Україна у глобальних рейтингах: підсумки 2015 року

Про що говорять індекси, представлені в проекті “Української правди”?

Україна – це країна, в якій проживають освічені, толерантні люди.

Це країна із високим рівнем смертності, корупції, в якій важко розвиватися бізнесу.

Це суспільство, яке не може дати собі раду з своїми викликами і, як наслідок, замість самовираження бореться за виживання.

Якщо подивитися в ретроспективу рейтингів, представлених в цьому проекті, ми побачимо одну й ту ж тенденцію: Україна має «свій рівень» поміж інших країн протягом тривалого часу, може навіть покращити його, але потім стається криза і ми втрачаємо декілька позицій.

Криза відкриває можливості для розвитку. Але вони залишаються невикористаними і погіршена позиція стає новою нормою. Через кілька років ситуація повторюється і Україна знову втрачає кілька місць у рейтингах

Після перемоги Майдану 2014 року, Україна знову постала перед цими викликами – покращити свої позиції, змінивши суспільний договір, правила гри, реалізувати реформи та рухатися європейським шляхом чи знову втратити свій шанс, як це вже було колись після революції 2004 року.

На жаль, цього разу, окрім внутрішніх проблем, Україна зіткнулася із зовнішними викликами. Анексія частини території, військові дії на Донбасі, звичайно, не могли не вплинути на сприйняття України у світі – особливо у таких чутливих сферах як свободи та економіка.

Проте слід визнати – нинішня українська політична еліта поки що не впоралася із викликами часу та не виконала вимог Майдану, які, наприклад, стосувалися подолання корупції.

Низькими також залишаються показники у рейтингах легкості ведення бізнесу, економічних свобод, податкового навантаження, від яких залежать залучення інвестицій та економічний успіх країни.

Методологія всіх рейтингів, представлених в цьому проекті, суттєво відрізняється, місцями вона надто складна, або не включає деякі суб’єктивні чинники.

Разом з цим, рейтинги є дуже важливим чинником формування іміджу України у світі, а також важливими індикаторами для наших міжнародних партнерів та стратегічних інвесторів. Тож ми маємо ставитися до них належним чином.

ЕКОНОМІКА

Тимофій Мілованов

Професор University of Pittsburgh, співзасновник VoxUkraine

Існує декілька найбільш відомих міжнародних рейтингів, які відображають економічні позиції України порівняно з іншими країнами: Doing Business, Global Competitiveness, Index of Economic Freedom, Legatum Prosperity Index.

Революція гідності, війна на Сході та перерозподіл прав власності через ці події, негативно вплинули на рівень захисту прав власності, який впливає на Index of Economic Freedom.

У рейтингу процвітання є значне погіршення економічного стану, але є також деяке покращення особистих свобод. Рейтинги в інших напрямках суттєво не змінились.

У підіндексах Україна посідає особливо низьке місце в економічному процвітанні, управлінні, захисті прав власності, рівні корупції, державних видатках, інвестиційних та фінансових свободах. Низькими залишаються позиції в отриманні дозволу на будівництво та доступу до електроенергії, а також вирішенні проблеми банкрутства.

Відносно непогані позиції Україна посідає в напрямках відкриття бізнесу, отримання кредитів, свободи міжнародної торговлі, а також у фіскальному, монетарному та бізнес підіндексах економічної свободи, освіти та соціального капіталу.

Через дерегуляцію Україна принципово покращила позиції в напрямку відкриття бізнесу.

На жаль, за деякими винятками, Україна не змогла значно покращити свої позиції в економічних рейтингах. Це збігається з висновками багатьох аналітиків, що економічні реформи в Україні, на жаль, відбуваються занадто повільно.

У той же час варто зазначити – Україна має значний потенціал для розвитку через зрілість, силу громади та добру освіту.

СУСПІЛЬСТВО

Євген Глібовицький

засновник pro.mova, учасник Несторівської групи

Наведені у цій підбірці суспільні рейтинги формуються із показників з кількох сфер.

Це – освіта, культура, охорона здоров’я, безпека та природнє середовище. Індекси виникають на перетині цих показників, демонструючи ту чи іншу сторону суспільного розвитку.

Характерно високими – на рівні розвинених країн світу – залишаються показники України у сфері освіти та науки. За ними ми залишаємось однією з найбільш освічених націй у світі з високим охопленням освітою суспільства чи кількісною присутністю наукових інституцій.

Відносно високими – в першій третині – є показники України, пов’язані з особливістю взаємодії всередині суспільства та культурними чинниками. Ці показники різко контрастують з якістю інститутів (правил), створених цим же суспільством, які перебувають в останній третині світових рейтингів.

Низькими – на стику другої та третьої третини світових показників – залишаються дані щодо ефективності взаємодії з природою, кількістю спожитої енергії на одиницю створених благ та показники, що свідчать про економічну конкурентність.

Найнижчими є показники безпеки, що відчутно просіли за останні два роки, коли інституційні провали та низька якість державного управління стали однією із причин початку війни на власній території з усіма притаманними наслідками: біженцями, економічними втратами і так аж до погіршення демографічних показників. Україна впевнено посідає нижню частину списку – серед інших крихких (fragile) держав та в близькості до неспроможних (failed) держав.

Таке поєднання високих і низьких показників не може бути сталим.

Або відсутність безпеки і універсальних дієвих правил гри завдасть удару по тих суспільних відносинах, які потребують складної системи правил та взаємодії. Або освіченість і спроможність громадян творити спільне благо візьме гору.

КОРУПЦІЯ

Віталий Шабунін

голова правління Центру протидії корупції

У міжнародних дослідженняx рівня корупції у світі Україна – досі серед “захоплених держав”, де лише невелика група пов’язаних осіб тримає владу, за допомогою якої отримує доступ до державних коштів на національних ресурсів.

Зруйнована правоохоронна та судова системи, а точніше – відсутність кардинальних кроків з їх реформування, породжують тотальну безкарність – найкращі умови для консервації великої політичної корупції.

Тактичні перемоги 2015 року – ухвалення антикорупційного законодавства, відкриття державних реєстрів та бюджетних витрат, утворення спеціалізованих антикорупційних органів та криміналізація окремих корупційних злочинів – це радше косметичний, а не “євроремонт” у сфері державного управління, покликаний справити враження на іноземних кредиторів та “замилити” очі втомленим громадянам.

За результатами глобального Індексу сприйняття корупції Transparency International після революції Україна “не подолала межу корупційної ганьби” та лишилася “в клубі тотально корумпованих держав”, посівши 142 місце зі 175 позицій.

Даний індекс агрегує отримані з різних джерел відомості про сприйняття рівня корупції у державному секторі різних країн з боку ділових кіл та експертів відповідних країн.

Щоб покращити свої позиції, Україні потрібно розірвати замкнене коло великої політичної корупції: повністю оновити та очистити суди і прокуратуру, та головне – запровадити на законодавчому рівні принцип невідворотності покарання за корупційні злочини.

До 2015 року України в рейтингу Global Open Data Index не було взагалі. 54 місце зі 134 країн світу в 2015 році – вважалося б дуже непоганим стартом, але це – всього 34% відкритих даних, за оцінками міжнародної неурядової організації Open Knowledge.

Уряд України в Індексі прозорості бюджету у 2015 році отримав лише 46 зі 100 балів.

Україна надає громадськості обмежену інформацію про бюджет та недостатньо можливостей для участі у бюджетному процесі.

Показові реформи та демонстративні антикорупційні кроки нової української влади, безумовно, відкоригують позиції держави в Індексі сприйняття корупції. Проте навряд чи наблизять до показників країн ЄС, політичної та економічної інтеграції з якими так прагнуть в Києві.

СВОБОДИ

Тетяна Огаркова

журналіст Hromadske, координатор Українського кризового медіа центру, доктор філософії

У загальному індексі Freedom in the world («Свобода в світі»), який робить Freedom House, Україна фігурує як «частково вільна» країна поміж «вільною» Європою та «не вільною» Росією.

Рейтинг враховує рівень політичних та громадянських свобод, і фіксує позитивну динаміку України після революції.

В індексі свободи преси (World Press Freedom Index), який аналізує рівень свободи журналістів, медіа та інтернет-користувачів серед 180 країн світу в 2015-му році країна втратила дві позиції порівняно із 2014-м, і опинилася на 129 місці. Серед критеріїв індексу – плюралізм медіа, незалежність від політики та бізнесу, законодавство, прозорість, інфраструктура та рівень насильства над журналістами.

Українські ЗМІ традиційно залежать від великого олігархічного капіталу і недолугості українського законодавства щодо медіа. Проте в цьому напрямку вже відбулися деякі позитивні зміни, як то наприклад прийняття закону, який зобов’язав розкривати кінцевого власника ЗМІ. Також ситуацію може суттєво покращити послаблення контролю держави над медіа, завдяки закону, прийнятому в листопаді 2015 року.

Тим часом, загальна характеристика свободи преси в Україні у 2015 році описана як «складна ситуація».

Такий результат був очікуваним, тому що індекс 2015 року аналізує ситуацію з жовтня 2013 по жовтень 2014 – період інтенсивних бойових дій на сході України. Військові конфлікти суттєво погіршують ситуацію зі свободою преси: журналісти не можуть вільно працювати на тимчасово окупованих територіях, на них чиниться тиск та їхньому життю загрожує небезпека.

У світовому індексі гендерної рівності (The Global Gender Gap Index) у 2015 році Україна впала на 11 сходинок, але це сталося, оскільки у рейтингу цього року представлено на 10 країн більше.

Найбільшою проблемою залишається роль жінок в політиці – Україна аж на 107 місці за цим показником. Проте в цьому напрямку теж є позитивні зрушення як то, наприклад, більший відсоток жінок в українському парламенті та органах влади. Покращити цей показник у 2015 році зможе і “жіноча квота”, яку впровадили на місцевих виборах 2015 року на рівні 30% і якої більшість партій дотрималися.

Лише 0,2% українців (110 тис громадян) перебувають у сучасному рабстві за даними рейтингу The Global Slavery Index. Українська ситуація упродовж останніх років є непоганою на світовому рівні. Проте цілком вірогідно, що через військові дії на сході України є деякі випадки примусової праці або незаконного утримання, який цей рейтинг не фіксує.

ОСВІТА та ІННОВАЦІЇ

Сергій Кошман

Aspen Institute Kyiv

Освіта та інновації – один з найбільш важливих напрямків з точки зору довгострокової перспективи країни, її потенціалу та конкурентоспроможністі у сучасному світі економіки знань.

На жаль, у роки незалежності ми не мали можливості об'єктивно оцінювати освітній рівень наших учнів у порівнянні з їх однолітками з інших країн. Для цього існує, наприклад, Программа з оцінки освітніх досягнень учнів або PISA.

У программі PISA беруть участь представники більш ніж 70 країн. Учні з таких азійських міст та країн як Шанхай, Гонгонг, Сінгапур, Японія та Південна Корея останні роки здобувають найкращі місця. Серед європейських країн школярі з Фінляндії, Естонії та Польщі по багатьох показниках перебувають у десятці.

Україна має дуже високі показники грамотності населення: на одному рівні, або навіть часом випереджаючи Японію та Південну Корею. Наскільки ці показники дозволять українським школярам успішно конкурувати з азійськими – покаже час. Згідно останнім повідомленням представників МОН України, Україна приєдається до PISA вже найближчим часом.

Якщо перейти у дорослий світ рейтингів, Глобальний Інноваційний Індекс (The Global Innovation Index) є одним з найбільш цікавих. Цей рейтинг складається Корнельським університетом, відомою бізнес-школою INSEAD і Всесвітньою організацією інтелектуальної власності.

Україна в цьому рейтингу посідає 64 місце, випереджаючи Монголію (66) та Сейшельскі острови (65). Для порівняння, у минулому 2014-му році Україна посідала 63 позицію.

Якщо подивитися на динаміку України в рейтингах за останні роки, країна тримається більш-менш тих самих позицій. Що, беручи до уваги теперішню військову, інформаційну, економічну та політичну агрессію проти України, є показником величезного потенціалу.

У той же час, абсолютно зрозуміло, що без докорінних змін у системі освіти, без нових правил і норм у суспільстві, без реформування держави, без відповідних законів та нових інституції, нам цей “вічно величезний потенціал” не реалізувати.