Украинская правда
Постоянная ссылка: http://www.pravda.com.ua/rus/news/2005/07/18/4390307/

Селище непрямого президентського правління

Галина Титиш, УП _ Понедельник, 18 июля 2005, 17:19
Наслідки революцій завжди непередбачувані. Так, у селищі міського типу Козин, що біля Києва, і сьогодні все відбувається іменем президента Ющенка. Коли виникають проблеми з відкриттям сесії селищної ради, то голова Київської державної адміністрації Євген Жовтяк спокійнісінько пропонує: "Якщо ви поважаєте президента, то давайте розпочнемо сесію", а радник президента Віра Улянченко додає: "Якщо ми не блефуємо перед президентом..."

Президент як альтернатива закону?

Справи в Козині президент вирішує особисто. Сам звільняє телефоном із в’язниці. Сам вирішує, чи легітимний голова чи ні. Сам визначає, які питання має розглядати сесія сільради. А оскільки не може приділяти розмовам із козинцями щотижня по дві години у себе в кабінеті, то вирішив: нехай Козином займається спеціальна робоча комісія. Тобто гарант Конституції тепер впливає на Козин не прямо, а опосередковано.

В кімнаті голови селищної ради (чи колишньої голови, як стверджують місцеві депутати) Валентини Горобець план по розміщенню фотографій президента навіть перевиконано: великий портрет замисленого Ющенка дивиться на відвідувачів зі стіни, а зі столу ще два Ющенка спостерігають за ситуацією довкола. Не забула Горобець і про прем’єрку: є у кабінеті фото Тимошенко біля щита Беркута з гвоздикою в руках.

Однак такі портрети не витримують конкуренції з іконами: їх у кабінеті більше десятка. Мабуть, для того, щоб ніхто не подумав, що хрести, посипані сіллю біля воріт "опозиції" (тобто депутатів селищної ради), є справою рук Горобець. І щоб ніхто не повірив, що ця жінка могла погрожувати вбивством "непокірним" і підбурювати громаду: "Бийте, бийте їх, вам за це нічого не буде!"

А на стінах приймальні Горобець – наклейки Ющенка зі словами "Мир Вам!" Та спокою у Козині не передбачається: побиті під час "штурму селищної ради" люди бояться спокійно ходити по селі, бо винувата, за їх словами, досі "на волі" і навіть погрожує: "Груш та берез для них не вистачить. Люди, ми будемо їх убивати". Утім, прихильники Горобець відповідають: "Та перестаньте! Ніяких погроз не було. Ми з ними не спілкуємось ніхто".

Сама Валентина Іванівна скаржиться на образи з боку депутатів, які "напідпитку чекають" на неї біля селищної ради, "а потім ображають всілякими словами". Останні на такі звинувачення також відповідають: "Це все брехня!". І в результаті, обидві сторони знову і знову ідуть під ворота хати Ющенка, яка знаходиться в декількох кілометрах від епіцентру скандалу.

Сам Ющенко на все це відповідає одностайно: козинцям треба конче помиритись. Його позиція – моральна: забути образи й сварки, і діяти в ім’я громади. Що ж до закону – іноді його можна посунути. Тобто, мир вам!

Конфлікт тривалістю майже в два роки

"Ми провели 20 сесій і 17 виконкомів, ми відмінили 1062 рішення про незаконну видачу землі. А потім вони чомусь почали діяти проти мене, намагалися відсторонити мене. І я скажу, що вони зробили це не самі. Їм просто заплатили гроші, вони стали зомбі, в інтересах громади не хочуть працювати", - скаржиться на своїх депутатів Валентина Горобець.

На її думку, конфлікт почався тоді, коли депутатів "купило" акціонерне товариство "Пролетарська правда", яке нібито хоче придбати землю в Козині по 200 гривень за сотку (ринкова вартість козинських земель поблизу Дніпра - $3 000-$15 000). Горобець їм відмовила. Відтак нині "Пролетарська правда" (як дізнався син Горобець Юрій зі спілкування з опозиціонерами) платить депутатам по $200 щомісячно.

"Їм платять гроші, і платить їм гроші "Пролетарська правда", це ясно як Божий день. Їх завдання – зняти Горобець, поставити Токаря (секретаря селищної ради). І щоб він кінець кінцем поштампував ту землю, яка ще не забрана", - підтверджує Валентина Іванівна слова сина.

А один з депутатів твердить протилежне: "Товариство "Пролетарська правда" каже нам: "У нас у користуванні 240 га. Ми хочемо викупити 30, а 210 – взяти в оренду на 30 років". Ми поставили планку – 500 доларів сотка, а з 210 га треба перераховувати 5% від експертної оцінки щомісячно в бюджет. Ми підрахували: це Клондайк! $550 тисяч щорічно у бюджет села! Рада прийняла відповідне рішення, а Горобець його не підписала. І вона й досі дурить людей, не дає землю, розказує всім, що "Пролетарська правда" пропонує лише 200 гривень".

Втім, рішення ради Горобець потім підписала, але відмовилась підписувати договір купівлі-продажу землі. З цього й почалась судова тяганина. Подейкують, що Горобець вимагала від "Пролетарської правди" 250 тисяч доларів за свій підпис. Однак задокументованого факту вимагання хабара немає.

Ще одна версія початку конфлікту існує у члена виконкому Валентини Лапіги. Конфлікт почався, коли вона виявила підписані Горобець договори про передачу території єдиного пляжу Козина у власність одному дуже відомому видавцю. При цьому Лапізі спочатку ніхто не повірив: на той час всі депутати дружили з Горобець і навіть не припускали, щоб та могла щось чинити за їхньою спиною.

Однак згодом почались "кадрові чистки" серед членів виконкому, прихильники Горобець ходили по селу та погрожували покаранням тим, хто буде розповідати в прокуратурі щось про "їхню Валю". Почалися перевірки і взаємні обвинувачення – сторони дійшли до прокуратури.

Нарешті під час однієї з прокурорських перевірок були виявлені факти передачі козинських земель ТОВ "Лотос" та "ОК-Інвест" без рішення селищної ради (але за підписом Горобець). Крім того, всупереч вимогам Бюджетного кодексу було укладено угоду з компанією "Київросгаз" на закупівлю будівельних матеріалів. На рахунок компанії, яка належить близьким родичам головного бухгалтера селищної ради та соратника Горобець Ольги Мінєєвої, було переведено 660 тисяч гривень.

На це Валентина Іванівна відповідає: "Але ж гроші через півроку повернулись до бюджету назад". Та й з товариствами "Лотос" та "ОК-Інвест" не все так погано: ніяких збитків державі вона не нанесла, а навіть навпаки. "Який же я нанесла збиток, якщо вони ("ОК-Івест") заплатили в бюджет селища 185 200 гривень, а від ТОВ "Лотос" надійшло до бюджету села 30 288, 02 гривень!" У стилі "по-козинськи": головне, щоб від цього користь громаді була.

Але для прокурора головне – закон.

Відтак вже 19 липня 2004 року прокурором Обухівського району Хрущем порушено кримінальну справу щодо Козинського селищного голови Валентини Горобець за зловживання владою або службовим становищем та за службову підробку документів, які спричинили тяжкі наслідки.

Валентина Іванівна каже, що всі кримінальні справи проти неї були сфабриковані. А депутати, на її думку, обманюють прокуратуру. Так, є, зокрема, стенограма сесії сільради, де депутати ухвалили рішення про "ОК-Інвест" та "Лотос" і голосували одностайно.

Втім, її опонент, секретар ради Олексій Токар (який, до речі, і писав згадану стенограму) каже: "На цій сесії не було кворуму. Тому такі "підтвердження" Горобець свідчать проти неї самої". Більше того, тоді на депутатів голова тиснула й вимагала приймати відповідне рішення.

Та ще й "підробила підписи депутатів Мироненко і Макаренко. Це теж підтвердила експертиза", - зауважує Токар.

З початком цих непорозумінь Горобець розпочала масову акцію "походу в народ". Вона розповідала мешканцям Козина про те, що депутати проти неї щось заготовляють, вони хочуть поділити козинську землю, а її відсторонити. І це був тільки початок.

Вибори "Зроби сам"

Зрозумівши, що з депутатами скликання 2002 року роботи далі не буде, Валентина Горобець вирішила їх переобрати. Вона звернулась до комітету Верховнлї Ради з питань місцевого самоврядування, і голова комітету Анатолій Матвієнко їй роз’яснив, що рішення про переобрання депутатів має прийняти місцевий референдум, а щоб відбувся такий референдум, потрібне відповідне рішення сесії селищної ради.

Горобець же вирішила, що депутати ніколи не приймуть рішення про проведення референдуму стосовно власного відсторонення від посад і вирішила вчинити наступним чином.

"15 серпня громада, зібравшись у чисельності більше 50% від своєї чисельності, виразила недовіру депутатам 2002 року скликання", - розповідає Горобець.

На запитання, як це було можливе, оскільки закон такого не передбачає, вона відповіла: "Виразили недовіру. Створили ініціативну групу для збору підписів для проведення референдуму стосовно того, чи погоджуються люди на проведення референдуму для відсторонення депутатів. Ця ініціативна група зібрала 1449 підписів".

Про можливість суду зобов’язати депутатів призначити референдум, Горобець не згадувала.

"Ми звертались в ЦВК, у Верховну Раду із запитанням "Можемо ми проводити ці вибори чи ні?", і нам ніхто не дав відповідь. Тоді було створено комітет місцевого самоврядування. Потім були призначені вибори. Видержали все: і висунення кандидатів, і створення комісій і проведення цих виборів. Порушення закону не було. Одне єдине порушення було, те, що фактично не відбувся референдум. Але він ніколи не проведеться".

27 лютого 2005 року були проведені вибори по всіх 20 округах Козина. З більше 2 тисяч виборців проголосувало лише 239. Призначив і провів ці вибори комітет місцевого самоврядування Козина.

Закон "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних міських голів" визначає, що територіальну виборчу комісію має утворити відповідна селищна рада. Крім того, позачергові вибори депутатів місцевої ради призначаються тільки Верховною Радою України.

З цього приводу ЦВК видало спеціальне офіційне роз’яснення. Оскільки вибори 27 лютого депутатів селищної ради Козина відбувались з порушенням зазначених норм, то "прийняті зазначеними органами дії або вчинені ними дії, що не ґрунтуються на вимогах законів України та Конституції України, є незаконними і не породжують будь-яких правових наслідків", - йдеться у листі ЦВК за підписом секретаря Дубовика.

Та попри це нова селищна рада збиралась на сесії, розробила й прийняла бюджет. Валентина Горобець каже, що з цією радою їй працюється добре. Нова рада ініціативна, чемна і не ставить їй палки в колеса. Дарма, що вона нелегітимна, і про це Горобець сказали і Ющенко, і Жовтяк, і Дубовик. Головне, щоб все діялось в інтересах громади.

- Що нам залишається робити – тільки працювати новою радою. А вони (депутати 2002 року скликання) нехай подають до суду. А я знаю – президент буде тільки радий, що рада працює і в селі спокій, - переконана Горобець.

- Але ж сам президент сказав, що нова рада нелегітимна?!

- Що Ющенко сказав? Ющенко сказав – попрацюйте! Коли ми були в нього, я сказала Ющенку, що мені все одно з якою радою працювати – новою чи старою. Він спитав: "Яка у вас рада легітимна?" Я відповіла, що легітимна рада 2005 року. Але я розумію – щоб не було таких ходінь до його воріт... Він тоді сказав – попрацюйте з радою 2002 року. Я сказала – попрацюємо. На сьогоднішній день ми можемо працювати тільки з новою радою. Віктор Андрійович же не може розібратися в усьому...

Та й справді, розібратись у ситуації в Козині нелегко: кожна сторона має свою версію подій і з уст кожної ці версії звучать дуже правдоподібно. Яскравий тому приклад – "побоїще 14 січня", як його називають депутати. Горобець і її прихильники стверджують: "Все це брехня. Все сфабриковано!"

"Радуйся, земле!"

Різдвяні свята цього року у козинців не були святковими. Замість колядок по селу лунали взаємні обвинувачення голови і депутатів. Валентина Горобець відмовилась визнавати легітимність рішення сесії селищної ради від 19 серпня про її відсторонення від посади і подала в Дарницький суд скаргу. Її було задоволено. Однак на час різдвяних свят діяло вже рішення Апеляційного суду Києва: "Рішення Дарницького суду від 17 вересня 2004 року скасувати, позов задовольнити".

Секретар селищної ради Олексій Токар (обраний виконуючим обов’язки голови) навідався до Горобець з проханням передати йому справи та печатку. Горобець відмовилась, твердячи, що вона є діючим головою.

Відтак 11 січня з депутатів ради і мешканців селища секретарем ради Олексієм Токарем було створено Комісію для огляду приміщень Козинської селищної ради. За подіями спостерігали правоохоронці та працівники прокуратури. Однак уже з 8 січня приміщення ради було заблоковано трактором: депутати побоювались, щоб Горобець таємно не винесла документацію. А 12 січня, перепиливши замок до селищної ради, комісія почала працювати. Та пропрацювала вона лише 2 дні.

- 14 числа мешканці села зібралися в клубі, провели збори, - розповідає головний бухгалтер селищної ради Мінєєва, проти якої прокуратура теж порушила кримінальну справу за події 14 січня.

- Які такі збори?

- Збори громади в зв’язку з тим, що наша влада та державні органи, які зобов’язані навести порядок і вивести злодіїв із Козинської селищної ради, не приймає ніяких дій. Було прийнято рішення звільнити селищну раду і завести її працівників у будівлю. Була зірвана річна звітність! Знищено документи! Міліція не реагує, прокуратура не реагує, значить зреагувала громада. Громада зреагувала!

- Побивши членів комісії?

- Ніякого побиття не було, була штовханина. Мій син ішов мене захищати, бо коли ми заходили в селищну раду, то летіло все: і стільці, і урни. І він мене захищав. Йому стілець попав у плече. Але на мого сина була відкрита кримінальна справа по побиттю міліціонера, хоча він до нього і пальцем не доторкнувся. І по захвату Козинської селищної ради його обвинувачують по 294 статті КК. А він проводив мене на моє робоче місце!

- Але ж семеро людей лежали в лікарні з черепно-мозковими травмами?

- Ніяких черепномозгових травм не було! Є виступ головного лікаря із селища Українки, який сказав, що люди поступили не з травмами, вони потребували допомоги психолога. У Бойко Ніни Михайлівни, у Руденко була істерія. Руденко, коли заходила, хотіла направити балончик на Валентину Іванівну, наші люди руку її відбили і вона попала в очі Бойко. Та дуже сильно закричала. І у Генеральній прокуратурі є цей виступ лікаря на касеті.

"Злодіями" Горобець та Мінєєва називають комісію тому, що не визнають Олексія Токаря секретарем селищної ради, бо той раніше написав заяву про звільнення з посади. Дарма, що звільнила його сама Горобець, без відповідного рішення на те селищної ради, як того вимагає закон.

Очима постраждалих усе виглядало зовсім інакше: у селищну раду увірвались розлючені люди, які почали всіх бити ногами по голові, по животі, усюди. Били людьми об стінку, в очі хлюпали сльозоточивим газом. І травми у людей були серйозні – пролом черепа, ребер, струси мозку. Відбулося те, у що ніколи не повіриш – побили навіть міліціонерів. А після операції по "очищенню селищної ради від бандитів", визволителі заспівали "Радуйся, земле"...

За словами постраждалих, всім цим особисто керувала Валентина Горобець. І коли значно пізніше Ющенко спитався: "Чи може ця тендітна жіночка натворити подібне?", генеральний прокурор Святослав Піскун відповів: "Може, може, і таки натворила!" Це згадують депутати, які теж були на зустрічі в кабінеті президента.

Медичні картки потерпілих пізніше хотіли замінити іншими, однак хтось з медиків "злив" інформацію їх родичам, і біля реєстратури було організоване цілодобове чатування.

Не будучи свідком подій (може, це й на краще), важко розібратись у тому, хто все ж таки говорить правду. Однак той факт, що слідчий прокуратури Вадим Купченко просив суддю взяти обвинувачену у організації масових заворушень Горобець під варту, свідчить про те, що у слідчого були вагомі підстави домагатись таких кроків.

Суддя Печерського райсуду Києва Стрижевська таке прохання задовольнила, а Апеляційний суд залишив цю постанову в силі.

Президент вирішив інакше, і 9 травня, перетелефонувавши в Генпрокуратуру, вимагав звільнити Горобець із СІЗО. "Дзвінок з секретаріату президента буває важливіший, ніж закон, голубе мій сизокрилий", - пояснив пізніше одному з козинців своє рішення Ющенко. Наші джерела в прокуратурі на анонімній основі підтвердили таку філософію управління. Втім, справді, головне, щоб був мир і злагода, чи не так?

Далі буде ....

© 2000-2016 "Українська правда"
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.pravda.com.ua