Судейский терроризм: как коррумпированные судьи берут в заложники государство

Четверг, 06 августа 2020, 17:47

Замовні й незаконні рішення суддів, розправи з "незручними" політиками, фінансові афери, корупція, підробка документів. Все це, як з'ясувалося нещодавно, – "досягнення" Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК). 

До справжнього політично-економічного апокаліпсису, який останні місяці розгортається в Україні, додався ще й судовий. 

І пожежа, яку викликав медійний і політичний вибух у ОАСК, розпалюється все більше. Замість того, щоб знищити корупційне гніздо, влада демонструє свою повну безпорадність, а президент став заручником суддівського свавілля.

Як з'ясувало слідство Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), під керівництвом голови ОАСК Павла Вовка група суддів вела систематичну роботу із фактичного захоплення державної влади

Це злочинне суддівське угруповання поставило собі за мету встановити повний контроль над ключовими судовими органами держави – Вищою радою правосуддя та Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Й досягло значних успіхів у цій справі. 

Вони розставляли лояльних та слухняних людей на потрібні у їхніх схемах посади, прибирали "незручних", погрожували незалежним. І все це – з цинічними жартами та нецензурними лайками, як чути на сумнозвісних аудіозаписах.

Читайте також: "Шеф, давай что-то учудим": НАБУ опублікувало записи "розмов суддів Окружного суду"

"Ми політичні проститутки!" – сміються ті, хто мав би захищати права людей, гарантувати справедливість та верховенство права в державі. 

Далі події стали розвиватися ще більш сюрреалістично. Печерський районний суд задовольнив вимогу адвоката одного з підозрюваних у цій кричущій справі, судді Євгенія Аблова, і виніс рішення: забрати справу у НАБУ й передати її "іншому органу" – Офісу Генерального прокурора України (ОГПУ). 

Нагадаємо, що за Абловим тягнеться багаторічний корупційний шлейф. Крім цього, варто зауважити, що саме він ухвалив у грудні 2013 року рішення про розгін силовиками протестувальників на Майдані.

Мало того, що таке рішення, яке ухвалив Печерський районний суд,  має право ухвалювати тільки Вищий антикорупційний суд. Ба більше, закон забороняє доручати розслідування, яке відноситься до підслідності НАБУ, іншому органу. 

Аби затримати суддів-злочинців, голова ОГПУ Ірина Венедіктова, 100% людина президента, мала б зробити відповідне подання до Вищої ради правосуддя. Але вона вирішила… відмовчатися і зробити вигляд, що "нікого немає вдома". 

Читайте також: Керівництво Офісу генпрокурора хотіло зірвати операцію НАБУ проти суддів ОАСК

А от ВРП вирішила не мовчати. Підконтрольна судді Вовку та його "колегам" рада суддів офіційно заявила про "політичний тиск" на ОАСК з боку Національного антикорупційного бюро. 

Стара добра "традиція" українських корупціонерів: коли їх хапають за руку на крадіжках, вони починають галасувати про "політичний тиск" та "замовні інформаційні кампанії". 

Вишенькою на цьому торті з бруду та злочинів стала офіційна реакція Офісу президента. Позиція Банкової: президент та його офіс "не втручаються у хід досудового розслідування", провина суддів не доведена, вони не мають статусу підслідних, а для ліквідації ОАСК "немає підстав". 

Цікаво, чи пов'язана така реакція із тим, що до того ж самого Окружного адміністративного суду Києва надійшов анонімний позов проти Міністерства юстиції України про скасування реєстрації партії "Слуга народу"? "Шах і мат!", – ніби знущається з Банкової ОАСК. 

Яка страшна і цікава гра! Вона видається чиєюсь хворою фантазією. Але ні, це реальність. 

Президент української держави фактично є заручником ОЗСУ – організованого злочинного суддівського угрупування. То що він робитиме? Дзвонитиме генеральній прокурорці Венедиктовій і буде просити нарешті виконати її обов'язок і направити до ВРП подання на суддів-терористів? Чи, як і його попередник, піде далі по граблях й спробує домовитися із головою ОАСК суддею Вовком?

Одне можу сказати напевне. Пану Зеленському не довелося б нині стояти у глухому куті перед цим вибором, якби парламент та президентська більшість ухвалили законопроєкт "Голосу" про конкурс до Вищої ради правосуддя. Якби це сталося, ми б вже перезавантажували суддівську систему, вичищаючи її від терористів у мантіях. 

Іноді зволікання із правильним рішенням може вартувати дуже багато – демократичності та незалежності України як держави зокрема.  

Ярослав Юрчишин, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  






powered by lun.ua

Новый объект мирового наследия ЮНЕСКО в Киеве: стена памяти в Киевском крематории

Куда движутся ставки по гривневым депозитам и кредитам

Уровень доверия ниже плинтуса, или Снова о роли общественности в реформировании судов

Как оккупанты в Крыму зомбируют детей пропагандой и сколько денег на это уходит

Конечные бенефициарные собственники юрлиц под пристальным надзором Госфинмониторинга

13 факторов лидерства