Реклама:

Чего ожидать бизнесу от кабминовского законопроекту с коррупционными рисками?

Среда, 06 октября 2021, 19:20

Кабінет Міністрів підготував подарунок для підприємців – законопроєкт з корупційними ризиками №5600. Першого липня його було прийнято у першому читанні. 

Народні обранці планують розглянути цей законопроєкт знову – 7 жовтня. Однак, ми хочемо нагадати депутатам про необхідність його суттєвого доопрацювання. 

Автори законопроєкту пишаються, що він допоможе принести 35 мільярдів гривень надходжень до бюджету. Але не говорять звідки візьмуться ці гроші.  

Ці надходження будуть отримані за рахунок підвищення податків, змін в адмініструванні податків, значне збільшення повноважень податкової, а також за рахунок фермерів. 

Кошти, які могли б бути вкладені у розвиток бізнесу, закупівлю товарів та послуг, фактично забираються від громадян. Нам розповідають про позитивний інвестиційний клімат, але влада періодично намагається втручатися в діяльність бізнесу. 

Якщо будуть прийматися такі законопроєкти то скоро, тут просто нікому буде платити податки. Розповідаємо чому. 

Що не так із законопроєктом №5600? 

Корупційні ризики законопроєкту до першого читання:

1. Податкова отримує надмірні повноваження, що дозволяє їй тиснути на бізнес: 

  • без рішення суду стягувати борги з банківських коштів боржника;
  • можливість встановлення податкової застави ще в процесі оскарження рішення платником податків в суді. Це може стати інструментом тиску на платників податків та вплинути на можливість розпоряджатися ними своїм майном;
  • заборонити виїзд за кордон керівнику організації, якщо вона має борг, доки він не буде сплачений.

Зауважимо, що борги можуть створюватися фіктивні, щоб спеціально тиснути на бізнес та керівників.

2. Чіткі формулювання пропонують замінити розмитими. Приклад: 

В законопроєкті слово "свідчать" про порушення платником податків податкового законодавства, пропонують замінити на "можуть свідчити". 

На практиці така зміна призведе до того, що податкова самостійно вирішуватиме, чи порушує підприємець податкове законодавство чи ні. 

Як наслідок, за однакових умов, одним платникам податків буде надіслано відповідні запити та призначено перевірки, іншим ні. 

3. Підприємці також називають цей законопроєкт "податком на прибуток зі збитків". 

Зараз діє норма, що підприємство, яке переживає кризу та несе збитки у разі отримання прибутку може сплатити податки в зменшеному розмірі, враховуючи збитки. Однак, за цим законопроєктом враховуватиметься не повний розмір збитків, а лише 50%. 

Законопроєкт тут: https://bit.ly/3n4Kxkv 

Висновок антикорупційної експертизи до 1 читання тут: https://bit.ly/3n7bnIH 

Доопрацьовували, доопрацьовували та й не доопрацювали! 

Корупційні ризики законопроєкту до другого читання:

До другого читання депутати подали 11323 поправки, з яких врахували 127. Подивимося, чи усунули вони корупційні ризики: 

1. У податкової залишаються надмірні повноваження: 

  • Борг може стягуватися з банківської карти без рішення суду, якщо він не сплачується протягом 90 днів.

    Уявімо ситуацію коли підприємець, бізнес якого переживає кризу має на рахунку гроші, але планує використати їх, щоб "витягнути" з кризи свій бізнес, а вже потім сплатити борг і пеню, яка з кожним місяцем наростає. Він планує сплатити борг, умовно, через 5 місяців. Однак, податкова не буде в цьому розбиратися. 

    Якщо борг є протягом 3 місяців і на рахунку є гроші – їх можна просто списати не звертаючись до суду. У тексті законопроєкту до першого читання був запобіжник 5 мільйонів гривень.

    Тобто, стягнути борг з рахунку могли лише за умови, якщо він становив 5 та більше мільйонів.

    Тепер можна стягувати будь-який борг починаючи від декількох тисяч гривень, які можуть бути життєвоважливими для малого бізнесу.  
  • Пропоновані зміни про можливість податкової встановлювати заставу на майно боржника, коли він оскаржує рішення податкової ВИКЛЮЧЕНО із законопроєкту.

    Такі зміни фактично позбавляли його належно розпоряджатися власним майном. Отже, залишається процедура, яка діє зараз – податкова застава не поширюється на боржника при оскарженні ним рішень податкової. 
  • поправками №970 та №2014 вказано, що заборонити керівнику компанії виїжджати за кордон можна у випадку наявності боргу розміром в мільйон гривень і якщо він не буде сплачений протягом 240 днів.

    Однак, такий запобіжник не вирішить ситуації з фіктивними боргами та тиском на бізнес, лише трохи відтерміновує їх в часі.

2. Оціночне поняття "можуть свідчити" залишається в законопроєкті.

Поправка №1870 дозволяє податковій надсилати запити та проводити перевірки, якщо її співробітникам буде здаватися, що "факти свідчать про порушення платником податків законодавства". Це створює великий ризик постійних перевірок одних підприємців та відсутність перевірок для бізнесу, який "вміє домовлятися". 



3. Держава, як завжди, хоче допомогти, але не на всі 100%. Норма про врахування збитків буде враховувати неповний їх розмір, а лише 50%.  

Хтось платитиме більше податків, а хтось не платитиме взагалі

Нові корупційні ризики закладені під час підготовки до другого читання: 

Для аграріїв буде встановлена сплата мінімального податкового зобов'язання, яка за підрахунками буде становити близько 1500 гривень з гектара і значно збільшить податкове та адміністративне навантаження на них.

У цей же час поправкою №10237 пропонується до 01.01.2037 року, тобто на 15 років, звільнити від сплати податку на прибуток, податку на додану вартість (із ввезеного обладнання, комплектуючих тощо), плати за землю, рентної плати за використання води тощо, підприємства, які:

  • утворені після 01 січня 2022 року;
  • які здійснюють свою діяльність та сплачують податки в таких населених пунктах:

    м. Нововолинськ Волинської області, м. Вугледар Донецької області, м. Торецьк Донецької області, м. Мирноград Донецької області, м. Лисичанськ Луганської області, та деякі інші міста (перелік вичерпний). 

Відсутність чітких механізмів контролю за діяльністю новостворених підприємств призведе до реєстрації підприємств на цих територіях з єдиною метою - ухилення від сплати податків.

Тобто, для одних підприємств податкове навантаження зросте в декілька разів, а інші підприємства на 15 років звільняються від сплати більшості податків. Чому надаються такі привілеї для одних компаній і відбувається тиск на інші? 

Висновок антикорупційної експертизи до 2 читання: https://cutt.ly/CEZTAQf  

Кабінет Міністрів – лідер за кількістю поданих корупційних законопроєктів за 5 сесію ВРУ – 17 законопроєктів з корупційними ризиками. 

За 5 сесію діяльності Верховної Ради (лютий-серпень 2021 року) саме Уряд подав найбільше законопроєктів з корупційними ризиками – 17 законопроєктів. 

Нагадаємо, що за 5 сесію аналітики Інституту законодавчих ідей знайшли корупційні ризики в 104 законопроєктах. І законопроєкт №5600 лише один із них. 

На зображенні продемонстровано Топ-10 авторів, які за 5 сесію ВРУ подали найбільше таких законопроєктів. 

 

В рейтингу авторів законопроєктів з корупційними ризиками перше місце займає Денис Шмигаль, як голова колективного органу. Однак, варто розуміти, що ці законопроєкти були подані міністерствами і відповідальність за них несуть їх очільники та безпосередні автори. 

Як бачимо, корупційні ризики наявні в законопроєктах різних міністерств. Це означає не лише непрофесійність команд, які працюють над підготовкою законопроєктів. Насамперед це говорить про проблеми, корупційні ситуації, які потім будуть виникати практично в усіх сферах – медицина, децентралізація, економіка, освіта, фінанси, правова система. 

 

Команда Інституту законодавчих ідей не раз наголошувала на тому, що депутати несуть відповідальність не лише за свої законопроєкти, але й за законодавчі ініціативи своїх колег, які вони підписують. 

За 5 сесію діяльності Верховної Ради представники ВСІХ депутатських фракцій та груп подавали/підписували законопроєкти з корупційними ризиками. 

Найбільше таких законопроєктів подали представники фракції "Голос", найменше – "Європейської Солідарності". 

Детальніше за лінком: https://cutt.ly/7Eh6K74  

 

Мартина Богуславець

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

powered by lun.ua

Реформа градостроительства: обязанности чиновников на местах

Самая распространенная схема земельных мошенников

"Мне потребовалось 43 года, чтобы понять, что я имею расстройства аутистического спектра"

Знаем ли мы человека, чей портрет видим на 500 гривнах?

Как остановить налоговую дискриминацию украинских образовательных компаний

Как живется в Луганске после 2014 года: 4 истории