Партнерский сбор УП. Задонать на дроны и РЭБы

"Украинские бешенцы": Как российская пропаганда атакует украинских беженцев

Среда, 01 февраля 2023, 14:30

Увечері 22 січня двоє українських дівчат зазнали нападу в берлінському метро. Троє чоловіків, що говорили російською, спочатку почали ображати сусідок по вагону. На платформі один із них схопив дівчину за волосся та вдарив її по голові. 

Судячи з опису подій, викладеному в повідомленні берлінської поліції, приводом для агресії могло стати спілкування дівчат українською. 

Наразі невідомо, громадянами якої країни були нападники. Але їхня агресивна реакція на українську мову дозволяє припустити, що йдеться про злочин на ґрунті ненависті. Ненависті, яку генерує російська пропаганда. 

Інциденти, подібні до того, що стався у берлінському метро, чи анонімні "листи щастя", автори яких намагаються залякати українців за кордоном ‒ це все наслідки планомірної роботи російської інформаційної машини.

Кількість таких випадків має потенціал до зростання, адже через повномасштабне вторгнення Росії мільйони українців були змушені тікати від війни. 

Станом на кінець 2022 року в Україні було зареєстровано майже 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб. 

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, у січні 2023-го кількість українських біженців у державах Європейського Союзу перевищувала 7,9 мільйона осіб. 

Загалом менше ніж за рік з України до ЄС виїхали понад 17 мільйонів осіб, повернулися ‒ понад 9,1 мільйона. Це найбільші міграційні виклики, з якими Україна зіштовхнулася за понад 30 років від здобуття незалежності. 

Російська пропаганда оперативно інструменталізувала тему українських біженців. Дискредитація цієї соціальної групи стала одним із ключових напрямків роботи інформаційної машини Кремля, так само як і дискредитація української армії, військово-політичного керівництва, держави і українців загалом. 

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки проаналізував, як російська пропаганда "воює" з українськими біженцями.

Чому пропаганда РФ атакує українців за кордоном 

Росіяни одночасно ведуть кілька синхронізованих одна з одною інформаційних кампаній проти українських біженців. Кожна з них спрямована на різні аудиторії: російську, українську та населення країн, що приймають біженців з України.

Меседжі для російської аудиторії спрямовані на подальшу демонізацію українців та посилення шовіністичного відчуття власної зверхності

Кампанія вписується в загальний антиукраїнський, антиєвропейський, антизахідний наратив кремлівської пропаганди. 

Також вона спрямована на посилення впевненості в неминучості російської перемоги. Адже Захід нібито має "втомитися" від України і припинити підтримувати боротьбу проти агресії РФ.

Згаданий вище меседж також має деморалізувати українську аудиторію, спровокувати відчуття безвиході

Українців намагаються переконати в тому, що вони "нікому не потрібні" – ні у власній країні, ні за кордоном. 

Також російська пропаганда цілеспрямовано провокує конфлікти між українцями, протиставляючи тих, хто поїхав, тим, хто залишився.

Серед громадян держав, які приймають біженців, пропаганда роздмухує традиційні антимігрантські меседжі про соціальний паразитизм, зростання рівня злочинності, дешеву робочу силу, що займається демпінгом на ринку праці, "непереборні" культурні розбіжності між громадянами України і країн ЄС та пов'язані з цим конфлікти. 

Через те, що ці меседжі не співвідносяться з реальністю, пропаганда активно використовує відверті фейки. 

Російські пропагандисти протиставляють українських біженців мігрантам з Африки та Близького Сходу. І доброзичливе ставлення до українців подають мешканцям країн Глобального Півдня як "білий расизм".

Кампанії з дискредитації українських біженців є частиною інформаційної війни Росії. 

Кремль намагається підняти градус антиукраїнської істерії серед росіян і посилити підтримку загарбницької війни, деморалізувати та дезорієнтувати українців, а також знизити рівень підтримки України на Заході.

"Беженцы" vs "бешенцы": як російська пропаганда демонізує українців за кордоном

Кампанія з дискредитації українських біженців розпочалася майже одразу після повномасштабного вторгнення. 

Вже на початку березня на російській блог-платформі з'явився текст під назвою ""Цивилизованный" Запад ещё вздрогнет, познакомившись с беженцами из Украины". Незабаром його передрукував пропагандистський ресурс "Око планеты" з одним, але суттєвим виправленням: нейтральне слово "беженцы" у заголовку та тексті було замінене на "бешенцы" ‒ неологізм із яскраво вираженою негативною конотацією. 

 

Цей термін поповнив словник новомови путінської Росії під час міграційної кризи, з якою Європа зіштовхнулася у 2015 році. Цим словом у пропагандистських матеріалах називали мігрантів з Африки та Близького Сходу. 

Частоту використання слова "бешенцы" можна вважати одним із маркерів переходу до використання відвертої мови ненависті щодо українців за кордоном. 

У рунеті (російськомовному інтернеті – ред.) та російськомовному сегменті соціальних мереж інструменти моніторингу виявили понад 9,5 тисяч публікацій (без урахування коментарів) із використанням цього терміну, що були створені за 10 місяців 2022 року. 

Абсолютну більшість з них опублікували протягом вересня-грудня, коли російська армія втратила ініціативу на полі бою, а Сили оборони України провели успішні контрнаступальні операції, звільнивши Харківщину та Херсон.

 

Основним майданчиком для хейт-спітчу на адресу українських біженців стала російська соціальна мережа "Вконтакте", в якій було розміщено 73% цих публікацій. 

Друге місце посіли пропагандистські Telegram-канали (10%). Варто зазначити, що саме вони стали основним джерелом контенту, який перепублікували користувачі соцмережі.

 

Загалом у російськомовному сегменті соціальних мереж виявили понад 50 тисяч публікацій, спрямованих на дискредитацію українських біженців у європейських країнах.

Ключові антиукраїнські меседжі було викладено у згаданій вище колонці "Цивилизованный" Запад ещё вздрогнет…", а також у статті "Хамство Made in Ukraine", яка була опублікована на сайті "Свободная пресса" 1 травня. 

 

Обидва тексти можна назвати "програмними", оскільки у них були зібрані майже всі штампи щодо біженців. У подальшому автори контенту концентрувалися саме на них. 

"Новизну" можна побачити лише в конкретних "життєвих сюжетах" та фейках, що публікувалися в соцмережах та за допомогою яких просувалися основні тези пропаганди.

Агресори і жертви: меседжі російської пропаганди про біженців з України

Пакет меседжів російської пропаганди для дискредитації біженців просувається через історії про конфлікти за участі українців, здебільшого вигадані. 

Залежно від ситуації пропаганда зображує українців і агресорами, і жертвами агресії, і "легітимною" ціллю для ненависті та булінгу. В арсеналі пропагандистів є діаметрально протилежні меседжі.

  • з України виїхали багатії на дорогих автівках, які своєю поведінкою шокують стриманих європейців;
 
  • українці ‒ жебраки, для яких виїзд до ЄС став "щасливим квитком".

Використання полярних образів нахабних "мажорів" та таких же нахабних люмпенів, які своїм виглядом і поведінкою дратують європейців, росіяни використовують як для дискредитації українців за кордоном, так і для розпалювання ненависті до біженців серед співвітчизників, які залишаються вдома.  

Популярним є сюжет про нібито розгромлені українцями помешкання, надані біженцям місцевими в оренду чи безкоштовно. 

Як "доказ" використовуються фото і відео, які не мають жодного стосунку до оприлюднених історій. Зокрема, жінку поважного віку, яка в офісі інтернет-провайдера скаржилася на якість послуг, видали за жертву українців, які пограбували її квартиру. 

Фактчекери StopFake знайшли оригінальне відео, що було оприлюднено у 2018 році.   

 
 
  • українці не збираються повертатися додому;
 
  • український уряд не зацікавлений у поверненні біженців, вони нікому не потрібні, їх ніде не чекають.
 

Для просування тези про "непотрібність" українців власному уряду пропаганда використала заяву міністра з питань реінтеграції Ірини Верещук, яка закликала біженців не поспішати повертатися додому і перезимувати в Європі через російські обстріли критичної інфраструктури.

  • українці ‒ нероби, які хочуть сидіти на соціальних виплатах і не працювати;
 
 
  • українці відбирають робочі місця в місцевих, чим викликають невдоволення останніх.

Обидві тези є стандартними для антиімігрантської риторики, і російська пропаганда прогнозовано підлаштувала їх під поточну ситуацію. 

  • біженці агресивно намагаються нав'язати місцевим українську мову, демонстративно зневажають країни, що їх прихистили;
 
  • українські біженці розмовляють переважно російською і не знають української.
 

Просування цих меседжів має підтверджувати взаємовиключні тези російської пропаганди про "український нацизм", а також про те, що між українцями і росіянами немає різниці (отже, українців взагалі не існує). 

  • українські біженці тероризують росіян (здебільшого жінок);
 
  • росіяни за кордоном регулярно ставлять нахабних українців на місце. 
 
 

Яскравим прикладом поєднання цих меседжів стало висвітлення історії Юлії Прохорової. 30-річна громадянка РФ, яка прийшла на мітинг на підтримку України в Мюнхені з прапором РФ, ображала українців і танцювала "калінку".

 

Цю провокацію російська пропаганда зобразила ледь як не героїчний вчинок в тилу у ворога. Прогнозоване обурення в соцмережах, і проблеми, які виникли в росіянки з законом, стали приводом для зображення її жертвою.

 
  • нахабні українці регулярно провокують конфлікти та скоюють правопорушення, вихідці з України ‒ потенційні злочинці, а жінки ‒ схильні до проституції;
 
 
  • беззахисні українці регулярно стають жертвами шахраїв, агресивно налаштованих місцевих жителів, а також зазнають цинічної експлуатації.
 
 

Попри те, що згадані приклади меседжів є протилежними, а подекуди й взаємовиключними, це не заважає російській пропаганді використовувати їх паралельно. Адже всі вони спрямовані на закріплення в свідомості аудиторії стійких негативних асоціацій з Україною та українцями.

Злочинці та нахлібники: образ українських біженців у російській пропаганді для європейської аудиторії 

Громадянам європейських країн, які приймають біженців з України, російська пропаганда також транслює перераховані вище меседжі. 

Ключове завдання пропаганди ‒ переконати аудиторію в тому, що притік біженців з України негативно позначиться на добробуті та безпеці місцевих мешканців. 

Негативне ставлення до українців має трансформуватися в негативне ставлення до України в цілому та позначитися на рівні її підтримки. Для цього розповсюджуються такі меседжі:

  • українці ‒ тягар на шиї платників податків;
  • уряд піклується про біженців більше, ніж про власних громадян;
  • українці поводяться нахабно, псують майно та вчиняють злочини проти місцевих мешканців;
  • українці є носіями небезпечних хвороб і можуть заразити місцевих.

Каналами розповсюдження цих меседжів є соціальні мережі, Telegram-канали, російські інформаційні ресурси (зокрема, мережа сайтів інформагенції Sputnik), а також сумнівні сайти. 

Періодично джерелом "смажених" новин стають місцеві таблоїди. Опублікований у грудні матеріал "Daily Mail" про мешканця англійського Бірмінгема, який звинуватив українського біженця у спробі зґвалтування, активно висвітлювався російськими пропагандистами та Telegram-каналами. 

Доказів цього злочину правоохоронці не виявили: про це прямо йдеться в статті, але росіяни такий нюанс проігнорували.

  

 

Одним з інструментів медійної атаки на українських біженців у Німеччині став Telegram-канал "Deutsche Wahrheit", який створили навесні 2022 року. 

Контент цього каналу проаналізували фахівці аналітичної організації ISD (Institute for Strategic DIalogue). В більшості відео (88 з 219), опублікованих з 14 квітня по 11 липня, були негативні згадки про українських біженців. Метадані файлів, зокрема оригінальні назви, вказують на їхнє російське походження.

Так адміністратори каналу звинуватили українку в крадіжці ковбаси в німецькому супермаркеті, опублікувавши відео, оригінальною назвою якого є "Екатеринбурженка украла колбасу, спрятав её под платье". 

Для підвищення довіри до публікацій, фейкороби прикріпляли до них лого відомих німецьких медіа, таких як "Deutsche Welle" та "Bild".

До відео з медичної лабораторії було прикріплено плашку "Bild" та субтитри про те, що нібито українці створюють загрозу епідеміологічній безпеці в Європі. 

 

Затриманого у 2016 році громадянина Білорусі з неонацистськими татуюваннями видали за українця. Скриншот з оперативного відео білоруського МВС автори фейку видали за скриншот з неіснуючої статті "Deutsche Welle".  

 

Після появи у Telegram ці та інші фейки розповсюджувалися у Facebook підозрілими профілями.

Автори матеріалів, що орієнтуються на польську аудиторію, крім вказаних вище тем, намагаються спекулювати на історичних травмах (таких як Волинська трагедія) та роздмухувати страхи "українізації"  та "бандеризації" Польщі.

 

На те, що росіяни організували цілеспрямовану інформаційну кампанію з дискредитації українців, звернув увагу навіть Офіс координатора польських спецслужб.

Представник Офісу Станіслав Жарин повідомив про фіксації спроб поширення брехні про українців у Польщі, інсинуації та маніпулювання обставинами подій. 

"Для Росії в нинішній ситуації є пріоритетом домогтися того, щоб Захід припинив допомагати Україні. Для цього Кремль використовує політичні, військові та пропагандистські заходи, прагнучи, щоб це призвело до ізоляції України", ‒ пояснив він.

 

 

З допомогою теми біженців російська пропаганда намагається послабити єдність Заходу, звинувачуючи США і Велику Британію в тому, що вони нібито втягнули Україну в війну, а з міграційною проблемою через це зіштовхнулися країни ЄС. 

Для зняття з Росії відповідальності за агресію проти України у медіапростір вкидається конспірологічна теорія про війну як змову загадкових сил (світового уряду, транснаціональних корпорацій, таємних організацій тощо). Буцімто в них є план побудови "Нового світового порядку" та встановлення тотального контролю над людством. 

Розповсюдження цього наративу зафіксували в Польщі, Литві, Латвії, Угорщині, Словаччині, Чехії, Болгарії та інших європейських країнах.  

Для "відбілювання" агресора також використовується маніпулятивна теза про те, що "Росія прийняла найбільшу кількість біженців з України".

Споживачів контенту підводять до висновку, що РФ не є агресором, адже в іншому разі українці не шукали б там прихистку. При цьому замовчуються факти примусової депортації громадян України до РФ, шантажу батьків вивезенням дітей, а також створення нестерпних умов на окупованих територіях та відсутності можливості виїхати кудись, крім як за російський кордон.    

     Висновки

Здійснюючи агресію проти України, Російська Федерація використовує як військові засоби, так і дезінформацію та пропаганду. 

Для просування необхідних Росії меседжів пропагандисти використовують фейки, маніпуляції та мову ненависті. Каналами їхнього розповсюдження є соціальні мережі, Telegram, російські державні та інші медіа.  

Кампанії з дискредитації українських біженців спрямовані не лише на зниження рівня емпатії до українців, а й на зниження рівня підтримки Української держави. 

Зусилля пропагандистів також спрямовані на посилення атомізації українського суспільства та розпалення шовіністичних настроїв серед росіян. Саме тому важливо протидіяти цій деструктивній діяльності Кремля.

 Сергій Жуков

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Депозитарный учет долей: как защитить бизнес от рейдерства

Налог с оборота. Были ли у государства альтернативы?

Экономическое восстановление Украины: миссия возможна

Генетические ресурсы и традиционные знания, или как IP стоит на защите мирового разнообразия

Точно справятся лучше? 7 идеальных кандидатов на смену Саутгейту в сборной Англии

Приватизация госимущества со стартовой ценой одна гривня: почему это не "зрада"