Информационный фронт - плохие новости

Вторник, 02 декабря 2014, 13:09

Зізнаюся, надто часто бісить недостатня системність у формуванні інформаційної політики України у війні з Росією. Українські високопосадовці полюбляють хвалитися міжнародною підтримкою, і солідарністю з Україною в світі!

Натомість реальний стан речей вказує, що не все так оптимістично. Надто багато поразок України в інформаційній війні проти російського агресора.

Є вагомі причини – це наявність дуже сильного проросійського лобі в світі та великі фінансові ресурси, які Росія вкидає в інформаційний простір для підтримки власної позиції.

Це зрозуміло. Але, на жаль, Україна відсутністю або недотриманням чіткої інформаційної стратегії часто програє на інформаційному фронті.

В більшості західноєвропейських країн, зокрема і в Німеччині, новини подають військовий конфлікт на Донбасі як громадянську війну всередині самої України з сепаратистами чи повстанцями.

Все виглядає так, що нібито війна на Сході це наслідок Майдану, бо нібито країна дуже розділена культурно, мовно та геополітично.

Нібито одна частина населення сповідує поступ на Захід, друга – на Схід.

Доходить інколи до того, що вживають термін "російськомовна частина України" чи "проросійська частина України".

Ця конструкція роками вкладалася західному глядачеві в голову, тому вона стала звичною. Це відпрацьована роками російська стратегія ведення інформаційної політики в українському питанні.

"Україна – то неповноцінна держава з глибоким внутрішнім розколом " і з цього логічно має випливати, що варто або ділити Україну, або федералізувати. Цього і прагне Москва.

Тому недивно, що провідні європейські політики вже заговорили про федералізацію. Це величезна перемога Росії.

Україні треба максимально чітко протидіяти цій тенденції і показати штучність і фальшивість такої конструкції аргументацій.

Далі щодо війни.

Війну треба називати війною.

Агресора чітко називати агресором і його злочини доводити. На всіх рівнях, на всіх брифінгах, у всіх медіа. Треба використовувати єдиний вокабуляр.

Терористи – це терористи, а не сепаратисти і бойовики. Багато хто з них – з Росії та навіть з інших держав, і вони отримують гроші за те, що вбивають в Україні, отже вони – найманці.

Тож дозволяється лише сполучення "терористи-найманці".

Тероризм має певні ознаки. І треба доводити Заходу, що саме терористи воюють на Сході. Треба домогтися визнання "ЛНР" і "ДНР" терористичними організаціями. На міжнародному рівні.

І тоді всім буде очевидно, що Росія формує та підтримує тероризм на Донбасі. Що є чисельні факти присутності російських військ та перекидання техніки, боєприпасів та найманців для підсилення терористів.

Треба створити єдиний ресурс на кшталт www.russiainvadesukraine.com. І він має бути доступним на основних світових мовах. Саме там системно збирати і представляти докази наявності російської техніки і її просування на Донбас. При чому доводити, що це саме російська техніка.

Ці докази мають бути беззаперечні.

Слід ідентифікувати маркування техніки чи її приналежність до конкретної військової частини в Росії. Якщо це неможливо, то давати конкретне іменування зразка з назвою моделі. І якщо такої техніки не виробляють в Україні і не поставляють на експорт та не мають у розпорядженні української армії та національної гвардії, то це і є доказом її російського походження.

Треба збирати всю інформацію і візуалізувати її – перекидання техніки та особового складу, всі факти обстрілів з територій РФ – фото- відео- докази, свідчення очевидців.

Треба бути свідомим того факту, що західні ЗМІ часто мають одного кореспондента для роботи і в Україні, і в Росії. Тож одна і та сама людина висвітлює події і там, і тут. Зрозуміло, як це впливає на об’єктивність. А саме цією інформацією послуговується решта світових ЗМІ.

На медіа ринку існує жорстка конкуренція, в тому числі, конкуренція інформацій. Тож можливості проведення брифінгів про чисельні порушення з боку РФ – обмежені. Тим більше, якщо немає чіткої інформаційної стратегії, або якщо існують різночитання в термінології і оцінці подій.

А як немає одного комплексного ресурсу, доступного на різних мовах чіткого і належно візуалізованого, це стає проблемою.

Адже кожна західна редакція, кожен тамтешній журналіст повинен мати змогу отримати важливі статистичні дані, факти і докази щоб протидіяти поширенню фальшивих міфів Росією.

Інколи виглядає дуже примітивно те, як Росія працює, але насправді це дуже ефективно! Бо вони всіх цих принципів щодо побудови інформаційної політики чітко дотримуються.

Вони постійно кажуть "Кієвскіє власті", і німецькі ЗМІ за ними повторюють! Як от – київський уряд – замість українського уряду, урядові сили – замість української армії та національної гвардії, проросійські повстанці, сепаратисти замість найманці-терористи чи солдати російської армії та спецпризначенці з Росії...

Вони успішно нав’язують термінологію громадянської війни в Україні, виходячи з вже роками начебто доконаним фактом тектонічного розколу країни.

Вони до цих сценаріїв ретельно готувалися і тепер можуть виправдати свою агресію і ввести світ в оману.

Тож треба діяти стратегічно, системно і злагоджено. Інакше російський наступ не зупинити!

Ян Ягелло-Шонфельдер, Німеччина‏, для УП

powered by lun.ua

Книжный рынок и гуманитарная политика: 7 шагов, которые будут способствовать развитию книгоиздания в Украине

Аукцион по продаже завода. Станет ли приватизация для "Большевика" новым "рождением"?

200 лет российской пропаганды убили многовековую общую историю украинцев и крымских татар

Трастовые фонды. Шанс на будущее

Кому из аграриев не повезет с налогами

Амбициозные цели для страны – как сделать ВВП Украины в 1 триллион?