"Слуги" своими же руками лишают себя права на независимость: законопроект о партийной диктатуре

2221 просмотр
Пятница, 06 сентября 2019, 20:07
Татьяна ХуторTetiana Khutor
глава аналитического центра "Институт законодательных идей", эксперт в антикоррупционном и конституционном законодательстве

Оновлення Верховної Ради на 80% стало результатом суспільного запиту. З одного боку, нових депутатів не впізнають навіть охоронці ВРУ, а з іншого – це не має заважати їм якісно та неупереджено виконувати свою роботу.

Більшість з них завдячує своїм мандатом політичному бренду, а не собі. Це добре розуміють і керівництво партії, і виборці, і вони самі. 

З більш ніж 80 законопроектів, поданих депутатами від партії "Слуга народу", 9 стосуються зміни порядку роботи Верховної Ради, прав та обов'язків депутатів, зменшення ролі опозиції та розширення прав фракції більшості. 

Те, що вони стануть законами, не викликає сумніву, як і те, що не всі депутати від "Слуги народу" розуміють, що на них чекає після їх прийняття. 

А дарма, бо серед цих 9 законопроектів, є один, який передбачає, що їхній омріяний мандат може так само легко піти, як прийшов.

В чому проблема? Історія питання

1. У 2014 році, аби уникнути ганебної практики переходів з фракції у фракцію за (не)велику доплату або через розбіжність у політичних поглядах, була введена додаткова підстава для позбавлення депутата його мандата – невходження або вихід з фракції, за списками якої депутата обрано. 

Логічно, що депутат, який увійшов в парламент за списками, завдячує своїм мандатом саме партії. Тому, потрапивши у парламент, будь ласкавий дотримуватися "політики партії", як то кажуть. 

Саме за цією схемою втратили свої мандати депутати від БПП Томенко та Фірсов. Водночас, Лещенко, Заліщук та Найєм, будучи увесь час в опозиції до власної партії, до самого кінця не писали заяви про вихід, чим зберегли собі мандати.

2. Мажоритарники, у свою чергу, цього могли не боятися, бо виборці ставили "+" саме навпроти їхніх прізвищ у бюлетені, а не навпроти партії. Не партії, а вони самі, своїми кров'ю і потом, а іноді гречкою і грошима, вигризали перемогу на окрузі. Тому мажоритарники можуть виходити, заходити і знову виходити без жодних негативних наслідків.

Що маємо сьогодні?

На виборах 2019 року ситуація кардинально змінилася: переважна більшість виграних округів взяли "ноунейми" від "Слуги народу". 

Яка ж плата за легку перемогу за рахунок назви партії? Перш за все, це підтримка будь-яких президентських ініціатив без затягувань.

Непохитна єдність, демонстрована фракцією "Слуга народу" під час голосування за зняття недоторканності та змін до Конституції, вражає. Але вже зараз лунає чимало заяв,  що фракція вже через півроку розпадеться на групи інтересів. 

Складне рішення

Задля того, щоб не допустити такий сценарій, групою депутатів "Слуги народу" на чолі з їхнім головним конституціалістом було подано законопроект 1038, який передбачає:

  1. Позбавлення мандату за невходження у фракцію як списочників, так і мажоритарників партії,
  2. Позбавлення мандату за припинення членства у фракції.

Простими словами, керівництво партії зможе позбавити мандата будь-якого депутата "Слуги народу" і не лише через його рішення вийти з фракції, а й у випадку, якщо сама партія вирішить, що йому слід піти. Тобто запропоноване "припинення членства" на відміну від Конституційного "виходу з фракції" має двосторонній характер. 

Більше того, підстави для рішення про припинення членства депутата у фракції не визначені законом. Натомість законопроект пропонує визначити такі питання у "Положенні про депутатську фракцію", документі, який вона сама ж і приймає. 

Таким чином, приймаючи цей закон, депутати самі відмовляються від своєї свободи і довіряють свою долю керівництву фракції. 

Варто визнати, що фракції "Слуга народу" пощастило з чималою кількістю молодих, професійних та доброчесних депутатів. 

Тому очевидно, що ті з них, хто все ж планують рано чи пізно відстоювати власну позицію, повинні серйозно задуматися над голосуванням за цей законопроект.

А керівництву фракції варто згадати, що суспільство вимагає нової сильної та доброчесної політичної еліти. Але такі закони цьому аж ніяк не сприяють, натомість створюють ризик, що за 5 років слуги так і залишаться слугами.

Тетяна Хутор, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

powered by lun.ua
Капитолий. Начало реванша Трампа
Дональд Трамп не сдастся сейчас, поскольку намерен баллотироваться на следующих президентских выборах. (укр.)
Заработать на смертях: как нас лишили мировой вакцины в 5 раз дешевле
Три доллара заплатила Всемирная организация здравоохранения за вакцину, закупку которой в ручном режиме сорвал министр здравоохранения Максим Степанов. (укр.)
Настоящая цена меха норок: история одного расследователя
В конце сентября 2020 польский Сейм (нижняя палата парламента) провел историческое совещание по вопросам правовой защиты животных в Польше. (укр.)
Изменил ли Национальный банк свою политику на валютном рынке
По какому принципу НБУ будет выходить на рынок с валютными интервенциями и как будет влиять на курс. Что изменилось в новой стратегии? (укр.)
Торговый фокус с лесом: друзьям — все, а обществу — ничего?
Почему торговля необработанной древесиной происходит на закрытых "аукционах" и без конкуренции. (укр.)
Дело генерала Назарова - сигнал, который нельзя игнорировать
Дело Назарова как потенциальный прецедент для военного судопроизводства Украины и свидетельство неурегулированности ключевых вопросов военной юстиции. (укр.)
Демократия и некомпетентность
Почему Аристотель не доверял демократии как форме правления, в чем заключаются недостатки последней и что это значит для современной Украины. (укр.)