Ничего личного, только бизнес

66 просмотров
Четверг, 01 марта 2012, 10:24
Виталий Филиповский
политический аналитик

Пудрити мізки можна й без дзеркала.
Геннадій Малкін

Рішення Януковича по створенню робочої групи для виконання вимог ПАРЄ є класичним прикладом "гарної міни при поганій грі", коли наших європейських партнерів спробують поводити "за ніс" заради задоволення вузьких особистих інтересів.

Тільки в тому ж сенсі як "Україна – не Росія", Європа – теж не територія, де діють українські "закони жанру", успадковані в гірших традиціях радянської епохи.

Магічне слово "санкції", безумовно, стало тим поштовхом, котрий змусив українське керівництво задуматися: незабаром може запахнути смаженим, і від цього постраждають безпосередньо сучасні очільники держави. Не тільки громадяни, на котрих уже давно не гріх скинути зайві турботи, і навіть не політичні опоненти, боротьба з котрими вже давно стало для влади нав'язливою ідеєю. Ці санкції, окрім усього іншого, зачеплять "себе любимих".

А із цим уже треба щось робити.

Тому за сміливими "Європа нам не указ" – отримали створення робочої групи, яка, за словами глави АП Сергія Льовочкіна, має вирішити питання з максимальною кількістю зауважень, що містяться в резолюції ПАРЄ від 26 січня.

Що ж, намір доволі амбітний.

Ось тільки, знаючи специфіку нашої зовнішньої політики й особливості стилю управління діючої влади, думається, Європу спробують "обскакати", граючись у такий собі політичний пінг-понг.

Ви нам претензії по судовій системі – ми вам новий КПК. І байдуже, що він переважно залишиться декларацією, проте зможемо "око замилити" європейцям.

Ви нам про недосконале виборче законодавство – а ми прохідний бар'єр знизимо на відсоток. Як раз підтягнемо комуністів, а там, можливо, і реформатора Тігіпко в останній вагон встигнемо закинути.

І так далі по списку.

Усе це в кращих традиціях радянського принципу "втирання очок". У даному випадку, європейці так ще довго зможуть закидувати Київ резолюціями, на котрі завжди буде реакція а-ля "продовжуйте, пане посол, ми з Вами абсолютно згодні".

Ну, а тим часом "караван іде"... Так і парламентську кампанію провести можна, нові реформи анонсувати по "наближенню" до європейський стандартів, можливо, навіть переговори по ЗСТ вивести на фінальну стадію.

До речі, саме так влада й розуміє євроінтеграцію.

Асоціація ніколи не була кінцевою метою. Це, скоріше, засіб подразнити Москву. А ось ЗСТ – це прямі фінансові преференції для великого бізнесу Партії регіонів, можливість опанувати європейський ринок після фіаско на російському полі.

Усе. Не більше й не менше.

Евроінтеграція ніколи не була загальнонаціональним проектом. Це – виключно бізнес-проект, і ще довго буде ним залишатися. На жаль.

Бо євроінтеграція починається не в Брюсселі, і навіть не в Києві, а в звичайному районному центрі. Інше – не більше ніж стрясання повітря.

На фоні цього ми бачимо, що наш північний сусід, у котрого, на відміну від нас, є власне геополітичне бачення, уже робить цілком однозначні кроки по затягуванню України в МС. Навіть суму "відступних" оголосили – 2 мільярди доларів. Саме в стільки Москва оцінила ті проблеми, котрі ми матимемо із СОТ після вступу до Митного союзу.

Те що схема українського членства у СОТ – це приклад економічної короткозорості, зрозуміло. Проте шановні партнери з Москви самонадіяно вважають, що українці настільки недалекі, що проміняють невигідне становище в СОТ – на фактичне політико-економічне рабство з невеликою знижкою на газ.

Навіть сучасне українське керівництво з Януковичем на чолі розуміє, що інтеграційні проекти з Москвою – це шлях у нікуди.

Тут як раз бізнес-домінанта допомагає "бути в темі". Фінансові активи ПР недоторкані до тієї мити, доки російський бізнес, за підтримки державної економічної "машини" Росії, ще не може до них дотягнутися. В іншому випадку, формат економічного васалітету – їхнє майбутнє.

Усе це, як по підручнику, відповідає стратегії багатовекторності.

Ось тільки один нюанс.

Багатовекторність має приводити до перспективних державних здобутків, котрі країна отримує на різних фронтах зовнішньополітичних відносин. Ми ж сьогодні маємо стрибки вузької групи економічних суб'єктів на чолі з інститутом "сім'ї" для забезпечення власної фінансової вигоди. На Сході – це енергоносії, на Заході – нові ринки збуту.

Інформаційно все це підноситься в якості "відстоювання національних інтересів". Але!

Назвіть мені бодай один масштабний міжнаціональний проект, котрий би дав поштовх для розвитку України як держави. Нашкребіть мені серед купи політичних декларацій тези, котрі б стосувалися інтересів кожної окремої людини в Україні. Згадайте бодай один успіх українського дипломатичного корпусу.

Ось така вона – картина нашої зовнішньої політики. А точніше, її повної відсутності.

Тому, які б робочі групи не створював Віктор Федорович, до простого українця вони мають таке саме відношення, як вітчизняні реформи до "покращення життя вже сьогодні".

Віталій Філіповський, політичний аналітик, спеціально для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)