Европейская интеграция азиатского общества

7 просмотров
Пятница, 09 декабря 2011, 14:34
Алексей Красноперов
политолог

Існує багато проблем і перепон, які заважають європейській інтеграції України. І недосконале застаріле законодавство, і слабо конкурентна, екстенсивно розвинена та роками не модернізована економіка, і забюрократизована система управління державою.

Це й недолугі заяви президента Янукович про "бідних родичів" та бездумна "поза" у відносинах із західними лідерами.

Проте, як не парадоксально, головною перепоною на євроінтеграційному шляху України – є, власне, українське суспільство.

Говорячи про суспільство, ми маємо на увазі не тільки рядових громадян, а передусім – українську псевдо-еліту, політикум, топ-бізнесменів. Вони є частиною цього суспільства й зрощені ним в українських соціальних, політичних та економічних реаліях.

А реалії ці є, по своїй суті, не європейськими, а азійськими. І вони формують азійську ментальність усього суспільства. Звідси й "азійщина" у підходах, діяльності, цілях, цінностях і навіть буденній поведінці як псевдо-еліти, так і, на жаль, переважної більшості пересічних громадян.

"Азійщина" у нас усюди.

Від поведінки перехожих, які не можуть донести обгортку чи недопалок до урни, до поведінки водіїв, які рідко пропустять пішохода зеброю, попри правила дорожнього руху. "Азійщина" в українській сфері обслуговування, яка не відзначається нічим, окрім хамства і, м'яко кажучи, "ненав'язливого" сервісу.

"Азійщина" в діяльності вітчизняного бізнесу, який радий скуповувати за великі кошти закордонні об'єкти, а в Україні намагається отримати власність без тендерів і за неконкурентними процедурами, при чому здебільшого навіть подумки не допускаючи необхідність інвестувати в технічне оновлення і модернізацію своїх українських активів. За великим рахунком, олігархічний бізнес у кращих традиціях "азійщини" паразитує на власній країні, навіть не намагаючись її розвивати.

Але найголовніше – "азійщина" в діяльності українських політиків. Приклади?

Підкилимні домовленості, кулуарні змови, те, що Віктор Ющенко називав політичною корупцією. У зовнішній політиці – безперервні цинічні торги й намагання всидіти на двох стільцях. Звичайно, український політикум сприймає обурення вироком Тимошенко на Заході як елемент такої ж гри і торгу, а не проявом принципової позиції.

Бо вони так звикли жити тут. По-іншому вони не вміють. І ніколи не зуміють сприймати життя інакше.

Доводиться часто чути й читати, що для вступу до Євросоюзу нам потрібно, так би мовити, "створити Європу в Україні". Під цим, як правило, розуміється розвиток економіки, підвищення життя людей і адаптація українського законодавства до європейського.

Проте починати треба не із цього. І справа зовсім не в економіці чи рівні життя.

Починати потрібно з того, щоб сформувати в суспільстві, у його переважній більшості, європейську ментальність, свідомість і світосприйняття. Ми ніколи не будемо в Європі, якщо не почнемо дивитися на світ європейськими очима, оцінювати події за європейськими стандартами й вирішувати проблеми європейськими методами.

Греція, Португалія або Іспанія мають відносно слабкі, за мірками ЄС, економіки й відносно невисокий рівень життя. Проте вони в Євросоюзі, тому що ментально вони є європейськими.

Наприклад, Іспанія, щоб політично й інформаційно бути в загальноєвропейському контексті, навіть запровадила для себе загальноєвропейських час. Хоча на карті чудово видно, що Мадрид і, наприклад, Берлін – у різних часових поясах.

Ми ж, навпаки, граємося із часом, підіграючи Москві. Тому що "азійщина" змушує наших політиків торгуватися всім – навіть часовими поясами.

Бо в нас немає розуміння необхідності й внутрішнього бажання бути в одному культурному, політичному й інформаційному просторі з іншими країнами ЄС.

Ми хочемо лише в спільний з ЄС економічний простір, щоб жити як у Європейському Союзі.

А думати і діяти, як у Радянському.

Тому не може бути жодних успіхів у євро інтеграції України, поки суспільство не виховає в собі європейську свідомість, поки ми ментально не станемо європейцями.

Якщо за висловом Булгаковського професора Преображенського "розруха не в клозетах, а в головах" – то і Європа теж має бути в головах, а не лише у формальних і демонстративних євроінтеграційних прагненнях.

Олексій Краснопьоров, політолог, консалтингова агенція Concept GRoup, спеціально для УП



powered by lun.ua
Капитолий. Начало реванша Трампа
Дональд Трамп не сдастся сейчас, поскольку намерен баллотироваться на следующих президентских выборах. (укр.)
Заработать на смертях: как нас лишили мировой вакцины в 5 раз дешевле
Три доллара заплатила Всемирная организация здравоохранения за вакцину, закупку которой в ручном режиме сорвал министр здравоохранения Максим Степанов. (укр.)
Настоящая цена меха норок: история одного расследователя
В конце сентября 2020 польский Сейм (нижняя палата парламента) провел историческое совещание по вопросам правовой защиты животных в Польше. (укр.)
Изменил ли Национальный банк свою политику на валютном рынке
По какому принципу НБУ будет выходить на рынок с валютными интервенциями и как будет влиять на курс. Что изменилось в новой стратегии? (укр.)
Торговый фокус с лесом: друзьям — все, а обществу — ничего?
Почему торговля необработанной древесиной происходит на закрытых "аукционах" и без конкуренции. (укр.)
Дело генерала Назарова - сигнал, который нельзя игнорировать
Дело Назарова как потенциальный прецедент для военного судопроизводства Украины и свидетельство неурегулированности ключевых вопросов военной юстиции. (укр.)
Демократия и некомпетентность
Почему Аристотель не доверял демократии как форме правления, в чем заключаются недостатки последней и что это значит для современной Украины. (укр.)