Путин повышает ставки: наш ответ

Четверг, 08 апреля 2021, 08:00

Путін підвищує ставки. Він робитиме це і далі, цілком передбачувано. Більше того, в нього немає іншого виходу, його маневр дуже звужено, однак це не обіцяє нам нічого хорошого.

По-перше, Кремль готується торгуватися з новою адміністрацією США, він вже почав це робити, але основні події попереду.

У цій торгівлі Путін не може дозволити собі виглядати слабким, це руйнує його імідж як "сильного президента" і Росії як "рівної" США.

Згода Байдена зі словами "Путін – вбивця" глибоко образила Путіна і показала його місце за межами лідерів цивілізованого світу. На цьому фоні будь-які поступки теж завдадуть удару по іміджу президента РФ.

З козирями у Путіна не дуже, але тиск на Україну явно один з найголовніших. Він розуміє, що Вашингтон не може програти в Україні і підвищуватиме тиск по всіх напрямках. Звісно, що Кремль підвищуватиме ставки і в інших вимірах, наприклад в Арктиці, але саме Україна є важливою для долі російського режиму.

По-друге, рейтинги Путіна та правлячої партії "Єдина Росія" поступово просідають.

Попереду вибори до держдуми, технології це головне, але й вони не все вирішують.

Мобілізувати виборців можна подачками, наприклад в пенсійній сфері, та "зовнішньою загрозою". Україна на цю роль "пасує ідеально", а пропагандистську істерію там вміють розігрувати майстерно, чого варті тільки фейки про начебто вбитих українськими дронами дітей.

Путін розуміє, що розгойдування його режиму продовжуватиметься і вимагатиме не більше і не менше, як це припинити. Це і буде основна ставка в його торгівлі.

По-третє, ця істерична антиукраїнська кампанія звісно допомагає відволікти увагу від проблем з економікою та вакцинацією, в тому числі в регіонах.

"Телевізор" в Росії може, хоча і тимчасово, перемогти "лікарню" та "холодильник". Це важливо перед виборами до держдуми, але й напередодні послання Путіна до парламенту 21 квітня. 

По-четверте, не останню роль грає бажання РФ створити нам додаткові економічні труднощі на фоні сплеску епідемії коронавірусу.

Для інвесторів масове перекидання російських військ до наших кордонів звісно є фактором ризику, вони вже майже призупинили купувати українські цінні папери. Це звісно "не смертельно", але створює нам додаткові проблеми.

У Кремля є цілий набір важелів впливу на Україну, не тільки провокації та ескалації на Донбасі. Південний фланг є дуже небезпечним і спроба вирішити проблему водопостачання до окупованого Криму зовсім не єдина загроза.

Росія прагнутиме відсікти нас від Чорного моря загалом і побудувати нову історію щодо Новоросії. Це цілком вкладається в її логіку відновлення Російської імперії, саме так – імперії, а не СРСР і саме так бачить свою місію Путін.

Захищають завжди тих, що здатний та може захищати себе сам. Панікувати не варто, але згуртованість та змобілізованість потрібні.

Не менш потрібна і присутність американських та інших союзницьких сил на ключових напрямках – на морі та на суші. Домовленість про це вимагає взаємної довіри і є на сьогодні ключовим викликом для нас. Це зробило б нас східним флангом НАТО не тільки символічно, а й практично. Лінія захисту Альянсу від РФ проходитиме по наших кордонах.

Кремль також може піднімати ставки в окупованому Донбасі. Там наразі продовжується роздача російських паспортів максимальними темпами, до них як стимул додаються поліси на отримання медичних послуг на території Росії.

Вибори до держдуми для отримувачів російських паспортів будуть.

У під’їздах розвішують об’яви, що українці, незареєстровані на окупованих територіях, вважаються іноземцями. Все це свідчить про тотальну зачистку всього українського на окупованих територіях і створення "маневру" для будь-якого сценарію: умовно "придністровського", "абхазького" або взагалі "Донбас наш".

Читайте також: Черги і паспортні тури в Росію: як у Донецьку і Луганську роздають російські документи

Технологічно достатньо створити декілька провокацій для запуску цих сценаріїв. Сценарій повзучої анексії вже запущено на повну.

Додатковим важелем тиску є розмови "про 140 днів" до виникнення значних проблем з водопостачанням Криму.

Росія вже давно б могла побудувати водогін з Кубані до окупованого Криму замість Північного та Південного потоків. Ніяких технологічних викликів тут немає, фінансові ресурси є, але Росія вперто тортурує кримчан відсутністю води, намагаючись знайти привід для "нормалізації та легітимізації" окупації. Це при тому, що міжнародне право чітко визначає окупанта відповідальним за ситуацію на окупованій території.

Читайте також: Що відбувається з окупованим Кримом без дніпровської води. 13 фактів

Все це генерує три висновки.

По-перше, нам слід готуватися до будь-якого розвитку подій і комунікація з нашими партнерами наразі критична важлива. Дві речі здатні зупинити Кремль: наша рішучість і жорсткі конфіденційні сигнали наших друзів на адресу РФ.

По-друге, до моменту нашого вступу в НАТО нашу безпеку може забезпечити розміщення на території України елементів інфраструктури та підрозділів НАТО.

Членство в Альянсі не наступить завтра, а Росія, відчувши реальність нашого вступу в Альянс, працюватиме на знищення України як такої та її державності. Очевидно, що це вимагатиме виняткової національної єдності, яку потрібно всіма силами плекати.

Американський батальйон у Маріуполі або канадський в Одесі здатні кардинально змінити баланс сил та намірів. Нове західне озброєння теж. Тому маємо говорити з адміністрацією США про збільшення військової допомоги щонайменше удвічі. Така взаємодія звісно вимагає абсолютно нового рівня довіри, в тому числі у здійсненні внутрішніх реформ.

Ніхто не буде допомагати "майстрам імітацій". Будь-які результати останнього часу не діють на наших партнерів, якщо серед них немає кроків, що викликають довіру, із судової реформи, боротьби з корупцією та деолігархізацією. 

По-третє, нам потрібна нова, зрозуміла всім українцям, стратегія щодо Донбасу та протидії російській агресії.

Вдавати, що в окупованому Донбасі немає "повзучої анексії", що там створюється гірший варіант російського регіону, немає сенсу. Цей регіон потребуватиме шалену купу часу та зусиль для його повернення в українське суспільне та правове поле.

Підвищення Росією ставок це час почати цю жорстку розмову з нашими друзями та партнерами. Вона має стосуватися не інтерпретації мінських домовленостей, а нового спільного підходу до проактивного стримування Росії.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України (2014-2019), співзасновник Центру національної стійкості та розвитку



powered by lun.ua

О красных линии рынка нефтепродуктов

Подложить свинью: кто из депутатов саботирует судебную реформу Зеленского и борьбу с ОАСК

Очки на груди Мендель и кроссовки Зеленской в Лувре – это профессиональный провал

Как в Крыму охотятся на украинских "шпионов и диверсантов"

Как работают вакцины нового поколения – "генетические" и "векторные"

Что дает государству централизация закупок?