Как победить "пустые" протоколы НАПК?

686 просмотров
Среда, 03 апреля 2019, 17:10
Юрий РадзиевскийYuri Radzievsky
управляющий партнер АБ "Радзиевский и партнеры"

Замість запобігати корупції іноді агентство просто відволікає людей від роботи.

Хто б не переміг на виборах, одним із завдань нової чи "нової-старої" команди буде удосконалення механізмів, які відповідають за боротьбу із корупцією.

Одним із питань такого порядку денного є, м'яко кажучи, переосмислення роботи Національного агентства із запобігання корупції.

Адже нині замість реального запобігання корупційним ризикам цей орган може працювати просто на блокування роботи певних категорій чиновників: лише шоста частина протоколів про "коруптогенну поведінку" завершується покаранням.

Притягуючи справи за вуха

Значна зона відповідальності Нацагентства – це так звана "поведінка, що несе корупційні ризики".

Йдеться про дії чиновників, які не є карними корупційними злочинами, а тільки корупційними правопорушеннями.

За такі діяння передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафів. У випадку повторних порушень людину можуть позбавити права обіймати певні посади на строк до 1 року.

А у випадку звільнення через це порушення – в державний сектор не можна буде повернутися протягом 3 років, також відбудеться внесення до реєстру корупціонерів.

Серед вчинків, які підпадають під таку категорію – "несанкціоноване сумісництво", тобто наявність іншої оплачуваної роботи, крім викладацької, у чиновника.

Сюди ж відноситься несвоєчасне подання декларації, перевищення допустимого розміру подарунка, недекларування конфлікту інтересів і вчинення дій в умовах такого конфлікту інтересів, а також невжиття заходів щодо протидії корупції.

Фігурантами таких статей уже ставали омбудсмен Людмила Денісова, перший заступник міністра економрозвитку Максим Нефьодов, народний депутат Олег Ляшко, керівник одного із відділів НАБУ Катерина Везєлєва-Борисова та інші.

Loading...

Утім, і наша практика роботи із такими справами, і статистика, зібрана профільними експертами, свідчать: більшість протоколів, які виносить НАЗК за "довколакорупційними" адміністративними статтями, виявляються "порожніми", тобто не перетворюються на реальні покарання для фігурантів. А більшість штрафів для тих, кому все ж "пощастило", – мінімальні.

Серед яскравих прикладів, коли справа закінчилась нічим – закиди співробітниці НАБУ Катерині Везєлєвій-Борисовій, що вона всупереч роботі на держслужбі ще й читала тренінги.

НАЗК вважало це порушенням, за яке виписало протокол. Суд же прийшов до висновку, що ця діяльність може підпадати під визначення викладацької, тобто такої, що нею займатися можна.

Інша історія – закиди Людмилі Денісовій, що вона нібито голосувала за себе під час голосування в Раді за призначення на пост уповноваженого з прав людини, та ще й під час виступу з трибуни заявила депутатам: "Розраховую на вашу підтримку". Суд теж визначив, що конфлікту інтересів в цьому немає.

Аналогічно "пшиком", впевнений, завершиться і справа Максима Нефьодова, якого звинувачують у невиході зі складу наглядової ради ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" напередодні переходу на державну службу.

Оскільки звільнення в цьому випадку залежало не від нього, а від зборів акціонерів, які не так уже й легко організувати, то в суді буде легко довести відсутність умислу в діях заступника міністра.

Ефективність на рівні 15%

Кілька місяців тому Центр політико-правових реформ оприлюднив дані двох Моніторингових звітів щодо ефективності реалізації НАЗК своїх функцій в частині протидії адміністративним правопорушенням, які пов'язані з корупцією (тут і тут).

Відповідно до звітів, із 595 протоколів, які були складені агентством і передані до суду в цих справах, винних знайшли лише в 91 випадку (рівень ефективності – 15%).

Із них рішення по 14 протоколах стосувались всього одного кейсу. При цьому у 12 випадках апеляційні суди скасували ці рішення судів першої інстанції (зокрема, справа Везєлєвої-Борисової), тобто "кінцеві" показники ефективності ще скромніші.

Решту протоколів суди або повертали назад НАЗК (27%) через неналежне оформлення чи подачу матеріалів не за підсудністю, або ж закривали (48%) через відсутність складу правопорушення (як справу Денісової), протерміновані строки розгляду справи або малозначимість самого "злодіяння".

10% судами розглянуті не були. В одному із випадків суд повернув НАЗК 37 різних протоколів, складених відносно одного й того ж чиновника.

Що насправді стоїть за 15%-вим ККД НАЗК у цих питаннях?

Міністерство юстиції, звичайно, не забезпечує чиновників власними адвокатами.

Тому, отримавши протокол Нацагентства (фактично "жовту картку", бо за другим може настати звільнення і "вовчий квиток" на повернення до держслужби), бюрократи стрімголов починають шукати адвокатів, аби в суді не отримати негативне рішення.

Витрачаючи на це власні кошти і суттєво відволікаючись від вирішення поточних робочих задач.

В результаті – у той чи інший спосіб більшість справ закриваються чи повертаються назад в НАЗК – і докладені зусилля виглядають такими, що просто нагріли повітря.

Гаманець як ефективний запобіжник

Як запобігти такій "порожній" діяльності поважного державного органу?

Відповідь уже знайшли деякі їхні колеги із "більш досвідчених" силових та контролюючих структур: посилювати відповідальність кожного конкретного інспектора.

Якщо він склав протокол, який не призводить до результату (штрафу) – то має понести відповідальність, бажано своїм гаманцем.

Наприклад, якщо в подальшому рішення податкового органу про адміністративний арешт активів платника податків буде скасовано, контролюючий орган вищого рівня проводить службове розслідування стосовно ініціатора арешту.

Крім того, механізм персональної матеріальної відповідальності за неправомірні дії було впроваджено щодо силовиків нещодавнім законом "Маски-Шоу-СТОП-2".

У разі ж запровадження подібних механізмів в НАЗК кількість "порожніх" протоколів має суттєво знизитися, а загальна ефективність роботи цього важливого органу – зрости.

Юрій Радзієвський, спеціально для УП



powered by lun.ua
Как никогда не издать книгу
Саркастические ситуации, которые помогут вам лучше понять, как следует и не следует коммуницировать с партнерами (даже если вы издаете книгу самостоятельно). (укр.)
Штайнмайер – не доктор. Как Зеленский продолжает дипломатию имени Порошенко
Война Украины и России за Донбасс это не про обладание куском терриконов. Это история о контроле, интриги и в перспективе – кто кому всучит на финансирование эти изуродованные земли и искалеченные души. (укр.)
Десять шагов к ровным дорогам
В 2020 году правительство планирует увеличить почти на 40% финансирования на ремонт и строительство дорог. Но за счет этого мы не решим проблему плохих дорог в Украине. Нужна реформа отрасли. (укр.)
Отмена паевого участия: инфраструктурный коллапс маленьких городов
В пригороде Киева и других крупных городов Украины может остановиться строительство всех школ и садиков, которое сейчас идет. (укр.)
Безысходность без внимания. Казус подрывника Моста Метро
Случай с АТОшником, который угрожал подорвать Мост Метро, должен нам дать понять, что не у него проблемы после войны, а у нас у всех. И чем раньше мы проснемся в хате с краю, тем целее будет эта хата, этот дом. 
Вызовы и риски правительства Гончарука
Преодоление бедности, тотального патернализма, олигополии и экономический рост как основные вызовы для Зе!Кабмина. (укр.)
Собирается ли "зеленая команда" превращать советское высшее образование в европейское?
Сказать, что ничего не изменилось в высшей школе за годы независимости было бы неискренне. Но еще менее искренне было бы сказать о каких-то существенных изменениях. (укр.)