"От коррупционеров денег не берем"?

Парламентарі хочуть заборонити застави для підозрюваних в корупційних злочинах

За останні три роки українська влада не втомлюється записувати собі в актив суттєве просування вперед у боротьбі з корупцією. Так, були створені нові антикорупційні органи, антикорупційне законодавство, навіть Генпрокуратура активізувалася.

Проте, суспільству мало цікава статистика по оголошенню підозр. Українці чекають реальних результатів у вигляді справедливого покарання винних.

Однак підозрювані в корупційних злочинах з легкістю виходять на волю під мізерні застави, а далі докладають максимальних зусиль, аби "зам'яти" свої справи, а то й зовсім втікають закордон.

Аж ось нарешті у Верховній Раді зареєстрували законопроект, який повинен виправити цю несправедливість, заборонивши вносити застави за таких осіб.

24 травня за кілька годин до такого довгоочікуваного звіту генпрокурора Юрія Луценка у парламенті по всій країні прокотилася наймасштабніша антикорупційна спецоперація за увесь час незалежності. 450 обшуків у 15 областях України, до спецоперації залучили біля 2000 поліцейських та 500 прокурорів. А 23 екс-податківців часів Януковича, підозрюваних у заподіянні державі збитків на 96 мільярдів гривень, доправили до Києва вертольотами.

Безперечно, така новина буквально "поставила на голову" усіх. Хтось обурювався феєричним вертолітним дійством, хтось захоплювався таким результатом, а хтось критикував генпрокурора за театральність всього, що відбувалося.

Втім, як би там не було, щодо перших результатів гучного затримання у суспільстві вийшов абсолютний, беззаперечний, стовідсотковий консенсус: українці, м'яко кажучи, не задоволені рішеннями суду, відповідно до яких левову частку затриманих просто відпустили під заставу.

Загальна сума застави складає біля 350 мільйонів. І це у порівнянні з 96 мільярдами, які вкрали.

Реакція на невдоволення з боку ГПУ та МВС була миттєвою.

Глава МВС Арсен Аваков заявив, що стосовно декількох людей, яким рішенням суду присуджено особисте зобов'язання і незначні застави, будуть подані апеляції.

А очільник Генпрокуратури Юрій Луценко навіть висловив побоювання стосовно можливої реакції суспільства на такі судові рішення. За його словами, рішення суду "не витримують жодної критики".

Заяв, звісно може лунати скільки завгодно. Проте в Україні діє принцип розподілу влади, відповідно до якого судова влада є самостійною та ні від кого не залежною. Але цей принцип спрацьовує тільки у випадку, коли мається на увазі дійсно прозорий, демократичний інститут, чого, на жаль, не скажеш про українські суди.

Тож вищеописані судові рішення залишається хіба що критикувати.

Більше того – не вичистивши ту гниль, на яку перетворилася національна судова система, у нас не відбудеться абсолютно ніяких позитивних змін. І всі зусилля, витрачені на реформи, час, матеріальні ресурси – це просто постріли в холосту.

А так "стріляти" в умовах, коли в країні йде реальна війна, смертельно небезпечно.

І той факт, що до цього часу законодавство дозволяє вносити застави за осіб, підозрюваних у вчиненні корупційних злочинів, не тішить.

Одна з останніх ініціатив парламентарів спрямована саме на невідкладне виправлення цієї несправедливості. Йдеться про законопроект №6519 "Про внесення змін до КПК (щодо забезпечення невідворотності покарання осіб, які вчинили корупційні злочини)", яким планується поставити в питанні застав за корупціонерів велику і жирну крапку.

Отже, проектом документа пропонується внести до Кримінального кодексу зміни, відповідно до яких при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не допускається застосування застави у кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів (за винятком випадків її застосування при повторному продовженні строку тримання під вартою).

Таким чином законотворці сподіваються припинити використання інституту застави як інструменту ухилення від кримінального переслідування.

Адже, як зазначається в пояснювальній записці до законопроекту, "нерідко, особа, яка вчинила правопорушення, пов'язане з отримання неправомірної вигоди, маючи фінансові можливості та сплативши певну суму застави, яка навіть може бути меншою за розмір отриманого "хабара", в подальшому звільняється з-під варти.

Статус таких осіб у суспільстві дозволяє їм, перебуваючи на свободі, активно протидіяти зусиллям слідчого та оперативних підрозділів, перешкоджати встановленню істини шляхом знищення документів, речових доказів, залякування осіб, які можуть бути свідками чи потерпілими, створення умов для ухилення осіб, причетних до вчинення злочину, від органів досудового розслідування та суду тощо".

Що ж, сподіватимемось, законопроект розглянуть як невідкладний, як і обіцяли.

Адже його прийняття дасть суттєвий поштовх для того, аби звітність про оголошення підозр корупціонерам трансформувалася в реальні покарання для злочинців, які обкрадають державу.

Олег Петровець, спеціально для УП