Хмельницкий губернатор окутан ореолом хороших новостей

Пятница, 02 августа 2013, 14:04

Я не відкрию Америки черговою констатацією того, що представники чинної влади далеко не знають, якими проблемами живуть грішні українці. Ілюзорний світ у владних кабінетах чітко окреслений демаркаційною лінією від реальності.

Цей "маленький світ" з великими благами дуже схожий на оруеллський "Скотный двор": "Руководство и управление фермой целиком лежит на нас. И днем и ночью мы работаем на ваше благо. И молоко пьем, и яблоки ми едим тоже ради вас же самих".

Проте це тільки півбіди.

Особливий цинізм проявляється тоді, коли влада сама не бажає змінюватися, удосконалюватися. При цьому, її представники публічно не перестають з'являтися в цнотливому вбранні з за залізними аргументами на кшталт "вперше це чуємо", "нам про це невідомо"...

Історію про казус депутата-регіонала Хмельницької обласної ради Михайла Войтюка, можна було би забути й списати на примхи літнього віку. Ну, вкрав картки для голосування в колег-опонентів, котрі не прийшли на сесію. Ну, порушив регламент обласної ради. Ну, визнав голова облради недійсним голосування карткою бютівця Валерія Мурзи, який – відсутній на сесії. Крапка.

Адже на це потрачено не одну шпальту газетного паперу чи інтернет-сторінки. Кому цікаво, той обов'язково для себе зробив висновки про "цінних" кадрів із Партії регіонів.

 

Але, коли перша особа Хмельниччини Василь Ядуха – який, до речі, керує обласним осередком ПР – каже, що вперше чує про цей інцидент, відверто хочеться струсити кілограми локшин.

– Це нереально! – такою була перша репліка Ядухи на моє запитання. А далі продовжив:

– Ніхто до мене, як голови фракції ПР, не звертався щодо неправомірних дій когось із моїх однопартійців.

Мушу висунути гіпотезу, що намісника Януковича в області або погано інформують підлеглі, або йому нецікаво бруднити руки партійною білизною.

Або, можливо, Василя Степановича "годують" винятково добрими новинами: як реалізовуються на просторах Поділля соціальні ініціативи президента, скільки мешканців краю зіграли в надто ризикову ставку під назвою "Доступне житло", кількість ЦНАПів росте, як на дріжджах, а "Народна ініціатива" як панацея від усіх бід народу – невже забули про януковичове "Почую кожного", яке успішно перетворилося на могильник! І на десерт в інформаційне поле запускаються публікації у панібратському стилі "А я – за Президента!"

...Так і хочеться запитати: "Панове, не боїтеся, що криве дзеркало колись лусне, а його осколки боляче ятритимуть ваше тіло?"

Віталій Тараненко, журналіст, Хмельницький, спеціально для УП



powered by lun.ua

Дневник Скотта: сложные переходы

Правительственное регулирование цен на продукты угрожает продовольственной безопасности Украины

Национальное сопротивление: следующий этап укрепления обороны

Так сложилось или некуда ехать: почему люди остаются в ОРЛО?

Как коллаборация образования и бизнеса может исправить кадровый дисбаланс ИТ-рынка

Как Украина рискует остаться без производителей молока из-за сговора переработчиков