Саме так: не активності, а пасивності. Якщо в оглядах минулих місяців ми відзначали, що люди втомилися від політики і починають більше цікавитися економікою та суспільними темами, а також писали, що це символізує одужання суспільства – то тепер тенденція "не цікавості" набула загрозливих масштабів.
Політики залишилися фактично без суспільного контролю. Вони можуть досить вільно приймати будь-які рішення стосовно державного устрою та економічної діяльності. Головне при цьому – не зачіпати "гуманітарні" теми.
До вашої уваги – травневий огляд реакції українських користувачів соцмереж на новини інтернет-медіа. Методику обрахунку інтерактивного потенціалу на основі динаміки взаємодії з лінком новини описано тут.
Марш Рівності приховав корупцію
Іще 2004 року, під час Помаранчевої революції, люди жартували: даремно влада вирішила фальсифікувати вибори восени. Якби вона це зробили у серпні – ніхто би на Майдан не вийшов, усі би копали картоплю.
За підсумками червня починаєш думати, що в цьому жарті є частка правди.
Навіть просто готовність лайкати новини у другій половині місяця була набагато меншою, ніж у першій: із 60 матеріалів, які набрали понад 500 Facebook-взаємодій, 43 були опубліковані до 15 червня.
Серед них найбільше – понад половину – було політичних новин. Проте інтерактивний потенціал у них виявився в середньому у 1,5 рази нижчий, ніж у суспільних, не кажучи вже про військові.
Наприклад, 2 червня Верховна Рада ухвалила критиковані багатьма опозиційними політиками зміни до Конституції та новий закон про судоустрій. Але у соцмережах інформація про ці дійсно важливі зміни мала інтерактивний потенціал на рівні 0,31-0,44. При цьому звістка про провал голосування щодо квот на українські пісні для радіостанцій – удвічі більше, 0,74.
Найгучнішою темою місяця був Марш рівності – у різних повідомлень з цього приводу ІП=1,1-1,7. І на тлі цих дискусій непомітними лишилися скандал про скасування розшуку Іванющенка або непрозору роздачу посад у Генпрокуратурі.
Автор жодним чином не засуджує проведення Маршу – але вважає, що його організатори мають знати: політики можуть вдало використовувати їхню активність для приховання своїх дій, просто призначаючи розгляд важливих питань на час Прайду.
Так само невисока увага до теми війни.
Навіть загибель Василя Сліпака, досить помітна подія з ІП=0,69 – менше схвилювала народ, ніж дозвіл МОЗ на прохід відвідувачів до реанімації, або новина про обов'язкове запровадження уроків Християнської етики у Львові, що також були оприлюднені в ті дні і мали приблизно однаковий ІП=1,1.
Онищенко як піар
Як вже було зазначено на початку, на всі важливі політичні рішення користувачі соцмереж у червні реагували набагато слабше, ніж у минулі місяці.
Ми мляво відгукнулися на остаточне перенесення безвізового режиму на вересень – хоча донедавна ця тема була однією з топових. Традиційно без великої уваги залишилася "міжнародка": новину про Brexit хоча й обговорювала велика кількість людей, але не дуже жваво.
Найкраща реакція в цьому блоці була на новини про корупцію та боротьбу з нею, а також про економічні рішення влади.
Зокрема, у лідери потрапило повідомлення про те, що двох поплічників Онищенка повторно затримали на виході з СІЗО (ІП=1,626). На другому місці – підвищення тарифів на тепло (ІП=0,945).
Затримання Кацуби та можливість скасування люстрації теж були небайдужими людям.
Проте й ці теми були суттєво слабшими, ніж суспільні.
Про справу Онищенка слід сказати, що вона не сильно схвилювала людей, хоча медіа й приділяли їй багато уваги. Усі інші новини про нього, окрім згаданої, лишились дуже слабко поширюваними.
Окрім тих політичних та економічних новин, які реально змінюють наше життя, інформаційне тло завжди наповнене також звичайними заявами політиків та скандалами. У червні рівень уваги до них у середньому був приблизно такий самий, як і до важливих. Це, звісно не може не тішити: гірше було б, якби ми цікавилися тільки роздутими скандалами.
У темі війни та тероризму усіх сильно вразила загибель Василя Сліпака (ІП=0,69), окрім того, гарно обговорювалася новина про бійку копачів Бурштину з рекетирами (ІП=1,0).
Історія з обстрілами шахти Бутовка, під час яких загинуло декілька бійців добровольчих батальйонів, хоч і вивела людей на Майдан, щоб вшанувати пам'ять героїв, проте максимальний ІП повідомлень на цю тему дорівнював 0,72 – набагато нижче за Марш Рівності, який відбувся в той самий день.
І навіть звільнення Афанасьєва та Солошенка з Росії (ІП=0,44) сприймалося у червні з набагато меншим ентузіазмом, ніж аналогічне повернення Надії Савченко у травні (ІП=1,1). Хоча, звісно, охоплення цієї теми було великим – але не вплив.
Про тимчасове, показне і важливе
Отже, серед усіх новин на "гуманітарну" тематику Україна найбільше обговорювала, звісно, проблеми ЛГБТ. І не тільки українських, а й турецьких: звістка про розігнання їх Маршу в Стамбулі мала рекордний цього місяця ІП=1,83.
Але окрім них, значна увага була до інших, не-"серіальних" тем, приклади яких ми вже наводили вище: відвідування реанімації, християнська етика, директор Airbus, продаж картин Айвазовського.
ІП=1,03 мала новина про те, що 55% мешканців нашої держави вказали рідною мовою українську.
Задоволення від таких маленьких "перемог" перекриває усі численні негативи реалій політичного життя.
Можливо, це відбувається через те, що влітку люди більше налаштовані сприймати позитивні новини, а не численні "зради", на які ми реагували взимку. Це ілюструє й останній малюнок – порівняння уваги до "зрад" та "перемог".
До "суперечливих" тут потрапили теми, які різними частинами Facebook-аудиторії сприймалися по-різному – скажімо, та ж проблема ЛГБТ або результати опитування про рейтинг політичних сил.
Зрештою, така поведінка природна для літа. Головне, щоб восени ця тенденція не продовжилася.
Сподіватимемось, що за останні роки українці сильно змінилися, і вже не будуть задовольнятися тільки гуманітарним українством.
Артем Захарченко, спеціально для УП