У переддень святкування Миколая, 18 грудня 2018 року російська влада вирішила зробити українцям дуже специфічний, хоча життєво необхідний, на їхню думку, подарунок – вкотре спростити процедуру прийняття наших громадян до російського громадянства.

Але, поруч з цілком очевидним наміром посилити гібридну війну з Україною такий "подарунок" наразі виглядає як трохи підгнилий товар, у якого добігають терміни придатності – особливого попиту протягом року на нього не спостерігалося, а тому зараз максимально скидають ціну, аби лишень розібрали.

Аби краще зрозуміти мотиви прийняття російським парламентом чергового закону на спрощення для українців процедури отримання свого громадянства, варто трішечки зануритись в історію – не глибоко, всього річної давнини.

Так, наприкінці липня минулого року Держдума РФ проголосувала за законопроект про позбавлення громадянства терористів, в якому, зокрема, виписали спрощений порядок видачі своїх паспортів громадянам України. У дію закон вступив уже з 1 вересня того ж року.

Відповідно до новоприйнятого документа українцю, що прагне поріднитися з московською державою, не потрібно робити надзусиль – достатньо всього лише:

• підписати вже заготовлену заяву про відмову від українського громадянства (одна копія цього документа залишається у міграційній службі РФ, а друга – направляється в Україну);

• присягнути на вірність Росії.

Звісно, такі законотворчі дії російських парламентарів мають спільного із законністю рівно стільки, скільки, до прикладу, анексія Криму. Адже відповідно до українського законодавства, вихід з громадянства нашої країни можливий тільки після підписання відповідного указу президентом, а не якогось папірця державними органами іншої країни.

Але, хоча й відповідну статистику відслідкувати неможливо, та очевидно, що пророблена робота належного результату не дала, бо ж у кінці цього року "громадянську тему" по відношенню до українців у Кремлі підняли знову.

Цього разу процедуру прийняття громадянства Росії, зокрема для українців, вирішили спростити не те що до мінімуму, а фактично звести мало не до нуля.

Суть відповідного урядового законопроекту, який вже прийняли у трьох читаннях, зводиться до того, аби наділити вічного президента Путіна повноваженнями визначати особливу категорію людей, які можуть отримати російський паспорт простіше простого.

Згідно з документом, цих, визначених Путіним осіб, позбавлять непотрібних клопотів, які до цього часу називали обов'язковими вимогами для прийняття до громадянства "вєлікой і могучєй". Серед них: п'ять років постійного проживання на території Росії, наявність підтвердженого законного джерела коштів для існування, вихід з наявного іншого громадянства і навіть знання російської мови.

Як зазначають автори законопроекту, його прийняття дозволить зробити росіянами передусім осіб, які наразі проживають "в країнах зі складною суспільно-політичною і економічною обстановкою, де відбуваються збройні конфлікти або неконституційна зміна політичного режиму". Що ж, формулювання, неначе взяте з пропагандистських темників, що їх Кремль застосовує для власного опису подій в Україні.

Та й, в принципі, українського направлення документу в самій Держдумі зовсім не приховують.

Як зазначив тамтешній глава комітету у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язків зі співвітчизниками Леонід Калашников, документ покликаний, в першу чергу, розв'язати питання отримання громадянства РФ біженцями з України.

А у пояснювальній записці до законопроекту чорним по білому написано, що така ініціатива продиктована, в тому числі, проблемами, що виникають в українців, які бажають змінити громадянство, пов'язаними з реєстрацією на території Росії.

Для чого це робиться? З чого б така увага передовсім до громадян України, і аж така, щоб навіть знехтувати вимогами щодо знання "великого руского язика"?

На нещодавній прес-конференції Путіна за підсумками року, що минає, дану тематику не обійшли увагою. Відповідаючи на запитання журналістів щодо чергових змін до російського закону про громадянство, очільник Кремля обґрунтував таку необхідність непідтриманням політики "раскола, растаскивания русского и украинского народов".

І, в принципі, на диво для людини, що не надто славиться говорінням правди, доля істини у цих його словах є. Але справа у тому, що українці зробили свій зовнішньополітичний вибір. І він не на користь нав'язуваного нам десятиліттями "старшого брата".

Крім того, з шаленою популяризацією української мови всередині держави, а також отриманням автокефалії українською православною церквою, ясна річ, що воєнну агресію вже не виправдаєш ані захистом російськомовного населення України, ані православних московського патріархату.

В такій ситуації не залишається нічого іншого, ніж або здатися, або шукати альтернативну зброю. В даному випадку маніпуляції з інститутом громадянства якраз цілком можуть згодитися на цю роль.

Тому "громадянські закони", які останнім часом штампуються в Російській Федерації пачками, люди, здатні тверезо і раціонально мислити, не розцінять по-іншому, аніж діяльність ПРОТИ України як самостійної незалежної держави-повноправного учасника європейського економічного і політико-культурного простору.

Наразі остання така ініціатива пройшла 3 читання у нижній палаті російського парламенту. Далі голосування у Раді Федерації та підписання президентом, яке обов'язково відбудеться, адже йдеться про ще один елемент наростаючої гібридної війни проти України.

Олег Петровець, для УП