Медиа без ограничений, или Что предусмотрено законопроектом "Про медиа"

585 просмотров
Среда, 03 июня 2020, 13:30
Евгения Кравчук
заместитель председателя фракции "Слуга народа"

Цензура повертається – подібні "експертні" висновки вже котрий місяць поширюються у ЗМІ та соцмережах. Дивно, що інколи це пишуть люди, які чудово знають значення слова "цензура" на пострадянському просторі. Достатньо поглянути на північного сусіда або ж на саму Україну початку 2000-х з її "темниками".

Ініційований нами законопроєкт "Про медіа" має на меті не запровадження цензури, а наближення українського законодавства, по-перше, до сучасних реалій, а по-друге, до європейських норм. Втім, ми дослухалися до порад справжніх, а не "диванних" експертів. І враховували їхні рекомендації при підготовці законопроєкту до повторного першого читання.

Багато зауважень, в тому числі міжнародних експертів, стосувалися регулювання онлайн-медіа. Тому в оновленій редакції ми лібералізували багато підходів до нього.

Іноземні нелінійні медіа та іноземні платформи спільного доступу до інформації (Netflix, Amazon Prime Video, Facebook) виключені з-під сфери загального регулювання законопроєкту. 

Для платформ спільного доступу до інформації ми практично повністю прибрали регулювання. Залишили тільки можливість для регулятора, тобто Нацради з питань телерадіомовлення, укладати меморандуми, договори про співпрацю з метою боротьби з протиправним контентом.

Також ми додаємо визначення "платформи спільного доступу до відео". Це, наприклад, Netflix або YouТube. Щодо таких платформ ми практично переписали частину Директиви Євросоюзу про аудіовізуальні медіа.

Один із найпоширеніших міфів про законопроєкт – "драконівські" норми щодо онлайн-медіа і якісь надзвичайні повноваження у Нацради. Але в онлайн-медіа добровільна реєстрація як була, так і залишилась!

Тобто сайти, які працюють як медіа, зможуть зареєструватися за власним бажанням. І відповідно отримати певні преференції у вигляді правового статусу журналістів, захисту згідно з Кримінальним кодексом. Якщо ж реєструватися не захочуть – будуть далі працювати, як працювали. Ніхто їх не чіпатиме, якщо їхній контент не порушуватиме обмеження, виписані в законі – розпалювання ворожнечі, заклики до повалення суверенітету тощо.

Щодо друкованих медіа ми додали положення, згідно з яким вони, по суті, будуть реєструватися добровільно, як і онлайн-медіа. Але – коли в Україні настане мирний час. Тобто під час збройної агресії лишатиметься нинішній порядок, тільки реєструватиме не Мін'юст, а Нацрада. Повторюсь: ми прописали цей порядок як тимчасовий.

З'явилося багато нових норм у мовленні громад. Відповідно до рекомендації експертів Ради Європи ми відокремили суб'єктів мовлення громад від суб'єктів, заснованих місцевими органами влади. Наприклад, засновниками мовлення громади тепер зможуть виступати громадські організації різного характеру – чи то Клуб любителів пива, чи то Товариство з розведення квітів.

Багато нарікань викликали обмеження щодо діяльності медіа під час збройної агресії. Зокрема, так званий "чорний список" медіа. По-перше, цей перелік може переглядатися – ми прописали чітку процедуру такого перегляду. По-друге, хоча список веде Нацрада, Міністерство культури може ініціювати питання внесення або виключення осіб із того переліку. 

Повністю було змінено – знову-таки, в бік лібералізації – питання щодо контролю за прозорістю власності медіа. Зараз медіа щороку подають відповідні звіти. Згідно з законопроєктом, у медіа буде обов'язок подавати таку інформацію лише по мірі змін у структурі власності. Немає змін – немає і сенсу оформлювати ті самі пакети документів. Це суттєве послаблення для ринку.

Також у бік лібералізації змінено частину проєкту стосовно підстав, видів та порядку проведення перевірок медіа. Щодо відповідальності, то, наприклад, за незначні порушення регулятор тричі виносить приписи, звертаючи увагу медіа на порушення разом із вимогами припинити його та/або не повторювати. І лише після третього припису може застосувати штраф – якщо медіа вже зовсім не реагує і системно порушує. 

Ми отримали нарікання від міжнародних експертів стосовно блокування провайдерів інтернету. Нагадаю: в першій редакції документу була норма, що провайдерів можна блокувати на рівні з компаніями-реєстраторами або з хостерами. Логіка була такою: реєстратора або хостера знайти важко, найпростіше заблокувати контент через провайдерів.

Але чому провайдери мусять страждати лише через те, що вони – перша ланка, яку найлегше знайти. Тому ми прописали, що провайдерів можна зобов'язати блокувати доступ до того чи іншого контенту, але після того, як мали місце спроби знайти спочатку компанію-реєстратора, потім компанію-хостера. Тобто створили певну чергу, і провайдерів в ній винесли на останнє місце.

Щодо популярного порівняння Нацради з оруелівським Міністерством правди скажу банальну річ: регулятор має регулювати. Наприклад, висвітлення виборів. Незалежні громадські організації моніторили і президентську, і парламентську кампанії в 2019 році. Результат: масові, системні порушення законодавства з боку медіа. Фактично можна сказати, що медіа не читають закон про вибори, тому що знають: їм за порушення нічого не буде.

А нічого не буде, тому що механізм притягнення до відповідальності настільки недосконалий, що Нацраді його важко застосувати. Будь-яка спроба на роки зависне в судах.

Тому, звісно ж, багатьом не подобається поява ефективного регулятора. Найгарячіші суперечки точаться саме навколо механізму застосування санкцій. Але наш закон в оновленій редакції враховує інтереси індустрії. Ніякого "Міністерства правди" – лише справедливі покарання для злісних порушників.

Євгенія Кравчук, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки. 



powered by lun.ua
Реклама:
Плюрализм Зеленского. Чем президент еще может "зацепить" избирателей
У Зеленского до сих пор большие преимущества по сравнению с его конкурентами, ведь его внутренняя и международная политика все больше приобретает черты плюрализма. (укр.)
Есть ли место для Украины на инновационной карте мира?
Старая экономическая система не работает, а сырьевой вектор развития не имеет никаких конкурентных преимуществ в глобальном формате. Как на новые вызовы отвечает Украина? (укр.)
Гильдии качества: почему контроль конкурентами эффективнее государственного
Верховной Раде предлагают расширить перечень сфер, где бизнес может регулировать деятельность самостоятельно. (укр.)
Как выбрать книгу для детей и подростков? На этот вопрос решил ответить "Наш Формат"
Издательство "Наш формат" открывает Детскую редакцию и объявляет литературный конкурс. Это хорошая новость для тех, кому весит будущее. (укр.)
Комната ужасов. Новые подробности в "деле Кагарлыка" — все еще хуже, чем мы думали
Если бы существовал клуб садистов и насильников, то его центральный офис мог бы находиться в полицейском участке в Кагарлыке. Именно такой вывод можно сделать на основе новых данных в деле про изнасилование и пытки девушки кагарлыкскими полицейскими. (укр.)
Можно ли выйти из минного поля? Объясняем 6 мифов о минах и боеприпасах
Украина 4 года подряд входит в пятерку стран по количеству несчастных случаев, произошедших из-за мины и взрывоопасных пережитках войны (ВЗВ). Чтобы повысить осведомленность подростков по этим опасностям, благодаря поддержке Европейского Союза, организация разработала онлайн-курс "Информирование о минной опасности". (укр.)
Тот, кто отрицает сотрудничество с россиянами: ответ ЕвроПравды Василию Филипчуку
"Европейская правда" получила письмо – письменную претензию и предупреждение о возможном судебном иске от бывшего украинского дипломата Василия Филипчука. (укр.)