Тройка, которая решает в Киеве все

Среда, 09 октября 2013, 13:45

В далекому 2001 один добрий посадовий дядечко виготовив папірець під назвою "Рішення районної ради" про передачу у приватну власність дитсадка № 183 на столичній вулиці Пушкінській 33-А, яке насправді рада ніколи не приймала.

Озброєна цією "бамагою", фірма вигнала дітей з вихователями на вулицю, розтрощила дитячі меблі та іграшки і захопила дитячий притулок.

Після 9-річних судових поневірянь спочатку у Вищому адмінсуді України (ВАСУ), а потім в обох адміністративних судах – Окружному та Київському апеляційному – вдалося домогтися визнання факту підробки. І, за підтримки прокуратури, КМДА, Міносвіти та ще кількох причетних до справи служб врятували дитсадок та повернули його Києву.

Раділи недовго. Законні рішення обох судів скасував той самий ВАСУ. Судді Мороз, Гашицький, Горбатюк знову відібрали у столиці дитсадок та повернули тим, хто його захопив за підробленим папірцем.

Поскаржилися голові ВАСУ. Адже сталося так, що в тій самій справі, з тим самим складом учасників і тими самими матеріалами один і той самий суд ухвалив два протилежних рішення. До слова, перше рішення ухвалювала колегія суддів, серед яких був і заступник голови суду Цуркан…

У відповідь на нашу скаргу голова ВАСУ порадив подати заяву про перегляд рішення до Верховного суду.

Так і вчинили. Голова КМДА Попов написав таку заяву. Те саме зробили заступник Генпрокурора Гаврилюк та міністр освіти Табачник. Обидва у багатосторінкових заявах довели, як саме було вкрадено дитсадок і чому Верховний суд має розібратися в ситуації.

Та у вирішальний момент двоє з трьох "підписантів" – Табачник та Гаврилюк – відізвали з суду свої заяви.

Попов не відкликав заяву, але це не завадило суддям Донцю, Логвиненку, Морозу, Зайцю і Стрельцю відмовити у допуску її до розгляду у Верховному суді. Дитсадок залишився в руках тих, хто його відібрав у громади за підробленим документом.

Вирішили поцікавитися, як показали себе ці судді в інших справах.

Результат виявився вражаючим!

У 2011 жителі будинку №33 по вулиці Пушкінській в Києві домоглися через суд скасування рішення Шевченківської районної ради, яка дозволила приватизувати їхні приміщення в підвалі.

Почекавши з рік, поки мешканці провели ремонт, одна маловідома фірма вирішила їх у жителів відняти. Через апеляційний суд.

Та вийшов прокол. Суд відмовився розглядати скаргу: строк звернення до суду було пропущено мало не в 30 разів. Потім ще раз спробувала – той же результат. Тоді фірма звернулася до ВАСУ.

Нагадаю, адреса пограбованих приміщень, які два суди повернули законним власникам, – вулиця Пушкінська, 33.

До кого потрапила справа у ВАСУ? Та знову ж до Донця! Того самого, що разом з Логвиненком та Морозом прирік на страту дитсадок, який мав нещастя розташуватися за роковою адресою.

Попри те, що Київський апеляційний адмінсуд двічі відмовив фірмі у прийнятті скарги, а потім ще й окремою ухвалою підтвердив, що підвал належить жителям будинку, суддя Донець цій самій фірмі пішов назустріч!

Законодавець подбав про те, щоб судді не могли обирати справи, які з невідомих причин їм подобаються. Порядок встановлено законом "Про судоустрій і статус суддів": суддів призначає комп'ютерна система за принципом вірогідності.

Для мене виглядає дитячою вигадкою пояснення, яке в таких випадках доводиться чути на виправдання від судових чиновників: мовляв, збіг стався випадково.

Багато років викладаю в університеті курс теорії ймовірностей, написав три підручники, біля 200 наукових робіт, був експертом ВАК України. Тому про "випадковість" можу судити професійно з цифрами в руках.

Адрес по Україні у різних справах ВАСУ, мабуть, сотні тисяч. Але як тільки з'явилася адреса "Київ, вул. Пушкінська, 33", на якій фірмі сподобалася чергова нерухомістьавтоматизована система призначає на розглядтого самого суддю Донця,на підписі якого під вироком дитсадку № 183 чорнила ще не висохли.

Наведу приклад-аналогію. Аварія може статися де завгодно в Україні. Але в те, що "аварія" відбувається другий раз поспіль в тому ж самому місті України, на тій самій вулиці і біля того самого будинку, з тими самими учасниками – у таку випадковість я не вірю.

Отже до нашої справи. Пропуск терміну звернення до суду у 30 разів суддю Донця не збентежив. Чи то з раптової хвилі симпатій до фірми-скаржника, чи просто з доброго настрою, суддя не попросив пояснень, яких мусив зажадати: чому та звернулася з таким запізненням, та ще не до апеляційного, а до касаційного суду?

Бо ж тоді б з'ясувалося, що скаргу слід повернути так само, як це двічі зробив апеляційний суд. Натомість вийшло все інакше – фірма, завдяки прихильному ставленню судді Донця, отримала можливість, як і у випадку з дитсадком № 183, пограбувати законних власників майна на Пушкінській.

До слова, в квітні "Українська правда" оприлюднила факти страшенних порушень у іншій справі ВАСУ – незаконного відведення під забудову земельної ділянки Олександрівської лікарні Києва.

Лікарня розташована у кількох кварталах від Пушкінської. Хто ж були ті судді, що вдалися до цих порушень?

Комп’ютер знову "випадково" вибрав з 83 суддів ВАСУ саме Донця. Донця і "його команду" – Логвиненка і Мороза!

Цікаво, що усі троє були рекомендовані на посади суддів ВАСУ одним і тим самим рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів в один і той самий день з апеляційних господарськихсудів Донецька (Донець) та Дніпропетровська (Мороз та Логвиненко).

Отже, двоє – давно знайомі, а об'єднує усіх ще й те, що кожен має практику господарського, а не адміністративного судочинства. Це, щоправда, не заважає їм гуртом скасовувати рішення колег з адміністративних судів, які, що називається, "собаку з'їли" у адміністративному праві.

Чому замість останніх у ВАСУ рекомендують суддів-господарників – загадка. Позаяк відповідь на неї напевно знає керівництво Вищої кваліфікаційної комісії суддів…

26 червня 2012 в прес-службі Київради повідомили, що Київський апеляційний адмінсуд визнав незаконним землевідвід100 га Біличанського лісу, здійснений Коцюбинською селищною радою.

Президент Янукович доручив вжити необхідних заходів для збереження природного комплексу "Біличанський ліс".

Та судді ВАСУ проігнорували доручення президента. А з ним позиції Київради, КМДА та громадські протести.

9 жовтня судді ВАСУ скасували рішення Київського апеляційного адміністративного суду, яке вітали голова КМДА і президент. Хто ж були ці судді?

"Комп'ютер" знову, як у випадках з дитсадком на Пушкінській, лікарнею та з групою приміщень по вулиці Пушкінській, призначив незамінних у справах про землю та нерухомість столиці Донця, Логвиненка, Мороза!

Випадковість такого збігу становить один шанс на 8442118161. Але він стався! Джекпот!

Отже. Факти свідчать, що у ВАСУ діє група суддів, яка дивним чином "спеціалізується" на розгляді справ, що стосуються земельних ділянок та нерухомості. Це по-перше.

По-друге, ця група раз за разом скасовує рішення судів нижчих інстанцій, проти чого категорично заперечували представницький орган територіальної громади Києва та її виконавчий орган.

По-третє, виходить, що ця суддівська трійця фактично перебрала на себе повноваження "надоргану" над виборним і виконавчим органами столиці.

Поза сумнівом, скарг на згаданих суддів у Вищій раді юстиції вистачає.

Чому ж там мовчать?

За результатами соціологічного опитування "Рівень довіри до судової системи влади", проведеного за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні в березні 2013, судовій системі в Україні довіряють 2%.

Показник красномовний. Тим більше в контексті поступу України в Європу.

Можливо, слід поміняти критерії формування Вищої ради юстиції, узявши за основу не посаду, а відсутність плям на суддівській репутації?

Чи не слід запитати у її члена, заступника Генпрокурора Гаврилюка, чому той відмовився від захисту інтересів держави та перейшов до захисту тих, хто її обкрадає?

Або у іншого члена Ради, очільника ВАСУ, про причину мовчазного схвалення карколомних вправ у керованому ним суді?

Втім, мовчання голови Вищої ради юстиції, напевно, слід вважати знаком згоди. Згоди з подальшою деградацією судової системи та правоохоронних органів. Хоча їм, власне, деградувати вже нікуди.

"Процес" влаштовує тих, хто сидить при владі. Та ті 2% довіри свідчать, що майже всю країну, замордовану українським правосуддям, такий стан справ не влаштовує.

Втім маємо лише одну можливість впливу на систему: витягати на сонячне світло найбільш брудних її адептів.

Пропоную відкрити на сайті "Української правди" чорний список суддів, що найбільше відзначилися порушеннями присяги, з коротким переліком їхніх "заслуг".

Перші кандидати вже є…

Микола Жуков, для УП



powered by lun.ua

Не финансируйте мошенников, которые паразитируют на благотворительности

Изменения климата и экологический контроль

В шаге от банкротства

Выращивание технической конопли стоит дерегулировать

Президент Зеленский в оппозиции к самому себе?

Подводные камни накопительной пенсионной системы

Подпишитесь на наши уведомления!