Лист до Президента про хокей і расизм 

Уже другий тиждень Україна не сходить з передових сторінок світової преси. Але всередині країни цього намагаються не помічати, бо тема ганебна – расизм. 

Уже другий тиждень Джейлен Смерек не встигає давати інтерв’ю найбільшим ЗМІ світу, бо вдається взнаки й щільний його графік, і різниця в часі – живе Джейлен в українській провінції і східне узбережжя США на сім годин позаду у часі. 

Джейлен Смерек – перший чорний хокеїст в історії України. Джейлен – наголос на перше "Е", і це важливо – американець. Українською знає три слова і один матюк. 

Затятість, з якою Джейлен грає в хокей, не піддається усвідомленню. В Америці льодові види спорту з найелітніших, найдорожчих, а він виріс у багатостраждальній і зовсім бідній частині Детройту, і прорвався у спорт попри абсолютну нереальність дитячої мрії про хокей. 

Саме через хокей він приїхав до України – грати за "Донбас". Вдома залишилася сім’я і чотирьохрічні двійнятка. 

Його блискавичне почуття гумору і гострий, масштабного мислення розум, допомагають йому і у грі миттєво зорієнтуватися, і вийти переможцем у поході за продуктами, де всі етикетки українською, а молоко й сметана часто в однакових пакунках. 

Він навчився защіпками користуватися, бо сушарки йому не дали, сказали сушити прання на балконі. Він сміється, не ображається, не сердиться зовсім. 

Було йому у нас і важко, і водночас добре, поки не підірвали деякі наші хокейні діячі його внутрішній світ так, як, мабуть, мій був підірваний коли північний сусід на Україну напав. 

26 вересня 2021 року під час матчу з хокейним клубом (ХК) "Кременчук", який транслювався і по телебаченню, і через Інтернет, гравець Кременчука Андрій Денискін показав театрально-переконливо як знімає шкурку з уявного банана, набиває ним рот і жує. І дивився на Джейлена. Арбітр був поруч і намагався заспокоїти, але ненависть переважила. 

"А шо ж він такого зробив?! – найчастіше питання українців, – Він же ж його не побив!". 

Побив. Морально знищив. І такі травми назавжди залишаються у підсвідомості, пригнічують людину протягом усього її життя. 

Український гравець показав, що в його світогляді є люди як люди, а є недолюди, які ближче до мавп, ніж до людей. Тепер уявіть, що це він показав особисто про кожного з нас. 

Ми люди. У нас у всіх червона кров під шкірою різних кольорів. Цікаво, а коли умовному расисту потрібна пересадка органу для порятунку власного життя, вони зауважують колір донора? Залишаються принциповими до кінця? 

Денискіна видалили за расизм з того матчу. Він кілька років грав у Америці і кажуть, мав дискваліфікації саме за расизм. Але це чомусь не стало предметом теперішнього "розслідування" українськими хокейними керівниками. 

Євген Количев, на той час місяць як працював на посаді генерального менеджера Української Хокейної Ліги (УХЛ). Відеозапис расистської атаки миттєво був розміщений на офіційних ресурсах УХЛ. 

"Проблему треба визнати, вирішити і йти далі", – говорив потім Количев в численних інтерв’ю західним ЗМІ. Каже, був переконаний, що буде жорстке покарання, яке б стало потужним сигналом і для гравців, і для суспільства в цілому, і в світі б Україну позиціонувало гідно. І це би було першою і останньою, хоч і вкрай огидною, пригодою такого роду. 

Але те, що відбулося далі, вказує на тотальне нерозуміння керівниками українського хокею проблем расизму у сучасному світі. І це проблема України, а не лишень її хокею. 

Якби президент Зеленський сказав своє слово, наступний тиждень саме він був би на перших шпальтах світової преси. І мені так хочеться вірити, що так і буде! 

Обов’язкову дискваліфікацію Денискину дали аж на 3 гри з можливістю продовження ще на 10 (у чемпіонаті 42 гри), а Количева звільнили – бо говорить те, чого не хочеться чути.

"Если Вы так хорошо разбираетесь в вопросах расизма и дискриминации, может там Вам будет лучше работать", – сказав Георгій Зубко, голова Федерації Хокею України, коли через Зум звільняв Количева. 

"Вы благополучно помогали распространять информацию, Евгений, мы хорошо об этом знаем. Вы на сайте Лиги размещаете информацию с конкретно взятым вырезанным куском, с манипуляцией об этих фактах."

Яка може бути "маніпуляція" коли є відео расистської атаки? 

За організацію бійки, наприклад, в українських хокейних правилах обов’язкова дискваліфікація починається з 8 матчів, за укладання хокеїстом двох угод на той само період часу – від чотирьох до шести місяців дискваліфікують (бо це гроші, це керівникам зрозуміло). 

Виходить, українськи хокейні правила сприяють расизму? 

Я навчаюся в Університеті Нью-Йорку і займаюся фігурним катанням. Менталітет в американців зовсім інший, ніж в українців. Тут добре знають, що заперечення реальності є неприпустимим. 

Одного разу я не хотіла лікувати прищик і мало не втратила ногу. Натерли мені нові ковзани. З’явилося невеличке нагноєння, але щоденні тренування не можна було зупиняти, і я намагалася не думати про інфекцію. А потім було пізно. 

З неймовірною швидкістю нога розпухла і треба було робити операцію, відкачувати гній, вирізати ушкоджені тканини і бомбардувати організм шаленими дозами антибіотиків.

Я хочу, щоб Україна помітила проблему зараз, поки ще не пізно.

Єва Борсук