Реформа трудового законодательства - кирпич в деле борьбы с демографическим кризисом

602 просмотра
Среда, 02 ноября 2011, 11:15
Александр СолонькоОлександр Солонько
PR-специалист, политический аналитик

За роки незалежності українська держава та український народ зіштовхнулися з чималою кількістю проблем на шляху державотворення та соціально-економічного розвитку.

На одному з перших місць стоять проблеми демографії. З початку 90-тих років минулого століття кількість населення України, головним чином українців, постійно і невпинно зменшується.

Головним чином це зумовлено соціально-економічними факторами – низьким рівнем життя, низькою якістю медичного обслуговування, зменшенням народжуваності та збільшенням смертності, відсутністю роботи, головним чином гідно оплачуваної, неприйнятними умовами праці, тощо.

За першої ліпшої можливості люди їдуть за кордон у пошуках роботи. Якщо вдається влаштуватися – забирають своїх дітей.

Найбільше від відтоку населення в результаті трудової еміграції страждають західні регіони України. Головною причиною такого явища є безробіття. Але, звичайно ж, життя українців, яким вдалося працевлаштуватися на батьківщині, проблеми не оминають.

Більшість їх не влаштовують ані умови праці, ані платня. Причинами цього є як недосконалість самого трудового законодавства, так і недотримання тих норм, які дають хоч якісь гарантії.

Кодекс законів про працю (КЗпП) діє з 1971 року. Звичайно ж, до нього вносилися численні зміни та доповнення, але діюче сьогодні трудове законодавство залишається старим радянським.

Формально в ньому надається перевага захисту прав працівників. Але там відсутні діючі механізми забезпечення іноді навіть базових елементарних прав та законних інтересів трудящих.

Загалом для покращення демографічної ситуації не достатньо самого лише реформування трудового законодавства. Потрібно провести цілу низку докорінних реформ – медицини, законодавства про охорону праці, економічні реформи, реформу судової системи, тощо.

Але саме створення гідних умов праці, можливості реалізувати себе, забезпечити себе та свої сім’ї – пріоритет для сучасної людини.

Основна суть реформи трудового законодавства має полягати: по-перше, у модернізації законодавства відповідно до вимог сучасності.

По-друге, у оновленні та забезпеченні дієвості механізмів контролю за дотриманням законодавства та соціального захисту працівників, орієнтовно – створення нового органу, який займатиметься цим контролем.

По-третє, покращення умов та підняття престижу державної служби та роботи в державних установах, підприємствах, організаціях. По-четверте, створення відповідних соціальних гарантій для працівників усіх галузей.

Особливої підтримки потребують працівники освітньої та медичної галузей. Безумовно є доцільним прирівняти їх до держаних службовців на загальних або особливих засадах.

В ході реформи слід також внести відповідні зміни до законодавства про державну службу.

Мабуть, найболючішим є питання заробітної плати для цих категорій працівників, і не тільки через залежність суспільства від якісного виконання ними їх трудових обов’язків, а й тому, що знання і навички, необхідні для їх виконання, потребують високого інтелектуального рівня, соціальної активності, вміння роботи з людьми.

Тобто, це є або мають бути високоосвічені люди, професіонали, які в розвинених країнах цінуються набагато більше ніж в Україні.

Застаріле та недосконале трудове законодавство, яке до того ж не виконується належним чином, на фоні політичної нестабільності та справжньої війни, яку розгорнула нинішня влада проти українського народу, важкої соціально-економічної ситуації створюють всі умови для відтоку працездатного населення за кордон, виродження нації та відсутності в українців будь-якого бажання залишатися в своїй державі та плекати її.

Велика кількість молодих людей, які отримали вищу освіту, не можуть влаштуватися на роботу за фахом, а найталановитіші приймають запрошення від іношоземних роботодавців і, як правило, за першої можливості їдуть на пошуки кращої долі з України.

Від Трудового кодексу, який готує нинішня влада нічого хорошого для працівників чекати не доводиться. Крім того, його прийняття не достатньо.

Лише комплексні заходи, направлені на покращення ситуації можуть якось зарадити. Якщо не вдасться повернути мільйони українців на Батьківщину, то принаймні зупинити трудову еміграцію.

Крім емігрантів є ще одна категорія "закордонних українців" – діаспора. Українська діаспора часто виявляє бажання допомагати, вкладати ресурси в Україну.

Але сьогодні олігархічна верхівка, яка хоч і живе в Україні, але не вважає її своєю рідною землею, Батьківщиною, не дає такої можливості.

Олександр Солонько, аналітична служба ВО "Свобода", для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Служебная халатность на миллиарды
Как Федерация профсоюзов присвоила более 200 объектов недвижимости и почему государство не может получить их в собственность. (укр.)
Власть навязывает бюджетную петлю на политику памяти
Одобренный 26 ноября правительством проект госбюджета на 2021 год подтвердил отчетливое стремление нынешней власти определить финансовую петлю на политику национальной памяти. (укр.)
Студенчество стремится стать рупором Министерства образования и науки?
24 ноября состоялась Прессконференция по случаю создания новой студенческой организации. Сергей Шкарлет так же, как эксминистр МОН Дмитрий Табачник, хочет создать собственную подконтрольную студенческую организацию по аналогии Всеукраинского студенческого совета (ВСС) при МОН. (укр.)
Дело MH17 дошло до сути: чем завершилось досудебное следствие
Окружной суд Гааги завершил стадию досудебного следствия по делу о сбитии авиалайнера MH17. Каковы результаты этого этапа и как дело будет развиваться дальше? (укр.)
Суд над Достоинством и Свободой
После участия в акции ко Дню достоинства и свободи будут судить единственного из 80 человек участника митинга в Кропивницком — за нарушение правил карантина. (укр.)
Вакцина от COVID-19: миссия возможна, но есть нюансы
Медицина критически недофинансирована в Государственном бюджете Украины на 2021. Для закупки вакцины нам необходимо как минимум в два раза больше - 5,2 миллиарда грн. Объясню почему. (укр.)
Новая политика Запада в Украине. Возможно ли?
Как меняется позиция Запада относительно Украины, какие черты ментальности мешают нам двигаться в Европу, и в чем состоят наши главные слабости. (укр.)