К чему приведет отмена залога

335 просмотров
Понедельник, 06 апреля 2015, 10:01
Александр Банчук
Центр политико-правовых реформ

Ухвалений у 2012 році новий Кримінальний процесуальний кодекс був оцінений міжнародними інституціями як революційний. Нинішнє ж керівництво держави готове "закручувати гайки" і провести контрреволюцію в сфері кримінальної юстиції.

Про це свідчать бажання президента Петра Порошенка та прем'єра Арсенія Яценюка відмовитися від права підозрюваних на внесення застави.

Якщо це станеться, від демократичної Європи Україна рухатиметься в зворотному напрямку.

Владні ініціативи

За новим КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. У випадку, коли не йдеться про тяжкий злочин, вчинений насильницьким способом, передбачається застосування до підозрюваної особи альтернативних запобіжних заходів. Одним із них є внесення застави. Таке рішення приймається слідчим суддею за клопотанням прокурора.

Слідчий суддя, який ухвалює таке рішення, не може проігнорувати цю пряму вимогу КПК. А це, на думку багатьох нинішніх високопосадовців, дозволяє відпускати на волю корупціонерів.

Тому уряд пропонує внести зміни до законодавства і заборонити суддям відпускати підозрюваних під заставу. Не відстають і народні депутати, які вже зареєстрували п'ять законопроектів на цю тему – №№ 1838, 1871, 2086, 2284 і 2330 – щоправда, частину з них уже відкликано.

Таку ідею підтримав і Петро Порошенко: "На жаль, діюче законодавство передбачає заставу. Але в умовах вимагання хабару, в умовах корупції в особливо великих розмірах – ми маємо вилучити можливість звільнення під заставу корупціонера, який грабує державу", – сказав він в інтерв'ю одному телеканалу.

Дивно, що цього прагне влада, яку всі визнають демократичною. Такі ідеї виникають від браку розуміння сутності й спрямованості КПК у демократичному суспільстві.

У тоталітарних державах цей закон є всього лише способом для боротьби зі злочинністю, і не більше.

Але в демократичних країнах КПК у першу чергу повинен скеровуватися на захист прав і свобод людини. Часто цей кодекс називають другою Конституцією. Тут можна згадати вислів відомого італійського криміналіста Енріко Феррі, який говорив, що "кримінальні закони пишуться для злочинців, а кримінально-процесуальні – для чесних і порядних людей".

Втім, уряд воліє ставити знак абсолютної рівності між статусами "підозрюваний" і "винуватий". І тепер не зрозуміло, коли він є щирим: коли хоче скасувати право внесення застави – чи коли готує комплексну Національну стратегію в сфері прав людини?

Очевидно, що ці речі несумісні. І урядовці мусять для себе зробити вибір між правами людини й репресивними механізмами.

Проблема відсутня

Цілком зрозумілою є політична логіка, якою послуговуються нинішні посадовці, адже суспільство прагне бачити реальні результати боротьби з корупцією. А їх досі немає.

Але як би в такій ситуації вчинила чесна влада?

Перш за все, пояснила б людям, що вихід особи під заставу – це не звільнення від відповідальності особи, яка підозрюється у вчиненні злочину. Це всього лише попередній захід у процесі розслідування, яке проводиться до ухвалення судом вироку.

І тому не факт, що підозрюваний, який вніс мільйони гривень під заставу, обов'язково буде переховуватися від слідства, залишивши Україну.

Навіть навпаки – судова статистика за 2014 рік свідчить, що у нас немає проблем із виконанням підозрюваними умов такого запобіжного заходу, як застава. Так, усього на рахунки держави підозрюваними за рік було внесено близько 30 мільйонів гривень. З них – лише 78 тисяч стягнули на користь держави внаслідок порушення умов застосування цього запобіжного заходу.  

Іншими словами, порушення умов такого зобов'язання відбулося лише в 0,26% випадках.

До того ж, завдяки застосуванню такого запобіжного заходу з'являється реальна можливість виплати компенсації жертвам злочинів. Оскільки кошти, що їх внесено на рахунки держбюджету як застава – а йдеться про 30-40 мільйонів гривень щороку, – після засудження осіб виплачуються як відшкодування шкоди потерпілим та державі.

Без цих коштів ми залишаємо частину потерпілих без гарантій отримання відшкодування. А в держави в умовах економічної кризи не швидко з'явиться можливість самостійно наповнювати ці рядки бюджету.

Втім, влада воліє використовувати класичний єзуїтський прийом, коли єдиними ліками від головного болю роблять гільйотину.

Наслідки обмеження прав і свобод

Окрім, звісно, фінансової сторони, важливою є й правове обґрунтування цього питання.

Міжнародне право, зокрема, 5-та стаття Конвенції із захисту прав людини із основоположних свобод, і Конституція, стаття 29, виходять з того розуміння, що кожна людина є вільною.

Однієї лише наявності підозри в держави щодо вчинення особою певного, навіть найтяжчого, злочину – недостатньо, щоб обмежувати або позбавляти її цієї цінності, особистої свободи. Повинні обов'язково бути й інші підстави, які обґрунтовують наявність ризику переховування підозрюваного, вчинення нових злочинів, впливу на свідків і слідство тощо.

А закон, який визнає тяжкість злочину єдиною підставою для безальтернативного взяття під варту особи, буде порушувати зазначені стандарти.

Хіба в країні, де перемогла Революція гідності, не знають ціну свободи?

Але влада не зважає на це. І, керуючись лише популістськими міркуваннями, намагається звузити права осіб, підозрюваних у корупційних діяннях. Хоча мала б знати, що положення 3-ї частини 22-ї статті Основного закону не допускають звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. До того ж, є десятки рішень Європейського суду з прав людини, які встановлюють, що тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, не може бути визначальною підставою для тримання особи під вартою.

Відтак, якщо на законодавчому рівні буде заборонено застосування альтернативного запобіжного заходу – внесення застави, – підозрювані зможуть подавати заяви до ЄСПЛ, оскаржуючи правомірність взяття під варту та вигравати справи. У результаті, Україна з бюджету змушена буде виплачувати їм десятки тисяч євро компенсації.

За помилки влади заплатимо ми з вами зі своїх кишень, які й так схудли за останній рік.

І в цьому випадку аргументація про те, що корупція в Україні це найбільше зло, – не матиме значення. Бо йдеться не лише про відібрання в громадян права на свободу, а й на справедливий суд. Адже суддя під час ухвалення рішення про взяття під варту фактично не матиме вибору й буде змушений освячувати те, із чим до нього прийшов прокурор.

Навіть зараз, коли цей вибір є, майже в 9 з 10 випадків суд погоджується брати під варту осіб, які підозрюються прокуратурою.

Де гарантія, що кожен із нас не попаде в цю нещасливу дев'ятку?

Як вихід – заочне засудження

Що ж стосується осіб, підозрюваних у корупційних злочинах, то слід нагадати, що в Україні з минулого року діє механізм заочного засудження.

Отже, якщо такі підозрювані, вийшовши під заставу в декілька мільйонів гривень, утечуть і почнуть переховуватися, їх можна буде притягти до кримінальної відповідальності шляхом ухвалення заочно вироку. У такий спосіб удасться конфіскувати все їхнє майно та гроші, повернувши награбоване ними державі.

Це набагато ефективніше ніж скасовувати демократичну норму закону, порушуючи зобов'язання України перед Радою Європи. Та й 14-та стаття Угоди про Асоціацією з ЄС передбачає зобов'язання України дотримуватися принципу верховенства права. А такі новації явно порушують цей принцип.

Натомість у запропонований владою спосіб ми не тільки втратимо додаткові кошти від призначення застави, які поповнюють держбюджет та допомагають відшкодувати шкоду жертвам злочину – але й виплачуватимемо чималі компенсації за рішенням ЄСПЛ. Разом із тим, державі доведеться виділяти значну суму державних коштів на утримання підозрюваних у СІЗО, кількість яких, із забороною внесення застави, суттєво збільшиться.

Існують і інші аргументи шкідливості й небезпечності висловлених ідей про скасування застави.

Але вони не матимуть значення для влади, яка лише імітує боротьбу з "міфічними" корупціонерами-мільйонерами.

Олександр Банчук, Головний експерт групи з реформи органів правопорядку ініціативи Реанімацйний Пакет Реформ, спеціально для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)