. Це означає, що у розпорядженні президента є голоси ПР, НП, групи "Реформи заради майбутнього", частини НУНС (зокрема ЄЦ). В сумі виходить близько 240 голосів.

Проблеми прийняття змішаної системи полягають в іншому. По-перше, не всі вміщаються у список. Водночас бажаючих пройти перевірку на конкуренцію на мажоритарних округах не так вже й багато.

Крім того, не в усіх є для цього зайві гроші. Зрештою, стовідсоткових гарантій перемоги на мажоритарних округах теж ніхто не дає.

По-друге, новий склад Верховної Ради може порушити владну монополію і посилити політичну конкуренцію.

Помилково вважати, що Янукович отримає монолітну більшість у парламенті. Адже у Раду мають шанс потрапити знані політики, бізнесмени, авторитетні люди, які можуть і не погодитися на роль рядових солдатів у президентському війську.

Лояльна більшість ще не означає підконтрольну. Може трапитися так, що утвориться з десяток провладних депутатських груп, кожна з яких проситиме для себе преференцій за прийняття того чи іншого рішення.

Можливо за президентсько-парламентської форми правління слабоструктурована Верховна Рада і зниження ролі політичних партій виглядатиме логічним. Однак, в кінцевому результаті це може нашкодити самому ж президенту.

По-третє, не виключено, що у разі прийняття змішаної системи, закон можуть оскаржити у КС. Наприклад, через скасування графи "проти всіх", що може трактуватися деякими парламентаріями як порушення прав виборця.

Варіант № 2: косметичні зміни виборчого закону

Не буває диму без вогню. Власне як і випадкового розкручування у ЗМІ інформації про наміри влади зберегти пропорційну систему виборів.

Відповідна інформаційна кампанія може мати на меті вирішення різнорідних завдань: пониження активності невладних мажоритарщиків, бути механізмом підготовки компромісного проекту виборчого закону, або ж проявом боротьби всередині самої влади.

Особисто я не бачу особливих переваг для влади у збереженні пропорційної виборчої системи. Закриті партійні списки критикували усі, кому не лінь. А тішити себе надією про запровадження відкритих списків – утопія.

Якщо Януковича переконають погодитися на косметичні зміни до закону про вибори, зокрема у частині встановлення високого прохідного бар’єру, Партія регіонів збереже домінуючі позиції у парламенті, але ризикує не отримати одноосібної більшості.

Введення 7% виборчого порогу у поєднанні з пропорційною системою відріже дорогу у Раду усім політсилам, окрім ПР, "Батьківщини" і "Фронту змін".

Цікаво, що двом останнім такий варіант вигідний більше, ніж ПР: партія Тимошенко остаточно монополізує опозиційну нішу, а Яценюк отримає можливість справедливо позиціонувати себе в якості третьої сили.

Можливий альянс ПР і "Фронту змін" і, як наслідок, прем’єрська посада Яценюка не такі вже й очевидні. Які мотиви тоді у Тігіпка? Для чого йому в такому разі об’єднуватися з регіоналами?

Та й сам Яценюк, отримавши у парламенті золоту акцію, зможе вигідно протиставляти себе Януковичу і Тимошенко і вимощувати собі шлях до перемоги у 2015 році.

В свою чергу підвищення виборчого порогу до 4-5% спричинить процес укрупнення партій і дасть 5-6 фракцій у Верховній Раді.

У такому разі можуть бути різні варіанти депутатської більшості, однак це не гарантує Януковичу можливості жорстко контролювати парламент. З точки зору інтересів влади такий варіант навряд чи має перспективи.

Варіант № 3: закриті списки і "перемога демократії"

Залишається незначна ймовірність того, що парламентські вибори пройдуть за чинним законом. Якщо торги врешті-решт зайдуть у глухий кут, голосування за виборчі нововведення можуть провалити. Однак, всерйоз такий варіант розвитку подій не сприймається ні владою, ні опозицією.

Існуючий закон дає опозиційним силам широке поле для маневру – доступний 3% бар’єр, дозвіл на виборчі блоки, широке представництво у виборчих комісіях. Чи допустить це влада? Навряд чи.

Єдиним позитивним моментом збереження чинного закону про вибори є те, що Європі це можна вигідно подати у світлі збереження демократичних цінностей і прав опозиції.

Адже Тимошенко і її партійці неодноразово наполягали на цьому, а вибори 2006 і 2007 років, попри критику закритих партійних списків, були визнані світом як найбільш демократичні за часи незалежності України.

Варіант № 4: референдум і двопалатний парламент

На випадок критичного падіння рейтингу і довіри населення у влади існує запасний сценарій проведення виборів 2012 року.

Мова йде про запровадження двопалатного парламенту і зменшення чисельності народних депутатів з 450 до 300 на основі результатів голосування на Всеукраїнському референдумі у 2000 році. Про це навіть писали деякі ЗМІ.

Суть цього сценарію полягає у тому, що двопалатний парламент обиратиметься за змішаною системою: верхня палата на мажоритарних округах, нижня – за партійними списками. Таким чином, фактично усю опозицію можна буде помістити у нижню палату, розпускати яку отримає право президент.

Така система лише укріпить президентську модель правління і може забезпечити Януковичу політичне довголіття.

Звичайно, для цього необхідні зміни до Конституції. Звичайно, зараз це виглядає нереально. Але в політиці немає нічого неможливого. Згадаймо хоча б рішення Конституційного суду про відміну політреформи.

Отже, голосування за новий виборчий закон – питання короткострокової перспективи. Уже найближчим часом ми станемо свідками того, яким чином Янукович розгадає підготовлений для нього політтехнологічний ребус.

Для нього зараз головне не повторити шлях свого попередника, коли у 2006 році на фоні падіння рейтингу Ющенка на парламентських виборах перемогла опозиційна ПР. Адже після подій Помаранчевої революції у реванш Януковича не вірив ніхто, а вже через 5 років в цьому ніхто не сумнівався.

P.S. У статті варіанти реформування виборчого законодавства свідомо проаналізовані з точки зору інтересів влади. Такі українські реалії. На жаль, інтереси і права виборців у цьому сенсі не є пріоритетними.

Василь Мокан, політолог, експерт аналітичної групи "Левіафан", спеціально для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)