Прокол партии власти. Или чего никогда не поймет Нестор Шуфрич

14 просмотров
Четверг, 09 августа 2012, 15:19
Александр Баранивский
председатель ВОО "Защита детей войны"

У цивілізованих країнах на продукти харчування з сімейного бюджету йде максимум 20 відсотків, а в Україні – близько 60%.

Що ми створили за 20 років? Країну, яка за рівнем життя народу знаходиться поряд з найбіднішими державами світу. Нині багатії з партії влади виносять плани урізати соціальні пільги найбільш пограбованим верствам населенням.

Чиновника поправили

Нестор Шуфрич своєю вихваткою в Мелітополі може позбавити Партію регіонів кількох відсотків підтримки найактивніших виборців.

Більше того, несподівана заява одного з лідерів регіоналів, заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони про те, що закон про соціальний захист дітей війни більше не будуть виконувати, викликала шок серед 7 мільйонів українців.

Влада не думає як поліпшити добробут народу, а як урізати доходи найбідніших.

Нестор Іванович, заможна людина, чиї багатства впали як манна небесна з рога достатку під час дикої приватизації, на зустрічі з виборцями на Дніпропетровщині заявив наступне: "Діти війни? Я чесно вам скажу, от не ображайтесь, цей закон більше виконуватись не буде. Ось ображайтеся, не ображайтеся, але це чесна відповідь – це була авантюра".

Через кілька годин високопоставлений чиновник заперечив сам себе, ніби його неправильно зрозуміли й вирвали думки з контексту. Несторе Івановичу, невже слово "авантюра" має двояке значення?

Виникає запитання, коли ж Нестор Шуфрич говорив правду, наодинці зі своїми виборцями, чи після реакції на несподівану заяву?

Новина з Мелітополя облетіла всю країну і викликала запитання серед найменш захищених верств населення. Можна припустити, що хтось в Україні все-таки відслідковує резонансні події, тому Нестору Шуфричу довелося змінити свою думку, щоб перед виборами не збурювати народ.

Підступні плани

Я автор і ініціатор прийняття закону про соціальний захист дітей війни, і добре пам’ятаю, як Партія регіонів була серед конституційної більшості, що голосувала у парламенті за його підтримку.

Більше того, ми не забули, як пункт про допомогу дітям війни увійшов до соціальних ініціатив президента Віктора Януковича.

Що ж трапилося у Мелітополі? Епатажний чиновник вибовкав далекосяжні плани партії влади чи його понесло на художню самодіяльність. Щодо самодіяльності, не віриться, вже занадто великий політичний та чиновницький досвід у Шуфрича.

Які би пояснення нині не знаходили, очевидно одне: що в партії влади в планах – це в холерика Шуфрича на язиці. Схоже, що чиновник не стримався і до виборів передчасно вибовкав таємниці влади.

Якщо влада хоче зробити крок назад, то нагадаю, що мова йде про 7 мільйонів українців, яким випало жити і працювати у роки найжахливішої війни минулого століття.

Друга світова війна обпалила дитячі долі незалежно від того, на чиєму боці воювали батьки. В одного тато був червоноармійцем чи партизаном, в іншого – бандерівцем чи поліцаєм. Але ж діти не винні! Вони не повинні відчувати, що держава про них забула і не захищає.

Саме на дитячі плечі лягли тяжкі післявоєнні часи відбудови нашої країни. Вони все пережили: холод, голод, трудодні в колгоспах, мізерну зарплату на заводі.

У парламенті, коли я уперше у 2003 році заявив про особливість цієї соціальної групи, більшість народних депутатів сміялися наді мною. Юлія Тимошенко іронічно сказала: "Ти ще придумай внуків війни".

Нині це найменш захищена соціальна група людей. Закон передбачає не стільки пільги, як дань суспільства дітям війни. Вони не мали можливості повноцінно вчитися, а горбатилися на всю країну.

Статус дітей війни – це 30-ти відсоткові надбавки до пенсії й 25-ти відсоткові пільги за комунальні платежі. Мова йде про 120-130 гривень доплат щомісячно. У масштабах країни – це 6-8 мільярдів гривень на рік. Не 160 мільярдів, як вважає Шуфрич.

У масштабах України – це лише кілька відсотків від переказаних на Кіпр мільярдів наших олігархів, які безцінь приватизували найбільш прибуткові підприємства.

Перед виборами політичні сили та влада обіцяють дітям війни фінансування, щоб люди повірили і проголосували. Але нині ці пільги українці змушені вибивати через суди.

Чого не зрозуміє Нестор Шуфрич, який з малечих років виростав у добробуті й вважає себе заможним українцем, так це як досі люди живуть упроголодь, бо ніколи не був у шкірі тих, хто існує за копійки від зарплати до зарплати.

Щось негаразд у нашому житті. Не ті закони творимо, якщо за 20 років нічого міняється. А ми далі залежимо від доброго чи злого царя, від доброї чи злої волі наших депутатів, які можуть виконувати чи не виконувати прийняті закони.

Дивимося телевізор і не знаємо, а чого ще чекати від таких, як Нестор Шуфрич.

Плодимо жебраків і олігархів

Партія влади творить систему не для людей, а під себе. Вони нині недоторкані князьки, навіть подути на них не можна. Верховна Рада стала фортецею для багатіїв, які безсовісно брешуть, що захищають інтереси тих, кого, насправді, щодня грабують.

Є два показники, які свідчать про рівень життя народу. Перший – які в нас зарплати? Другий – скільки ми тратимо з сімейного бюджету на продукти харчування. То ж куди нас завели?

Пункт перший. У цивілізованому світі з національного валового продукту (це все те, що ми виробляємо) на зарплату йде 60-70 відсотків. А у нас? 20-25%.

Розумієте, чому у нас малі зарплати? Бо допотопне виробництво виживає не за рахунок сучасних технологій, а завдяки дешевій робочій силі. І наші олігархи не поспішають модернізувати прихватизовані за безцінь заводи. Викачують все до останнього поту.

Те, що в Європі під час плавлення сталі робить один робітник, у нас – 30.

В Україні прибуткові підприємства віддають багатим, а збиткові залишають на шиї народу та уряду.

Пункт другий. У цивілізованих країнах на продукти харчування з сімейного бюджету йде максимум 20 відсотків, а в Україні – близько 60%.

Що ми створили за 20 років? Країну, яка за рівнем життя народу знаходиться поряд з найбіднішими державами світу. Нині багатії з партії влади ще виносять плани урізати соціальні пільги найбільш пограбованим верствам населенням – дітям війни.

Статки 100 найбагатших українців становлять 54 мільярди доларів США.

Люди добрі, зійдіть на нашу грішну землю й подивіться, як живе більша половина населення України, серед яких діти лихоліття війни.

Після побаченого, у кого язик повернеться говорити те, що у Мелітополі заявив чиновник-регіонал Шуфрич?!

Олександр Баранівський, голова ВГО "Захист дітей війни", спеціально для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)