Тендер как электоральный ресурс

35 просмотров
Среда, 04 апреля 2012, 11:18
Леся Оробец
народный депутат Украины, секретарь комитета ВР по иностранным делам

Торби з обіцянками, якими вимахує влада перед виборами, є насправді тривожним симптомом.

Вони б, звісно, могли втішити, якби йшлося про передвиборні зобов’язання. Мовляв, дайте шанс – будете жити, як у Христа за пазухою. Бо в нас є плани "покращення життя вже сьогодні". Треба лише трохи часу, ресурсів і терпіння.

Проте з вуст керівника держави, що два роки впроваджує реформи, це звучить як знущання. Або щонайменше як маркетинговий хід, глибинний зміст якого дешифрувати не так уже й складно.

"Ноу-хау" від соратників по більшості

З одного боку, йдеться про сумну констатацію факту того, що заклинання реформами критично не спрацювали. Насправді, немає про що рапортувати.

Освітню реформу звели до поширення корупційних схем у галузі, відмови від 12-річної освіти, заборони родинного навчання дошкільнят і закриття малокомплектних шкіл. Реформу охорони здоров’я – до дерибану земель під прикриттям "оптимізації" пологових будинків і лікарень.

Податкову – до "тінізації" економіки і перетворення податкових інспекцій на інструмент перерозподілу власності. А зобов'язання "почути кожного" конвертували у всевладдя ОМОН і фізичні розправи над незалежними журналістами.

З іншого боку, влада змушена публічно відійти від ортодоксальної концепції – ніхто вже не гарантує покращень "уже сьогодні". Навіть такий президент, якого ми нині маємо, не може закривати очі на очевидні речі.

Тож на тлі повної нездатності втілити обіцяні структурні реформи в електоральний результат, він демонстративно змінює тактику. "Ноу-хау" при цьому запозичується в соратників по парламентській більшості – у вигляді соціальної справедливості, що обов’язково гряде – в перспективі.

Ще в радянські часи народ жартував: комунізм як обрій – чим більше наближаєшся до нього, тим більш він віддаляється.

Де брати гроші на популізм?

Переадресування соціального "хеппі-енду" на більш пізній термін не знімає генерального запитання – звідки брати на нього кошти?

Якщо глянути неупередженим оком, взагалі складається моторошна картина.

Перший віце-прем’єр не приховує намірів підвищити ціну природного газу для населення – для компенсації вартості за державний кошт уже немає ресурсів.

Відтак, усій країні пропонують затягувати пояси – до кращих часів. Ціни на продукти харчування ростуть як на дріжджах – і не тільки на продукти харчування.

Особливо вражає ситуація з фінансуванням освіти. З одного боку, керівник Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) заявляє, що цьогорічне ЗНО під загрозою через його недофінансування.

З іншого, реально панікують керівники кращих професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ), підпорядкованих Міносвіти. За їх словами, кошторисами на 2012 рік передбачено фінансування лише 15-25% потреб. Вони – скільки могли – трималися, а тепер, станом на сьогоднішній день, їм немає чим платити за комунальні послуги.

Відтак, вони звернулися до мене як до народного депутата, бо їх фактично поставили перед вибором: або використовувати залишки коштів за їх нецільовим призначенням, або взагалі закривати заклади.

Довелося й мені звертатися, але до керівника Міносвіти і Генпрокуратури з вимогою невідкладно припинити це "покращення життя" для найсильніших вітчизняних ПТНЗ.

Найбільше запитань виникає у зв’язку з адмініструванням коштами, які нинішня влада кидає, наче кістку, задля вдоволення освітніх потреб. Завдяки віртуозності в їх освоєнні вони щезають швидше, ніж їх асигнують.

До прикладу, за даними Рахункової палати, що тиждень тому звітувала комітету з питань науки і освіти ВР, на видання навчальної літератури в 2011 році було виділено просто жалюгідну суму – 11% від потреби. При цьому підручники в підсумку видавалася за цінами, що на 30-40% перевищують ринкові, між тим як вартість поліграфічних послуг виявилася завищеною вдвічі.

Внаслідок такого "господарювання" держава втратила впродовж двох останніх років близько 60 мільйонів гривень – на ці гроші можна було видати 3,5 мільйони примірників навчальної літератури.

Найцікавіше, в чиїх кишенях осіли втрачені державою кошти? Але про це – трохи згодом.

Love me, тендер

У звіті Рахункової палати за підсумками перевірки ефективності використання коштів, передбачених у бюджеті на забезпечення навчальних закладів підручниками, згадується монополіст-посередник – ТОВ "Побутелектротехніка", який в порушення чинного законодавства ігнорував частину інформаційних запитів палати.

І якщо наразі немає сумніву в тому, що це ТОВ відповість у підсумку – принаймні кілька опозиційних депутатів звернулися до Генпрокуратури з таким "проханням" – то з рештою подібних випадків невдовзі можуть виникнути суттєві проблеми.

Адже біду громадян влада планує втаємничити тендерні процедури на рівні закону. З огляду на просту й примітивну причину – інших джерел поповнення партійної каси і передвиборного популізму, ніж розкрадання державних коштів, у неї немає.

У підсумку вимальовується доволі небезпечна тенденція. Держзакупівлі масово виводяться в "тінь". Цілими галузями… За межі тендерних процедур і контролю громадськості.

До прикладу, законопроект №9634 передбачає виведення з-під тендерних процедур підприємств, у яких державна частка власності становить більше 50%. У разі прийняття цього закону, громадськість втратить контроль над оборудками з 250 мільярдами гривень, які щорічно адресуються таким підприємствам на державні закупівлі.

Адже відповідна документація просто ніде не оприлюднюватиметься.

За дуже приблизним підрахунками – з огляду на нинішні реалії – із цієї суми крастимуть щонайменше 70 мільярдів! А ми цього навіть не зможемо задокументувати!

Для розуміння – ідеться про суму, що співвідноситься з шістьма національними бюджетами охорони здоров'я, чотирма бюджетами оборони або двома бюджетами освіти!

Не меншу загрозу становить і проект №10006, який так само розглядатимуть найближчим часом. Ним, зокрема, передбачено виведення з-під тендерних процедур цілих галузей, у тому числі енергетики – де суми закупівель найбільші і, відповідно, найбільше розкрадаються.

Схоже, масштаби оборудок настільки вразили і роздратували суспільство, що влада їх вирішила від народу приховати. Так би мовити, від гріха подалі. Але ж від того негаразди лише нагромаджуються.

І насамкінець

Чи є механізми захисту від патологічної клептоманії нинішнього режиму? Звісно є. На щастя, громадськість, як і раніше, ні в кого не запитує дозволу боротися за власні права – навіть в умовах авторитаризму, його продажних судів і суцільної "омонізації" країни.

Змусили ж громадяни владу відмовитися від розкрадання бюджету хоча б у найбільш одіозних випадках, коли ділки впарювали районним управлінням освіти природний газ по $848 за тисячу кубометрів – при граничній ціні для державних закупівель у $416.

Навіть у межах двох областей – зовсім нелокальна перемога.

Леся Оробець, спеціально для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)