Космос и выборы: если президентом станет Зеленский, Тимошенко или Гриценко

Четверг, 07 марта 2019, 09:00

На початку аналізу та прогнозу можливого розвитку подій в космічній галузі в Україні після президентських виборів нагадаю історію, про яку нещодавно повідомили ЗМІ з посиланням на джерела в оточенні президента США.

Дональд Трамп пропонував виконуючому обов'язки адміністратора NASA Роберту Лайтфуту радикально розширити бюджет агентства і виділити необмежену суму грошей на його роботу в тому випадку, якщо воно встигне доставити людину на Марс до кінця його президентського терміну.

За словами свідка цієї бесіди, Лайтфут був спантеличений такою пропозицією, але відповів, що це навряд чи буде можливо при будь-якому фінансуванні через масу невирішених логістичних та технічних проблем.

Пізніше було заявлено, що Штати хочуть бачити людину на Місяці або Марсі до 250-річчя незалежності США – у 2026-му році.

Ця історія показує не просто амбітність одного з лідерів країн світу, а і його розуміння важливості великих космічних досягнень не тільки для свого президентства, а і для розвитку нації та країни.

А що ж у нас? Чи розуміють наші політики і державні діячі важливість розвитку космонавтики не тільки для нашої країни, а і для всього людства? Чи, може, хоча б, для досягнення своїх амбітних політичних цілей, якщо можна так більш прозаїчно висловитись?

Спробуємо зробити політично незаангажований аналіз, виходячи з минулого досвіду найрейтинговіших кандидатів, зроблених ними кроків і заяв з вищеозначеної тематики.

Також важливо спробувати зрозуміти їхні дії і вплив не лише при можливому президентстві, а і в якості лідерів фракцій, які потенційно пройдуть у майбутній парламент.

Почнемо з чинного президента.

Петро Порошенко

 
Петро Порошенко
Фото з сайту 24tv.ua

Відповідно до своєї посади голови держави, президент має розбиратися в основних напрямках розвитку країни. Гадаю, він непогано обізнаний з ситуацією у космічній галузі України. А вона є не просто кризовою, а передкатастрофічною!

Країна втратила темп інноваційного розвитку і впровадження новітніх досягнень в життя. Нових розробок ми майже не спостерігаємо, а якщо вони є, то реалізовувати їх нема за що. Тому ті ідеї, які генерувалися нашими вченими та винахідниками, випливають "в металі" і на орбіті вже під знаменами інших країн.

Звісно, можна сказати, що не все у виконанні державної політики в цій галузі залежить від президента. Але, зважаючи на той рівень його впливу на Кабмін і на більшість в Раді, можна констатувати, що основна відповідальність, все-таки, лежить на ньому.

Крім регулярних вітань з професійними святами або "фейсбучної" радості з нагоди регулярних запусків ракетоносіїв "Антарес" (США) та "Вега" (ЄС) з українськими розробками та пафосних заяв про те, що Україна – космічна держава, більше нічого за всю п'ятирічну президентську каденцію зроблено не було.

Втім, як і всіма попередніми президентами, починаючи з Кравчука та Кучми, на якого "південмашівці" і вся космічна спільнота покладали особливо великі надії ("Він же наш, він допоможе, він зможе!"), і закінчуючи Ющенко-Януковичеським періодом правління.

Тому можна спрогнозувати, що і в наступний (потенційний) термін Петро Порошенко не зможе зробити кардинальних кроків у царині розвитку космічних технологій в Україні.

Звісно, заради справедливості можна сказати, що ось на другий термін все-таки дійдуть руки у керівника держави до рішень в космічному секторі й не тільки... Хотілося б на це сподіватись, але вже важко…

Володимир Зеленський

 
Володимир Зеленський

Про бачення потенційним президентом Зеленським розвитку космічного напрямку, як і про чимало інших напрямків розвитку країни, сказати важко. Також не було помітно поруч з кандидатом і в його команді фахівців галузі або хоч когось, віддалено дотичного до проблематики.

Це, з одного боку, досить погано, тому що не дозволяє нам не тільки бачити і прогнозувати якусь подобу стратегії у команді кандидата в президенти України, а й викликає побоювання можливого початкового хаосу в його підходах і рішеннях, доки у нового президента і його оточення дійдуть руки та знайдеться час, щоб звернути увагу на космічні проблеми.

З іншого боку, це може бути позитивом в тому, що, зважаючи на молодий вік кандидата та нестандартність мислення Зеленського, це може призвести до швидких і проривних рішень, що дадуть новий поштовх у галузі.

Стан справ потребує революційних рішень! Часто такі рішення приймаються людьми, так би мовити, "зі сторони". Інколи, щоб змінити систему, краще бути поза нею. Тому часто цікаві і успішні кроки роблять керівники з нестандартним підходом.

Але над фаховістю і обізнаністю команди та своєю заглибленістю в проблематику потенційному президенту варто подумати вже зараз.

Юлія Тимошенко

 
Юлія Тимошенко

Фото з сайту Вінницький інформаційний портал

Як і у чинного президента, у пані Тимошенко, зважаючи на попередній досвід державного управління, є загальне уявлення про ситуацію в космічному секторі і про ті проблеми і завдання, які необхідно вирішити.

У Воєнний кабінет, що був нею створений, був запрошений колишній голова Державного космічного агентства України Олег Уруський, що є досить знаним фахівцем не тільки космічного, а і оборонного сектору держави, і що може суттєво підсилювати рівень обізнаності кандидата у президенти.

Обережно можна спрогнозувати збільшення фінансування галузі. А от в який бік будуть направлені кошти – чи на всебічний розвиток космічних напрямків, включаючи підтримку інноваційних проектів не тільки державного, а і приватного сектору, як це було зроблено в Сполучених Штатах (завдяки чому стали успішними Ілон Маск та інші космічні ентузіасти), чи тільки на діяльність держпідприємств, – буде залежати від рівня впливу тих людей, які будуть формувати думку майбутнього потенційного президента.

Анатолій Гриценко

 
Анатолій Гриценко

Фото з сайту volyn24.com

Зважаючи на системність підходу до всього, що стосується обороноздатності держави, пан Гриценко вважається досить обізнаним і в космічних справах.

Попередній досвід Анатолія Степановича мав сформувати у нього чітке бачення проблематики і шляхів розвитку космічного сектору загалом і воєнно-космічного напрямку зокрема.

Також позитивну роль мало б відіграти перебування Гриценка на посаді міністра оборони, голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, досвід аналітичної роботи в якості керівника аналітичної служби апарату РНБО та президента Українського центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова.

У команді Гриценка не можна виділити когось з фахових спеціалістів космічного напрямку. Але можна мати надію, що його особиста база накопичених знань, досвіду управління і наявність стратегічного мислення дадуть той необхідний потенціал у прийнятті непростих стратегічних рішень з питань виводу з кризи галузі, яка зможе стати однією з основ обороноздатності держави.

"Добрі задуми в космосі розбиваються об землю", – відоме висловлювання Анатолія Гриценка.

"Чиновники мають жити не в космосі, а в реальності", – ще одна його "космічна" теза.

Будемо мати надію, що реальність дій можливого президента Гриценка не дасть розбитися об землю добрим космічним задумам.

Авансом можна спрогнозувати збільшення фінансування космічних проектів при потенційному президентстві Анатолія Гриценка, прагматичний підхід у виборі шляхів розвитку галузі та напрямків фінансування, оборонну направленість проектів і виважене реформування для майбутніх позитивних зрушень.

Загальні висновки

Підсумовуючи загальний аналіз по кожному з чотирьох основних кандидатів на пост президента України, можна констатувати, що троє з них мають обізнаність зі станом справ у космічному секторі.

Один кандидат не має достатньої підготовленості в космічному сегменті та спеціалістів відповідного рівня у своїй команді.

На двох-трьох кандидатів можна покласти позитивні надії у зміні підходу держави до космічної галузі.

На двох кандидатів потенційно можна розраховувати у реформуванні галузі і в можливих проривних рішеннях.

Тепер справа за виборцями, а потім і за новим президентом. Щоб він виправдав наші сподівання, а можливо, і перевершив їх!

Цей Всесвіт може приносити сюрпризи. То чому один із них не може статися в Україні?

Валерій Боровик, спеціально для УП

powered by lun.ua

Украина как наследница УНР

Неонатальный скрининг: как будет работать президентский проект по выявлению генетических заболеваний

Кому нужен сбалансированный рынок металлолома?

Не надо бояться взрослеть в экономических отношениях с ЕС

Когда и как может заработать местный референдум в Украине?

Фандрайзинг в зоозащите: почему стоит жертвовать для благосостояния животных