Как и за что голосуют депутаты Киевсовета

Вторник, 09 ноября 2021, 17:00

Депутати Київради за своєю природою – альтруїсти, оскільки працюють без заробітної плати. Працюють – бо дуже люблять наше зелене місто каштанів. І готові дарувати нам, киянам, свій час, вміння та знання. 

А ми і наше місто, у свою чергу, потребуємо якісних і справедливих депутатських рішень в різних сферах. Адже ведення більшості комерційних проектів в місті починається з відведення земельної ділянки, виділення комунального приміщення чи отримання певних дозволів. 

Та й самі "правила гри", за якими ми встановимо "равлика" з кавою, почепимо рекламний борд чи побудуємо ТРЦ для нас також визначають депутати Київради.

Впродовж року вони голосують більше як 2500 рішень, на близько 10-15 пленарних засіданнях. 

Рішення не лише стосуються різних аспектів життя столиці. Велика їх частина для тих чи інших осіб або суб’єктів господарювання життєво важливі і у прямому сенсі визначають їхню долю!  А тому такі рішення не приймаються одноосібно.

Саме колективний орган має всебічно їх проаналізувати, вдосконалити, виявити і усунути можливі корупційні ризики чи порушення. 

Депутат Київради, що працює на іншій роботі (бо десь же має заробляти гроші), навряд чи спроможний до кожного засідання проаналізувати 150-350 проєктів рішень (щонайменше 1500-3000 сторінок тексту). Та ще й тексту, у якому треба розбиратися! 

Безперечно, депутати не кинуті напризволяще. До пленарних засідань усі рішення розглянуть чи підготують попередньо департаменти КМДА, проаналізують профільні комісії. А від порушень законодавства мають вберегти висновки управління правового забезпечення.

На практиці консолідовану позицію щодо кожного з рішень остаточно формують депутатські фракції та доводять її колегам у групові чати напередодні голосувань. 

А щоб назбирати для своїх рішень потрібну кількість голосів, депутати чи фракції, по суті, обмінюються домовленостями за принципом "ти мені – я тобі". При цьому реальні інтереси містян, так само як і законодавство, часто можуть бути проігноровані.   

За які комерційно цікаві рішення голосують депутати Київради?

Прагнення депутатів до членства у 16 постійних комісіях яскраво підкреслює їхні уподобання. 

Згідно із даними офіційного веб-сайту Київради станом на 05. 11. 21 найцікавіше депутатам працювати у комісіях з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, куди записалося 26 депутатів, та у комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин, де забезпечують справедливий поділ київської землі 24 депутати.

Комісії з питань законності, культури, місцевого самоврядування, освіти та науки, культурної спадщини, регламенту та депутатської етики тощо ледь назбирали по 3-4 депутати.

Насправді, депутатські уподобання не безпідставні, оскільки типовий порядок денний засідань Київради значною мірою сформований із земельно-будівельних питань. 

До прикладу в порядку денному від 04.11.21 ми бачимо такі пріоритети:

  • Надання дозволів (чи відмова у наданні) на розроблення проектів землеустрою (187 рішень, 69 % від усіх рішень). 

Дозвіл на розроблення проекту землеустрою – перший крок для відведення земельної ділянки у користування, який має "благословити" місцева рада. І тут часто без лояльності ніяк, адже у разі відсутності детального плану території (далі – ДПТ) на запитувану земельну ділянку депутати мають відмовити у її наданні, посилаючись на статтю 24 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".

Втім, є непоодинокі випадки, коли за тих же самих умов вони можуть і заплющити очі на законодавство, та надати жаданий дозвіл!  

  • Передача земельних ділянок у приватну власність (20 рішень, 8 % від усіх рішень).

Безоплатну приватизацію землі (а надто київської), яку обіцяє нам Конституція, вже давно нічим забезпечувати. І лише окремим особам чудом вдається пройти кола пекла і саме на їхні ділянки падає "благословення" від київських обранців.

  • Надання/ передача земельних ділянок у постійне користування чи в оренду (43 рішення, 16 % від усіх рішень). 
  • Внесення змін, поновлення чи розірвання договорів оренди земельних ділянок (6 рішень, 2% від усіх рішень). 

Можливість не продовжити договір до отримання винагороди, чи навпаки продовжити його за винагороду , або ж не помітити завершення строків договорів та продовжити їх неформально, поза сплатою в бюджет, – усі ці варіанти можливі, та ухвалюються місцевою радою.

Читайте також: Що відбувається з будовами Укрбуду і чи можуть вони зупинитися?

Які порушення законодавства мають місце під час голосування депутатами Київради?

Наразі найпопулярнішим порушенням законодавства є порушення ст. 24 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", коли земельні ділянки надаються без затвердженої містобудівної документації – ДПТ. 

Відсутність ДПТ не лише дає простір для творчості забудовникам, а і застилає туманом депутатські очі. Адже без затвердженого ДПТ неможливо врахувати нормативні відстані до існуючих будівель, щільність забудови, забезпечення автостоянками та майданчиками для відпочинку, озеленення та благоустрій земельної ділянки. 

Натомість, можливим стає розширення площ забудови за рахунок зелених зон, об'єктів соціального призначення. 

Ухвалюючи рішення без ДПТ, депутати створюють можливості  для  незаконного будівництва багатоповерхових об'єктів під виглядом "реконструкцій" та "капітальних ремонтів" на земельних ділянках, які не мають достатньої для такого будівництва площі.

Аби депутати чи зацікавлена громадськість часом не розібралися, за що голосують, до проєктів рішень не завжди додають графічні матеріали та висновки профільних департаментів КМДА, які погоджують проєкти рішень. 

При цьому очевидно, що відповідні департаменти КМДА готують проєкти рішень, від самого початку порушуючи законодавство, а профільні комісії часто відхиляють висновки, підготовлені Управлінням правового забезпечення діяльності Київради, яке зазвичай вказує на порушення.

Читайте також: Друзі Зеленського в особняку першого олігарха. Хто врятує спадщину легендарної династії Терещенків

Як можна вплинути на результати голосувань, аби забезпечити максимально якісні проєкти рішень та мінімізувати корупційні ризики?

  • Розголос та привернення уваги громадськості до проєктів рішень, які виносяться на голосування.

    Так, зокрема, тільки пильна увага громадськості до проєкту рішення про передачу в оренду земельної ділянки на вул. Гончара, 71 сприяла тому, що проєкт був знятий з порядку денного. Таким чином колишній маєток Осипа Родіна ще раз було врятовано від забудови.

  • Незалежний експертний аналіз проєктів рішень, з подальшим його просуванням самими депутатами. Наразі, залучені експерти та юристи ГО "Разом проти корупції" до кожного із засідань Київради аналізують найбільш резонансні проєкти рішень та готують висновки та рекомендації для депутатів Київради. А окремі прогресивні депутати встигають звертати на них увагу колег.

Для пересічного громадянина, а так само для рядового депутата Київради, нічого не стоїть за прізвищами заявників у порядку денному сесії Київради. 

Втім, ми розуміємо, що за кожним рішенням конкретні інтереси, які "проростають" коренями у депутатський склад. А оскільки лише незначний відсоток проєктів рішень проходить горнило антикорупційного аналізу,  їх більшість назавжди залишаються для депутатів Київради "темними конячками", за які вони проголосували "в сліпу" чи за політичними міжфракційними домовленостями.   

Оксана Величко

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

powered by lun.ua

За забором. Что Украина рассказывает о себе на Венецианской биеннале?

Сколько государство тратит на лечение больного COVID-19?

Как начать заниматься настольным теннисом? Короткий гайд

Почему заявления Зеленского о госперевороте могут принести нам серьезные неприятности

Два года программы "5-7-9%": кредиты стали дешевле, но не доступнее

Проверка пандемией: как суверенные фонды помогли некоторым странам в кризис