Антикоррупционная стратегия может приносить государству до 200 млрд грн каждый год

Среда, 04 ноября 2020, 21:00

Цього тижня боротьба з корупцією перемістилася у стіни Верховної Ради.

Народні депутати мають ухвалити ініціативу, яка зможе мінімізувати наслідки рішення Конституційного суду. Адже КСУ фактично перекреслив роботу антикорупційних органів, звільнив корупціонерів від покарання за брехню в деклараціях та навіть заборонив приймати від громадян повідомлення про корупцію.

110 справ НАБУ, 12 справ Антикорупційного суду, близько сотні декларацій з недостовірними відомостями — усі ці результати роботи останніх місяців, які стали можливими за кошти платників податків, стають просто марними.

Аби навіть після вирішення кризи, яку створив КСУ (а ми віримо, що вона має бути вирішена), Україна не втратила позиції на шляху до звільнення від корупції, сьогодні депутатам як ніколи важливо серйозно поставитися до розгляду Антикорупційної стратегії (законопроєкт № 4135).

Це документ, завдяки якому всі органи влади протидіють корупції як одна команда, а не грають самостійно. Бо "точкові" ініціативи зазвичай не мають кардинального впливу на зменшення корупційних проявів.

Після того, як ми в НАЗК розробили Антикорупційну стратегію, її схвалив Кабмін та підтримала Національна рада з питань антикорупційної політики на чолі з президентом. Місяць тому президент визначив законопроєкт як невідкладний, а профільний комітет рекомендував депутатам підтримати законопроєкт.

Тепер — слово за народними обранцями.

Сьогодні, коли ми спостерігаємо колапс антикорупційної системи, коли всі шукають план дій у кризовій ситуації, ми наголошуємо на важливості основи, фундаменту, на якому базується протидія корупції.

Корупція та де її шукати

Кожен із нас має власний досвід корупції. Зважаючи на нього, окремі сфери ми можемо вважати більш проблемними та корумпованими за інші. Але керуватися власними висновками під час розробки стратегічних документів не є гарною практикою. Саме для цього існує статистика, опитування громадян, дослідження експертів, збір даних.

Тому, керуючись думкою громадян, бізнесу та експертів, ми обрали 8 пріоритетних сфер:

1. Справедливий суд, прокуратура та поліція. Суди, поліція (крім патрульної) та прокуратура вважаються найбільш корумпованими інституціями. Так, українці оцінили рівень корупції в судах на 4,43 бали з 5, у прокуратурі — на 4,33, у поліції — на 4,08. Варто зазначити, що за даними іншого дослідження, самі судді не впевнені в доброчесності судової системи — 25 % із них вважають суди корумпованими.

2. Державне регулювання економіки. За результатами опитування підприємців, проведеного Світовим банком в Україні у 2019 році, 74 % підприємців вважають корупцію найбільшою перешкодою (17 %) або значним обмеженням (56 %) для бізнес-середовища в Україні.

3. Податки й митниця. Митниця — це, на думку громадян, найбільш корумпована інституція. Українці оцінили рівень корупції на митниці на 4,5 балів із 5.

4. Державний і приватний сектор економіки. Підприємці оцінюють рівень корупції під час приватизації на 4,04 бали з 5.

5. Будівництво, земля, інфраструктура. ТОП-3 корумпованих сфер на думку бізнесу та експертів виглядає так: 1) земельні відносини (4,01 та 4,28 відповідно); 2) містобудування (3,98 та 4,22); 3) будівництво великих інфраструктурних об'єктів (4,07 та 3,99).

6. Сектор оборони було обрано з огляду на його пріоритетне значення в умовах російської агресії. Тим більше, в останні роки бюджетні видатки в оборонному секторі є одними з найбільших.

7. Охорона здоров'я та соціальний захист. Саме тут громадяни найчастіше мають справу з корупцією. 57 % українців, які взаємодіяли із закладами охорони здоров'я за останні 12 місяців, повідомляли про досвід корупції.

8. Система запобігання і протидії корупції. За даними Transparency International, у 2017 році 87 % опитаних з України зазначили, що органи влади погано протидіють корупції. Цей показник виявився одним із найгірших у світі — негативніше антикорупційну діяльність влади оцінили лише респонденти Ємену та Мадагаскару. 

Більше даних, які обґрунтовують наш вибір, можна знайти в пояснювальній записці до законопроєкту № 4135.

Читайте також: НАЗК наполягає: КС завдав непоправної шкоди боротьбі з корупцією

Ухвалення закону як початок

Антикорупційна стратегія — це не лише дороговказ, але й важливий крок до розвитку антикорупційної системи після шкоди, завданої рішенням КСУ.

Вона визначає, що ми маємо робити, аби надолужити втрачене та за 4 роки знизити до мінімуму корупцію у вказаних сферах.

Наступний крок після написання стратегії — створення державної програми для її виконання. Це завдання для НАЗК. Ми маємо розробити її протягом декількох місяців після ухвалення відповідного закону, а Кабмін — затвердити.

Саме в державній програмі ми чітко пропишемо не лише конкретні кроки, необхідні для виконання стратегії, а й показники їх ефективності та ключових виконавців — від міністерств до районних державних адміністрацій.

Чи потребуватиме виконання Антикорупційної стратегії шалених витрат з держбюджету?

Експерти Інституту економічних досліджень та політичних консультацій підрахували, що завдяки запровадженим у 2014–2017 роках антикорупційним заходам Україна вже економить близько 170 мільярди гривень щороку. Це приблизно 6 % ВВП.

За нашими попередніми оцінками, завдяки впровадженню Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки держава зможе економити до 200 млрд грн щорічно.

Наприклад, лише завдяки заходам, впровадженим на митниці, економія сягатиме щонайменше 50 мільярдів гривень щорічно. Приблизно 28 мільярдів гривень до бюджету може принести боротьба з сірим імпортом. Ще 25–70 мільярдів гривень можна заощадити завдяки боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил.

До того ж, більшість заходів стратегії не передбачають жодних додаткових витрат — у системі державних органів уже є досвідчені люди, які можуть розробляти необхідні законопроєкти, впроваджувати ІТ-рішення та організовувати просвітницькі заходи.

Одна із цілей стратегії — оптимізувати функції держави. Це означає додаткове скорочення витрат на державний апарат у довгій перспективі.

Корупція — серед головних внутрішніх ворогів України. Про це говорять 91 % опитаних українців. І цей ворог — всепроникний. Навіть Конституційний суд, який мав би бути незалежним, бездоганним і чесним, поставив свої інтереси вище інтересів держави.

З цим ворогом потрібно боротися. Але його можна здолати тільки разом, коли на одному полі гратимуть парламент, уряд, президент, місцева влада і громадяни.

Іван Пресняков, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua

Есть равны, а есть более равны: депутаты хотят забрать 140 млн грн в онкопациентов и передать их привилегированным

Вакцина против кризиса

Как преодолеть затяжной стресс: из состояния "выживание" в "развитие". Советы психолога

Перелеты в Стамбул: как суд пытается изменить правила авиации

Земля обетованная. Долгая дорога к потере, нелегкий путь к возвращению

Испытание кризисом: какой ущерб понесла нефтегазовая отрасль?