Зачем Зеленскому новая перепись населения

Четверг, 5 сентября 2019, 09:00
экономистка Центра экономической стратегии

У своєму першому інтерв'ю на новій посаді прем'єр міністр Олексій Гончарук сказав, що новий уряд хоче прискорити перепис населення

Останній перепис проводився у 2001 році. То навіщо проводити його знову? Пропонуємо п'ять вагомих причин.

1. Розуміння реальної кількості та структури населення країни.  

Усі офіційні дані, пов'язані з чисельністю населення, розподілом населення за регіонами, міграцією, базуються на даних попереднього перепису населення, проведеного у 2001 році. 

Щороку, Держстат робить поправку на народжуваність та смертність, а також міграційні процеси, однак такі поправки є неточними, особливо ті, що стосуються руху населення. 

Враховуючи велику хвилю зовнішньої трудової міграції в останні роки, а також внутрішній рух населення з окупованих регіонів Донбасу до інших частин України, ми не знаємо, скільки насправді українців залишилось в країні. Невідомі нам і їхні соціально-демографічні характеристики. 

Водночас дані по кількості та структурі населення важливі для прийняття багатьох рішень державної політики, зокрема в сфері субсидій та по іншим соціальним виплатам.

2. Зменшення можливостей фальсифікацій на виборах. 

За результатами перепису ми зможемо дізнатися, скільки людей, які значаться у Державному реєстрі виборців, справді досі живуть в Україні, а не є "мертвими душами", голоса яких можуть використовуватися при фальсифікації виборів.

3. Більш справедливий перерозподіл коштів між регіонами. 

Кошти між регіонами розподіляються за допомогою механізму субвенцій. Дослідження Центру економічної стратегії показує, що механізм є неефективним, оскільки кошти виділяються з політичних міркувань, а не реальних потреб населення. 

Скасування такого механізму та перерозподіл коштів на основі населення регіонів та їхніх потреб було б більш ефективним. 

Проведення перепису, який визначить точну кількість населення у кожному регіоні, допоможе прив'язати розподіл коштів до показників кількості та структури населення, а не політичної доцільності.

4. Більш точні результати соціологічних опитувань.

Відсутність точних даних про населення та його характеристики робить менш точними і соціологічні опитування. 

Для забезпечення репрезентативності опитувань більшість соціологічних компаній використовує квотний принцип при проведенні опитувань. Це означає, що, наприклад, якщо соціологи знають, що серед українців 55% жінок, а 45% – чоловіків, вони планують вибірку таким чином, щоб ця пропорція збереглась і серед респондентів. 

Такі ж квоти зазвичай встановлюються і за віком, регіоном та розміром населеного пункту. Встановлюючи квоти, соціологи використовують дані Держстату попереднього перепису з поправками, що з роками стають все менш точними.

5. Більш ефективні рішення бізнесу.

Наявність даних по перепису допоможе не лише державі, а й бізнесу. Якщо такі дані будуть доступні в анонімізованому, але не агрегованому вигляді, це допоможе приймати кращі рішення. 

Важливо, щоб такі дані були доступні не лише за адміністративними районами, як зараз, а й за меншими територіальними одиницями, наприклад, виборчими дільницями.

Уявіть, що ви мрієте відкрити власну кав'ярню. Де найкраще це зробити? Аналіз даних перепису населення допоможе у прийнятті такого рішення: проаналізувавши характеристики населення, що проживає поруч з основними варіантами локації, ви зможете обрати найкращий варіант. 

Аналіз таких даних дуже поширений на Заході. Вони активно використовуються банками, мережами магазинів та громадського харчування, іншим рітейлом. Існує розмаїття онлайн-курсів про те, як аналізувати такі дані. Причому такі курси проводять, як приватні компанії, так і самі організатори перепису.  

Тож, перепис населення допоможе отримати реальні дані про кількість та структуру населення України. Їх використання покращить якість державної політики. Також дані перепису дозволять бізнесу приймати більш ефективні рішення, що сприятиме пришвидшенню економічного зростання.

Дарія Михайлишина, Дмитро Яблоновський, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.