Реклама:

"Выборы" в оккупации: к чему готовиться Украине после избрания Госдумы РФ

Понедельник, 04 октября 2021, 11:00

Російська Федерація офіційно оголосила результати "виборів" до нової держдуми. Дива не сталося: провладна партія набрала найбільшу кількість голосів виборців. 

Україна, ЄС, США та країни цивілізованого світу не визнали таке "волевиявлення". 

Вперше до виборчої кампанії були залучені українці з окупованих частин території Донецької та Луганської областей, зокрема за допомогою онлайн-голосування. 

Після виборів завдяки українським ЗМІ, стало відомо про мільярдні вливання РФ в окуповану частину Донбасу на їх соціально-економічний розвиток. 

Що це, як не встановлення ефективного контролю за окупованими територіями чи навіть спроба ескалації збройного конфлікту, і як наслідок, дестабілізація всередині України? 

А, отже, Україна не повинна обмежуватися лише заявою про недовіру до "виборів" чи нотою протесту, а відкрити новий правовий фронт боротьби чи хоча б активізувати вже запущені процеси.

"Тепер ми точно знаємо, що Росія має відношення до Донбасу і ми живемо в окупації, а не в республіках", – обережно розповідають моїй команді українці, які 8 років виживають в умовах збройного конфлікту на окупованій території в Донецькій області. 

Вони мають "паспорти" псевдо-республік, але їм поки що правдами і не правдами вдається не бути втягнутими в процедуру примусової паспортизації РФ. Адже механізм такий: спочатку, так звані, документи фейкових формувань, потім – російське громадянство. 

Читайте також: Паспорти як гібридна зброя Москви

За інформацією управління з питань міграції МВС РФ по Ростовській області, на кінець липня було видано понад 519,5 тис паспортів РФ громадянам України-мешканцям ОРДЛО, "паспорти" псевдо-республік отримали майже 1,4 млн осіб. 

"Ми не знаємо, чи впустить Україна нас на свою територію, якщо отримаємо паспорт РФ", – задається питанням жінка, хоча визнає, що працювати в бюджетній сфері і не мати такого паспорта досить проблематично. 

Саме бюджетники і мали стати тим основним електоратом, на який робила ставку російська влада та підконтрольні їй окупаційні адміністрації. 

Їх легше контролювати, змушувати та шантажувати, адже для життя в умовах окупації ці люди отримують досить вагомий дохід – в середньому 15 тис руб (близько 5 тис грн), максимально – до 50 тис руб (понад 16 тис грн). 

Вперше на 8 році збройної агресії РФ проти України до "виборів" в держдуму залучили не лише жителів тимчасово окупованого Криму, а й окупованих територій Донецької та Луганської областей. 

"В обов’язковому порядку бюджетники, які отримали паспорти і в основному – це електронне голосування", – говорить ще один житель окупованого Донецька. 

За даними українських ЗМІ, підготовка до цього почалась ще навесні, адже онлайн-голос вимагає отримання індивідуального страхового номеру (СНИЛС (рос.) – страховой номер индивидуального личного счета) для реєстрації на порталі електронного голосування. 

"Система передбачає, що громадянин Росії заходить у неї під обліковими даними порталу державних послуг та може проголосувати віддалено. 

Це досить зручно для організації голосування на непідконтрольній частини Донецької та Луганської областей, адже дільниць Росія там не відкриває, а возити велику кількість людей складно з точки зору логістики та вимагає фінансових витрат", – пише проєкт Радіо Свобода "Донбас. Реалії".

Ось ці всі ідентифікатори та паролі до порталу е-голосування бюджетники були змушені надавати певним особам, наприклад, керівникам установ, які вже самостійно, без залучення "виборця", голосували в онлайн-режимі. 

Для пенсіонерів, більшість з яких отримували СНИЛС насамперед для соцвиплат, а не голосування, були організовані консультаційні центри. 

Крім того, від студентів, які відмовлялись голосувати, вимагали писати пояснення. ТГ-канал "Типичный Донецк" розповсюдив скріншоти переписки студентів з керівництвом "університетів", де вимагалось підтвердити реєстрацію на онлайн-голосування, в разі відсутності – обов’язкова поїздка в Ростовську область на дільниці. 

Читайте також: Відрізати ОРДЛО. Чому не варто відмовлятися від окупованого Донбасу

За даними правозахисників, участь у голосуванні взяли близько 200 тис. громадян України на окупованих територіях на Донбасі. 

За інформацією омбудсмана Людмили Денісової, йдеться про 230 тис. осіб, яких примусово вивезли для голосування на територію РФ, ще 150 тис. працівників бюджетної сфери та студенти проголосували онлайн. 

В окупованому Криму, враховуючи невисоку явку, проголосували близько 750 тис. осіб.

Ще один факт. За списками провладної партії в держдуму пройшли такі одіозні особистості, як – Олексій Черняк та Костянтин Бахарєв, а також Олександр Бородай та Захар Прилєпін. 

Перші двоє від Криму – підозрювані в державній зраді та 6 років тому Україна оголосила їх у міжнародний розшук. Двоє останніх – безпосередньо брали участь у збройному конфлікті на сході України у складі незаконних збройних формувань РФ. 

Бородай – очолював окупаційну адміністрацію в окупованій Донецькій області та є фігурантом кримінальних проваджень в Україні. 

Таким чином, інновація в вигляді "виборів" на Донбасі це не тільки спроба РФ легалізувати представників незаконних збройних формувань, а й встановлення ефективного контролю РФ за окупованими територіями. 

Не варто в перспективі виключати й того, що з точки зору РФ (не міжнародного права), це може призвести до ескалації ситуації, в тому числі активізації бойових дій для "захисту громадян РФ".

Україна, ЄС, США, Великобританія, Туреччина, Грузія не визнали результати "виборів" в держдуму РФ через порушення територіальної цілісності та суверенітету нашої країни. Тож політична позиція цивілізованого світу зафіксована: це грубе порушення міжнародного права та українського законодавства

Однак така політична позиція має бути підкріплена належною правовою оцінкою цих дій країни-агресора, а Україні надважливо розгорнути правовий фронт війни по напрямку протидії РФ в паспортизації наших громадян на Донбасі.

По-перше, українська правоохоронна система має налагодити системне документування фактів паспортизації на Донбасі з метою доведення її примусового характеру з боку окупаційних адміністрацій. 

Якщо автоматична та примусова паспортизація мешканців Криму є очевидною для світу, фактично закріплена в законодавстві РФ та вже зараз є предметом розгляду в Міжнародному суді ООН та ЄСПЛ, то факти загрозливо наростаючої начебто "добровільної" паспортизації наших громадян на Сході мають бути задокументовані та мають отримати належну правову оцінку. 

Така політика паспортизації не лише виклик для безпеки нашої країни та подальшої реінтеграції наших громадян з цих окупованих територій, але й виклик в контексті правової війни.

Довести в судах порушення норм міжнародного права в цьому кейсі буде складніше, ніж в кримському. А значить це ще більше потребує якісної та фахової роботи національної системи правоохоронних органів, залучення відповідних експертів.

Крім того, сподіваюсь, що розпочата робота щодо ефективного контролю РФ на Донбасі буде доведена до логічного фіналу та всі факти передані до Міжнародного кримінального суду.

Читайте також: Станіслав Асєєв: Всі окуповані території Донбасу — один великий концтабір "Ізоляція"

По-друге, важливо проаналізувати факти на предмет ймовірних порушень Європейської конвенції про права людини

Так, в межах міждержавної справи №20958/14 Україна проти РФ (re Crimea) ЄСПЛ визнав наявність доказів адміністративної практики порушень прав людини щодо автоматичного нав’язування російського громадянства нашим громадянам в Криму за ст. 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя). 

Тож в разі якісно задокументованих Україною доказів такої системної політики РФ з нав’язування свого громадянства мешканцям Сходу та оцінки його наслідків, це може також стати підставою для звернень в ЄСПЛ щодо цих порушень.

Україні важливо загалом надати відповідну правову оцінку тому, що відбулося у вересні 2021 року у вигляді "волевиявлення" на наших окупованих територіях.

Учасників подій, свідків і жертв більш, ніж достатньо, як і інформації. 

Це важливо як в контексті доведення в міжнародних судах наявності в нас війни саме з РФ на Донбасі, так і в контексті оцінки шкоди, до якої призводить така фактично примусова паспортизація.

Й, по-третє, громадяни України на окупованих територіях мають знати, що навіть маючи паспорт РФ, вони не втрачають громадянства та зв’язку з державою Україна

Примусова паспортизація, що розгорнута РФ на всіх окупованих територіях, та її наслідки в вигляді знищення української ідентичності, депортацій тощо – це міжнародний злочин і українські органи прокуратури вже кваліфікували його, як порушення законів та звичаїв війни. 

А, отже, жителі окупованих територій, які мали робити складний вибір та отримувати паспорти країни-агресора – не злочинці, а постраждалі та їх не чекатиме кримінальне переслідування.

Така позиція, між іншим, відгукується й з поглядами наших громадян з підконтрольних територій згідно загальнонаціонального соціологічного дослідження "Ставлення українців до питань, пов’язаних із подоланням негативних наслідків збройного конфлікту в Україні".

Так, 46-47% опитаних ставляться до громадянства РФ, набутого мешканцями ОРДЛО та Криму, з розумінням, бо це "допомагає людям вижити на цих територіях". А 26% взагалі не вважають це громадянством.

Тож це в черговий раз підтверджує важливість дотримання принципу: ми повертаємо не тільки території, а й людей!

Гюндуз Мамедов, заступник Генерального прокурора 2019-2021 рр, кандидат юридичних наук

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

powered by lun.ua

Какие нововведения предлагает законопроект о реформе в сфере градостроительства?

Как вернуть себе свою жизнь: 5 главных правил делегирования

Месть системе. Почему Зеленскому не интересна реформа государственного управления?

Сталинская "борьба с бандитизмом". Раунд первый: 1944

Гендерное неравенство: когда женщины будут руководить спортом?

Как увольнение Разумкова повлияло на рейтинг Зеленского